Рішення № 20829606, 12.01.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "12" січня 2012 р. справа № 18/5007/131/11 Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л,А.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 07.11.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 18.11.2011р.

розглянув справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м.Новоград-Волиснкьий) <В особі(назва) >

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Юнона" (м.Новоград-Волинський)

про стягнення 133520,60грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 133520,60грн. заборгованості за поставлений товар.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, його представник в судове засідання 12.01.2012р. подав акт звірки взаєморозрахунків, підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін (а.с.53), з якого вбачається, що відповідач визнав наявність у нього боргу перед позивачем в сумі 133520,00грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі усної домовленості Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (позивач) передав Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Юнона" (відповідач), товар - гірничу масу на загальну суму 182520,00грн.

Факт поставки товару підтверджується рахунками-фактурами, видатковими накладними №68 від 13.09.2010р., №74 від 11.10.2010р., №80 від 05.11.2010р. та довіреностями на отримання матеріальних цінностей (а.с.15-20; 41-42), оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару виконав частково, перерахувавши позивачу 49000,00рн. (що підтверджується банківськими виписками, а.с.29-32), в зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість у розмірі 133520,00грн. (182520,00грн. - 49000,00грн.).

Натомість, згідно позовної заяви від 18.10.2011р. (а.с.3-4) позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 133520,60грн. Різниця у сумі 0,60грн. позивачем документально не підтверджена.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності з ч.1, п.1 ч.2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Таким чином, між сторонами існують правовідносини з купівлі-продажу товару, які оформлені видатковими накладними, сума боргу за якими становить 16066,39грн.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У даному випадку сторонами у видаткових накладних не визначили строк оплати.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, позивач направив відповідачу претензію від 28.09.2011р. про сплату заборгованості, проте останній залишив її без відповіді та задоволення (а.с.9).

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідач своє зобов'язання належним чином не виконав (в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про протилежне), розрахунків з позивачем за отриманий товар не провів.

В матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків станом на 12.01.2012., підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін (а.с.53), з якого вбачається, що відповідач визнав наявність у нього боргу перед позивачем в сумі 133520,00грн.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 133520,00грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заявлена до стягнення вимога на суму 0,60грн. (133520,60грн.-133520,00грн.) документально не підтверджена, тому господарський суд відмовляє в позові в частині стягнення 0,60грн. основного боргу за необґрунтованістю.

Приписами ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню частково на суму 133520,00грн.

В позові в частині стягнення 0,60грн. основного боргу суд відмовляє за необґрунтованістю.

Витрати, пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 8285 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Юнона" (11700, Житомирська область, м.Новоград-Волинський, вул.Борисова, 17, код 20401652)

на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (11700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

- 133520,00грн. основного боргу;

- 1335,20грн. витрат по сплаті державного мита;

- 235,90грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові відмовити в частині стягнення 0,60грн. основного боргу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.

<Текст >

Віддрукувати: <Поле для текста >

1 - в справу

2,3- сторонам

<Текст >

12.01.2012