Рішення № 20829513, 11.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.01.12 р. Справа № 37/299

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Кант”, м. Донецьк

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки

та відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Машинобудівельний завод „Кант”, м. Макіївка

про: стягнення солідарно плату за весь період зберігання майна в сумі 26476,61грн., штрафні санкції за невиконання умов договору зберігання в сумі 2000,00грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача: Краснікова О.В.

від Відповідача1: Коршук Г.М.

від Відповідача 2: Аношкіна В.О.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Кант”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки та відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю „Машинобудівельний завод „Кант”, м. Макіївка, про стягнення солідарно плату за весь період зберігання майна в сумі 26476,61грн., штрафні санкції за невиконання умов договору зберігання в сумі 2000,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачами умов договору зберігання №7хр/18-1528гп/0844/1 від 21.07.2008р. та договору доручення №11178/2 від 29.09.2011р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 28.10.2011р. порушив провадження у справі № 37/299.

Позивач в судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідно до відзиву на позовну заяву б/н від 16.11.2011р. відповідач 1 заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у даному відзиві.

Відповідно до відзиву на позовну заяву б/н та дати відповідач 2 заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у даному відзиві.

Відповідно до розпорядження заступника голови господарського суду Донецької області від 29.11.2011р. справу №37/299 передано на автоматичний розподіл.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

21.07.2008р. між Відповідачем 1 (Поклажодавець) та Позивачем (Зберігач) був укладений договір зберігання №7хр/18-1528гп/0844/1 (далі - договір зберігання або договір), згідно умов п.п. 1.1., 6.2. якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає та зобов’язується зберігати продукцію виробничо-технічного призначення (далі-майно) на матеріальних складах ТОВ „Кант”, розташованих у м. Донецьку, і повернути майно у схоронності за першою вимогою Поклажодавця за умов дотримання ним вимог цього договору. Строк дії цього договору сторони визначили з моменту підписання і до 31.12.2008р.

Строк зберігання однієї партії майна Поклажедавця – 90 діб з моменту підписання акту приймання-передачі партії майна на зберігання (п. 1.5. договору).

Положеннями розділу 2 договору сторони визначили, що процедура прийняття на зберігання і повернення відповідної партії майна опосередковується актами приймання-передачі, в яких визначається кількість, найменування, заставна вартість майна та перелік документів щодо його якості і комплектності.

Положеннями п. 3.1. договору на Зберігача, серед іншого, покладені обов’язки із забезпечення схоронності майна протягом строку зберігання, який встановлений тривалістю 90 діб з моменту передання кожної партії, а також –з повернення майна Поклажодавцю в стані, якому було передано на зберігання у з урахуванням зміни його природних властивостей. Водночас, згідно п. 3.2. договору Зберігач серед іншого має право: вимагати від Поклажодавця оплати послуг по зберіганню і розміщенню майна на складі після спливу 90 діб з моменту передачі партії майна і сплати визначених п. 5.2. штрафних санкцій; змішати передане майно з іншими наявними речами такого роду.

В свою чергу, Поклажодавець зобов’язаний забрати відповідну партію майна, яка перебуває на зберіганні, протягом 90 діб з моменту передання такої партії на зберігання за актом приймання-передачі (п.3.3.1 договору) та своєчасно вносити плату за зберігання та розміщення майна відповідно до розділу 4 договору.

Згідно п. 4.1. договору, вартість послуг по зберігання однієї партії майна на складі Зберігача складає 100грн. за весь час зберігання, оплата якої (вартості) згідно п.4.4. здійснюється Поклажодавцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Зберігача по факту виконання послуг по зберігання.

В свою чергу, п. 4.5. визначає обов’язок Поклажодавця сплатити послуги по розміщенню майна, строк зберігання якого сплинув, шляхом перерахування грошових коштів протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку Зберігача.

Відповідно до актів приймання-передачі майна на зберігання за договором №7хр/18-1528гп від 21.07.2008р. №15796 від 24.07.2008р., №15888 від 25.07.2008р., №16091 від 29.07.2008р., №16203 від 30.07.2008р., №16332 від 31.07.2008р., №16345 від 31.07.2008р., №16421/16422 від 01.08.2008р., №16549/16547 від 04.08.2008р., №16595/16590 від 05.08.2008р., №16783 від 07.08.2008р., №16859/16858 від 08.08.2008р., №16998 від 11.08.2008р., №17390 від 14.08.2008р., №18707 від 01.09.2008р., №18847 від 02.09.2008р., №20002/20003 від 15.09.2008р., №20809 від 23.09.2008р., №15796/15805 від 24.09.2008р., №21024 від 26.09.2008р., №21146 від 29.09.2008р. Відповідач 1 передав Позивачеві на зберігання - 37 одиниць секцій 3КД-90.

Відповідно до розрахунку у позивача вартість послуг зі зберігання майна в межах строку зберігання за договором (90 діб з моменту передачі) 20 партій майна становить 2000,00 грн., за межами строку зберігання за договором вартість послуг зі зберігання майна станом на 25.10.2011р. складає 24476,61 грн.

15.09.2011р. Позивач надіслав Відповідачеві 1 лист від 14.09.2011р. з вимогою про сплату послуг зі зберігання в межах договору та після нього, штрафних санкцій і компенсації вартості доставки майна в загальному розмірі 3659860,00грн. і повідомленням про наявність права застосувати утримання майна в порядку ст. 594 Цивільного кодексу України до сплати вказаної суми. Докази направлення даного листа наявні в матеріалах справи. Однак, за твердженням позивача, плата за зберігання майна та штрафні санкції не сплачені Відповідачем 1 до цього часу.

За договором доручення № 11178/2 від 29.09.2011 (далі - Договір доручення) між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Машинобудівельний завод «Кант» (Відповідач 2) останній зобов'язався витребувати від Відповідача 1 суму, що складає вартість послуг зі зберігання секцій ЗКД-90 за договором зберігання № 7хр/18-1528гп/0844/1 від 21.07.2008 з моменту передання по 15 вересня 2011 року, штрафних санкцій за невиконання зазначеного договору на підставі наданих довірителем підтверджуючих документів.

Про виконання або невиконання умов Договору доручення Відповідач 2 всупереч п.п. 2.2.2, 2.2.5 Договору доручення, за твердженням позивача, останній не повідомив.

З огляду на не виконання відповідачами умов договору зберігання №7хр/18-1528гп/0844/1 від 21.07.2008р. та договору доручення №11178/2 від 29.09.2011р. позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у стягненні заборгованості по сплаті за зберігання майна з відповідачів солідарно.

Враховуючи статус сторін та об’єкту зберігання характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України і умовами договору зберігання.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Проаналізувавши положення укладеного між сторонами договору №7хр/18-1528гп/0844/1 від 21.07.2008р. суд дійшов висновку, що виниклі на його підставі правовідносини регламентуються нормами параграфу 1 глави 66 Цивільного кодексу України, який визначає загальні положення про зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. В свою чергу, ч.1 ст. 946 Цивільного кодексу України встановлює, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Частиною 3 ст. 946 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі якщо поклажодавець після закінчення строку зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем 1 договір зберігання №7хр/18-1528гп/0844/1 від 21.07.2008р. є належною підставою для виникнення обов’язку Відповідача 1 здійснювати оплату послуг зі зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов’язковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено судом, умовами договору зберігання безпосередньо не визначені строки виконання обов’язку з оплати послуг зі зберігання майна, при цьому зберігач має право вимагати оплати послуг по зберіганню після спливу 90 діб з моменту передачі партії Майна (п. 3.2.1. договору). Одночасно, п.4.4. договору визначає умову щодо оплати після факту надання послуг, а не конкретну дату.

Суд зазначає, що виходячи з умов договору (п.п. 3.2.1., 4.5) сторони визначили послуги Зберігача як по зберіганню та по розміщенню майна. При цьому, п. 4.5. договору передбачає порядок оплати послуг зберігача по розміщенню майна, які не є предметом даного позову.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем направлялась вимога від 14.09.2011р. відповідачу1, в тому числі щодо сплати вартості послуг зі зберігання майна поклажодавця в межах строку зберігання за договором (90 діб з моменту передачі), та за межами строку зберігання за договором, тому на момент подачі позивачем позову строк оплати послуг є таким що настав, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Кант”, м. Донецьк щодо стягнення заборгованості по оплаті послуг зі зберігання майна в сумі 26476,61грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ровенькиантрацит”, м.Ровеньки підлягають задоволенню.

При цьому, судом враховано, що відповідно до розширеного акту звірки станом на 25.10.2011р., що підписаний між позивачем та відповідачем 1 (з зауваженнями від 29.11.2011р. з боку відповідача 1), Товариство з обмеженою відповідальністю „Ровеньки-антрацит”, м.Ровеньки погодилось з сумою штрафу в розмірі 2000,00грн. та заборгованістю за послуги зі зберігання майна протягом 90 діб в розмірі 2000,00грн.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пункт 5.2. договору встановлює відповідальність Зберігача за невиконання обов’язку забрати партію Майна, яка перебуває на зберіганні, у визначений п. 3.3.1 договору строк у вигляді штрафу в розмірі 100грн.

Розглянувши вимоги позивача щодо стягнення штрафу в розмірі 2000,00 грн. суд вважає що позовні вимоги до відповідача1 в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимог до відповідача 2 суд зазначає наступне.

Згідно п.1 ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості виникла саме із взаємовідносин з відповідачем 1, доручення по своєї правової суті не передбачає поруку повіреного по зобов’язанням іншої особи, доказів отримання коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю „Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки відповідачем 2 суду сторонами не надано, отже, суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Машинобудівельний завод „Кант”, м. Макіївка не є солідарним боржником Товариства з обмеженою відповідальністю „Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки, таким чином у позивача відсутні правові підстави щодо стягнення з відповідача 2 плати за весь період зберігання майна в сумі 26476,61грн., штрафних санкції за невиконання умов договору зберігання в сумі 2000,00грн.

З огляду на зазначене, судом задовольняються вимоги щодо стягнення з відповідача 1 плати за весь період зберігання майна в сумі 26476,61грн., штрафні санкції за невиконання умов договору зберігання в сумі 2000,00грн.

Решта посилань сторін та учасників за позовом судом не приймається через невідповідність зазначених заперечень та обґрунтувань до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

Відповідно статті 15 ГПК України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Отже, позивач за власним вибором звернувся до господарського суду Донецької області за захистом своїх порушених прав, у зв’язку з чим господарський суд Донецької області зобов’язаний розглянути справу по суті.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача 1 на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Кант”, м. Донецьк, до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки, та відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю „Машинобудівельний завод „Кант”, м. Макіївка, про стягнення солідарно плату за весь період зберігання майна в сумі 26476,61грн., штрафні санкції за невиконання умов договору зберігання в сумі 2000,00грн., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ровенькиантрацит” (94700, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Комуністична, 6, ЄДРПОУ 32320704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кант” (83050, м. Донецьк, просп. Б.Хмельницького, 69/66, ЄДРПОУ 19383142) плату за весь період зберігання майна в сумі 26476,61грн., штрафні санкції за невиконання умов договору зберігання в сумі 2000,00грн., державне мито в сумі 284,77грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю „Кант”, м. Донецьк в задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю „Машинобудівельний завод „Кант”, м.Макіївка в повному обсязі.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 11.01.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 16.01.2012р.

Суддя Курило Г.Є.

< Список > < Довідник >

< Список > < Довідник >

Повний текст рішення складено та підписано 16.01.2012р.