Рішення № 20830333, 10.01.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.12 Справа № 18/197/2011

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „КАРТОЛ”, м. Донецьк

до товариства з обмеженою відповідальністю „Глорія”, м. Луганськ

про стягнення 188221,18 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1., за дов. № 10/12-11 від 12.12.2011;

від відповідача: не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 125372,97 грн. по оплаті вартості продукції з гофрокартону (гофроящек, гофролист і т.п.), поставлених відповідачу за договором поставки № 31-10 від 23.02.2010, пені в сумі 11158,99 грн., 10% штрафу у сумі 27576,49 грн., втрат від інфляції в сумі 20576,96 грн., трьох процентів річних в сумі 3535,77 грн.

Заявою від 10.01.2012 б/н позивач зменшив розмір заявленого до стягнення боргу до суми 125372,96 грн.

Відповідач витребувані матеріали суду не подав, його представник в судове засідання не прибув, не зважаючи на те, що його було своєчасно та належним чином повідомлено судом про час і місце розгляду справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору поставки від 23.02.2010 № 31-10, укладеному між сторонами за позовом, позивач у період з 04.06.2010 по 11.11.2011 поставив відповідачу продукцію з гофрокартону (гофроящек, гофролист і т.п.) на загальну суму 1984663,82 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними позивача (завірені копії яких залучені до матеріалів справи) та не спростовано відповідачем.

Відповідач в свою чергу зобовязався оплатити вартість продукції протягом 21 календарного дня з моменту виписки податкової накладної (п. 4.1. договору).

Відповідач частково розраховувався з позивачем за поставлений за договором товар.

Борг відповідач по оплаті вартості товару складає 125372,96 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не подав.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору.

За таких обставин, вимоги про стягнення боргу в сумі 125372,96 грн. підлягають задоволенню.

Відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем в звязку з чим, на вимогу позивача, на підставі п. 6.1. договору та ст. 625 Цивільного кодексу України несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, та у вигляді штрафу у розмірі 10 % від суми заборгованості (за прострочення оплати понад 30 днів), а також зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, і три проценти річних від простроченої суми.

Згідно обґрунтованому розрахунку позивача пеня за 119 днів прострочення складає 11158,99 грн., штраф за 119 дня прострочення складає 27576,49 грн.; втрати від інфляції з вересня 2010 по червень 2011 складають 20576,96 грн., три проценти річних за 66 днів прострочення 3535,77 грн.

Вимоги про стягнення з відповідача вказаних пені, штрафу, втрат від інфляції та трьох процентів річних підлягають задоволенню в звязку з їх законністю та обґрунтованістю.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача на судовий збір в сумі 3764,42 грн. покладаються на відповідача.

Позивачем подано заяву б/н та б/д з клопотанням про прийняття заходів по забезпеченню позовних вимог шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на поточних рахунках відповідача: № 26002194967001 в ЛФ ПАТ „ПриватБанк”, № 2600211854 в ЛФ ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”, № 26008003172001 в ЛФ ПАТ „Укрінбанк”, № 2600267132002 в ПАТ „Банк „Київська Русь”.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з п.п. 3 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір” за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову ставка судового збору складає 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Разом з цим позивачем взагалі не сплачено судового збору за вимогою про вжиття заходів до забезпечення позову.

Також, згідно Розяснення Вищого арбітражного суду України від 03.08.1994 № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Однак позивачем не наведено достатньо обґрунтованого припущення про те, що грошові кошти, які є у відповідача на час розгляду справи, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

За таких обставин, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 66, 67, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з приватного підприємця Полянської Олександри Григоріївни, м. Луганськ, вул. Карла Лібкнехта, 16-А, ідентифікаційний код 24188280, на користь товариства з обмеженою відповідальністю „КАРТОЛ”, м. Донецьк, пров. Веселий, 78, ідентифікаційний код 25325230, борг в сумі 125372,96 грн. по оплаті поставленої продукції, пеню в сумі 11158,99 грн., штраф в сумі 27576,49 грн., втрати від інфляції в сумі 20576,96 грн., три проценти річних в сумі 3535,77 грн., судовий збір в сумі 3764,42 грн.; наказ видати.

3.Заяву позивача про забезпечення позову відхилити.

10 січня 2012 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 16 січня 2012 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко