Рішення № 20855462, 16.01.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

16.01.2012Справа №5002-16/5207-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексим, ЛТД» (73000, м. Херсон, вул.. Дзержинського, б.12, ідентифікаційний код 36236014)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська зернова компанія» (95000, м. Сімферополь, вул.. Молодих Підпільників, б.8, кв.43, ідентифікаційний код 33173245 )

Про стягнення 218172,12 грн.

Суддя ГС АР Крим М.О.Білоус

представники:

Від позивача ОСОБА_1., довіреність постійна б/н від 3011.2011 р.

Від відповідача не зявився

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Продексим, ЛТД» звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська зернова компанія», в якому просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 218172,12 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 26/11/10 від 26.11.2010р. щодо оплати сої врожаю 2010р. у встановлений таким договором строк.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 09.11.2011 р. було порушено провадження по справі № 5024/2296/2011

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 24.11.2011р. вирішено направити матеріали справи №5024/2296/2011 за територіальною підсудністю до Господарського суду Автономної республіки Крим 01.12.2011р. матеріли справи № 5024/2296/2011 надійшли на адресу Господарського суду АР Крим.

Протоколом розподілу справ автоматизованою системою документообігу від 01.12.2011р. справа передана на розгляд судді Господарського суду Автономної республіки Крим М.О.Білоус із привласненням номеру 5002-16/5207-2011.

Ухвалою Господарського суду Автономної республіки Крим від 02.12.2011 р. справу було прийнято до провадження судді Господарського суду АР Крим М.О.Білоус та порушено провадження.

Позивач у судове засідання зявився, у виконання вимог суду надав акт звірки взаїморозрахунків, підписаний обомами сторонами та просив суд розглянути справу у відсутність представника відповідача. Свої позовні вимоги позивач підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника жодного разу до судового засідання не забезпечив, про причини своєї неявки суд не повідомив; відзиву та витребуваних судом документів не надав, станом на 12.01.2012р. до суду повернуто поштові відправлення з відмітками пошти «за зазначеною адресою не знаходиться».

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2007 №01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасникові судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Так, як вбачається з витягу з ЄДРПОУ на відповідача станом на 10.01.2012р. адресою державної реєстрації відповідача є : 95000, м. Сімферополь, вул.. Молодих Підпільників, б.8, кв.43, позивачем у позовній заяві вказана інша адреса: 73000, м. Херсон, вул. Ш.Алеймана,14., а відтак усі документи направлялися судом за обома вказаними адресами.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засідання представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

26.11.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Продексим, ЛТД» (Продавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська зернова компанія» (Покупець) був укладений договір поставки № 26/11/10 , згідно п. 1.1 якого Продавець зобовязується поставити, а Покупець зобовязується проводити оплату сої врожаю 2010р. У термінах та на умовах, передбачених у цьому договорі(а.с. 7-8).

Відповідно до п. 3.1. договору продавець поставляє Товар на умовах СРТ ВАТ «Херсонський КХП» в строк до 04.12.2010р., та згідно п. 3.2. доовору право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця післяпередачі Товару в пункті поставки.

У п.4. договору передбачено, що покупець проводить оплату поставленої партії Товару у національній валюті України, у безготівковому порядку або в іншій формі, не забороненій законодавством України, на протязі 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку Продавцем.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Продексим, ЛТД» був поставлений відповідачу товар на загальну суму 2105008,12 грн. на підставі видаткових накладних:

Видаткова накладна № РН- 0001795 від 28.11.2010р. на суму 3720,00 грн.

Видаткова накладна № РН- 0001796 від 29.11.2010р. на суму 3720,00 грн

Видаткова накладна № РН- 0001829 від 01.12.2010р. на суму 720339,84 грн.

Видаткова накладна № РН- 0001833 від 02.12.2010р. на суму 427278,72 грн.

Видаткова накладна № РН- 0001835 від 03.12.2010р. на суму 406267,84 грн.

Зазначений товар був отриманий відповідачем, про що свідчить особистий підпис відповідача у вказаних вище накладних.

Частина товару була сплачена відповідачем у добровільному порядку на загальну суму 1886836,00 грн.

Таким чином несплаченою залишилася сума у розмірі 218172,12 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача у примусовому порядку.

Крім того до матеріалів справи долучений акт звірки взаємних розрахунків станом на 14.12.2011р., який підписаний відповідачем без зауважень.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по повній та своєчасній оплаті поставленого йому товару за договором поставки №2611/10 від 26.11.2010р. та вимоги позивача засновані на нормах діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин, всебічно та в повному обсязі дослідивши та оцінивши обставини справи, а також наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексим, ЛТД» підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська зернова компанія» слід стягнути 218172,12 грн.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська зернова компанія» (95000, м. Сімферополь, вул.. Молодих Підпільників, б.8, кв.43, ідентифікаційний код 33173245 ) , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексим, ЛТД» (73000, м. Херсон, вул.. Дзержинського, б.12, ідентифікаційний код 36236014) 218172,12 грн. суму основного боргу, а також 4363,44грн. судового збору.

3.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБілоус М.О.

Повний текст рішення складений та підписаний 16.01.2012р.