Рішення № 20828837, 10.01.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

10.01.2012Справа №5002-33/4832-2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фрегат»

(02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1; 99055, м. Севастополь, пр. Генерала Острякова, 141/В, кв. 40)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії»

(98612, м. Ялта, вул. Октябрьська, 8, кв.32)

про стягнення 70593.75 грн.

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фрегат»

про стягнення 128013.91 грн.

Суддя Ю.А.Радвановська

Представники сторін

Від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність від 18.01.2011 р. №18/01-1, ТОВ Торговий дім «Фрегат».

Від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність від 01.07.2011 р., ТОВ «Віна Лівадії».

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фрегат» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії» та просить стягнути 70593.75 грн.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 жовтня 2011 року позовна заява прийнята до розгляду суддею Ковтун Л.О. Справі привласнений № 5002-1/4399-2011. Розгляд справи був призначений на 01 листопада 2011 року.

Ухвалою суду від 17 листопада 2011 року розгляд справи був відкладений на 06 грудня 2011 року.

У звязку із тимчасовою непрацездатністю судді Ковтун Л.О. засідання суду, призначене на 06 грудня 2011 року, не відбулося.

Згідно протоколу розподілу справ автоматичною системою документообігу господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 грудня 2011 року справа № 5002-1/4832-2011 передана на розгляд судді господарського суду Автономної Республіки Крим Радвановській Ю.А.

Ухвалою суду від 09 грудня 2011 року справу прийнято до свого провадження суддею Радвановською Ю.А. із привласненням справі № 5002-33/4832-2011.

Так, суд звертає увагу, що згідно з пунктом 10 Розяснень Вищого арбітражного суду України «Про судове рішення» від 10 грудня 1996 року № 02-5/422 за наступними змінами та доповненнями, внесеними рекомендацією президії Вищого господарського суду України від 10 лютого 2004 року № 04-5/212 рішення господарського суду може прийматись тільки тим суддею (суддями), який брав участь у розгляді справи. У разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді до складу суду розгляд справи слід починати спочатку.

Відповідно до пункту 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі зміни складу суду спочатку починається й перебіг строку вирішення спору.

Таким чином, розгляд даної справи почався спочатку з моменту передачі її на розгляд судді Радвановській Ю.А., тобто з 08 грудня 2011 року.

Позовні вимоги вмотивовані безпідставним отриманням та зберіганням відповідачем коштів, помилково переплачених позивачем за товар, отриманій на підставі договору дистрибуції № 09-11 від 05 січня 2011 року. При цьому, товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фрегат» обґрунтовує такі вимоги посиланням на статтю 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідач факт наявності переплати за отриманий товар не заперечував.

Крім того, 06 грудня 2011 року до господарського суду Автономної Республіки Крим від відповідача надійшов зустрічний позов (вх. № 44751), в якому товариство з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії» просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фрегат» 128013.91 грн., у тому числі 59192.03 грн. 0,5 процентів від вартості несвоєчасно оплаченого товару та 229406.25 грн. штрафу за ухилення від оплати вартості поставленого товару протягом 30 днів після закінчення строку відстрочення платежу.

Ухвалою суду від 09 грудня 2011 року судом прийнята зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії» до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фрегат» про стягнення 128013.91 грн. до сумісного розгляду із первісним позовом (а.с. 85).

Зустрічні позовні вимоги вмотивовані порушенням товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Фрегат» умов договору дистрибуції № 09-11 від 05 січня 2011 року, що виразилося в несвоєчасній оплаті вартості поставленого товару.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фрегат» зустрічний позов не визнав за мотивами, що викладені у відзиві (а.с. 101).

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

05 січня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Фрегат» (дистрибютор) укладений договір дистрибуції № 09-11 (а.с. 10-11).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник передає у власність дистрибютора, а дистрибютор покупає та приймає на себе обовязки маркетингу, реклами та продажу від свого імені продукції, виготовленої постачальником (товар), на умовах цього договору.

Вартість та асортимент товару, що поставляється, обумовлюється сторонами в додатку № 1 до цього договору, який є його невідємною частиною (пункт 1.2 договору).

Точне найменування товару та його кількість визначаються виходячи з отриманого замовлення та зазначаються в накладних на відвантаження та передачу товару дистрибютору (пункт 5.1 договору).

Відповідно до пункту 4.2 договору ціна товару зазначається в накладних та включає в себе вартість самого товару та вартість його упаковки.

Після отримання замовлення дистрибютора та його погодження в порядку, передбаченому цим договором, постачальник здійснює відвантаження товару. У разі, якщо за попередніми поставками дистрибютор має заборгованість перед постачальником, останній має право зупинити поставку (відвантаження) товару до моменту погашення дистрибютором заборгованості (пункт 5.3 договору).

Пунктом 5.4 договору визначено, що дистрибютор здійснює оплату отриманого товару протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару. Відстрочення платежу на більший строк не допускається.

Розрахунок за поставлену партію товару здійснюється шляхом перерахування дистрибютором грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника або за погодженням сторін за готівку шляхом внесення коштів дистрибютором в касу постачальника з оформленням прибуткового ордеру (пункт 5.6 договору).

Розділом 6 договору визначена відповідальність сторін.

Так, пунктом 6.1 врегульовано, що при невиконанні або неналежному виконанні договірних зобовязань, сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством України.

Пунктом 2.15 договору передбачено, що у разі прострочення платежу за поставлений товар відповідно до пункту 5.4 договору, дистрибютор оплачує постачальнику за користування чужими грошовими коштами 0,5% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення платежу.

За відхилення від оплати вартості поставленого товару протягом 30 днів після закінчення строку відстрочення платежу дистрибютор оплачує постачальнику штраф в розмірі 30% від вартості поставленого товару на підставі пункту 2 статті 692 та пункту 2 статті 526 Цивільного кодексу України (пункт 6.4 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2011 року (пункт 9.1 договору).

Після спливу строку дії договору, сторони не звільняються від повного виконання зобовязань за цим договором (пункту 9.2 договору).

Одночасно, 05 січня 2011 року сторонами підписаний протокол узгодження розбіжностей до договору дистрибуції № 09-11 від 05 січня 2011 року (а.с. 105-106).

Так, сторони домовилися, зокрема, пункт 5.3 договору викласти в наступній редакції «строк поставки товару складає не більш 4 днів з моменту погодження заявки сторонами. Однак, у разі наявності у дистрибютора простроченої заборгованості за даним договором поставка не може проводиться до моменту погодження такої заборгованості».

Пункт 6.4 договору викладений сторонами наступним чином «за відхилення від оплати вартості поставленого товару протягом 30 днів після закінчення строку відстрочення платежу дистрибютор оплачує постачальнику штраф в розмірі 30% від вартості простроченого платежу».

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору 20 та 21 січня 2011 року товариством з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії» поставлено на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Фрегат» товар на загальну суму 229406.25 грн., про що свідчать товаро-транспортні накладні (а.с. 17-20).

При цьому, за твердженням позивача, товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Фрегат», ним оплачено 300000.00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 4 від 12 квітня 2011 року на суму 10000.00 грн., № 102 від 28 квітня 2011 року на суму 60000.00 грн., № 101 від 27 квітня 2011 року на суму 40000.0 грн., № 610 від 12 квітня 2011 року на суму 37000.00 грн., № 609 від 12 квітня 2011 року на суму 80000.00 грн., № 4 від 12 квітня 2011 року на суму 10000.00 грн., № 607 від 11 квітня 2011 ороку на суму 13000.00 грн., № 606 від 11 квітня 2011 року на суму 60000.00 грн. (а.с. 87-93).

21 жовтня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Фрегат» з огляду на те, що ним фактично було перераховано на адресу постачальника 300000.00 грн., а товару отримано на суму 229406.25 грн., звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії» з вимогою про повернення зайво оплачених грошових коштів в розмірі 70593.75 грн. (а.с. 29).

Однак, дана вимога була залишена відповідачем поза увагою, що з'явилося підставою для звернення останнього до господарського суду АР Крим із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії» про стягнення 70593.75 грн.

В свою чергу, товариство з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії» стверджує, що товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Фрегат» пунктом 5.4 спірного договору зобовязалося після отримання товару здійснити його оплату протягом 30 календарних днів.

Однак, дистрибютор оплату отриманого товару здійснив несвоєчасно, у зв'язку з чим постачальник вважає, що у нього виникло право на нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами та штрафу за прострочення строків оплати, у зв'язку з чим товариство з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії» звернулося до господарського суду із зустрічною позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фрегат» 128013.91 грн., у тому числі 59192.03 грн. 0,5 процентів від вартості несвоєчасно оплаченого товару та 229406.25 грн. штрафу за ухилення від оплати вартості поставленого товару протягом 30 днів після закінчення строку відстрочення платежу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фрегат» такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії» такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом було встановлено, що між сторонами у даній справі склалися правовідносини з поставки, які були оформлені договором № 09-11 від 05 січня 2011 року, у звязку з чим вони повинні регулюватися відповідно до умов цього договору, правил глави 54 Цивільного кодексу України та загальних положень про виконання господарських зобовязань.

При цьому, судом досліджувався факт поставки товару саме в межах спірного договору, та, з огляду на пояснення представників сторін та докази, що містяться в матеріалах справи, було встановлено, що інших договірних правовідносин з поставки та дистрибуції між сторонами не існувало та поставка за накладними (а.с. 17-20) здійснювалася саме в межах, на підставі та у відповідності з умовами договору дистрибуції № 09-11 від 05 січня 2011 року.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вже зазначалося, 05 січня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Фрегат» (дистрибютор) укладений договір дистрибуції № 09-11 відповідно до пункту 1.1 якого постачальник передає у власність дистрибютора, а дистрибютор покупає та приймає на себе обовязки маркетингу, реклами та продажу від свого імені продукції, виготовленої постачальником (товар), на умовах цього договору (а.с. 10-11).

Пунктом 5.3 договору визначено, що після отримання замовлення дистрибютора та його погодження в порядку, передбаченому цим договором, постачальник здійснює відвантаження товару.

Так, факт передачі позивачем товару відповідачеві (за первісним позовом) на загальну суму 229406.25 грн. підтверджується товарно-транспортними накладними, а факт отримання товару відповідачем підтверджується підписами його представників на цих накладних, а також печатками підприємства (а.с. 17-20).

Крім того, данні обставини були підтверджені представниками сторін.

При цьому, за твердженням позивача, товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Фрегат», ним оплачено 300000.00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 87-93).

Дані обставини відповідачем, товариством з обмеженою відповідальністю «Вина Лівадії», не заперечувалися.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, оскільки в договорі сторони передбачили оплату лише поставленого товару, то, враховуючи те, що відповідачем (за первісним позовом) поставлено товару на суму 229406.25 грн., а позивачем оплачено 300000.00 грн., то відповідач повинен повернути різницю між вартістю поставленого та оплаченого позивачем товару в розмірі 70593.75 грн., оскільки вона була набута ним без будь-яких правових підстав.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів повернення грошових коштів в сумі 70593.75 грн. грн. відповідачем суду не представлено.

Тим самим суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення первісного позову та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Фрегат» 70593.75 грн.

Одночасно, суд вважає, що зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Так, як вже зазначалося, пунктом 5.4 договору визначено, що дистрибютор здійснює оплату отриманого товару протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару. Відстрочення платежу на більший строк не допускається.

Розрахунок за поставлену партію товару здійснюється шляхом перерахування дистрибютором грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника або за погодженням сторін за готівку шляхом внесення коштів дистрибютором в касу постачальника з оформленням прибуткового ордеру (пункту 5.6 договору).

З матеріалів справи вбачається, що 20 січня 2011 року товариством з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії» поставлено на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Фрегат» товар на суму 97056.00 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними № РН-0000079 від 20 січня 2011 року, № РН-0000080 від 20 січня 2011 року та № РН-0000081 від 20 січня 2011 року (а.с. 12, 13, 20).

Також, 21 січня 2011 року поставлено товар на загальну суму 132350.25 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними № РН-0000073 від 21 січня 2011 року, № РН-0000074 від 21 січня 2011 року та № РН-0000075 від 21 січня 2011 року, № РН-0000076 від 21 січня 2011 року, № РН-0000077 від 21 січня 2011 року, № РН-0000078 від 21 січня 2011 року (а.с. 14-19).

Таким чином, враховуючи положення пункту 5.4 договору, дистрибютор повинен був оплатити вартість отриманого товару не пізніше 20 та 21 лютого 2011 року відповідно.

Однак, як свідчать платіжні доручення, що знаходяться в матеріалах справи, дистрибютор (відповідач за зустрічним позовом) оплатив вартість товару лише в квітні 2011 року (а.с. 87-93).

У зв'язку з цим товариство з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії» вимагає стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Фрегат» нарахованих на підставі пункту 2.15 договору відсотків в розмірі 0,5 за період прострочення платежу, тобто з 21 лютого 2011 року по 26 квітня 2011 року.

Суд визнає вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Фрегат» процентів в розмірі 59192.03 грн. такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з огляду на наступне.

На запит суду, представник товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії» надав пояснення, що 59192.03 грн. було нараховано на підставі вимог пункту 2.15 договору та положень статті 536 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 2.15 договору передбачено, що у разі прострочення платежу за поставлений товар відповідно до пункту 5.4 договору, дистрибютор оплачує постачальнику за користування чужими грошовими коштами 0,5% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення платежу.

В Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 20 листопада 2008 року № 01-8/685 зазначено, що чинне законодавство не заперечує звернення кредитора до господарського суду з вимогою щодо стягнення з боржника суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Водночас, приписи статті 625 Цивільного кодексу України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобовязання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобовязанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобовязання (постанова Верховного Суду України від 30 вересня 2008 року № 1/384-07).

Одночасно, статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено право сторін встановлювати іншій, ніж 3%, розмір процентів річних.

Так, в пункті 2.15 договору сторони погодили, що у разі прострочення платежу за поставлений товар відповідно до пункту 5.4 договору, дистрибютор оплачує постачальнику за користування чужими грошовими коштами 0,5% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення платежу.

Так, відповідно до розрахунку, наданого позивачем (а.с. 59 зворот), сума 0,5 процентів нарахована ним за період з 21 лютого 2011 року по 26 квітня 2011 року та становить 59192.03 грн.

Суд перевірив наданий розрахунок, який проведений вірно, у зв'язку з чим вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фрегат» 0,5 % в розмірі 59192.03 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач (за зустрічним позовом) просив суд стягнути з дистрибютора 68821.88 грн. штрафу від вартості поставленого товару.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що за відхилення від оплати вартості поставленого товару протягом 30 днів після закінчення строку відстрочення платежу дистрибютор оплачує постачальнику штраф в розмірі 30% від вартості простроченого платежу.

Згідно з частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Так, судом був досліджений розрахунок штрафу, наданий представником позивача за зустрічним позовом, та встановлено, що він проведений вірно.

Так, з огляду на приписи вищезазначеної правової норми, вимоги пункту 6.4 договору, укладеного між сторонами у даній справі, та наявність доказів порушення відповідачем строків оплати отриманого за договором товару, суд погоджується з доводами товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії» про наявність підстав для нарахування штрафу.

Одночасно, суд надав уваги доводам відповідача за зустрічним позовом про надмірність розміру неустойки, яка повинна бути стягнута з нього, та вбачає підставі для її зменшення.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Так, Цивільний кодекс України не містить переліку обставин, які мають істотне значення в такому випадку. Це питання вирішується на підставі аналізу конкретної ситуації.

Судова практика виходить з того, що істотне значення можуть мати обставини, які стосуються ступеня виконання зобов'язання, причин невиконання або неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків тощо (роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. N 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань» із змінами та доповненнями).

При цьому, суд може прийняти рішення про зменшення розміру неустойки як за власною ініціативою, так і за клопотанням сторони.

Господарський кодекс України (стаття 233) визначає в якості обставин, які беруться до уваги у випадку зменшення неустойки, ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть учать у зобов'язанні, не лише майнові, але і інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

При прийнятті рішення про зменшення розміру неустойки, суд прийняв до уваги факт незначності прострочення, а також пояснення представників сторін про наявність значних розбіжностей у взаємних розрахунках учасників договору, що призвело до різниці у даних про фактичний розмір сум, які підлягають перерахуванню. Дані обставини підтверджуються фактом переплати товариством з обмеженою відповідальністю «Торговій дім «Фрегат» вартості отриманого товару, а також фактом майже одночасного погашення повної суми заборгованості.

Також, судом було враховано, зокрема, факт покриття значного розміру збитків позивача за зустрічним позовом шляхом стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговій дім «Фрегат» 59192.03 грн. відсотків за користування його коштами.

Так, суд дійшов висновку про надмірність розміру штрафу, нарахованого товариством з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії», у зв'язку з чим визнав за можливе зменшити його до 10% від суми заборгованості.

Таким чином, судом був проведений розрахунок штрафу наступним чином:

229406.25 х 10% = 22940.62 грн.

Отже, з огляду на положення частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено право суду при прийнятті рішення зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з винної сторони, - суд визначив до стягнення з відповідача за зустрічним позовом суму штрафу в розмірі 22940.62 грн., у зв'язку з чим у вимогах про стягнення штрафу в сумі 45881.26 грн. слід відмовити.

Доводи відповідача за зустрічним позовом, викладені у відзиві (а.с. 101), про те, що підстави для нарахування штрафу та процентів відсутні через те, що спірний договір припинив свою дію, - суд вважає неспроможними, з огляду на пункт 9.2 договору, яким передбачено, що після спливу строку дії договору, сторони не звільняються від повного виконання зобовязань за договором.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, понесені товариством з обмеженою відповідальністю «Торговій дім «Фрегат» у зв'язку із задоволенням його позовних вимог суд покладає на товариство з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії».

Одночасно, враховуючи, що вимоги зустрічної позовної заяви суд визнав обґрунтованими, однак знайшов підстави для часткового зменшення розміру штрафу , що підлягає стягненню, судові витрати, понесені позивачем за зустрічним позовом, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача за зустрічним позовом в повному обсязі.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини. Повне рішення складено 16 січня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Первісний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії» (98612, м. Ялта, вул. Октябрьська, 8, кв. 32, ЄДРПОУ 32362063) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фрегат» (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1; 99055, м. Севастополь, пр. Генерала Острякова, 141/В, кв. 40, ЄДРПОУ 366573987) 70593.75 грн. зайво сплачених коштів, 710.00 грн. державного мита та 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Зустрічний позов задовольнити частково.

4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фрегат» (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1; 99055, м. Севастополь, пр. Генерала Острякова, 141/В, кв. 40, ЄДРПОУ 366573987) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії» (98612, м. Ялта, вул. Октябрьська, 8, кв. 32, ЄДРПОУ 32362063) відсотки за користування коштами в сумі 59192.03 грн., штраф в сумі 22940.62 грн. та 2560.28 грн. судового збору.

5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6.В частині вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії» про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фрегат» штрафу в розмірі 45881.26 грн. - відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримРадвановська Ю.А.