Постанова № 20831095, 10.01.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2012 № 1/261

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Калатай Н.Ф.

суддів:

при секретарі Кулачок О. А.

За участю представників:

від позивача: не зявились

від відповідача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 13-11-25900 від 28.12.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра”

на рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2011 року

у справі № 1/261 (суддя Мельник В. І.)

за позовомПриватного акціонерного товариства „Промислово страховий альянс”

до Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра”

простягнення 45651,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення збитків від інфляції в сумі 37805,60 грн. за період з 01.10.2010 по 21.06.2011 та 3 % річних в сумі 7846,12 грн. за період з 10.11.2010 по 20.06.2011 за прострочення виконання зобовязання по поверненню вкладу за договором строкового банківського вкладу (депозиту) № 16/2008/Ю000473 від 03.10.2008 та нарахованих на вклад відсотків.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.10.2011, повний текст якого підписаний 04.11.2011, у справі № 1/261 позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 7816,12 грн. 3 % річних, 32 533,83 грн. інфляційних втрат, в іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

При цьому, факт прострочення відповідачем виконання договірного зобовязання з повернення вкладу та нарахованих відсотків, що його встановлено рішенням господарського суду міста Києва від 03.04.2009 у справі № 7/171, що набрало чинності з 29.05.2009, суд першої інстанції визнав таким, що у відповідності до ст. 35 ГПК України не потребує доведення при вирішенні спору у цій справі, в якій беруть участь ті самі сторони, а також врахував рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2010 у справі № 6/206/10-33/413 із змінами, внесеними постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2011, яким з відповідача на користь позивача стягнуті інфляційні та річні за період прострочення, що передував періоду прострочення, заявленому у цій справі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ПАТ „Комерційний банк „Надра»” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2011 у справі № 1/261 скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при прийнятті оспорюваного рішення не прийнято до уваги, що 21.06.2011 між сторонами укладено мирову угоду на стадії виконання судового рішення, якою сторони дійшли згоди щодо погашення присудженої до стягнення у справі № 7/171 заборгованості (стягнення коштів перерахованих за спірним договором та відсотків за їх користування); що з моменту укладення мирової угоди у справі про стягнення боргу первісне зобовязання боржника припиняється в порядку ч. 2 ст. 604 ЦК України за домовленістю сторін про заміну первісного зобовязання новим зобовязанням, вимоги погашаються згідно з умовами мирової угоди у розмірі, який визначений цією угодою; що пунктом 4 укладеної мирової угоди сторони погодили, що з моменту підписання цієї угоди та у випадку її належного виконання позивач не матиме жодних майнових претензій до відповідача з приводу заборгованості, погашення якої є її предметом, а отже, враховуючи, що відповідачем умови цієї угоди виконуються належним чином, позов задоволенню не підлягає.

Ухвалою від 07.12.2011 року колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя Калатай Н.Ф., судді Баранець О.М., Пашкіна С.А. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу ПАТ „Комерційний банк „Надра” прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не була визнана обовязковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників позивача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник відповідача надав пояснення, в яких апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

03.10.2008 позивач та відповідач уклали договір № 16/2008/Ю000473 строкового банківського вкладу (депозиту) (далі Договір), на виконання умов якого позивач перерахував з власного поточного рахунку на відкритий у банківській установі відповідача вкладний рахунок 400000 грн. як Вклад під 21% річних з датою повернення 03.02.2009.

Згідно з п.п. 2.2 Договору в день закінчення строку вкладу, протягом одного дня, банк повертає вкладнику суму Вкладу на його поточний рахунок.

Згідно п.п. 4.4 Договору сплата нарахованих процентів за користування Вкладом здійснюється відповідачем в кінці строку Вкладу шляхом перерахування на поточний рахунок позивача.

Відповідач прийняті на себе договірні зобовязання з повернення Вкладу в сумі 400000 грн. та сплати узгоджених сторонами відсотків, сума яких дорівнює 28076,71 грн., у встановлені Договором строки не виконав.

Зазначені обставини сторонами не заперечуються і підтверджуються рішенням господарського суду міста Києва від 03.04.2009 (набрало законної сили 29.05.2009) у справі № 7/171, яким з ПАТ „Комерційний банк „Надра” на користь ПАТ „Промислово страховий альянс” на задоволення вимог останнього стягнуто суму Вкладу - 400000 грн. та нараховані на Вклад відсотки в сумі 28 076,71 грн.

Враховуючи обставини справи та наявні в матеріалах справи документальні докази, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у відповідності до ст. 35 ГПК України факт порушення відповідачем умов Договору не потребує доведення.

В звязку з невиконанням відповідачем рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2009 у справі № 7/171, внаслідок інфляційних процесів його борг перед позивачем за період з 04.02.2010 по 30.09.2010 збільшився на 73629,12 грн. і на 01.10.2010 становить 501705,83 грн. (428 076,71 + 73629,12).

Зазначені обставини також не потребують доведення в силу приписів ст. 35 ГПК України, оскільки встановлені рішенням господарського суду міста Києва від 16.11.2010, з урахуванням змін, внесених постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2011, у справі № 6/206/10-33/413, яким вимоги ПАТ „Промислово страховий альянс” про стягнення з ПАТ „Комерційний банк „Надра” інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу 428076,71 грн. за період прострочення з 04.02.2010 по 30.09.2010, задоволені в сумі 73629,19 грн.

Цим же судовим рішенням з ПАТ „Комерційний банк „Надра” на користь ПАТ „Промислово страховий альянс” стягнуто 3% річних в сумі 21532,84 грн. за період прострочення з 07.02.2009 по 09.11.2010.

В подальшому, 21.06.2011, позивач як Стягувач та відповідач як Боржник підписали мирову угоду на стадії виконання рішення суду у справі № 7/171 (далі Мирова угода), в якій погодили графік погашення відповідачем заборгованості перед позивачем за Договором, визначивши його на момент укладення Мирової угоди в сумі 432 47548 грн., до якої, окрім боргу за Договором в розмірі 428076,71 грн., увійшли судові витрати позивача по справі № 7/171 по сплаті державного мита (4 280,77 грн.) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (118 грн.).

27.09.2011 позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з відповідача на свою користь 37805,60 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.10.2010 по 21.06.2011 на суму боргу, яка станом на 01.10.2010 дорівнювала 501705,83 грн. (сума боргу за Договором, 428076,71 грн., збільшена за рахунок інфляції за період з 04.02.2010 по 30.09.2010 на 73629,12 грн.), та 7846,12 грн. - 3% річних, нарахованих на суму боргу в розмірі 428076,71 грн. за період прострочення з 10.11.2010 по 20.06.2011.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 509 та ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи належним чином підтверджується порушення відповідачем зобовязання сплатити на користь позивача стягнуті за рішенням суду у справі № 7/171 грошові кошти.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач до дати підписання сторонами Мирової угоди борг, що виник за Договором, позивачу не сплатив, позивач у цьому позові правомірно визначив періоди стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 37805,60 грн. - з 01.10.20010 по 21.06.2011 та 3% річних в сумі 7846,12 грн. з 10.11.2010 по 20.06.2011, і нарахував інфляційні втрати на суму боргу, яка станом на 01.10.2010 дорівнювала 501705,83 грн. (428076,71 + 73629,12 грн. + 7846,12 грн.)

Водночас, приписи статті 625 ЦК України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.09.2008 №1/384-07 та Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 20.11.2008 № 01-8/685).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про законність звернення позивача до суду з вимогами про стягнення з відповідача інфляційних та річних за визначений позивачем період заборгованості і правомірно задовольнив позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3 % річних у заявленій до стягнення сумі 7846,12 грн.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат слід зазначити наступне.

Позивач, заявляючи вказані вимоги, розраховує їх за період з 01.10.2010 року по 21.06.2011 року і визначає в сумі 37805,60 грн.

Суд першої інстанції, частково, в сумі 32533,83 грн., задовольняючи вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат, відповідного розрахунку не навів і про підстави часткового задоволення вимог в цій частині не зазначив.

Проте, з розрахунку, доданого позивачем до позовної заяви слідує, що збитки від інфляції він нараховує на суму боргу, визначену станом на 01.10.2010, тобто суму боргу за Договором, збільшену за рахунок інфляційних втрат на цю дату, що є цілком правомірним та узгоджується з порядком розрахунку, визначеним в листі Верховного Суду України від 03.04.97 г. № 62-97р Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, чого не врахував суд першої інстанції.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідач збитків від інфляції підлягають задоволенню за розрахунком позивача в сумі 37805,60 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

При цьому, посилання відповідача на п. 4 Мирової угоди та на норми ч. 2, ст. 604 ЦК України як на підставу відмови у позові до уваги колегією суддів не приймаються з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Тобто, у випадку новації сторони шляхом заміни предмету чи способу виконання зобовязання припиняють його і створюють нове.

Згідно п. 7 Мирової угоди Стягувач відмовляється від стягування за наказом № 7/171 від 01.06.2009, виданим на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2009 по справі № 7/171.

Предметом Мирової угоди є погашення відповідачем заборгованості перед позивачем з повернення депозиту за Договором в розмірі 432475,48 грн. (400000 грн. Вкладу, 28076,71 грн. процентів, 4280,77 грн. витрати по сплаті державного мита, 118 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу), яке має відбутися згідно узгодженого сторонами графіку протягом червня 2011 березня 2012 рр.

Згідно п. 4 Мирової угоди з моменту підписання цієї угоди та у випадку належного її виконання Стягувач не матиме жодних майнових претензій до Боржника з приводу заборгованості, погашення якої є предметом цієї Мирової угоди.

Тобто, пункт 4 Мирової угоди, на який посилається відповідач, стосується не його первісного зобовязання, яке припинилося 21.06.2011, з укладенням сторонами Мирової угоди, а нового, яке виникле з умов Мирової угоди.

Колегія суддів також вважає помилковим віднесення відповідачем інфляційних втрат та нарахованих річних до додаткових зобовязань в розумінні ч. 4 ст. 604 ЦК України, згідно якій новація припиняє додаткові зобовязання, повязані з первісним зобовязанням, якщо інше не встановлено договором, оскільки передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якої полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

При цьому, процес зміни вартості грошей, який характеризується рівнем інфляції, є безперервним процесом, і інфляційні процеси не залежать від волевиявлення будь-якої особи, - будь-то позивач, відповідач чи суд.

Згідно розяснень Пленуму Верховного суду України, викладених в п.1 постанови від 29.12.1976 р. №11 «Про судове рішення», обґрунтованим визнається рішення», в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, встановивши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мало місце неповне зясування обставин, що мають значення для справи, тому рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2011 у справі № 1/261 підлягає зміні, позов задовольняється повністю - стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 % річних в сумі 7846,12 грн. та збитки від інфляції в сумі 37805,60 грн. Судові витрати за подачу позову покладаються на відповідача.

З огляду на підстави зміни рішення суду першої інстанції, а також враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задоволенню не підлягає, витрати за її подачу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2011 року у справі № 1/261 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2011 року у справі № 1/261 змінити.

3. Викласти резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2011 року у справі № 1/261 в наступній редакції:

« 1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, вул. Артема 15, ідентифікаційний код 20025456) на користь Приватного акціонерного товариства «Промислово страховий альянс» (69001, м.Запоріжжя, вул. С.Тюленіна 23, ідентифікаційний код 22134155) 3 % річних в сумі 7846 (сім тисяч вісімсот сорок шість)грн. 12 коп., збитки від інфляції в сумі 37805 (тридцять сім тисяч вісімсот пять) грн. 60 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 456 (чотириста пятдесят шість) грн. 52 коп. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили»

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

5. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 1/261.

Головуючий суддя

Судді