Дата документу 02.12.2011
Справа № 2-2300
2011р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 грудня 2011 року Мелітопольський міськрайонный суд Запорізької області в складі:
головуючого - судді Николовой И.С.,
при секретарі - Бєлінськой А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача зазначив, що 22.08.2006р. між Закритим акіонерним товариством «Приватбанк», перейменованим пізніше в Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „ПриватБанк” та відповідачем був укладений кредитний договір, згідно умов якого він отримав кредит в розмірі 5004грн 22коп, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 21.08.2007р.
Однак станом на 06.04.2011р. відповідач має заборгованість за кредитним договором в сумі 20825грн 67коп, з яких: 1940грн 31коп –заборгованість за кредитом, 8604грн 89коп –заборгованість по процентам за користування кредитом, 80грн 07грн заборгованість з комісій, 8732грн 51коп –пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором, а також штрафи, нараховані відповідно п.6.3 Умов та правил надання банківських послуг, загальною сумою 1467грн 89коп.
Просить стягнути з відповідача цю заборгованість, а також судові витрати по справі.
Представник відповідача заявою позов не визнав, суду пояснив, що дійсно 22.08.2006р. між сторонами було укладено кредитний договір, для оплати придбаної побутової техніки. Відповідач у повному обсязі виплатила позивачу кредитні кошти, останній платіж вносила 13.08.2007р. у центральному відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк», бо їй пояснили, що в іншому відділенні останній платіж за кредитом не приймуть. Вона попросила довідку про те, що погасила кредит у повному обсязі. Їй пояснили, що такі довідки не видаються, але кредит вона погасила повністю і претензій до неї в подальшому не буде. Однак у вересні 2011р., через 4 роки після повного погашення нею кредиту, відповідач довідалася про звернення позивача до суду з вимогами про стягнення заборгованості. Зауважує, що жодної досудової вимоги про нарахування їй заборгованості за кредитом не отримувала, надала суду квитанції про сплату нею платежів за кредитом. Стверджує, що ряд квитанцій в неї не збереглися через тривалий час.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено та сторонами визнається, що 22.08.2006р. між Закритим акіонерним товариством «Приватбанк», перейменованим пізніше в Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „ПриватБанк” та відповідачем був укладений кредитний договір, згідно умов якого вона отримала кредит в розмірі 5004грн 22коп, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 21.08.2007р.
Позивач стверджує, що станом на 06.04.2011р. відповідач має заборгованість за кредитним договором в сумі 20825грн 67коп.
Відповідач навпаки, стверджує, що в серпні 2007р. повністю розрахувалася з позивачем, і протягом 4 років жодної вимоги про сплату наявної заборгованості не отримувала.
Співставляючи наданий представником позивача розрахунок (а.с.31-32) та надані відповідачем копії квитанцій (а.с.47-49), судом встановлено, що всі виплачені відповідачем внески відображені в розрахунку, їх дати та суми співпадають. Інші платежі в розрахунку не відображені. Відповідач не може надати квитанції про сплату неврахованих банком внесків.
Тому неможливо приймати до уваги її твердження про повну виплату кредитних коштів, оскільки зазначене нею, вступереч положенням ст.60 ЦПК України, не доведено.
Однак слід визначитися з сумою заборгованості, яка підлягає стягненню.
Позивач зазначає, що загальна сума заборгованості складається з 1940грн 31коп заборгованості за кредитом, 8604грн 89коп –заборгованості по процентам за користування кредитом, 80грн 07грн заборгованості з комісій, 8732грн 51коп –пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором, а також штрафи, нараховані відповідно п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг, загальною сумою 1467грн 89коп.
В обгрунтування пені та штрафів посилається на п.4.6, 6.1, 6.3 укладеного договору.
В п.4.6 договору зазначено, що при порушенні позичальником строків погашення заборгованості в строки, встановлені в заяві й п. 3.2.2, 3.3.3 умов надання споживчого кредиту, понад 210днів, заборгованість вважається простроченою. На залишок простроченої заборгованості позичальник сплачує пеню в розмірі, передбаченому п.6.1 умов.
Таким чином, договором передбачено стягнення саме пені за прострочення зобов’язань за кредитним договором.
В силу ст. 549 ЦК України, штраф та пеня за порушення позичальником зобов’язань за кредитним договором одночасно застосовуватися не може, оскільки це суперечить наведеній нормі матеріального права.
Тому слід відмовити в стягненні з відповідача штрафів, нарахованих відповідно п.6.3 Умов та правил надання банківських послуг, загальною сумою 1467грн 89коп.
З приводу стягнення з відповідача 8732грн 51коп пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором суд враховує, що для пред’явлення таких вимог ст.258 ЦК України встановлено річний строк позовної давності.
Укладеним між сторонами договором продовжено строк позовної давності з стягнення пені до 5 років.
Однак суд враховує, що відповідач, вважаючи, що повністю виплатила кредит, протягом 4 років не отримувала жодної вимоги банку про виплату залишку коштів, має на утриманні неповнолітнього сина, не працює, і вважає за потрібне, керуючись положеннями ст.549 УК України, стягнути з відповідача на користь позивача 100грн пені.
Вирішуючи вимоги про стягнення 1940грн 31коп заборгованості за кредитом, 8604грн 89коп заборгованості по процентам за користування кредитом, 80грн 07грн заборгованості з комісій суд враховує наступне.
За ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
За положеннями укладеного між сторонами договору, проценти повинні виплачуватися щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
За вимогами ст.526 ЦК України, зобов’язання повинно виконувати належним чином відповідно до умов договору.
Таким чином, позов слід задовольнити частково, стягнути в відповідача на користь позивача 10625грн 27коп.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача понесених останнім судовх витрат, суд враховує наступне.
Позивачем при звернення з позовом ціною 20825грн 67коп сплачено 208грн 26коп судового збору та 120грн витрат на інформаійно-технічне забезпечення розгляду справи, всього 328грн 26коп.
Позов задоволено на суму 10625грн 27коп.
Таким чином, слід стягнути з відповідача на користь позивача суму судових витрат пропорційно задоволених вимог в розмірі 169грн 05коп.
Крім того, суд також вважає за потрібне відстрочити виконання цього рішення на 6 місяців, враховуючи матеріальне та сімейне становище відповідача – не працює, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_2, 2000р.н., який страждає на ряд хронічних захворювань (а.с.44-45), а також обставини, встановлені по справі (відповідач, вважаючи, що повністю виплатила кредит, протягом 4 років не отримувала жодної вимоги банку про виплату залишку коштів).
Керуючись ст.ст. 267, 526, 549, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 373 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, 29.10.1978р.н., народилася в м.Мелітополі, мешкає в м.Мелітополі, вул.П.Ловецького, б.135, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” /МФО 305299 ЄДРПОУ 14360570/, розташованого в м.Дніпропетровськ по вул.Набережна Перемоги, б.50, заборгованість за кредитним договором в сумі 10625грн 27коп на р/р 29092829003111, судові витрати в сумі 169грн 05коп на р/р 64993919400001.
В задоволенні решти позову відмовити.
Відстрочити виконання цього рішення на 6 місяців.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
СУДДЯ:
Судове рішення № 20824338, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 02.12.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-2300\11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: