Рішення № 20830742, 10.01.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" січня 2012 р.Справа № 30/17-4592-2011 За позовом: Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси»

До відповідача: Фізична особа підприємець ОСОБА_1

Про стягнення

Суддя РОГА Н.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 довіреність № 01/11-1369 від 05.07.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_3- довіреність № 519 від 09.02.2010р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Комунальне підприємство (далі - КП) «Теплопостачання міста Одеси», звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі - Підприємець ОСОБА_1) про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 7 109 грн. 40 коп.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Відповідно рішення Одеської міської ради № 101-V від 27.06.2006 р. «Про реорганізацію комунального підприємства «Одестеплокомуненерго»та комунального підприємства «Одесатеплоенерго»реорганізовано комунальне підприємство «Одестеплокомуненерго»та комунальне підприємство «Одесатеплоенерго»шляхом злиття та створено на їх базі Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси».

Згідно Статуту КП «Теплопостачання міста Одеси», затвердженого рішенням Одеської міської ради від 05.04.2007 р. № 1163-V, основною метою діяльності КП «Теплопостачання міста Одеси»є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою та електричною енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Підприємства та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Підприємства.

01 листопада 2006 р. між КП «Теплопостачання міста Одеси»(Теплопостачальна організація) та Підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) був укладений Договір № 5132 на постачання теплової енергії, згідно якого Теплопостачальна організація бере на себе зобовязання постачати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобовязується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається Споживачу на опалення, та гаряче водопостачання обєктів, згідно Додатку 1 до цього договору, а саме: офіс за адресою: АДРЕСА_1; офіс за адресою: АДРЕСА_2; офіс за адресою: АДРЕСА_3.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2007р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлене однією із сторін. Згідно п. 10.3 Договору припинення Договору не звільняє Споживача від обовязку повної сплати спожитої теплової енергії.

Відповідно до п. 3.2.2. Договору Споживач зобовязується виконувати умови та порядок оплати споживчої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором.

Згідно 5.1. Договору облік споживання теплової енергії на опалення тимчасово визначається розрахунковим способом до моменту встановлення приладу обліку, на гаряче водопостачання - за лічильником гарячої води.

За умовами розділу 6 Договору розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації відповідно до встановленого тарифу 179 грн. 12 коп. за 1 Гкал., діючому на момент укладення договору. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.

21 лютого 2007р. сторони підписали Додаткову угоду № 1 до Договору, якою, згідно рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 08.02.2007р. № 5 змінили значення тарифу з 179 грн. 12 коп. на 232 грн. 25 коп. (з ПДВ). Крім того, сторони домовилися, що орієнтовна вартість теплової енергії, що постачається Споживачу за поточний рік, відповідно до введених 0 01.01.2007р. тарифів, становить 9090 грн. 27 коп. (з ПДВ).

Додатковою угодою № 5 від 01.06.2010р., у звязку із письмовою заявою Спожива, доповнено Договір № 5132 на постачання теплової енергії від 01.11.2006р. обєктом споживання „Офіс-магазин „Венета-систем” за адресою: вул. Краснова,9 з 06.03.2007р. Облік споживання теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання на обєкті за адресою: АДРЕСА_6, визначаються розрахунковим способом. Крім того, внесено зміни до п. 2 Додатку № 1 до договору, а саме: орієнтовна вартість теплової енергії, що постачається Споживачу на поточний рік, відповідно до встановлених тарифів, становить 32070 грн. 49 коп. (з ПДВ).

Позивач по справі зазначає, що він належним чином виконував свої зобовязання щодо постачання теплової енергії, але Споживач своїх зобовязань щодо оплати наданих послуг не виконав, у звязку з чим, за період з 01.07.2010р. по 01.09.2011р. за ним утворилася заборгованість у сумі 7109 грн. 40 коп., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

В обґрунтування позову позивач посилається на ст. 277 Господарського кодексу України, яка передбачає, що абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Позивач також посилається на п. 40 «Правил користування тепловою енергією», який передбачає, що споживач зобовязаний дотримуватися вимог договору, а саме вчасно проводити розрахунки за споживчу теплову енергію. Крім того, відповідно до ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається .

Крім того, позивач зазначив, що питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання в багатоквартирних будинках регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630, які з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Відповідно до п. 26 зазначених Правил відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України „Про теплопостачання” схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування, реконструкції, капітального ремонту в частині опалення.

Згідно п. 25 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.22.2005р. № 4, зареєстрованим у Мінюсті України 09.12.2005р. за № 1478\11758 встановлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади. У даному випадку рішення постійно діючої міжвідомчої комісії щодо відключення підприємця ОСОБА_1 від мереж централізованого опалення до КП „Теплопостачання міста Одеси” не надавалося і у КП відсутні підстави для припинення нарахування оплати за надані послуги.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що у звязку з переходом на альтернативне опалення 03 вересня 2010р. він звернувся до КП „Теплопостачання міста Одеси” з заявою щодо направлення представника для підтвердження демонтажу системи опалення та гарячого водопостачання на обєктах, розташованих за адресою: АДРЕСА_4; АДРЕСА_5; АДРЕСА_6. Крім того, 21.02.2011р. Обєднанням співвласників багатоквартирного будинку „Іділія” видано Довідку 9, згідно якої нежитлове приміщення, розташоване на першому поверсі жилого будинку АДРЕСА_8, яке належить ОСОБА_1, перед опалювальним періодом 2010р. - 2011р. було відключене від теплопостачання, згідно наявного припису від 4-ї ділянки Київського району КП „Теплопостачання м. Одеси”. Зазначені документи, на думку відповідача, свідчать про неправомірність дій позивача щодо нарахування заборгованості за послуги, які не надавалися.

Відповідач також зазначив, що відповідно до п. 1.1 Додатку № 2 до Договору теплопостачальна організація припиняє постачання теплової енергії Споживачу у разі письмового звернення Споживача про припинення теплопостачання. Свої заяви щодо направлення представника для підтвердження демонтажу системи опалення та гарячого водопостачання на обєктах, розташованих за адресою: АДРЕСА_4; АДРЕСА_5; АДРЕСА_6 вважає саме такими зверненнями, у звязку з чим вважає Договір припиненим.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, суд дійшов наступних висновків:

Згідно ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Ця ж норма міститься у ст. 20 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ч. 1 ст. 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ч. 6 ст. 19 Закону України „Про теплопостачання” передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Із змісту ч. 3 ст. 24, ч. 2, ст. 25 Закону України „Про теплопостачання” вбачається, що основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані: забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів; здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.

За умовами ч. 6 ст. 25 Закону України „Про теплопостачання” у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межою балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показань вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. П. 40 Правил користування тепловою енергією передбачає, що споживач зобовязаний дотримуватися вимог договору, а саме вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 листопада 2006 р. між КП «Теплопостачання міста Одеси»(Теплопостачальна організація) та Підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) був укладений Договір № 5132 на постачання теплової енергії, згідно якого Теплопостачальна організація бере на себе зобовязання постачати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобовязується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається Споживачу на опалення, та гаряче водопостачання обєктів, згідно Додатку 1 до цього договору, а саме: офіс за адресою: АДРЕСА_1; офіс за адресою: АДРЕСА_7; офіс за адресою: АДРЕСА_3.

Додатковою угодою № 5 від 01.06.2010р., у звязку із письмовою заявою Спожива, доповнено Договір № 5132 на постачання теплової енергії від 01.11.2006р. обєктом споживання „Офіс-магазин „Венета-систем” за адресою: вул. Краснова,9 з 06.03.2007р. Облік споживання теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання на обєкті за адресою: АДРЕСА_6, визначаються розрахунковим способом. Крім того, внесено зміни до п. 2 Додатку № 1 до договору, а саме: орієнтовна вартість теплової енергії, що постачається Споживачу на поточний рік, відповідно до встановлених тарифів, становить 32070 грн. 49 коп. (з ПДВ).

Відповідно до п. 3.2.2. Договору Споживач зобовязується виконувати умови та порядок оплати споживчої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором.

Згідно 5.1. Договору облік споживання теплової енергії на опалення тимчасово визначається розрахунковим способом до моменту встановлення приладу обліку, на гаряче водопостачання - за лічильником гарячої води.

За умовами розділу 6 Договору розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації відповідно до встановленого тарифу. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ,а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

З матеріалів справи не вбачається, що відповідач у справі дійсно був відключений від теплопостачання на зазначених у Договорі обєктах, адже, згідно п. 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.22.2005р. № 4, зареєстрованим у Мінюсті України 09.12.2005р. за № 1478\11758 встановлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади. У даному випадку рішення постійно діючої міжвідомчої комісії щодо відключення підприємця ОСОБА_1 від мереж централізованого опалення до КП „Теплопостачання міста Одеси” не надавалося і у КП відсутні підстави для припинення нарахування оплати за надані послуги.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 7 109 грн. 40 коп. підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті держмита ,витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси»- задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_9, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102, р/р 26004150000764) заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 7 109 грн. 40 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 16 січня 2012р.

Суддя Рога Н. В.