Рішення № 20829593, 12.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.01.12 р. Справа № 7/362

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання О.В.Журило

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка

До відповідача: Ясинуватського міськрайвідділу внутрішніх справ управління внутрішніх справ Донецькій області м.Ясинувата

Предмет спору: стягнення заборгованості за перевищення договірних величин електроспоживання 137, 56 грн., 3% річних 600, 97 грн., інфляційних 161, 75 грн., пені 2603, 94 грн.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 довір.

Від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” м.Горлівка звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Ясинуватського міськрайвідділу внутрішніх справ управління внутрішніх справ Донецькій області м.Ясинувата про стягнення заборгованості за перевищення договірних величин електроспоживання 137, 56 грн., 3% річних 600, 97 грн., інфляційних 161, 75 грн., пені 2603, 94 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення споживачем умов договору про постачання електричної енергії №46 від 07.06.2002р. в частині здійснення оплати вартості спожитої понад договірну величину електроспоживання електричної енергії в червні 2011р. та порушення термінів оплати рахунків за електроенергію з травня 2010р. по вересень 2011р.

Позивач вимоги підтримав, повідомив про той факт, що відповідач із заявою про коригування договірних величин електроспоживання на спірний період до ПАТ „Донецькобленерго” не звертався.

Відповідач в процесі розгляду спору підтвердив правильність нарахування 3% річних, інфляційних та мені, зазначив про відсутність своєї вини, зазначив, що кошторисом не передбачені відповідні витрати, тому просить відмовити в задоволенні позову.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між ВАТ «Донецькобленерго», правонаступником якого є позивач по справі, та відповідачем, укладено договір про постачання електричної енергії №46 від 07.06.2002р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що у спірний період Договір був чинним.

Предметом Договору є умови та порядок поставки енергопостачальною організацією електричної енергії за регульованим тарифом, її використання та своєчасна оплата споживачем (р.1 Договору).

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору.

Згідно пункту 7 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач просить стягнути з відповідача вартість спожитої понад договірну величину електроспоживання за травень 2011р. в сумі 137,56 грн.

При розгляді вимог про стягнення вартості спожитої понад договірну величину електроспоживання, господарський суд виходить з наступного.

Згідно п.4.2 ПКЕЕ (в редакції, що діяла у спірний період), відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини.

Відповідно до додатку до Договору „Договірні величини споживання електричної енергії” на 2011 рік, узгодженими величинами електроспоживання на травень 2011р. є 8,800 тис. кВт/год.

Згідно п.4.4 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період), споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Згідно матеріалів справи та пояснень позивача, вбачається, що відповідач не звертався до позивача із заявою про коригування (збільшення) договірних величин електроспоживання на спірний період, і іншого відповідачем по справі не доведено.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що договірна величина електроспоживання, яка узгоджена сторонами в установленому порядку у відповідності до приписів чинного законодавства на травень 2011р. є 8800 кВт/год.

Згідно акта прийому-передачі товарної продукції (електроенергії) за травень 2011р. вбачається, що відповідач фактично спожив 8967 кВт/год (перевищення договірної величини активної електроенергії складає: кількість фактично спожитої величини активної електроенергії 8967 кВт/год мінус кількість договірної величини активної електроенергії 8800 кВт/год = 167 кВт/год).

У виконання умов Договору постачальник виставив відповідачу повідомлення №68/46 від 16.05.2011р., а також рахунок на сплату суми вартості перевищення договірної величини електроспоживання за травень 2011р. на суму 137,56 грн.

Згідно ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” (в редакції, що діяла в спірний період), споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Строк оплати рахунків, у тому числі рахунку за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, який встановлений пунктом 7 та пунктом 9 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, складає 5 банківських дні з дня їх отримання.

В ході розгляду спору судом зясовано, що відповідач фактично сплатив вартість за перевищення договірних величин електроспоживання в сумі 137,56 грн. після подачі позову до суду (дата подачі позову 31.10.2011р.), в підтвердження чого позивач надав банківську виписку за 04.01.2012р. та службову записку №63.

Таким чином, на час розгляду справи предмет спору в частині вимог про стягнення 137,56 грн. відсутній, а провадження у справі підлягає припиненню в цій частині вимог в порядку п.1-1 ст.80 ГПК України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику електричної енергії неустойку у вигляді пені у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, проте не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі вищевикладеного, враховуючи порушення відповідачем умов Договору в частині здійснення оплат виставлених рахунків, позивач просить стягнути з відповідача за період з 25.05.2010р. по 30.09.2011р. 3% річних 600, 97 грн., з 23.09.2010р. по 30.09.2011р. пеню 2603,94 грн., з 23.06.2010р. по 23.06.2011р. інфляційні 161, 75 грн. (за несвоєчасну оплату рахунків за спожиту електроенергію у травні 2010р. вересні 2011р.).

3% річних, інфляційні та пеня нараховані позивачем відповідно до діючого законодавства арифметично вірно. Правильність нарахування вказаних сум перевірена судом.

Дослідивши матеріали справи, господарським судом зясовано, що у відповідача дійсно за вказаний в розрахунках позивача період існувало прострочення оплати основного грошового зобовязання (вартості спожитої електроенергії).

При цьому, відповідач факт прострочення строку для оплати рахунків за вказаний вище період не спростував, зазначив, що заявлені до стягнення суми нараховані арифметично вірно.

Разом з цим, відповідач проти стягнення цих сум заперечив, зазначив про той факт, що кошторисом не передбачені відповідні витрати.

Посилання відповідача на приписи Порядку обліку зобовязань розпорядників бюджетних коштів в органах державного казначейства України від 09.08.2004р. №136 ГУДКУ в Донецькій області та оплату рахунків отриманих від позивача після реєстрації платіжних документів (протягом 7 робочих днів) та їх оплати (після реєстрації протягом 10 робочих днів) судом до уваги не приймаються. Як вже вказано вище, за обопільною згодою сторін визначено 5 банківських днів для оплати отриманого рахунку. Умови Договору (а також додатків до Договору) є обовязковими для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Зміни в діючий Договір за згодою сторін в установленому чинним законодавством порядку (в частині визначення терміну опоати рахунків) не вносились і іншого відповідачем не доведено.

Таким чином вимоги про стягнення 3% річних 600, 97 грн., інфляційних 161, 75 грн., пені 2603, 94 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Ясинуватського міськрайвідділу внутрішніх справ управління внутрішніх справ Донецькій області м.Ясинувата про стягнення заборгованості за перевищення договірних величин електроспоживання 137, 56 грн., 3% річних 600, 97 грн., інфляційних 161, 75 грн., пені 2603, 94 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Ясинуватського міськрайвідділу внутрішніх справ управління внутрішніх справ Донецькій області м.Ясинувата (86000, Донецька обл.., м.Ясинувата, вул.Октябрська, 135-а, ЄДРПОУ 08671550) на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька обл.., м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р 2600030575417 філії ГУ ПІБ України в Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 00131179) 3% річних 600, 97 грн., інфляційних 161, 75 грн., пені 2603, 94 грн.

Стягнути з Ясинуватського міськрайвідділу внутрішніх справ управління внутрішніх справ Донецькій області м.Ясинувата (86000, Донецька обл.., м.Ясинувата, вул.Октябрська, 135-а, ЄДРПОУ 08671550) на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька обл.., м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р 26001307550283 в філії ЦМВ АК ПІБ в м.Горлівка Донецької обл.., МФО 334464) державне мито в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості за перевищення договірних величин електроспоживання 137, 56 грн.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 12.01.2012р.

Суддя Сгара Е.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >