Рішення № 20829592, 16.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.01.12 р. Справа № 38/326

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, Донецької області

до відповідача: Військової частини 3037, м.Донецьк

про стягнення суми пені у розмірі 2739,27грн., інфляційних нарахувань у розмірі 363,22грн., 3% річних у розмірі 407,58грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за дов.

від відповідача: ОСОБА_2 за дов.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до Військової частини 3037, м.Донецьк про стягнення суми пені у розмірі 2739,27грн., інфляційних нарахувань у розмірі 363,22грн., 3% річних у розмірі 407,58грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №933 від 15.10.2004р. з додатками та додатковими угодами; актів приймання-передачі електроенергії та копії рахунків за листопад 2009р. - червень 2010р., розрахунок штрафних санкцій, правовстановлюючі документи тощо.

20.12.2011р. відповідач представив суду відзив в якому позовні вимоги щодо стягнення пені не визнає у звязку з пропуском строку позовної давності.

Стосовно стягнення 3% річних та інфляційних відповідач заперечує та просить суд відмовити в їх задоволенні у звязку з відсутністю фінансування.

Відзив та додані до нього документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 21.12.2011р. строк вирішення спору було продовжено на 15 днів до 15.01.2012р., відповідно до ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

15.10.2004р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго”, яке змінило назву на Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” (Постачальник) та Військовою частиною 3037 (Споживач) був укладений Договір про постачання електричної енергії №933.

Відповідно до п.1 Договору, Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору.

Пунктом 5 додатку №5 „Порядок розрахунків” до договору (в редакції додаткової угоди №2 від 29.08.2008р.), підписаного обома сторонами без зауважень та скріпленим печатками обох підприємств, передбачено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником електричної енергії у терміни, які не перевищують 5 ти банківських днів від дня отримання рахунку, якщо споживач здійснює оплату самостійно, та 10 банківських днів, якщо споживач здійснює оплату через головну структуру.

В пункті 4.2.1 Договору №933 від 15.10.2004р. передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.32.2.4 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Пунктом 9.4 договору (в редакції додаткової угоди від 31.05.2010р.) визначено, що договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2011р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Договір підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобовязання за договором, постачав Споживачу електричну енергію, виставляв споживачу рахунки на оплату за спожиту активну та реактивну електроенергії за період з листопада 2009р. по червень 2010р. включно.

Акти прийняття-передавання електроенергії були підписані сторонами без будь-яких зауважень та скріплені печатками підприємств.

Виставлені рахунки на оплату спожитої активної та реактивної електроенергії були отримані представниками відповідача, про що свідчить відповідна відмітка про отримання на цих рахунках уповноваженої особи.

Відповідач свого обовязку щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені строки не виконав.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підпунктами 2, 8 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами (далі Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплату за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач протягом розгляду справи не надав суду доказів належного виконання зобовязань у період нарахування позивачем пені, річних та інфляційних у звязку з чим, суд приходить до висновку, що у відповідача в період нарахування пені, річних та інфляційних була наявна заборгованість перед позивачем.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач з посиланням на п.4.2.1 Договору просить суд стягнути з відповідача пеню за період з у сумі 2739,27грн. за несвоєчасне виконання зобовязань застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Згідно з частиною першою ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 ЦК України, визначена спеціальна позовна давність, яка встановлюється тривалістю у один рік, яка застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 3 та 4 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до умов договору, оплата за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником електричної енергії у терміни, які не перевищують 5 ти банківських днів від дня отримання рахунку, якщо споживач здійснює оплату самостійно, та 10 банківських днів, якщо споживач здійснює оплату через головну структуру.

Позивач здійснив нарахування пені за спожиту електроенергію у листопаді 2009р. - червні 2010р. включно.

Рахунки за вказаний період були вручені уповноваженим представникам відповідача 03.12.2009р., 12.01.2010р., 02.02.2010р., 01.03.2010р., 01.04.2010р., 30.04.2010р., 01.06.2010р., 02.07.2010р.

Таким чином, строк позовної давності щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату спожитої електроенергії на момент звернення позивача із розглядуваним позовом сплив.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти стягнення пені у звязку із пропуском позивачем строку позовної давності.

З огляду на викладене позовні вимоги щодо стягнення пені не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 407,58грн. та інфляційні у розмірі 363,22грн.

Перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних та інфляційних, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Доводи відповідача про безпідставність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних, через те, що кошторисом на 2011 рік витрати на сплату цих сум не передбачені, господарський суд не приймає до уваги, оскільки передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобовязання виникають нові додаткові зобовязання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у звязку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобовязання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобовязань, а не штрафною санкцією. Таким чином, грошовими зобовязаннями відповідача перед позивачем є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних. Отже, факт надходження коштів з державного бюджету не впливає на момент виникнення у відповідача обов'язку оплати за договором.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача та відповідача, пропорційно задоволених вимог.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 258, 526, 530, 549, 599, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 193, 216-218, 223, 231 Господарського кодексу України, Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, Донецької області до Військової частини 3037, м.Донецьк про стягнення суми пені у розмірі 2739,27грн., інфляційних нарахувань у розмірі 363,22грн., 3% річних у розмірі 407,58грн., задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини 3037, м. Донецьк (83005, м.Донецьк, вул.Купріна,1, ЄДРПОУ 23316237) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, поточний рахунок №26004301745393 в філію “Головне управління Промінвестбанку у Донецькій області”, МФО 334635, ЄДРПОУ 00131469) 3% річних 407,58грн. та інфляційні 363,22грн.

Стягнути з Військової частини 3037, м. Донецьк (83005, м.Донецьк, вул.Купріна,1, ЄДРПОУ 23316237) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на п/р №26001307550283 у філії Центрально-Міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268 22,40грн. державного мита, 51,82грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 16.01.2012р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.01.2012р.

Суддя Лейба М.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >