Постанова № 20844949, 04.01.2012, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

В І Л Ь Н О Г І Р С Ь К И Й М І С Ь К И Й С У Д Д Н І П Р О П Е Т Р О В С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2012 року Справа № 2а-760/11/0407

п\с № 2а/407/36/2012

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Кудіній Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вільногірську Дніпропетровської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу з обслуговування СП № 4 РДПС УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області прапорщика міліції Жавжарова Олександра Ілліча про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

14 грудня 2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому прохає визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР1 № 113180 від 06 грудня 2011 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення в виді штрафу у розмірі 340 гривень, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 06 грудня 2011 року, о 14 годині, він керував автомобілем «Тойота», рухався в колоні автомобілів зі швидкістю 98 км/годину на автошляху Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта, на 417 км. автошляху був зупинений відповідачем, який повідомив, що він перевищив встановлену швидкість руху, рухаючись зі швидкістю 118 км/год., і не зважаючи на заперечення позивача, та клопотання про залучення свідків, вимоги предявити докази руху саме автомобіля позивача з вказаною швидкістю, відповідач склав адміністративний протокол серії АР1 № 362816 від 06 грудня 2011 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, в якому не вказав своє прізвище та виніс постанову серії АР1 № 113180 від 06 грудня 2011 року про накладення на позивача адміністративного стягнення в виді штрафу у розмірі 340 грн. Позивач вважає постанову необґрунтованою і такою, що не відповідає закону, матеріалам та обставинам справи та винесеною з порушенням законодавства, в протоколі про адміністративне правопорушення та у постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме автомобілю позивача, встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме автомобіля позивача, неможливо, крім того, у відповідності до ст.10-15 Закону «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, якій їх результат може бути використаний у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд, кожен засіб вимірювальної техніки повинен бути укомплектованим документами про допуск до його використання в України та про повірку даного засобу, але на прохання позивача надати такі документи, відповідач їх не надав. Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся в порушення вимог ст.268 КУпАП, ст.33 КУпАП, позивача було притягнуто до відповідальності, без врахування особи правопорушника, його майнового стану та помякшуючих обставин, також було грубо порушено право на захист, так як письмове клопотання про участь захисника відповідачем не була прийнята до уваги.

Позивач в судове засідання не зявився, направив заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не зявився, але надіслав письмове заперечення проти позову, в якому зазначив прохання розглядати справу за його відсутності, та пояснив, що позов не визнає з наступних підстав:

- факт порушення вимог ПДР України 06.12.2011 року на 417 км а/д Харків - Сімферополь - Алушта - Ялта о 14 годині 47 хвилин водій ОСОБА_1 визнав, але подаючи адміністративний позов намагається ухилитися від адміністративної відповідальності та сплати накладеного штрафу на користь держави;

- факт порушення ПДР України, з боку водія ОСОБА_1 06.12.2011 року на 417 км а/д Харків - Сімферополь - Алушта - Ялта, було виявлено ним під час виконання службових обов'язків по нагляду за дорожнім рухом та охороні громадського порядку, працівником міліції, який приносив присягу, текст якої затверджується Кабінетом Міністрів України, а саме: «Я, Жавжаров Олександр Ілліч, вступаючи на службу до органів внутрішніх справ України, складаю Присягу і урочисто клянуся завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції та чинного законодавства, бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, зберігати державну і службову таємницю. Я присягаю з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ. Клянуся мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися із злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров'я, права й свободи громадян, державний устрій і громадський порядок. Якщо я порушу цю Присягу, то хай мене покарають за всією суворістю закону.»;

- на момент складання адміністративного протоколу АРІ №362816, та постанови АРІ №113180, з боку водія ОСОБА_1, жодного заперечення стосовно його порушення, прохання про надання юридичної допомоги, зміни міста, часу розгляду справи, та безпідставних дій працівника Державтоінспекції не надходило;

- дії водія ОСОБА_1 06.12.2011 року о 14 годині 47 хвилин на 417 км а/д Харків - Сімферополь - Алушта - Ялта є порушенням ПДР України, а саме «перевищення встановленої швидкості руху більш як на 20 км/год», згідно чого дії водія були кваліфіковані за ч. І ст.122, в якій вказано: «Перевищення швидкості руху більш як на 20 км/г, порушення вимог дорожніх знаків, розмітки, правил зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на пішохідних переходах, рух тротуарами чи пішохідними доріжками», за що передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу від 255 до 340 гривень;

- порушення ПДР з боку водія ОСОБА_1 було зафіксовано за допомогою лазерного вимірювача швидкості «ТruСАМ»№ТС000549, який має функцію фото-відео фіксації та стоїть на балансі підрозділу, сертифікований в Україні та має чинне свідоцтво про державну метрологічну атестацію № 22-2317. Доказова база зафіксованого порушення швидкісного режиму з боку водія ОСОБА_1 була створена завдяки роздрукованому фото порушника з вимірювача швидкості. Фото правопорушення було залучено до матеріалів справи, яка була направлена до ВДАІ м. Вільногірськ для обліку та виконання. Таким чином, посилання позивача на безпідставні дії з боку працівника Державтоінспекції, нічим не підтверджено та є намаганням уникнути відповідальності за вчинене правопорушення, а також заплутати суд наданням неправдивої інформації щодо обставин події, до позову по справі. В зв'язку з вищевикладеним, а також враховуючи, що гр. ОСОБА_1 не усвідомлює суті правопорушення, прохає суд в задоволенні позовних вимог гр. ОСОБА_1 відмовити.

Як витікає з копії протоколу серії АР1 № 362816 від 06 грудня 2011 року /а.с.9/, який складено 06 грудня 2011 року о 14 години 47 хвилин інспектором взводу з обслуговування СП № 4 РДПС УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області (без зазначення П.І.Б посадової особи) та врученого позивачеві, «06.12.2011 року, о 14.42, на 417 км а/ш Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта керував автомобілем Тойота н/з НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху на 28 км/год., рухався зі швидкістю 118 км/годину, швидкість вимірювалась TRUCAM TC 000549, чим порушив п.12.6. г-1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.122 КУпАП. Розгляд справи відбудеться 06.12.2011 року о 14 години 59 хвилин на 417 км а/ш Харьків-Сімферополь-Алушта-Ялта. До протоколу додається фото, постанова». Маються пояснення позивача «Рухався зі швидкістю 98 км/год., правил не порушував, при розгляді моєї справи залучити адвоката».

У вказаному протоколі відсутній підпис позивача про розяснення йому прав та обовязків, передбачених ст.268 КУпАП, та текстуальний зміст цих прав та обовязків; обєктивна сторона правопорушення не викладена у відповідності до факту події та вимог п/п г-1 п. 12.6 ПДР, зокрема, не зазначено категорію дороги, на якій відбулася подія; відсутній запис посадової особи щодо вирішення клопотань ОСОБА_1 про залучення адвоката; відсутні дані стосовно метрологічної атестації приладу вимірювання швидкості; відсутні дані про свідків події; не зазначено кількість фото; відсутній рапорт працівника ДАІ, який здійснював вимірювання швидкості; не зазначено в якому режимі проводилося вимірювання швидкості, відповідно до вимог ст. 14-1 КУпАП.

Як витікає з копії постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АР1 № 113180 від 06 грудня 2011 року /а.с.8/, врученої позивачеві, «інспектор ДПС взводу з обслуговування СП №4 РДПС УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області прапорщик міліції Жавжаров Олександр Ілліч, розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, встановив, що гр-н ОСОБА_1, 28.08.1971 с.Посуньки мешкає АДРЕСА_1, 6.12.2011 року, о 14.42, на 417 км а/ш Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта керував автомобілем Тойота н/з НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху на 28 км/год., рухався зі швидкістю 118 км/годину, ураховуючи що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та керуючись положеннями ст.14-1, ч.5,6 статті 258 та ст.283 КУпАП, постановив, притягнути гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу 340 гривень. Примірник постанови отримав 06 грудня 2011 року».

Згідно представлених відповідачем доказів встановлено: - згідно копії компютерної роздруківки, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, перевищення водіями ТЗ швидкості руху, і до нього застосовано заходи адміністративної відповідальності в виді штрафу 340 грн.;

- згідно копії постової відомості від 06.12.2011 р., в цей день з 08 до 20 год. на посту (без зазначення номеру) ніс службу Жавжаров О.І.;

- згідно копії свідоцтва про державну метрологічну атестацію № 22-2317 від 21.12.2010 р., Лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 № ТС000549, виробник Laser Technology Inc., США, має: діапазон вимірювань швидкості від 0 до 320 км/год; границі допустимої абсолютної похибки при вимірюванні швидкості +/- 2 км/год; діапазон допустимої абсолютної похибки при вимірюванні відстані до транспортного засобу +/- 7 м; наявність режимів роботи - ручний та автоматичний. Прилад визнано таким, що відповідає вимогам і допускається до застосування в якості робочого засобу вимірювальної техніки. Міжповірочний інтервал 12 місяців. Наступну повірку провести не пізніше грудня 2011 р.

Згідно повідомлення ВДАІ Вільногірського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 19.12.2011 р. постанова АР1 № 113180 від 06.12.2011 р. у відношенні ОСОБА_1 не надходила.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникли внаслідок дій субєкта владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної фізичної особи, а саме, факту винесення субєктом владних повноважень постанови про притягнення фізичної особи до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні встановлено, що 06 грудня 2011 року, о 14 годині 47 хвилин, інспектором ДПС взводу з обслуговування СП №4 РДПС УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області прапорщиком міліції Жавжаровим Олександром Іллічем, який є субєктом владних повноважень, було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, у відношенні позивача ОСОБА_1 та на підставі протоколу серії АР1 № 362816 від 06 грудня 2011 року, о 14 годині 59 хвилин, було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР1 № 113180 від 06 грудня 2011 року у відношенні ОСОБА_1 про скоєння останнім правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

З позовом до відповідача позивач звернувся до суду вчасно, в межах 10-ти денного строку, про що свідчить дата надходження та реєстрації Вільногірським міським судом під вхідним номером № 13632 від 14 грудня 2011 р.

Надаючи юридичну оцінку обставинам справи, суд керується наступними нормами права.

Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У постанові по справі про адміністративне правопорушення, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі.

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 5) добросовісно; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно зі ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно Наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення»за № 185 від 22 лютого 2001 року зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2001 року за № 272/5463 (далі Наказ), а саме п.2.6 слідує, що при складанні протоколу, при викладенні обставин правопорушення вказується суть правопорушення, які саме протиправні дії вчинила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності. У випадках, передбачених КУпАП, до протоколу вносяться прізвища, ім'я та по батькові двох свідків правопорушення, адреси їх місця проживання, а також ставляться підписи свідків.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дає письмове пояснення по суті скоєного правопорушення, яке записується в протокол, і ставить свій підпис, а також може робити заяви і клопотати по суті складання протоколу та розгляду справи (у разі відмови від пояснення або підписання протоколу про це робиться запис посадової особи, яка склала протокол, що підтверджується підписами свідків).

Посадова особа, яка розглядає протокол, виносить рішення про задоволення чи відхилення заяви або клопотання, про що робиться відповідний запис у протоколі.

Згідно пункту 2.7 Наказу до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення тощо).

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити, в тому числі відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.

Частиною 1 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановленої швидкості руху водіями транспортних засобів більше ніж на 20 км/год., за що установлено адміністративне стягнення в виді штрафу у розмірі від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно п.12.6 г-1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року та введених в дію з 01 січня 2002 року зі змінами та доповненнями, поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населенні пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю:

а) автобусам (мікроавтобусам), що здійснюють перевезення організованих груп дітей, легковим автомобілям з причепом і мотоциклам - не більше 80 км/год.;

б) транспортним засобам, якими керують водії із стажем до 2 років, - не більше 70 км/год.;

в) вантажним автомобілям, що перевозять людей у кузові, - не більше 60 км/год.;

г) автобусам (за винятком мікроавтобусів) - не більше 90 км/год.;

ґ) іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год.

Оцінюючи в сукупності надані та досліджені в судовому засіданні докази, суд доходить висновку, що інспектор ДПС взводу з обслуговування СП №4 РДПС УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області прапорщик міліції Жавжаров Олександр Ілліч, який є субєктом владних повноважень, при виконанні дій з притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень, діяв в порушення вимог п.3, п.5, п.9 ч.3 ст.2 КАС України, тобто, необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, недобросовісно, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Так, в порушення вимог ст.251 КУпАП, ст.256 КУпАП, п.2.6, п.2.7 Наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення»за № 185 від 22 лютого 2001 року зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2001 року за № 272/5463, відповідач не в повній мірі зазначив обставини скоєного адміністративного правопорушення, в тому числі: обєктивну сторону правопорушення, яка не викладена у відповідності до факту події та вимог п/п г-1 п. 12.6 ПДР, а саме, не зазначено категорію дороги, на якій відбулася подія; не зазначене в повному обсязі місце скоєння адміністративного правопорушення, оскільки не зазначена назва області та району; не зазначені в протоколі про скоєне адміністративне правопорушення свідки його скоєння, не дивлячись на те, що позивач не визнавав своєї вини; не зазначені інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; не враховані і не вирішені клопотання особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, про надання підтверджень його вини та залучення до участі у справі адвоката; не спростовані заперечення позивача про те, що показання приладу, яким відповідач вимірював швидкість руху його автомобіля, не належать, саме, автомобілю позивача, який рухався в щільному потоці інших автотранспортних засобів без перевищення установленої швидкості руху; не зазначено в протоколі наявність сертифікату відповідності приладу «TRUCAM TC 000549», яким було здійснене вимірювання швидкості та атестат відповідності комплексної системи захисту інформації /КСЗІ/ в базі Держспецзвязку, що є обовязковим, відповідно до ст.8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах»від 05.07.1994 № 80/94-ВР та п.18 ст.16 Закону України «Про державну службу спеціального звязку та захисту інформації України»від 23.02.2006 № 3475-IV, чи експертного висновку або Сертифіката відповідності у сфері захисту інформації станом на 06 грудня 2011 року, що дає можливість довільної зміни отриманих за допомогою Пристрою відомостей, їх коригування, знищення, несанкціонованого доповнення, втручання в роботу «TRUCAM TC 000549»; відсутній рапорт працівника ДАІ, який саме, здійснював вимірювання швидкості; в протоколі не зазначено, в якому режимі проводилося вимірювання швидкості, відповідно до вимог ст. 14-1 КУпАП, та технічних даних приладу; рішення було прийняте, фактично, на підставі єдиного джерела доказів - протоколу про адміністративне правопорушення серії АР1 № 362816 від 06 грудня 2011 року, який слід визнати, за наявності суттєвих недоліків при його складанні, недопустимим джерелом доказів; відповідачем не було прийняте рішення стосовно задоволення чи відхилення заяв та клопотань позивача, про що свідчить відсутність будь-яких записів відповідача у протоколі.

Таким чином, відповідач, в порушення вимог ст.283 КУпАП, на підставі єдиного доказу, а саме, протоколу про скоєння адміністративного правопорушення серії АР1 № 362816 від 06 грудня 2011 року, який слід визнати за наявності суттєвих недоліків при його складанні недопустимим джерелом доказів, без врахування показань приладу вимірювання швидкості «TRUCAM TC 000549» за відсутності Сертифікату його відповідності у сфері захисту інформації та вказівки на те, в якому режимі цей прилад використовувався, в порушення вимог ст.280 КУпАП, ст.268 КУпАП, без зясування того, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, фактично, без участі позивача ОСОБА_1 у процесі прийняття рішення, позбавивши останнього можливості скористатися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, незаконно виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП з накладенням на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Згідно вимог ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За приписами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.3 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися.

Відповідно до ч.4 ст.71 КАС України, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ч.5 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Суд доходить висновку, що відповідач не надав доказів, які б беззаперечно підтверджували факт скоєння, саме, позивачем 06 грудня 2011 року, о 14 годині 42 хвилини, на 417 км а/ш Харьків-Сімферополь-Алушта-Ялта, при керуванні автомобілем «Тойота»н/з НОМЕР_1, адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, тобто, не довів факт перевищення швидкості руху та винність позивача у скоєнні вказаного правопорушення, не спростував тверджень позивача; в цілому заперечення відповідача проти позову не знайшли свого підтвердження.

Згідно п.1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події чи складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд доходить висновку, що оскільки факт порушення позивачем ПДР України відповідачем не доведений, постанова про адміністративне правопорушення по справі про адміністративне правопорушення серії АР1 № 113180 від 06 грудня 2011 року, яка була винесена на підставі протоколу про скоєння адміністративного правопорушення серії АР1 № 362816 від 06 грудня 2011 року та показань приладу вимірювання швидкості «TRUCAM TC 000549», які суд за вищезазначених недоліків визнає недопустимими джерелам доказів, була винесена у відношенні позивача ОСОБА_1 незаконно, в діях позивача, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.122 КУпАП, за недоведеності його вини, внаслідок чого провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1, слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Відповідно до вимог ст.288 ч.5 КУпАП, ч.1 ст.94 КАС України, позивач звільнений від сплати судового збору, разом з тим позивач надав квитанцію № 1016.287.3 від 12.12.2011 року про сплачений судовий збір в сумі 28 гривень 23 копійки, яку слід повернути позивачеві через Управління державного казначейства України в м. Вільногірську Дніпропетровської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-15,86,87,94,99-102,158-163,167, 171-2, 254-256 КАС України, ст. ст. 247 п.1, 293 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірними дії інспектора ДПС взводу з обслуговування СП №4 РДПС УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області прапорщика міліції Жавжарова Олександра Ілліча, щодо складення у відношенні ОСОБА_1, 28.08.1971 р. н., протоколу про адміністративне правопорушення серії АР1 № 362816 від 06 грудня 2011 року та постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АР1 № 113180 від 06 грудня 2011 року.

Визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР1 № 113180 від 06 грудня 2011 року, винесену інспектором ДПС взводу з обслуговування СП № 4 РДПС УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, прапорщиком міліції Жавжаровим Олександром Іллічем, про накладення на ОСОБА_1, 28.08.1971 р. н., адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, в виді штрафу у розмірі 340 гривень, закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в його діях складу зазначеного правопорушення.

Сплачений судовий збір в сумі 28 гривень 23 копійки повернути позивачеві через Управління державної казначейської служби України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, ЄДРПОУ № 37996805, надавши позивачу за його заявою оригінал квитанції № 1016.287.3 від 12.12.2011 року, після набрання постановою законної сили.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Копію постанови, не пізніше трьох днів після її проголошення, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення сторонам.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.