Рішення № 20828801, 12.01.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 317

РІШЕННЯ

Іменем України

12.01.2012Справа №5002-28/5099-2011 За позовом Заступника прокурора м. Сімферополя, м. Сімферополь в інтересах держави в особі Головного управління капітального будівництва при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь.

До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Джанкойський будівельник», м. Джанкой.

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Територіальне управління державної судової адміністрації в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь.

Про стягнення 339248,15 грн.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від прокуратури Коноваленко А.В., посвідчення № 11156.

Від позивача ОСОБА_1 нач. відділу, довіреність № 074/4 від 03.01.2012 р.

Від відповідача не зявився, повідомлений належним чином.

Від третьої особи ОСОБА_2 зав. юр. сектором, довіреність № 05-22/1394 від 26.09.2011 р.

Суть спору: Заступник прокурора м. Сімферополя в інтересах держави в особі Головного управління капітального будівництва при Раді міністрів Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Джанкойський будівельник» про стягнення суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 316384,72 грн., штрафних санкцій пені в розмірі 17540,54 грн., 3% річних в розмірі 5322,88 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав належним чином умови договору № 26/329/070 по будівництву обєкту «Будинок Правосуддя в м. Джанкой» від 05.05.2004р. та порушив приписи постанови Кабінету Міністрів України № 1764, якою передбачено, що підрядник (відповідач) використовує отриманий аванс протягом 3 місяців, а невикористані суми авансу повертаються замовнику (позивачу). Таким чином, відповідач не повернув позивачу частину авансової суми на будівництво в розмірі 315910,85 грн.

21 листопада 2011р. ухвалою господарського суду АР Крим залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Територіальне управління державної судової адміністрації в Автономній Республіці Крим.

05 грудня 2011р. у судовому засіданні представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 29.12.2010р. позивач перерахував відповідачу аванс у розмірі 903570,00 грн., у останнього виникли податкові зобовязання за податками на прибуток та на додану вартість, у звязку з чим відповідач у січні-лютому 2011р. перерахував у місцевий бюджет 150000,00 грн. податку на додану вартість та 176350,00 грн. податку на прибуток нараховані на суму авансу, решту суму авансу у розмірі 587659,15 грн. використані відповідачем на виконання підрядних будівельних робіт. Крім того, на думку відповідача, договір підряду від 05.05.2004р. не містить всіх істотних умов, передбачених ст. 318 Господарського кодексу України, у звязку з чим, договір вважається неукладеним.

16 грудня 2011р. до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач зменшив розмір позовних вимог в частині штрафних санкцій та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 16081,04 грн.

11 січня 2012р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з участю представника в іншому судовому засіданні.

Суд не знайшов підстав для задоволення вказаного клопотання відповідача, з огляду на відсутність належних доказів, які підтверджують неможливість використання відповідачем прав передбачених ст. 28 ГПК України, в частині забезпечення участі своїх представників у справі, кількість яких цією нормою не обмежена.

У справі оголошувались перерви, розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2004 року між управлінням Державної судової адміністрації України в Автономній Республіці Крим (далі - інвестор), Головним управлінням капітального будівництва при Раді міністрів Автономної Республіки Крим (далі - замовник) та Відкритим акціонерним товариством «Джанкойський будівельник» (далі - підрядник) укладено договір на будівництво обєкту «Будинок Правосуддя в м. Джанкой» № 26/329/070 (а. с. 32-33).

Розділом 1 договору встановлено, що у відповідності з цим договором інвестор (третя особа) перераховує кошти замовнику (позивачу) на будівництво «Будинку Правосуддя в м. Джанкой», яке здійснюється підрядником (відповідачем) з 1994 року (пункт 1.1 ); сума інвестиції на 2004 рік складає 150,00 тис. грн. (пункт 1.2); джерело фінансування Бюджет України (пункт 1.3).

Відповідно до п. 2.1 договору, цей договір вступає в законну силу з моменту початку фінансування та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобовязань.

Пунктами 3.2.1. - 3.2.3. договору передбачено зобовязання замовника (позивача) здійснювати контроль і технічний нагляд за якістю, обємами будівництва обєкта на суму інвестування, відповідності робіт проекту, кошторисам та будівельним нормам і правилам, а матеріалів, виробів та конструкцій - державним стандартам і технічним умовам; здійснювати приймання виконаних робіт та підписання форм № КБ-2в та № КБ-3 в межах фактичного фінансування згідно з ДБН Д.1.1.-1-2000 та в пятиденний строк після предявлення їх підрядником за умови надання підрядником всіх витребуваних замовником документів; сплатити підряднику вартість виконаних робіт в межах фактичного фінансування. Оплата по даному договору здійснюється у вигляді авансових, проміжних та кінцевих платежів в межах фактичного фінансування у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1764 «Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва».

27 жовтня 2010 року між Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Автономній Республіці Крим (інвестор), Головним управлінням капітального будівництва при Раді міністрів Автономної Республіки Крим (замовник) та Відкритим акціонерним товариством «Джанкойський будівельник» (підрядник) укладено додаткову угоду № 23 до договору від 05.05.2004р. № 26/329/070 на будівництво обєкту «Будинок Правосуддя в м. Джанкой» (а. с. 13-14).

Відповідно до зазначеної угоди, сторони змінили та доповнили умови договору, зокрема, п. 1.2 договору доповнено наступним: «Сума інвестицій, які перераховуються з Держбюджету України, на 2010 рік складають 3011,900 тис. грн.» Зобовязання приймаються в межах затверджених асигнувань та фактичних надходжень коштів на спеціальний фонд. Доповнено ст. 3 договору: «3.3.8 У відповідності з п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1764, підрядник використовує отриманий аванс на придбання та поставку необхідних для ведення робіт матеріалів, конструкцій, виробів. Підрядник використовує отриманий аванс до 30 грудня 2010р. По спливу зазначеного строку невикористані суми авансу повертаються підрядником замовнику. У випадку не надання звіту та не повернення отриманих грошових коштів у встановлені строки, підрядник сплачує за кожний день прострочки неустойку (пеню), розмір якої обчислюється від суми простроченого платежу, з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку облікової ставки НБУ, яка діє за період, за який сплачується неустойка.»

Після отримання коштів від Територіального управління державної судової адміністрації в АР Крим (платіжне доручення № 3093 від 10.12.2010р., а. с. 126), на виконання умов договору № 26/329/070 від 05.05.2004р. та додаткової угоди до нього, 29.12.2010р. позивачем перераховано відповідачу суму авансу у розмірі 903 570,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1199 від 16.12.2010 року (а. с. 127).

Як вбачається з матеріалів справи, уклавши договори підряду (а. с. 34-38) відповідач виконав підрядні будівельні роботи на суму 587659, 15 грн., про що свідчать довідки про вартість виконаних будівельних робіт за березень та червень 2011р. (а. с. 16-17), а також акти приймання виконаних будівельних робіт за березень та травень 2011р. (а. с. 49-77).

Таким чином, залишок авансової суми склав 315910,85 грн. Як пояснив відповідач, останній у січні-лютому 2011р. перерахував у місцевий бюджет 150000,00 грн. податку на додану вартість та 176350,00 грн. податку на прибуток (лист Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим № 4485/10/1501 від 13.12.2011р., а. с. 137), які були сплачені з залишку суми авансу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в сукупності фактичні обставини справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Основною метою при здійсненні фінансування капітального будівництва за рахунок коштів державного бюджету є забезпечення цільового використання державних коштів.

Частиною 2 пункту 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1764, замовнику надано право на надання підряднику авансу, розмір якого не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт.

Цільове використання отриманих підрядником бюджетних коштів у вигляді авансових платежів, встановлено п. 3.3.8 договору № 26/329/070 від 05.05.2004р. (в редакції додаткової угоди № 23 від 27.10.2010р.).

Відповідно до п. 3.3.8 договору, у відповідності з п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1764, підрядник використовує отриманий аванс на придбання та поставку необхідних для ведення робіт матеріалів, конструкцій, виробів. Підрядник використовує отриманий аванс до 30 грудня 2010р. По спливу зазначеного строку невикористані суми авансу повертаються підрядником замовнику.

Таким чином, оплата відповідачем в січні-лютому 2011р. податків до місцевого бюджету не є використанням отриманих бюджетних коштів за їх цільовим призначенням. Крім того, фінансування робіт по об'єкту «Дім правосуддя в м. Джанкой» здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, а податки відповідач сплатив до місцевого бюджету.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 315910,85 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Суд не приймає позицію відповідача про те, що договір № 26/329/070 від 05.05.2004р. є неукладеним, оскільки договір капітального будівництва не можливо виконати без встановлення об'ємів та виду робіт, вартості будівельних робіт, порядку розрахунків тощо. Більш того, роботи по будівництву обєкту «Будинок правосуддя в м. Джанкой» виконуються з 2004 року. Таким чином, виконання будівельних робіт відповідачем та приймання їх Головним управлінням капітального будівництва при Раді міністрів АРК свідчить про узгодження сторонами всіх істотних умов договору.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 5322,88 грн. та збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції у розмірі 473,87 грн. (316384,72 грн. 315910,85 грн.) за період з 01.04.2011р. по 23.10.2011р.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення судом факту прострочення з боку відповідача по поверненню залишку авансової суми у розмірі 315910,85 грн., суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 5 322,88 грн. та збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції у розмірі 473,87 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення строку повернення суми невикористаного авансу в розмірі 16081,04 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.3.8 договору (в редакції додаткової угоди від 27.10.2010р.), у випадку не надання звіту та не повернення отриманих грошових коштів у встановлені строки, підрядник сплачує за кожний день прострочки неустойку (пеню), розмір якої обчислюється від суми простроченого платежу, з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку облікової ставки НБУ, яка діє за період, за який сплачується неустойка.

Перевіривши розрахунок зменшеної суми пені, суд знаходить його вірним, у звязку з чим, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 16081,04 грн. за період з 01.04.2011р. по 30.09.2011р.

Згідно статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідач не представив суду належних доказів повернення позивачу суми авансу у розмірі 315910,85 грн., не надав контррозрахунок суми позову, у звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсягу.

Згідно зі статтею 49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 6755,77 грн. покладаються судом на відповідача.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 12.01.2012р.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 16.01.2012р.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Джанкойський будівельник» суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 316384,72 грн., перерахувавши її на р/р № 35424006001186 в ГУДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ОКПО 26226434, отримувач Головне управління капітального будівництва при Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Джанкойський будівельник» штрафні санкції пеню в розмірі 16081,04 грн., 3% річних в сумі 5322,88 грн., перерахувавши їх на р/р № 31405427000001 в ГУДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, ОКПО 23896447, отримувач Бюджет АРК 21081100.

4.Стягнути в дохід державного бюджету (р/рахунок 31216206700002, отримувач Державний бюджет м. Сімферополь 22030001, код за ЄДРПОУ отримувача 38040558, банк отримувача - ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь; код банку отримувача 824026) з Відкритого акціонерного товариства «Джанкойський будівельник» 6755,77 грн. судового збору.

5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЛукачов С.О.