Рішення № 20830008, 12.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/43412.01.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Завод "Павлоградспецмаш"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОРСТ"

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юлл-Буд"

про стягнення боргу та неустойки 57 672,22 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1- за довіреністю №10 від 14.04.11 р.

від відповідача: ОСОБА_2- за довіреністю ,від 12.08.11 р.

від третьої особи: не зявився

У судовому засіданні 12.01.12 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Завод "Павлоградспецмаш" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОРСТ" про стягнення боргу та неустойки 57 672,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач свого грошового зобовязання за договором про переведення боргу №02/2011-Ф належним чином не виконав, в звязку з чим за останнім виникла заборгованість у розмірі 50213,12 грн, з них: 23 370,90 грн сума боргу, 26408,10 грн штраф в порядку застосування п.4.3 Договору, 35 196 грн - неустойка в порядку застосування ч.2 ст.785 ЦК України, 434,12 грн - 3 % річних.

Ухвалою суду від 12.12.11 порушено провадження у справі №40/434 та призначено до розгляду на 12.01.12. Даною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юлл-Буд".

У судове засідання, призначене на 12.01.12, представники Сторін зявилися.

Представник Позивача вимоги ухвали суду виконав, заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Судом заслухані пояснення представників Сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд встановив.

12.10.10р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Завод “Павлоградспецмаш” (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Юлл-Буд”(Орендар) було укладено договір оренди №14/02-О (Договір).

Згідно п. 1.1 Договору Орендодавець зобовязується передати, а Орендар прийняти в оренду (тимчасове і платне користування) елементи будівельних риштувань, що відповідає вимогам ТУ У В.2.8.-28.1-20303352-002-2002, згідно специфікації, що є невідємною частиною Договору.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що майно передається по Акту прийому-передачі, у відповідності з Додатком №1. Акт прийому-передачі майна є невідємною частиною Договору.

Передача Позивачем в оренду майна Третій особі підтверджується Актом передачі в оренду №ЛА329 від 14.10.10.

Згідно з п. 3.3 Договору термін оренди складає 90 діб, від дати підписання акту прийому-передачі майна. За погодженням сторін термін оренди може бути продовжений. За відсутності заперечень з боку Орендодавця договір продовжується на термін, вказаний Орендарем, але не менше чотирнадцяти діб. Продовження договору повинне бути оформлене шляхом укладення Додаткової угоди, не пізніше ніж за два дні до дати закінчення попереднього терміну оренди (п. 3.7 Договору).

Сторонами у період з 12.01.11 р. по 01.03.11 р. на виконання п. 3.7 Договору шляхом укладення Додаткових угод термін дії Договору оренди №14/02-О від 12.10.10 р. було продовжено, а саме: Додатковою угодою №1 від 12.01.11 р. термін дії Договору було продовжено з 12.01.11 р. по 28.02.11 р., Додатковою угодою №2 від 01.03.11 р. з 01.03.11 р. по 31.03.11р.

17.05.07 між Позивачем та Третьою особою підписано акт повернення з оренди №ЛВА107 від 01.04.11.

Відповідно до п.п. 2.6, 2.7 Договору загальна кількість майна, що передається в оренду складає: 2 513 кв.м., загальна вартість якого становить: 1039 683,92 грн в тому числі ПДВ 20%.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що згідно з положеннями цього договору, оплата за тимчасове користування майном згідно Додатку №1, (орендна плата) за одну добу складає: 00грн. 30 коп. в тому числі ПДВ, за 1 м.кв. взятого в оренду майна. Розмір орендної плати за 1 добу складає: 753 грн 90 коп., в тому числі ПДВ 20% (п. 3.2 Договору). Сума орендної плати за весь термін оренди майна складає: 67 851 грн 00 коп., в тому числі ПДВ 20% (п. 3.4 Договору).

12.01.11 р. між Позивачем та Третьою особою було укладено Додаткову угоду №1 до договору оренди №14/12-О від 12.10.10 р, в якій Сторони домовилися, що орендна плата за період на який продовжується дія договору становить 36187,20 грн в т.ч. ПДВ 20 %. Орендар зобовязаний сплатити орендну плату протягом трьох днів з моменту укладення цієї додаткової угоди.

01.03.11 р. між Позивачем та Третьою особою було укладено Додаткову угоду №2 до договору оренди №14/12-О від 12.10.10 р, в якій Сторони домовилися, що орендна плата за період на який продовжується дія договору становить 23 370,90 грн в т.ч. ПДВ 20%. Орендар зобовязаний сплатити орендну плату протягом трьох днів з моменту укладення цієї додаткової угоди.

Позивач стверджує, що за час перебування майна в оренді з 14.10.10 р. по 31.03.11 р., Орендар повинен був сплатити Позивачу 127409,10 грн. Відповідно, загальна сума сплачених Орендарем орендних платежів по договору оренди №14/12-О від 12.10.10 р. становить 67851 грн.

Відповідно до п.3.5 Договору Орендар проводить оплату за весь термін оренди майна протягом 3-х календарних днів з моменту укладення цього договору.

Натомість Орендар в порушення умов Договору взятого на себе грошового зобовязання належним чином не виконав у звязку із чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 59558,10 грн.

01.04.11 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Завод “Павлоградспецмаш” (Кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю “Хорст”(Новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Юлл-Буд”(Первісний боржник) було укладено договір про переведення боргу №02/2011-Ф (Договір про переведення боргу).

Відповідно до п.1.1 Договору про переведення боргу даним договором регулюються відносини, повязані із зміною зобовязаної сторони (Первісного боржника) у зобовязанні, що виникає із Договору оренди №14/12-О від 12.10.10 р., укладеного між Первісним боржником та Кредитором.

Пунктом 1.2 Договору про переведення боргу встановлено, що Первісний боржник частково переводить на Нового боржника, а Новий боржник приймає на себе борг (грошове зобовязання) у розмірі 23370,90 грн з урахуванням 20% ПДВ, що виник на підставі Основного договору. Новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобовязання впродовж 15-ти календарних днів з дня підписання цього договору шляхом безготівкового розрахунку на розрахунковий рахунок Кредитора, що вказаний у даному Договорі.

Згідно з п.3.1 Договору про переведення боргу Кредитор зобовязаний передати Новому боржнику до 10.04.11 р. документи (їхні засвідчені копії), що підтверджують дійсність вимог Кредитора по виконанню зобовязань: договір оренди №14/12-О від 12.10.10, акт виконаних робіт (надання послуг) за №189 від 31.03.11 р. на суму 23370,90 грн, акт звірення взаєморозрахунків Кредитора та Первісного боржника по договору оренди за №14/12-О від 12.10.10р. А Кредитор, в свою чергу, зобовязаний виконати зобовязання Первісного боржника перед Кредитором на умовах визначених у п.1.2 даного Договору (п.3.2.1 Договору про переведення боргу ).

Новий боржник, підписуючи цей Договір, підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація (документація), повязана із Основним договором, зокрема і та, що стосується спорів і суперечностей за Основним договором між Первісним боржником та Кредитором (п.5.2 Договору про переведення боргу).

За таких обставин, за розрахунком Позивача, з урахуванням п.1.2 Договору про переведення боргу, Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість у розмірі 23370,90 грн.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч. 7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обовязку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобовязання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобовязань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Пунктом 4.3 Договору про переведення боргу встановлено, що за несвоєчасне виконання грошових зобовязань винна Сторона несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 0,5% від суми несплаченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 1 ст. 259 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Згідно п. 4.4 Договору про переведення боргу сторони домовились про збільшення до 2-х років строку нарахування/ стягнення неустойки (штрафу) за невиконання/ неналежне виконання умов даного договору.

Суд погоджується із розрахунком позивача щодо стягнення штрафу за договором про переведення боргу №02/2011-Ф від 01.04.11 р. у розмірі 26408,10 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе задовольнити вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 434,12 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається при задоволенні позову на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Павлоградспецмаш» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорст»(01103, м. Київ, Печерський район, вул. Кіквідзе, буд. 18-А, ідентифікаційний код 22924957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Павлоградспецмаш» (51400, Дніпропетровська обл., м.Павлоград, вул. Терьошкіна, 9/3, ідентифікаційний код 20303352) заборгованість у розмірі 23370 (двадцять три тисячі триста сімдесят) грн 90 коп., штраф в порядку застосування п.4.3 Договору про переведення боргу №02/2011-Ф від 01.04.11 р. у розмірі 26 408 (двадцять шість тисяч чотириста вісім) грн 10 коп., 3 % річних у розмірі 434 (чотириста тридцять чотири) грн 12 коп., судові витрати у розмірі 1411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн 50 коп.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 16.01.2012 р.