Рішення № 20851729, 30.12.2011, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

                                                                       Справа № 2 –5419/11                                Р І Ш Е Н Н Я

                               І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И.

30 грудня 2011 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя у складі судді Степанової С.В., при секретарі Антонової О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_3»і ОСОБА_4, третя особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання виконавчого напису № 1795 від 13.04.2011 року таким, що не підлягає виконанню. В позовній заяві зазначив, що 23.06.2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 акціонерним товариством «Перший Український ОСОБА_3 банк»укладений кредитний договір № 6566080, про надання ОСОБА_4 кредиту. В забезпечення виконання умов кредитного договору був укладений Договір іпотеки № 6566702 від 23.06.2008 року між ним та ОСОБА_2 акціонерним товариством «Перший Український ОСОБА_3 банк», за яким він передав в іпотеку будинок № 92 по вул. Меламеда в м. Маріуполі, у тому числі жила масандра, гараж, уборная-душ, бесідка, забори, ворота та замощення, що належить йому на праві приватної власності. Іпотекою забезпечене виконання всіх зобов'язань ОСОБА_4, що випливають із вказаного кредитного договору. 13.04.2011 року приватний нотаріус ОСОБА_5 виніс виконавчий напис № 1795 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме будинок № 91 по вул. Меламеда в м. Маріуполі та земельну ділянку, площею 0,0615 га. Виконавчий напис має статус виконавчого документу, який підлягає примусовому виконанню у відповідності до порядку, визначеного Законом України «Про виконавче провадження». Зазначений напис вчиняється нотаріусом в порядку пункту 288 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.04 року № 20/5 за умови безспірність заборгованості . Йому не відомо виходячи із чого і на підставі яких документів нотаріус встановив безспірність заборгованості. Він не впевнений в тому, чи отримував нотаріус документи, що свідчать про часткове погашення заборгованості, чи відповідає дійсності заборгованість зазначена нотаріусом на час винесення ним виконавчого напису. Достовірність представлених нотаріусу документів викликають у нього сумнів, так як нотаріальна дія мала місце не в м. Маріуполі, а у м. Донецьку. Крім того від нотаріуса та банку від не отримував ніяких повідомлень про наявність заборгованості по кредитному договору, та про її усунення. На підставі зазначеного просив суд позов задовольнити.

В судове засідання позивач не з’явився, про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду із заявою про поважність причини неявки не звернувся, його представник, діючий за довіреністю, ОСОБА_6 в судовому засіданні наполягав на задоволені позову на підставах зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», діючий за довіреністю, ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог в повному обсязі. Зазначив, що у зв’язку з невиконанням позичальником ОСОБА_4 умов кредитного договору № 6566080 від 23.06.2008 року банк набув право вимагати від останнього дострокового повернення кредиту. Банком були направлені повідомлення ОСОБА_4, позивачу ОСОБА_8 про дострокове повернення кредиту, процентів за користування ним, та попереджено, що у разі невиконання вимог банку, ним буде розпочате стягнення всієї суми заборгованості, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Позитивних відгуків банк від вказаних осіб не отримав, тому банк, реалізуючи своє право та захищаючи свої інтереси, 23.02.2011 року звернувся в м. Донецьку до нотаріуса ОСОБА_5, із заявою про вчинення виконавчого напису нотаріуса, надавши нотаріусу всі документи передбачені законом, у тому числі розрахунок заборгованості, на підставі яких 13.04.2011 року нотаріусом було вчинено виконавчий напис за №1795. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 не з’явився, про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду із заявою про поважність причини неявки не звернувся.

Третя особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та письмові пояснення по суті позовних вимог, в яких заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, оскільки при вчиненні виконавчого напису ним було дотримано всіх вимог закону.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що з’явилися всудове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

23.06.2008 року між Закритим акціонерним товариством «Перший Український ОСОБА_3 банк», правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк»та фізичною особою ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 6566080.(а.с.9-12).

Відповідно до умов кредитного договору банк зобов'язався надати ОСОБА_4 кредит у розмірі 200 000,00 доларів США, а позичальник, в свою чергу, зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути кредит банку в строки та у порядку, передбаченому кредитним договором.

23.06.2009 року між банком та ОСОБА_4 укладено додаткову угоду №7744022 до кредитного договору №6566080 від 23.06.2008 року про рефінансування кредитної заборгованості у гривневий еквівалент. Відповідно до умов додаткової угоди банк зобов'язався надати позичальнику другий траншу кредиту у розмірі 1 462 232,68 гривень, а позичальник, в свою чергу, зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути кредит банку в строки та у порядку, передбаченому кредитним договором.(а.с. 98-100).

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 перед банком за кредитним договором між банком та позивачем ОСОБА_1 укладений договір іпотеки № 6566702 від 23.06.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 1091, згідно з яким ОСОБА_1 передав в іпотеку банку: будинок, реєстраційний номер 5454498, загальною площею 209,4 кв. м., житловою площею 135,9 кв. м., місцезнаходження будинку: м. Маріуполь, вул. Меламеда, 92 та земельну ділянку, площею 0,0615 га, кадастровий номер 1412327200:04:05:029. Право власності на нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.04.2004 року, виданого Маріупольською міською радою (серія САА № 316136) та рішення Приморського районного суду від 28.05.2008 року (справа № 2-1255/08), що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 19151782 від 11.06.2008 року, виданого Міським комунальним підприємством «Маріупольське бюро технічної інвентаризації»та Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 19165033 від 12.06.2008 року, виданим Міським комунальним підприємством «Маріупольське бюро технічної інвентаризації».(а.с. 23-29).

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Зазначені вимоги містяться і у договорі іпотеки.

Відповідно до п. 4.1. Договору іпотеки іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог з вартості предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця у разі невиконання чи неналежного виконання основного зобов'язання.

Згідно п. 4.2. Договору іпотеки звернення стягнення на Предмет Іпотеки здійснюється одним з таких способів за вибором іпотекодержателя: за рішенням суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; та інші.

За статтями 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Починаючі з 26.11.2009 року позичальник ОСОБА_4 не виконує належним чином свої зобов'язання перед банком щодо своєчасного погашення основної суми кредиту та з 20.12.2009 року сплати відсотків за користування кредитом, станом на 22.11.2010 року загальна заборгованість склала 1781 918,31 гривень, із яких прострочена заборгованість зі сплати кредиту –1462 232,68 гривні, сплата процентів –260 015,98 гривень.

У зв'язку з виникненням подій, передбачених підпунктом 3.5.7 п.3.5. ст.3 кредитного договору (невиконання позичальником зобов'язань перед банком за кредитним договором) банк на підставі підпункту 3.5.8. п. 3.5. ст. 3 кредитного договору набув право вимагати від позичальника достроково повернути кредит, який зобов'язаний виконати таку вимогу стягувача і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь банка, у строк не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання відповідної вимоги.

На підставі вищевказаних пунктів кредитного договору, 10.08.2010 року банк направив позичальнику лист-вимогу вих. МРL-44/299 від 06.08.2010 року про дострокове повернення кредиту та процентів за користування ним. (а.с. 91). Згідно з умовами кредитного договору позичальник отримав лист-вимогу 16.08.2010 року, тому вважається повідомленим належним чином з 16.08.2010 року. Передбачений кредитним договором 30 денний строк на виконання вимоги банку сплинув 15.09.2010 року, однак вимогу позичальник так і не виконав.

10.08.2010 року банк направив позивачу вимогу-повідомлення вих. № МРL-44/300 від 06.08.2010 року про усунення порушення кредитного договору та повернення всієї суми кредиту та процентів. (а.с.91). Згідно з умовами договору іпотеки ( п. 5.7 ст. 5 ) позивач отримав вимогу-повідомлення 16.08.2010 року, тому він вважається повідомленим належним чином з 16.08.2010 року. Передбачений вимогою повідомленням 30 денний строк на виконання вимоги банку сплинув 15.09.2010 року, однак вимогу іпотекодавець так і не виконав.

У листі-вимозі вих. № МРL-44/300 від 06.08.2010 року боржника було попереджено, що у разі невиконання вимог банку та не усунення порушень кредитного договору, зі спливом зазначеного строку, банк розпочне стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором та зверне стягнення на майно, передане в іпотеку банку, в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором.

23.02.2011 року ПАТ «Перший український міжнародний банк», за своєю юридичною адресою в м. Донецьку, звернувся до приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 із заявою про вчинення виконавчого напису на вищезазначеному договорі іпотеки. З цього приводу є безпідставними сумніви позивача відносно місця вчинення виконавчого напису. (а.с. 83-84).

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

13.04.2011 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1795 про звернення стягнення на зазначене майно, а саме: будинок № 92, який розташований по вул. Меламеда у м. Маріуполь Донецької області та земельну ділянку, загальною площею 0,0615 гектарів, що знаходиться за адресою: м. Маріуполь Донецької області, вулиця Меламеда, будинок 92. (а.с.88).

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 88 цього Закону передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Пунктами 284, 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Мін’юсту України від 03.03.2004 року №20/5, заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом міністрів України.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у даному Переліку.

В судовому засіданні встановлено, що, звертаючись до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, банк надав усі передбачені вказаним Переліком документи, а саме: оригінал договору іпотеки № 6566702 від 23.06.2008 року, оригінал договору про внесення змін №7747363 до договору іпотеки № 6566702 від 23.06.2008 року, кредитний договір №6566080 від 23.06.2008 року, додаткову угоду №7744022 від 23.06.20099 року, вимоги до ОСОБА_4 про дострокове повернення кредиту від 06.08.2010 року, поштовий конверт на ім’я ОСОБА_4, вимога-повідомлення до ОСОБА_1 про усунення порушень кредитного договору від 06.08.2010 року, поштовий конверт на ім’я ОСОБА_1, розрахунок заборгованості, довіреність.

Тобто, надані приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису документи, повністю відповідають необхідному переліку документів (які подаються стягувачем нотаріусу), за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, а також главі 14 Закону України «Про нотаріат»та розділу 32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженої наказом Мін'юсту від 03.03.2004 року №20/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за №283/8882).

Доводи позивача про те, що подані нотаріусу документи не підтверджували безспірність заборгованості, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки з розрахунку заборгованості по кредиту вбачається, що у ОСОБА_4 перед банком станом на 22.11.2010 року загальна заборгованість склала 1781 918,31 гривень, із яких прострочена заборгованість зі сплати кредиту –1462 232,68 гривні, сплата процентів –260 015,98 гривень. (а.с.85-87). Даний розрахунок був доданий банком до заяви про вчинення виконавчого напису, яка була подана приватному нотаріусу Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 Позивачем, всупереч вимог ст. 60 ЦПК України, не представлено доказів, які б спростували доводи позивача про розмір існуючої заборгованості.

Крім того, посилання позивача на різницю суми заборгованості в повідомленнях та розрахунку заборгованості, як підставу визнаннявиконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд вважає неспроможним, так як заборгованість розраховувалась на різний час і зазначене не свідчить про відсутність безспірності заборгованості.

Окрім того, у нормативних актах, зокрема, ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості, а не розміру заборгованості. Надані ж документи у повній мірі підтверджували безспірність заборгованості.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що підстав для задоволення позову немає.

У зв’язку, з відмовою позивачу в задоволені позову, на підставі ст. 88 ЦПК України, сплачені позивачем судові витрати, не підлягають стягненню з відповідачів.

На підставі ст. ст. 18, 572, 575, 589 ЦК України, Законів України «Про нотаріат», «Про іпотеку», керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_3»і ОСОБА_4, третя особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м.Маріуполя протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.В. Степанова