Постанова № 20831448, 10.01.2012, Севастопольський апеляційний господарський суд

<Список >

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 січня 2012 року Справа № 5002-33/3571.1-2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіЄвдокімова І.В.,

суддівАнтонової І.В.,

Маслової З.Д.,

за участю представників сторін:

прокурор, Шульга Антон Миколайович, посвідчення № 574 від 18.11.08, Прокурор відділу прокуратури міста Сімферополя;

представник позивача, не з'явився, Республіканський комітет з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим;

представник відповідача, ОСОБА_1, довіреність № 01-юр від 03.01.12, Приватне сільськогосподарське підприємство "Чернишевське".

розглянувши апеляційні скарги Прокурора Роздольненського району Автономної Республіки Крим та Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Радвановська Ю.А.) від 07.10.2011 у справі №5002-33/3571.1-2011

за позовом Прокурора Роздольненського району Автономної Республіки Крим (вул. Леніна, 58,Роздольне,96200) в інтересах держави в особі Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 198,Сімферополь,95022) до Приватного сільськогосподарського підприємства "Чернишевське" (вул. Кірова, 2-а,Чернишове, Роздольненський р-н,96210) про стягнення 129626,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

< Текст >

Прокурор Роздольненського району в інтересах держави в особі Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища АР Крим звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою про стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське»шкоди у розмірі 129626.00 грн., завданої самовільним забором питної води.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 лютого 2011 року позовні вимоги прокурора Роздольненського району в інтересах держави в особі Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища АР Крим задоволені.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2011 року по справі № 5002-26/6014-2010 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 лютого 2011 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 20 липня 2011 року постанову Севастопольського апеляційного суду від 26 квітня 2011 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 лютого 2011 року у даній справі скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

В процесі розгляду справи, 05 вересня 2011 року позивачем було надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідача шкоду в розмірі 129626.00 грн. в дохід місцевого бюджету Чернишевської сільської ради.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2011 (суддя Радвановська Ю.А.) у справі № 5002-33/3571.1-2011 відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з постановленим судовим актом, прокурор Роздольненського району Автономної Республіки Крим та Республіканський комітет з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим звернулись з апеляційними скаргами, в яких просять рішення господарського суду першої інстанції скасувати, постановити нове про задоволення позову.

Апеляційні скарги мотивовано тим, що суд першої інстанції невірно з`ясував обставини справи, а саме помилково вважав, що відповідач на час вчинення правопорушення був платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Представники позивача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог чинного законодавства.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням наявних у справі доказів, вважаючи їх наявними для вирішення спору, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутністю не з`явившихся учасників судового процесу.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

При проведенні Управлінням екологічної інспекції Перекопського регіону перевірки дотримання Приватним сільськогосподарським підприємством «Чернишевське»вимог природоохоронного законодавства державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища АР Крим був встановлений факт забору поверхневих вод без дозволу на спеціальне водокористування, про що був складений відповідний акт перевірки від 11-14 червня 2010 року.

З акту перевірки вбачається, що Приватне сільськогосподарське підприємство «Чернишевське»є первинним водокористувачем поверхневих вод, забір води для потреб зрошення здійснюється з поверхневих водоймищ.

Підприємством було оформлено дозвіл на спеціальне водокористування УКР-КРЫ № 118 від 04 липня 2007 року зі строком дії до 01 липня 2011 року та дозвіл на спеціальне водокористування УКР-КРЫ № 118 від 18 травня 2010 року зі строком дії до 01 квітня 2015 року, попередній дозвіл на спеціальне водокористування діяв у підприємства до 31 грудня 2007 року.

В акті перевірки зазначено, що в період з 01 січня 2008 року по 03 липня 2008 року приватне сільськогосподарське підприємство «Чернишевське»здійснювало забір поверхневих вод без дозволу на спеціальне водокористування.

12 липня 2010 року, на підставі зазначеного акту перевірки, відносно головного інженеру Приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське»був складений протокол про адміністративне правопорушення № 001295 та постановою № 001295-064/78 від 16 липня 2010 року на нього накладено адміністративне стягнення.

Згідно з довідкою Приватного підприємства «Чернишевське»від 14 червня 2010 року, підприємством за період з 01 січня 2008 року до 03 липня 2008 року спожито поверхневої води у кількості 197 тис. куб. м.

Відповідно до розрахунку, проведеному Республіканським комітетом природи Криму, збитки, заподіяні Приватним сільськогосподарським підприємством «Чернишевське»самовільним водокористуванням, складають 129626,00 грн.

02 серпня 2010 року Рескомітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища звернувся до відповідача з претензією, в якій запропонував добровільно оплатити 129626,00 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення норм Водного кодексу України.

Несплата відповідачем зазначеної суми збитків зявилася підставою для звернення прокурора Роздольненського району в інтересах держави в особі Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища АР Крим до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо обґрунтованості вимог апеляційних скарг з огляду на наступне.

Пунктом 9 статті 44 Водного кодексу України передбачено, що водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Статтею 38 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно норм статті 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідно до норм статті111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Згідно статті 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

За приписами статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, матеріалами справи підтверджується наявність порушення відповідачем водного законодавства у сфері спеціального водокористування.

Стосовно посилання суду першої інстанції на те, що на момент вчинення незаконних дій відповідач був платником фіксованого сільськогосподарського податку, а отже не повинен сплачувати збитки завдані державі, слід зазначити наступне.

Колегія суддів не може погодитись з даним висновком суду першої інстанції, оскільки сплата податків не позбавляє позивача від необхідності отримання дозволу на спеціальне водокористування, а його відсутність під час спеціального водокористування є порушенням природоохоронного законодавства, за що чинним законодавством передбачена відповідальність.

Крім того, в процесі розгляду справи, 05 вересня 2011 року позивачем було надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідача шкоду в розмірі 129626.00 грн. в дохід місцевого бюджету Чернишевської сільської ради.

Статтею 20 Закону України "Про Державний бюджет на 2011 рік", передбачено, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2011 році є, зокрема, надходження до спеціального фонду місцевих бюджетів, що визначені частиною другою статті 69 Бюджетного кодексу України.

В статті 69 Бюджетного кодексу України встановлено, що до доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, можуть належати також інші надходження, передбачені законом.

Статтею 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок: а) частини екологічного податку згідно із законом; б) частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Крім того, як зазначено в постанові Вищого господарського суду України від 20.07.2011, суд касаційної інстанції не погоджується з доводами особи, що звернулась із касаційною скаргою про те, що відповідач не повинен відповідати за цим позовом у звязку з тим, що відсутні наслідки у вигляді шкоди.

Таким чином, виходячи з аналізу зазначених норм законодавства уточненні позовні вимоги підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, неналежне дослідження судом першої інстанції обставин справи призвело до невірного вирішення спору, тому судова колегія прийшла до висновку про необхідність задовольнити апеляційні скарги та скасувати рішення суду, з прийняттям нового рішення у справі про задоволення позову.

Керуючись статтями 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Прокурора Роздольненського району Автономної Республіки Крим та Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2011 у справі №5002-33/3571.1-2011 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2011 у справі №5002-33/3571.1-2011 скасувати.

3. Постановити нове рішення у справі.

4. Позов задовольнити.

5. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Чернишевське" (ідентифікаційний код 31680841, 96210, АР Крим, Роздольненський район, с. Чернишове, вул. Кірова, буд. 2-А, з будь-якого рахунку виявленого під час виконання судового рішення) на користь держави в дохід місцевого бюджету Чернишевської сільської ради (отримувач: місцевий бюджет Чернишевської сільської ради, 24062100, банк отримувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь р/рахунок 331103311700242, МФО 824026, ідентифікаційний код 34740557) шкоду в суммі 38887,80 грн.

6. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Чернишевське" (ідентифікаційний код 31680841, 96210, АР Крим, Роздольненський район, с. Чернишове, вул. Кірова, буд. 2-А, з будь-якого рахунку виявленого під час виконання судового рішення) на користь держави в дохід державного бюджету України (отримувач: місцевий бюджет Чернишевської сільської ради, 24062100, банк отримувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь р/рахунок 331103311700242, МФО 824026, ідентифікаційний код 34740557) шкоду в суммі 90738,20 грн.

7. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Чернишевське" (ідентифікаційний код 31680841, 96210, АР Крим, Роздольненський район, с. Чернишове, вул. Кірова, буд. 2-А, з будь-якого рахунку виявленого під час виконання судового рішення) на користь держави (отримувач Державний бюджет м. Сімферополь 22030001, р/рахунок31216206700002, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026 в ГУ ДКУ в АРК) державного мита у сумі 1296,26 грн. та 236,00 грн.

8. Господарському суду АР Крим видати накази.

Головуючий суддя І.В. Євдокімов

Судді І.В. Антонова

З.Д. Маслова

Розсилка: 1. Прокурор Роздольненського району Автономної Республіки Крим (вул. Леніна, 58,Роздольне,96200) 2. Республіканський комітет з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 198,Сімферополь,95022) 3. Приватне сільськогосподарське підприємство "Чернишевське" (вул. Кірова, 2-а,Чернишове, Роздольненський р-н,96210) 4. Прокуратура міста Севастополя (вул. Павліченко, 1, м. Севастополь, 99011)