Вирок № 20817206, 21.12.2011, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 1-1351/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2011 року

м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Дячука С.І.;

при секретарі - Обухівському В.В.,

за участю прокурора Дудка Є.В., підсудного ОСОБА_1, цивільного відповідача ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_8 та її представника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, який ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не судимого,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

04 вересня 2011 року близько 13 години 08 хв. ОСОБА_1, керуючи в стані алкогольного спяніння без посвідчення водія технічно справним мотоциклом «Defiant POLK -250-А» д.н. НОМЕР_1, який належить гр-ну ОСОБА_2, рухався зі швидкістю 60 км/год в лівій смузі руху по вул. Булаховського зі сторони вул. Генерала Наумова у напрямку пр-ту Палладіна в м. Києві, при цьому віз пасажира гр-ку ОСОБА_9. Підїжджаючи до буд. 22 по вул. Булахівського ОСОБА_1 порушив п. п. 2.9 (а) та 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністра України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі Правил), а саме, проявив неуважність, своєчасно не побачив, що у правового краю дороги на проїзній частині стояла гр-ка ОСОБА_8, внаслідок чого скоїв мотоциклом наїзд на останню, що спричинило потерпілій тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді закритого уламкового перелому середньої третини діафіза правих великої та малогомілкової кісток із зміщенням уламків.

ОСОБА_1 у добровільному порядку відшкодував потерпілій ОСОБА_8 заподіяну злочином матеріальну шкоду в розмірі 12668 грн. 54 коп., у звязку з чим остання повністю відмовилася від свого позову в частині відшкодування матеріальної шкоди.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав покази, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину, пояснивши, що він з ОСОБА_2 домовився про покупку належного тому мотоцикла «Defiant POLK -250-А» д.н. НОМЕР_1, у звязку з чим ОСОБА_2 за власною волею передав йому, ОСОБА_1, свій мотоцикл на зберігання. 04 вересня 2011 року близько 13 години 08 хв. він, ОСОБА_1, керуючи без достатніх правових підстав (будь-які документи, які давали б право володіти транспортним засобом, були відсутні) технічно справним вказаним мотоциклом, рухався зі швидкістю 60 км/год по вул. Булаховського зі сторони вул. Генерала Наумова, при цьому віз пасажира ОСОБА_9. Підїжджаючи до буд. 22 по вул. Булахівського, він, ОСОБА_1, проявив неуважність і своєчасно не побачив жінку з правового краю дороги на проїзній частині, у звязку з чим застосував екстрене гальмування, проте втратив керування мотоциклом і скоїв наїзд на потерпілу ОСОБА_8, спричинивши їй тілесні ушкодження.

Як також визнав ОСОБА_1, у звязку із вживанням спиртних напоїв напередодні він під час дорожньо-транспортної пригоди мав залишковий стан алкогольного спяніння.

Враховуючи те, що підсудний та інші учасники процесу не оспорюють всі наведені вище фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, розяснивши учасникам процесу положення ст. 299 КПК України, провів судове слідство у справі щодо наведених вище фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 299 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.

За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1, керуючи технічно справним транспортним засобом - мотоциклом, порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме п. п. 2.9 (а) та 12.3 Правил, що спричинило потерпілій ОСОБА_8 тілесні ушкодження середньої тяжкості, а тому ці його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України.

Органи досудового слідства ставили у вину ОСОБА_1 також і порушення ним п. п. 2.1 (а) та 2.3 (г) Правил. Разом з тим, оскільки вказані порушення (відсутність у ОСОБА_1 посвідчення водія, мотошоломів у водія та пасажира) хоча і знайшли своє безспірне підтвердження, проте обєктивно не знаходяться у причиновому звязку із спричиненням потерпілій тілесних ушкоджень, суд виключає вказівку на порушення цих пунктів Правил з обвинувачення ОСОБА_1.

Потерпіла ОСОБА_8, посилаючись на ст. ст. 22, 23, 1166, 1187 та 1190 ЦК України, заявила цивільний позов про відшкодування у солідарному порядку моральної шкоди, заподіяної власником мотоциклу «Defiant POLK -250-А» д.н. НОМЕР_1 гр-ном ОСОБА_2 та ОСОБА_1, і яку вона оцінила в розмірі 100000 грн. При цьому потерпіла посилалася на те, що внаслідок ДТП за участю ОСОБА_1, який керував належним ОСОБА_2 транспортним засобом, вона, ОСОБА_8, була травмована, у звязку з чим зазнала фізичних страждань, а душевні страждання, яких вона зазнала у звязку із фізичним болем, мали тривалий характер і вимагали кваліфікованого психологічного супроводження.

У судовому засіданні ОСОБА_8 та її представник наполягали на задоволенні позову у повному обсязі, уточнивши, що до складу моральної шкоди при розрахунку її розміру також включені документально непідтверджені витрати на лікування та на майбутнє оздоровлення.

Підсудний ОСОБА_1, не заперечуючи підстав заявленого до нього позову потерпілої, залишив його вирішення в частині розміру на розсуд суду, при цьому просив врахувати його матеріальний стан і факт проведеного повного відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав і пояснив, що до завдання шкоди потерпілій не причетний.

Розглядаючи цивільний позов потерпілої, суд виходить з такого.

У судовому засіданні безспірно встановлено, що 04 вересня 2011 року внаслідок ДТП за участю ОСОБА_1, який без відповідних правових підстав керував належним ОСОБА_2 транспортним засобом, потерпілій ОСОБА_8 були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості, у звязку з чим та перебувала на стаціонарному лікуванні з 04 по 13 вересня 2011 року, зазнавши хірургічного втручання.

Обставини травмування та лікування ОСОБА_8 внаслідок ДТП підтверджуються обєктивними даними, які містять досліджені в судовому засіданні карта виїзду швидкої допомоги № 638 від 04.09.11р, довідка Київської міської клінічної лікарні №17 за №1242, витяг з медичної картки стаціонарно хворої ОСОБА_8 №1242 від 13.09.11р, листок непрацездатності на ОСОБА_8 №181243 від 13.09.11р., висновок судово-медичної експертизи.

Згідно з дослідженими в судовому засіданні довідкою ФОП ОСОБА_7 магістра психології, виписки з історії психотерапевтичного процесу, ОСОБА_8 у звязку із посттравматичним стресовим розладом пройшла дві (15 та 22 вересня 2011 року) консультації у психолога, за результатами яких потерпіла відмічала достатнє полегшення на емоціонально-вольовому рівні, хоча і була залишена під консультаційним наглядом психолога.

У судовому засіданні ОСОБА_2 пояснював, що свій мотоцикл він передав ОСОБА_1, оскільки між ними була досягнута усна домовленість про його подальше відчуження, однак будь-яких документів, які надавали б право ОСОБА_1 експлуатувати цей мотоцикл, він йому не давав.

Отже, у контексті ч. 2 ст. 1187 ЦК України ОСОБА_1 під час ДТП 04 вересня 2011 року володів мотоциклом «Defiant POLK -250-А» д.н. НОМЕР_1 без відповідної правової підстави, тобто неправомірно, хоча й з відома власника ОСОБА_2. Згідно з вимогами ч. 3 ст. 1187 ЦК України особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зобовязана відшкодувати її на загальних підставах.

Оскільки неправомірному заволодінню ОСОБА_1 мотоциклом сприяла недбалість його власника ОСОБА_2, шкода, завдана діяльністю щодо його використання, згідно з правилами ч. 4 ст. 1187 ЦК України, повинна відшкодовуватися ними спільно, але виключно у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин справи.

Отже, доводи потерпілої про покладення цивільної відповідальності на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за завдану їй внаслідок ДТП моральну шкоду суд визнає обґрунтованими. Проте, правові підстави для покладення на відповідачів обовязку відшкодувати таку шкоду у солідарному порядку відсутні.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати виключно немайнового характеру, а тому заявлений розмір моральної шкоди має бути зменшеним, оскільки в його основу було покладено необґрунтований розрахунок, а саме включені втрати майнового характеру (документально непідтверджені витрати на лікування потерпілої та на майбутнє оздоровлення).

Суд бере до уваги і те, що виникненню шкоди певним чином сприяла груба необережність самої потерпілої, яка як пішохід в момент ДТП перебувала на проїзній частині дороги.

Таким чином, заслухавши пояснення сторін та думку прокурора, дослідивши подані сторонами докази, зясувавши всі обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд на підставі ст. ст. 22, 23, 1166 1168, 1187, 1193 та 1195 ЦК України, враховуючи характер протиправних дій відповідачів, ступінь їх вини та потерпілої, глибину фізичних і моральних страждань потерпілої, тяжкість вимушених змін у її житті, вважає за необхідне задовольнити позов ОСОБА_8 частково, тобто на суму 15000 грн., поклавши обовязок по відшкодуванню їй моральної шкоди на ОСОБА_1 в частці 19/20 та на ОСОБА_2 в частці 1/20 від загального розміру доведеної в судовому засіданні шкоди, тобто відповідно на ОСОБА_1 в сумі 14250 грн. та на ОСОБА_2 в сумі 750 грн. В іншій частині належить відмовити у задоволенні позову у звязку із його необґрунтованістю.

При призначенні підсудному ОСОБА_1 покарання суд визнає обставиною, що обтяжує покарання, вчинення ним злочину у стані алкогольного спяніння.

Однак, суд бере до уваги і те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому, сам отримав внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесні ушкодження, добровільно відшкодував заподіяну потерпілій матеріальну шкоду.

Перелічені обставини суд визнає такими, що помякшують покарання та знижують ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, а тому, беручи до уваги всі обставини у їх сукупності та враховуючи особу винного, який характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягається вперше, його матеріальне становище, суд знаходить можливим призначити ОСОБА_1 мінімальне покарання, передбачене в санкції ч. 1 ст. 286 КК України, і не позбавляти його права керувати транспортними засобами, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів..

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 299, ст.ст. 321-324, 328, 330 - 335 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за якою призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто на суму 3 400 (три тисячі чотириста) гривень, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 підписка про невиїзд - скасувати.

Позов потерпілої ОСОБА_8 про відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_8 з засудженого ОСОБА_1 - 14250 (чотирнадцять тисяч двісті пятдесят) грн., а з ОСОБА_2 750 (сімсот пятдесят) грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на відшкодування судових втрат 675 (шістсот сімдесят пять) грн. 36 коп. на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві (ГУ ДКУ у Київській області, р/р № 31253272210699, код ЗКПО 25575285, МФО 821018, призначення платежу: послуги експерта, код послуги 11511).

Речові докази: мотоцикл «Defiant POLK -250-А» д.н. НОМЕР_1, який зберігається у ОСОБА_2, одяг ОСОБА_8, який зберігається в останньої передати належним володільцям відповідно.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суду м. Києва шляхом подачі апеляції протягом 15 діб з моменту його проголошення.

СУДДЯ: С.І. ДЯЧУК