Постанова № 20828122, 12.01.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"12" січня 2012 р. Справа № 5004/1395/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:Є.Борденюк

І.Вовка, І.Кондратової,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Укрбіоінвест"

на постановувід 16.11.2011 р.

Рівненського апеляційного господарського суду

у справі№ 5004/1395/11

за позовомпредставництва компанії "Фід-Фуд.ЛТД" в Україні

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Укрбіоінвест"

простягнення 280 525,50 грн. В судове засідання представники сторін не з'явились

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Представництво компанії "Фід-Фуд.ЛТД" в Україні звернувся з позовом про присудження до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБІОІНВЕСТ" 280525грн.50коп., з них 231000грн. основного боргу, 17755грн.35коп. пені, 2310грн. штрафу, відповідно до п.6.2 договору, 5667грн.15коп. –3% річних, 23793грн. інфляційних згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу, вказує, що зобов'язання між сторонами виникли на підставі договору постачання товару № 10/06 від 10.06.2009, згідно з яким позивач передав відповідачу з червня 2009 року по липень 2010 року товар на загальну суму 2024281грн.50коп., що підтверджується видатковими накладними, порядок оплати визначено п. 2.1 договору, на момент звернення до суду заборгованість зі сплати товару складає 231000 грн., на яку згідно п. 6.2 договору нарахована пеня в сумі 17755 грн.35коп. та штраф в розмірі 2310грн., згідно п. 2 ст. 625 ЦК України на прострочені суми нараховано інфляційні в розмірі 23793грн. та 3% річних в сумі 5667 грн.15коп. При обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на умови договору від 10.06.2009, норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Рішенням господарського суду Волинської області від 06.09.2011 (суддя С.Костюк), яке залишене без зміни постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.11.2011 (колегія суддів: О.Демидюк, К.Огородник, Г.Щепанська), позов задоволений частково шляхом присудження до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБІОІНВЕСТ" на користь представництва компанії "Фід-Фуд.ЛТД"в Україні 272440грн.50коп., з них 231000грн. заборгованості, 15708грн. інфляційних втрат, 5667грн.15коп. –3% річних, 17755грн.35коп. пені, 2310грн. штрафу; в решті позову відмовлено з огляду на таке.

10.06.2009 між сторонами у справі укладений договір поставки №10/06, згідно з умовами якого позивач зобов’язався поставляти та передавати у власність відповідачу товар, а відповідач приймати та своєчасно здійснювати оплату за поставлений товар.

Відповідно до п.2.1 договору розрахунки за товар здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця у термін 45 днів з дати поставки товару покупцю.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товару на загальну суму 2024281грн.50коп., що підтверджується видатковими накладними.

Відповідач оплату провів частково –на суму 1793281грн.50коп., про що свідчить банківська виписка з рахунків.

01.11.2010 між сторонами узгоджений графік ліквідації заборгованості, відповідно до якого відповідач зобов’язаний погасити в повному обсязі заборгованість перед позивачем до 15.11.2010, що підтверджено листами ТОВ "УКРБІОІНВЕСТ" №55 та №56 від 01.11.2010.

Крім того, 07.04.2011 між позивачем та відповідачем підписаний акт звірки взаємних розрахунків, згідно з яким заборгованість ТОВ "УКРБІОІНВЕСТ" перед представництвом компанії "Фід-Фуд.ЛТД" в Україні становила 241000грн. 23.06.2011 відповідачем було сплачено 10000грн. Таким чином сума заборгованості за основним зобов’язанням складає 231000грн, яка визнана відповідачем.

Згідно з розрахунку позивача сума процентів річних становить 5667грн.15коп. і сума інфляційного збільшення оплати товару –23793грн.

Відповідно до п.6.2 договору в разі порушення строків оплати товару передбачена пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент такого порушення, за кожен день прострочки від несвоєчасно сплаченої суми. Строк позовної давності зі сплати пені за порушення строків оплати товару становить 6 місяців та складає за розрахунком позивача 17755грн.35коп.

Також згідно з п.6.2 договору у випадку порушення термінів оплати передбачена сплата штрафу у розмірі 1% від суми заборгованості, який відповідно до розрахунків позивача становить 2310грн.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбіоінвест" посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права в частині задоволення вимог щодо присудження до стягнення одночасно штрафу та пені, просить у цій частині змінити рішення місцевого господарського суду відмовивши у задоволення цих вимоги.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з такого.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання, проте відповідач, в порушення умов договору не в повному обсязі розрахувався за отриманий товар, тим самим заборгувавши позивачу 231000грн. основного боргу на який останнім правомірно нараховані річні, інфляційні та пеню.

Водночас, посилаючись на п. 6.2 договору, згідно умов якого за порушення термінів оплати товару покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 1 % від вартості неоплаченого товару та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день протермінування оплати.

Позивачем заявлена вимога про присудження до стягнення штрафу та пені за прострочку виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ст. 549 ЦК України).

Зміст вказаної правової норми встановлює, що штраф та пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності, одночасне застосування яких є подвійною юридичною відповідальністю за одне і те ж саме правопорушення.

Враховуючи викладене, рішення та постанова підлягають до скасування в частині задоволення позовної вимоги про стягнення 2310грн. штрафу, в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбіоінвест" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Волинської області від 06.09.2011, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.11.2011 у справі № 5004/1395/11 скасувати в частині присудження до стягнення 2310грн. штрафу.

В цій частині прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

В решті –рішення та постанову залишити без зміни.

Головуючий, суддя           Є.Борденюк

Судді :           І.Вовк

                                                                                                              І.Кондратова