Рішення № 20829041, 11.01.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.01.12р.Справа № 9/5005/14250/2011 За позовом Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора-1",

смт.Ювілейне Дніпропетровської області

до Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”,

м. Дніпропетровськ в особі: Дніпропетровських районних електричних мереж,

м. Підгороднє Дніпропетровської області

про стягнення 109 003 грн. 29 коп.

Суддя Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання помічник судді Целіковська О.А.

Представники:

Від позивача представник не зявився

Від відповідача ОСОБА_1, юрисконсульт, довіреність №127 від 12.04.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Справа знаходиться на розгляді у новому складі суду.

Комунальне підприємство Житлово-експлуатаційної контори -1 звернулось у січні 2010 року із позовом до ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Дніпропетровського району електричних мереж про стягнення заборгованості в сумі 109003,29 грн. В обгрунтування своїх позовних вимог Позивач вказував на не виконання ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Дніпропетровського району електричних мереж своїх зобовязань з оплати виконаних робіт з технічного обслуговування за договором № 208 від 18.04.2006р. про розрахунок житлових організацій та підприємств Міненерго за обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання.

В уточненій позовній заяві від 19.11.2010 р. Позивач просив стягнути з Відповідача на свою користь суму 59343,09 грн. - фактичних витрат на технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж та електрообладнання за станом на 19.11.2010р., 5429,89 грн. - пені, 15718,21 грн. - інфляційних та 356,94 грн. три проценти річних.

За результатом попереднього розгляду цієї справи були прийняті рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2011р. та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.04.2011р. у справі № 28/87-10, якими уточнені позовні вимоги Позивача були задоволені в повному обсязі.

За результатами перегляду справи в касаційній інстанції постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2011р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2011р. та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.04.2011р. у справі № 28/87-10 були частково скасовані в частині позовних вимог про стягнення 5429,89 грн. пені, 15718,21 грн. інфляційних втрат, 356,94 грн. трьох процентів річних та розподілу судових витрат, а справу в частині цих позовних вимог передано до господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд у новому складі суду.

У поясненнях за станом на 28.11.2011р. відповідач посилається на неналежне виконання позивачем умов договору щодо надіслання на адресу відповідача актів виконаних робіт, у звязку з чим Дніпропетровський район електричних мереж не прострочив виконання грошового зобовязання. Вважає, що період, за яким позивачем здійснено нарахування пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних 2006-2008 р.р., суперечить приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

В судовому засіданні 10.01.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд -

встановив:

Між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (найменування якого з квітня 2011 року змінено на Публічне акціонерне товариство) в особі структурного підрозділу Дніпропетровського району електричних мереж (Відповідач, замовник) та Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна контора-1" (Позивач, виконавець) був укладений договір № 208 від 18.04.2006р. "про розрахунок житлових організацій та підприємств Міненерго за обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання", відповідно до умов якого Замовник доручив, а Виконавець прийняв на себе надійну передачу електричної енергії, яку постачає Замовник у квартири та інші приміщення житлового фонду Виконавця по його внутрішньобудинкових електромережах від межі розподілу електромереж між ними до електролічильника споживача та виконує комплекс робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових електромереж і електрообладнання згідно з додатками 1, 2 цього договору (п. 1.1 договору).

Вартість робіт за цим договором на рік становить 23739,24 грн. і визначається згідно з Порядком проведення розрахунку житлових організацій та підприємств Міненерго за обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання, затвердженим наказом Держбуду України від 28.09.1999 р. за № 235 (п. 2.1 договору).

Згідно 2.3 договору, підставою для оплати є підписаний уповноваженим представником Замовника акт про виконання технічного обслуговування внутрішньобудинкових електромереж та електрообладнання, який подається Виконавцем щомісяця.

Згідно з пунктом 2.4. Договору оплата за виконані роботи з технічного обслуговування здійснюється замовником щомісяця не пізніше 20 числа.

Відповідач вказує на відсутність прострочення виконання свого грошового зобовязання через неналежне виконання Позивачем умов договору щодо надіслання на адресу відповідача актів виконаних робіт.

Проте, як було вже встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2011р. та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.04.2011р. у цій же справі, Відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання перед Позивачем, що виникли відповідно до умов вказаного вище договору, внаслідок чого у Відповідача утворився основний борг в сумі 59343,09 грн. - з відшкодування фактичних витрат Позивача на технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж

Так матеріалами цієї справи підтверджено, що на відшкодування фактичних витрат на технічне обслуговування та оплату робіт, що були виконані Позивачем протягом спірного періоду (травень 2006 року - грудень 2008 року), листами № 79 від 15.02.2007р., № 642 від 14.11.2007р., № 10 від 16.01.2008р, № 145 від 26.03.2008р. Позивачем на адресу Відповідача надсилались для розгляду і підписання акти виконаних робіт, які зі сторони Відповідача залишились не підписаними.

Згідно Висновку судово-економічної експертизи № 757-10 від 30.07.2010р. Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, загальна вартість виконаних робіт та технічне обслуговування внутрішньобудинкових електричних мереж та обладнання по КП ЖЕК № 1 Дніпропетровського району становить 59343 грн. 09 коп., а саме: 14950,75 грн. за 2006 рік, 22196,17 грн. за 2007 рік, 22196,17 грн. за 2008 рік.

Зазначена заборгованість залишилась несплаченою Відповідачем за відсутності письмових заперечень на листивимоги Позивача щодо підписання актів виконаних робіт та сплату заборгованості.

На підставі п. 4.2. договору № 208 від 18.04.2006р., умовами якого передбачено, що за недотримання термінів технічного обслуговування, передбаченого узгодженими графіками. Виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,05% (але не більше облікової ставки НБУ) від його вартості затрат на технічне обслуговування за кожний день затримки, Позивач нарахував Відповідачу пеню за період з 01.04.2010р. по 30.09.2010р. у розмірі 5429,89 грн.

За прострочення виконання зобовязання відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, Позивач просить стягнути суму 356,94 грн. три проценти річних за період з 21.07.2006р. по 20.01.2009р. та 15718,21 грн. інфляційних втрат за період з липня 2006 року по грудень 2008 року.

Вищий господарський суд України у своїй постанові від 05.10.2011р. у цій справі не погодився із здійсненим Позивачем нарахуванням пені, визнавши його таким, що суперечить приписам ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Отже, у даному випадку під час нового розгляду справи, виходячи зі змісту існуючих між сторонами зобовязань, суд повинен був встановити момент виникнення у Відповідача зобов'язання оплатити Позивачу вартість технічного обслуговування внутрішньобудинкових електромереж та електрообладнання по договору №208 від 18.04.2006р., з якого Позивач має право нарахувати Відповідачу пеню на підставі п.4.2 договору з урахуванням ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України (6 місяців) і за умови, що Позивачем не пропущений спеціальний строк позовної давності, передбачений ст. 258 Цивільним кодексом України (1 рік).

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що Позивачем не визначено та не підтверджено, відповідно до приписів ст. ст. 32-34, 36 Господарського процесуального кодексу України та неодноразових вимог суду у цій справі, належними доказами дати виникнення простроченого грошового зобов'язання, що унеможливлює перевірку правильності визначення періодів прострочення та розмірів нарахування Позивачем на суму основного боргу пені, індексу інфляції і трьох процентів річних за прострочення платежів.

За вказаних обставин позовні вимоги Позивача до Відповідача в частині про стягнення суми 5429,89 грн. пені, 15718,21 грн. інфляційних втрат та 356,94 грн. трьох процентів річних слід визнати необґрунтованими, а тому ці вимоги задоволенню не підлягають.

У березні 2011 року відповідно до вимог та положень Закону України "Про акціонерні товариства" Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" було перейменовано в Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", що підтверджується Статутом цього товариства, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та відповідною довідкою з ЄДРПОУ, які надані до матеріалів судової справи. За таких обставин Відповідач у даній справі, згідно ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, підлягає замін на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровського району електричних мереж.

Судові витрати у справі, згідно ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на Відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді, відшкодувавши Позивачу частково суму 593,43 грн. сплаченого ним державного мита - за розгляд справи в суді першої інстанції, відповідно до його задоволених позовних вимог на суму 59343,09 грн., та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, та відмовивши Відповідачу у відшкодуванні усіх його витрат на державне мито за розгляд справи в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись ст. ст. 4, 25, 32-34, 36, 43, 45, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Замінити відповідача у справі - Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровського району електричних мереж на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, шосе Запорізьке, 22, код ЄДРПОУ 23359034) в особі Дніпропетровського району електричних мереж (952001, Дніпропетровська область, м. Підгороднє, вул. Піонер-Майдан, 46, код ЄДРПОУ 34367325).

В позовних вимогах Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора-1" до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровського району електричних мереж в частині про стягнення 5429 грн. 89 коп. пені, 15718 грн. 21 коп. інфляційних втрат, 356 грн. 94 коп. трьох процентів річних - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровського району електричних мереж на користь Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора-1" суму 593 грн. 43 коп. витрат на державне мито, 236 грн. 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.М. Подобєд Повне рішення складено - 13.01.2012р.