Постанова № 20831247, 10.01.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2012 р.Справа № 5024/1287/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Михайлова М.В., Ярош А.І.

при секретарі судового засідання Герасименко Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на рішення господарського суду Херсонської області від 13 вересня 2011 року

у справі №5024/1287/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Алкоресурси”

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 2913,70 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Алкоресурси” звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 5911,82 грн., з яких: 3864,77 грн. заборгованості за договором поставки від 01.10.2009р. №193-ВП, 114,65 грн. інфляційних та 1932,40 грн. штрафу.

15.08.2011р. ТОВ „Алкоресурси” надало до суду першої інстанції заяву про уточнення позовних вимог, в якій просило суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 4348,45 грн., з яких: 2787,90 грн. заборгованості за договором від 01.10.2009р. №193-ВП, 125,80 грн. інфляційних втрат, 40,80 грн. трьох відсотків річних та 1393,95 грн. штрафу.

Окрім того, 13.09.2011р. ТОВ „Алкоресурси” надало до суду першої інстанції заяву про уточнення позовних вимог, в якій просило суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 3551,70 грн., з яких: 2787,90 грн. заборгованості за договором від 01.10.2009р. №193-ВП, 638 грн. заборгованості за договором від 01.09.2009р. №15-ВП та 125,80 грн. інфляційних втрат. Названі вимоги судом першої інстанції прийняті до розгляду лише в частині стягнення заборгованості за договором від 01.10.2009р. №193-ВП та нарахованих на неї інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 13 вересня 2011 року у справі №5024/1287/2011 (суддя Закурін М.К.) позов ТОВ „Алкоресурси” задоволено, з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 стягнуто 2787,90 грн. основної заборгованості, 125,80 грн. інфляційних, 102 грн. держмита та 236 грн. втрат на ІТЗ судового процесу.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що на виконання своїх зобовязань за договором поставки від 01.10.2009р. №193-ВП ТОВ „Алкоресурси” поставило відповідачу товар, оплату якого відповідач здійснив частково, внаслідок чого за ним виникла заборгованість у розмірі 2787,90 грн., несплатою якої відповідач порушує свої договірні зобовязання. Окрім того, суд першої інстанції також прийшов до висновку про необхідність задоволення вимог позивача про стягнення інфляційних на підставі ст. 625 ЦК України.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач (ФО-П ОСОБА_2) звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ „Алкоресурси” відмовити, з посиланням при цьому на те, що суд визнав встановленими обставини справи, що мають значення для справи, які не були доведені позивачем, внаслідок чого висновки суду не відповідають обставинам справи. За доводами скаржника позивачем не була належним чином доведена наявність заборгованості відповідача, яку суд визнав доведеною.

У судовому засіданні 06.12.2011р. представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача у судові засідання не зявився. Окрім того, в судове засіданні 10.01.2012р. не зявився і представник скаржника. При цьому позивач (ТОВ „Алкоресурси”) та відповідач (ФО-П ОСОБА_2) про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка канцелярії ОАГС про відправку копії ухвали про відкладення розгляду апеляційної скарги від 06.12.2011р., зроблена у встановленому порядку на першому примірникові вказаної ухвали, яка відповідно до п.32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530 „Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” є належним підтвердженням повідомлення представників сторін про час і місце судового засідання. Окрім того, про належне повідомлення представників сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги свідчить також залучена до матеріалів справи копія Реєстру Одеського апеляційного господарського суду №1 на відправку рекомендованої пошти з повідомленням від 12.12.2011р. З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за відсутністю представників сторін у судовому засіданні 10.01.2012р.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника відповідача, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, вбачається з матеріалів справи та перевірено під час апеляційного перегляду справи, 01.10.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Алкоресурси” (позивач, постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач, покупець) укладено договори поставки №193-ВП та №115-ВП.

Предметом договором поставки від 01.10.2009р. №115-ВП є зобовязання постачальника передати в обумовлені строки другій стороні - покупцю продукцію ДП „УГК „Nemiroff”, а також зобовязання покупця прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договором поставки від 01.10.2009р. №115-ВП №193-ВП є зобовязання постачальника передати в обумовлені строки другій стороні - покупцю товари, а також зобовязання покупця прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Договори поставки підписані повноважними представниками сторін договорів, підписи яких скріплено печатками.

Відповідно до п.7.1 договорів поставки оплата за товар здійснюється не пізніше 14 календарних днів з дати поставки товару постачальником.

Вважаючи, що ФО-П ОСОБА_2 не належно виконані договірні зобовязання, ТОВ „Алкоресурси” звернулось до господарського суду з позовом про 5911,82 грн., з яких: 3864,77 грн. основного боргу за договором від 01.10.2009р. №193-ВП, 114,65 грн. інфляційних та 1932,40 грн. штрафу.

Як вже вказувалось вище, в процесі розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги.

Останні уточнення позовних вимог були правомірно прийняті судом першої інстанції лише в частині стягнення з відповідача основного боргу за договором поставки від 01.10.2009р. №193-ВП та нарахованих на нього інфляційних втрат, оскільки стягнення основного боргу за договором поставки від 01.10.2009р. №15-ВП не було заявлено при подачі позову, а отже позивачем порушено ст. 22 ГПК України, за вимогами якої не допускається одночасна зміна підстав і предмету позову.

Таким чином, апеляційний господарський суд розглядає позовні вимоги ТОВ „Алкоресурси” в частині стягнення з відповідача основного боргу за договором від 01.10.2009р. №193-ВП у розмірі 2787,90 грн., а також нарахованих на цю суму інфляційних втрат.

За договором поставки від 01.10.2009р. №193-ВП відповідачу було поставлено продукцію, оплату якої відповідач здійснював частково, внаслідок чого у нього, на думку позивача, виникла заборгованість перед позивачем у сумі 2787,90 грн., а саме: за видатковою накладною від 31.12.2010р. №АРС-16393 на суму 2239,94 грн. - заборгованість у сумі 1650 грн. та за видатковою накладною від 29.03.2011р. №АРС-13677 на суму 1187,90 грн. - заборгованість у сумі 1137,90 грн.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що за поставлений за видатковою накладною від 31.12.2010р. №АРС-16393 на суму 2239,94 грн. товар, ФО-П ОСОБА_2 сплачено 2239,94 грн., що підтверджується відповідними квитанціями до прибуткового касового ордеру, а саме: за квитанцією до прибуткового касового ордера від 21.02.2011р. - 873,47 грн., за квитанцією до прибуткового касового ордера від 07.03.2011р. - 933,35 грн., за квитанцією до прибуткового касового ордера від 14.03.2011р. - 433,12 грн.

При цьому матеріали справи свідчать про те, що за поставлений за видатковою накладною від 29.03.2011р. №АРС-13677 на суму 1187,90 грн. товар, ФО-П ОСОБА_2 сплачено 907,45 грн., що підтверджується відповідними квитанціями до прибуткового касового ордеру, а саме: за квитанцією до прибуткового касового ордера від 23.05.2011р. - 395,39 грн., за квитанцією до прибуткового касового ордера від 11.04.2011р. - 462,06 грн., за квитанцією до прибуткового касового ордера від 28.04.2011р. 50 грн.

Таким чином, доводи позивача про наявність у відповідача заборгованості за вказаними накладними у сумі 2787,90 грн. не відповідають дійсності.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже вказувалось вище, відповідачем було повністю погашено заборгованість по видатковій накладній від 31.12.2010р. №АРС-16393 на суму 2239,94 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 21.02.2011р. на суму 873,47 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера від 07.03.2011р. на суму 933,35 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера від 14.03.2011р. на суму 433,12 грн., що в сумі складає 2239,94 грн.

Водночас ФО-П ОСОБА_2 частково сплачено заборгованість за видатковою накладною від 29.03.2011р. №АРС-13677 на суму 1187,90 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 11.04.2011р. на суму 462,06 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера від 28.04.2011р. 50,00 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера від 23.05.2011р. на суму 395,39 грн., таким чином, фактично сплачено 907,45 грн., а отже вбачається заборгованість у сумі 280,45 грн.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача 2787,90 грн. основної заборгованості, та вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято із неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача 280,45 грн. основного боргу.

Щодо стягнення інфляційних втрат апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційний господарський суд не погоджується з розрахунками інфляційних втрат, наданими позивачем до суду першої інстанції, оскільки вони мають арифметичні помилки.

Необхідно зазначити, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, у звязку з чим умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 числа поточного місяця індексується за період цього місяця, а сума, внесена за період з 16 по 31 числа поточного місяця індексується з наступного місяця.

Така ж правова позиція викладена і у листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97/р „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”.

Таким чином, внаслідок перерахування належних до сплати сум, апеляційний господарський суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача 66,01 грн. втрат від інфляції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за видатковою накладною від 31.12.2010р. №АРС-16393 сума боргу змінювалась із врахуванням часткових оплат відповідача.

Борг у сумі 1650,00 грн. виник з січня по лютий 2011року. Індекс інфляції з січня по лютий 2011 року за даними Державного комітету статистики України становив 101,00% та 100,90%.

Таким чином, сума боргу з січня по лютий 2011 року з урахуванням індексу інфляції становить 1681,50 грн. (1650,00 грн. х 101,00% х 100,90%), отже, індекс інфляції з січня по лютий 2011 року становить 31,50 грн. (1681,50 грн. - сума боргу 1650 грн.).

Борг за видатковою накладною від 31.12.2010р. станом на березень 2011 року становить 1366,47 грн. Індекс інфляції за березень 2011 року за даними Державного комітету статистики України становив 101,40%.

Таким чином, сума боргу з урахуванням індексу інфляції за березень 2011 року становить 1385,60 грн. (1366,47 грн. х 101,40%), отже, індекс інфляції за березень 2011 року становить 19,13 грн. (1385,60 грн. - сума боргу 1366,47 грн.).

Тобто, загальна сума індексу інфляції за видатковою накладною від 31.12.2010р. № АРС-16393 становить 50,63 грн. (31,50 грн. + 19,13 грн.).

Щодо видаткової накладної від 29.03.2011р. №АРС-13677, сума боргу за якою також змінювалась із врахуванням часткових оплат відповідача, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Борг у сумі 675,84 грн. за видатковою накладною від 29.03.2011р. №АРС-13677 виник з квітня по травень 2011 року. Індекс інфляції з квітня по травень 2011 року за даними Державного комітету статистики України становив 101,30% та 100,80%.

Таким чином, сума боргу з урахуванням індексу інфляції з квітня по травень 2011 року становить 690,10 грн. (675,84 грн. х 101,30% х 100,80%), отже, індекс інфляції з квітня по травень 2011 року становить 14,26 грн. (690,10 грн. - сума боргу 675,84 грн.).

Борг за видатковою накладною від 29.03.2011р. № АРС-13677 станом з червня по липень 2011 року становив 280,45 грн. Індекс інфляції з червня по липень 2011 року за даними Державного комітету статистики України становив 100,40%.

Таким чином, сума боргу з урахуванням індексу інфляції з червня по липень 2011 року становить 281,57 грн. (280,45 грн. х 100,40%), отже, індекс інфляції з червня по липень 2011 року становить 1,12 грн. (281,57 грн. - сума боргу 280,45 грн.).

Тобто, сума індексу інфляції за видатковою накладною від 29.03.2011р. №АРС-13677 становить 15,38 грн. (14,25 грн + 1,12 грн.).

З огляду на викладене, загальна сума індексу інфляції за видатковими накладними від 31.12.2010р. №АРС-16393 та від 29.03.2011р. №АРС-13677 становить 66,01 грн. (50.63 грн. + 15,38 грн.).

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про часткову правомірність, часткову обґрунтованість та необхідність часткового задоволення позовних вимог ТОВ „Алкоресурси” шляхом стягнення з відповідача 280,45 грн. основного боргу та 66,01 грн. втрат від інфляції.

За таких обставин апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати як таке, що прийнято з неповним зясуванням обставин справи, що мають значення для справи..

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Херсонської області від 13 вересня 2011 року у справі №5024/1287/2011 скасувати частково, виклавши резолютивну частину цього рішення в наступній редакції:

„Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Алкоресурси” задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Алкоресурси” (73000, м. Херсон, вул. 1 Текстильна, 1, код ЄДРПОУ 24121487) 280 (двісті вісімдесят) грн. 45 коп. основного боргу, 66 (шістдесят шість) грн. 01 коп. втрат від інфляції, 9 (девять) грн. 94 коп. держмита та 23 (двадцять три) грн. 01 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.”

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Алкоресурси” (73000, м. Херсон, вул. 1 Текстильна, 1, код ЄДРПОУ 24121487) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) 46 (сорок шість) грн. 03 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4.Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 13 січня 2012 року.

Головуючий суддя

Судді О.О. Журавльов

М.В. Михайлов

А.І. Ярош