Рішення № 20830286, 04.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/43804.01.12 За позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

простягнення 79 480,80 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

позивач ОСОБА_1

від відповідача Гладкий С.М. представник

Рішення прийняте 04.01.2012, оскільки 21.12.2011 в судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Міністерства оборони Українизаборгованості у розмірі 79 480,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору № 286/3/11/5 від 15.09.2011 щодо здійснення своєчасної оплати поставленого позивачем товару, у звязку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму боргу.

Відповідач проти позову заперечує та вказує на те, що умовами договору сторонами погоджено, що розрахунок за поставлений позивачем товар буде здійснено протягом 30 банківських днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони Україниза даним кодом видатків). Оскільки документи для проведення розрахунків позивачем надані з порушенням визначених законодавством термінів їх надання, то вони були повернуті постачальнику без реалізації.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

22.12.2010 між Міністерством оборони України (замовник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) укладено Договір № 286/3/11/5 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) (в тому числі для миротворчих підрозділів Збройних Сил України) (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору постачальник зобовязується у 2011 році поставити Міністерству оборони Українитовар, майки, фуфайки та аналогічні вироби трикотажні, а замовник забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни) і виключно за цінами згідно положень Договору.

Згідно з п. 1.2 Договору позивач зобовязався поставити відповідачу майки бавовняного трикотажного кулірного полотна оливкового кольору, ГОСТ 25904-83 та відповідність зразку-еталону (далі - товар), у строк до 30.09.2011 загальною кількістю 2 490 шт. ціною за одиницю товару 31,92 грн. на загальну суму без ПДВ 79480,80 грн.

На виконання умов Договору за видатковою накладною № 289 від 30.09.2011 позивачем була здійснена поставка товару на загальну суму 79 480,80 грн., а Міністерство оборони України отримало товар на зазначену суму. Отримання товару підтверджується актом приймального контролю якості товару від 29.09.2011, актом прийому від 30.09.2011 та підписами представників відповідача на вищезазначених видаткових накладних.

Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки за фактично поставлений товар проводяться протягом 30 банківських днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформленого рахунку-фактури на відвантажений товар.

Згідно з п. 4.2 Договору до рахунку-фактури додаються:

- акт приймального контролю якості товару, на якому повинен бути оригінал підпису одержувача Замовника, засвідчений мастичною печаткою, який підтверджує одержання товару;

- видаткова накладна постачальника;

- повідомлення форми № 280.

Як свідчать матеріали справи та підтверджується відповідачем, позивач надав відповідачу належним чином оформлені рахунок-фактуру № 289 від 05.10.2011, видаткову накладну № 289 від 29.09.2011, акт приймального контролю якості товару № 1 від 29.09.2011 та повідомлення (форми № 280) № 140 від 29.09.2011.

Однак, відповідач листом № 286/6/4030 від 27.10.2011 повернув позивачу рахунок-фактуру № 289 разом з усіма іншими документами без оплати, посилаючись на те, що документи для проведення розрахунків за отриманий товар позивачем надані з порушенням визначених законодавством термінів їх надання, а тому вони повертаються без реалізації.

У вказаному листі відповідач послався на статті 48, 51, 112 Бюджетного кодексу України та п. 2.4. наказу Державного казначейства України від 09.08.2004 № 136 "Про затвердження обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України", згідно якого, розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати виникнення бюджетного фінансового зобов'язання, але не пізніше останнього робочого дня місяця подають до відповідного органу Державного казначейства Реєстр бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, а також оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобовязання та бюджетного фінансового зобовязання.

Проте, ні Договором поставки, ні чинним законодавством України, в тому числі Бюджетним кодексом України та вищезазначеним наказом № 136 не встановлено строків надання позивачем документів, зокрема, рахунку-фактури для отримання оплати за відвантажений товар.

Згідно п. 2.4 Договору поставки встановлено, що рахунок-фактура направляється замовнику після приймання товару за якістю разом з актом приймального контролю якості, який повинен бути складений військовим представництвом Міністерства оборони України в останній день приймання продукції.

Крім того, положення статей 48, 51, 112 Бюджетного кодексу України та п. 2.4. наказу № 136, на які посилається відповідач як на підставу невиконання своїх зобов'язань по оплаті товару, регулюють взаємовідносини відповідача та Державної казначейської служби України, і жодним чином не встановлюють строків надання документів, таких як рахунок-фактура, господарюючими суб'єктами бюджетним установам з метою проведення останніми розрахунків за господарськими зобов'язаннями.

Таким чином, п. 2.4 наказу № 136 встановлює порядок надання відповідачем, а не позивачем документів, що підтверджують бюджетне фінансове зобов'язання, до Державного казначейства України.

При цьому, відповідно до п. 4.1 та п. 6.1.1 Договору бюджетне фінансове зобов'язання виникло у відповідача з дати надання йому позивачем рахунку-фактури з документами на оплату товару.

Станом на момент звернення позивача до суду та станом на момент вирішення справи судом, позивачем поставлено відповідачу товару на загальну суму 79480,80 грн.

Судом встановлено, що Міністерство оборони України не виконало свої зобовязання щодо здійснення оплати за поставлений товар у повному обсязі. Загальна заборгованість перед позивачем складає 79480,80 грн. Доказів, які б спростовували визначену суму боргу, відповідачем не представлено.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правовою природою укладений між позивачем та відповідачем є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З урахуванням наведених положень договору, виходячи з факту підписання сторонами та отримання представником замовника рахунку-фактури, акта приймального контролю якості товару, видаткової накладної, повідомлення форми № 280, строк виконання зобовязання щодо оплати поставленого і отриманого товару станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 30 банківських днів з дати надання постачальником замовнику рахунку-фактури.

Судом враховується умова договору в частині розрахунків, яка погоджена сторонами, а саме "…за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків…". Однак вказана умова в розумінні статей 251 та 252 Цивільного кодексу України не є подією, яка має неминуче настати зі спливом певного періоду, а тому не може бути відкладальною умовою та не створює для сторін цивільних прав та обовязків щодо визначення строку оплати.

Таким чином, зазначені умови договору не є підставою вважати таким, що не настав, або таким, настання якого залежить від надходження коштів державного бюджету, строк виконання зобовязань по оплаті наданих послуг, оскільки вказані положення договору передбачають саме порядок розрахунків, а строки розрахунків сторонами чітко визначені у п. 4.1 договору - розрахунок здійснюється протягом 30 банківських днів з дня надходження до замовника рахунку-фактури.

В даному випадку зобовязання по оплаті поставленого за договором товару покладено на замовника (п. 1.4 договору), а питання щодо здійснення фінансового забезпечення зобовязань замовника не є предметом даного спору і не можуть вирішуватись в межах заявленого позову.

Доказів здійснення розрахунків за отриманий товар у сумі 79480,80 грн. відповідачем суду не надано, документів, які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків або спростовували би здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не надано, у звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір, у звязку із задоволенням позову, покладається на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 00034022) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (39800, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 79480 (сімдесят девять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 80 коп. та судовий збір у розмірі 1589 (одна тисяча пятсот вісімдесят девять) грн. 62 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 10.01.2012