Рішення № 20830939, 11.01.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" січня 2012 р.Справа № 2/5025/2239/11 За позовом Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" м.Хмельницький

до державного підприємства "Ганнопільський спиртовий завод" с.Ганнопіль Славутського району

про стягнення 30629грн.78коп.

Суддя Дячук Т.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник по довіреності №3819 від 29.12.2011р.

від відповідача: не з`явився

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 30629грн.78коп. заборгованості за спожиту електричну енергію по договору №31 від 25.11.2009р.

Ухвалою господарського суду від 20.12.2011р. порушено провадження у справі. Копії ухвали надіслано на адреси сторін рекомендованими поштовими відправленнями та отримані ними, що підтверджено повідомленнями про вручення №№06919850, 06919841.

Відповідач відзиву на позов не надав. Представник відповідача в судове засідання не зявився і про причини його неявки суд не повідомлено.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи господарським судом встановлено :

Між відкритим акціонерним товариством енергопостачальна компанія „Хмельницькобленерго” (11.03.2011р. зареєстровано зміну найменування на публічне акціонерне товариство „Хмельницькобленерго”) в особі Славутського РЕМ (постачальник) та державним підприємством „Ганнопільський спиртовий завод” (споживач) укладено договір №31 від 25.11.2009р. про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам субєктам підприємницької діяльності.

Згідно п.1 даного договору постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 374,7кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Відповідно до цього договору позивач зобовязався постачати електричну енергію згідно з визначеними договором умовами та величинами, а відповідач зобовязався своєчасно сплачувати за використану електричну енергію, здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії. (п.п.2.2.2, 2.3.3, 2.3.).

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків визначені п.7, а також додатком №10 до договору №31 від 25.11.2009р, згідно якого розрахунковий період споживання та оплати за електроенергію визначається календарним місяцем. Споживач самостійно здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, згідно додатку №1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності:

- до 02 числа розрахункового періоду 30% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду;

- до 10 числа розрахункового періоду 60% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду;

- до 20 числа розрахункового періоду 100% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду.

Порядком розрахунків (Додаток №10) передбачено таке : Остаточний розрахунок за спожиту електроенергію проводиться на підставі одержаного рахунку. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку не повинна перевищувати 3-х операційних днів від дня отримання рахунку. За дату оплати приймається дата зарахування банком коштів на рахунок постачальника. Оплата вартості активної електричної енергії (в тому числі по підвищеному тарифу) здійснюється виключно коштами в уповноваженому банку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Згідно рапортів споживача про відпуск електроенергії в грудні 2009 року, в грудні 2010р., в січні 2011р. та в лютому 2011р. (копії яких додано до матеріалів справи), позивачем виставлено рахунки-фактури за спожиту електричну енергію : №31 від 21.12.2010р. на 109228грн.77коп.; №31 від 18.01.2011р. на 26316грн.32коп.; №31 від 22.02.2011р. на 3215грн.48коп. та рахунки-фактури за перетікання реактивної енергії №31 від 21.12.2009р. на 509грн.05коп.; №31 від 18.01.2011р. на 616грн.21коп.

Всього за цей період підлягало до оплати за споживання електроенергії 139885грн.83коп.Оплата за використання електричної енергії проведена споживачем не повністю. Як видно з доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за активну електроенергію за грудень 2010 року, січень-лютий 2011року підлягало до оплати 138760грн.57коп., а сплачено 108750грн.00коп., станом на 01.12.2010р. сальдо на користь ДП „Ганнопільський спиртовий завод” (Кт) складало 506грн.05коп., внаслідок чого виник борг у сумі 29504грн.52коп. Згідно розрахунку заборгованості за реактивну електричну енергію за грудень 2009року та січень 2011року підлягало до оплати 1125грн.26коп.

В звязку з цим станом на 01.10.2011р., заборгованість склала 30629грн.78коп. (139885грн.83коп. 506грн.05коп. 108750грн.00коп.), що додатково підтверджено актами звірки розрахунків, які підписані та скріпленими печатками Славутського РЕМ ПАТ „Хмельницькобленерго” та державного підприємства „Ганнопільський спиртовий завод”.

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №487 від 07.06.2011р.

Доказом відправлення є копія фіскального чеку №3198 від 07.06.2011р.

Оскільки заборгованість за спожиту електроенергію не була сплачена, позивач 20.12.2011р. звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 30629грн.78коп. боргу.

На дату розгляду справи доказів сплати боргу відповідач не надав.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та оцінюючи їх у сукупності господарським судом враховується таке :

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання та одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Обєми використання споживачем в грудні 2009 року, в грудні 2010 року, в січні 2011 року та в лютому 2011 року електричної енергії підтверджені наданими ним енергопостачальній організації рапортами. В звязку з неповною оплатою спожитої за цей період електроенергії виник борг у сумі 30629грн.78коп.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано заявлені позовні вимоги і не надано доказів про сплату заборгованості.

Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги заявлені відповідно до умов договору та норм Цивільного кодексу України, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Згідно із ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, ч.1 ст.530, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.1,45, 47, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовпублічного акціонерного товариства „Хмельницькобленерго” м.Хмельницький до державного підприємства „Ганнопільський спиртовий завод” с.Ганнопіль Славутського району про стягнення 30629грн.78коп. задовольнити.

Стягнути з державного підприємства „Ганнопільський спиртовий завод” (Хмельницька область, Славутський район, с.Ганнопіль, ідентифікаційний код 00374893) на користь публічного акціонерного товариства „Хмельницькобленерго” (м.Хмельницький, вул.Храновського, 11-А, ідентифікаційний код 22767506) 30629грн.78коп. (тридцять тисяч шістсот двадцять девять гривень 78коп.) заборгованості за спожиту електричну енергію та 1411грн.50коп. (одна тисяча чотириста одинадцять гривень 50коп.) витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяТ.В. Дячук

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 позивачу (на адресу :м.Хмельницький, вул. Храновського, 11-А) рекомендованим;

3 відповідачу (на адресу: Хмельницька область, Славутський район, с.Ганнопіль,

вул. Будьонного, 21) рекомендованим.