Ухвала суду № 20813977, 09.11.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2011 року справа №2а-8161/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді

суддів Радіонової О.О. , Жаботинської С.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Юність» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року у справі за позовом Краснодонського міськрайцентру зайнятості до відкритого акціонерного товариства «Юність» про стягнення суми штрафу в розмірі 10306,25грн,-

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2011 року позивач звернувся з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства «Юність» про стягнення суми штрафу в розмірі 10306,25грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року позов задоволено повністю.

Суд першої інстанції стягнув з відкритого акціонерного товариства «Юність» (94400, Луганська область, м. Краснодон, пр..6О річчя СРСР,40, код 14312766) суму штрафу в розмірі 10306,25 (десять тисяч триста шість гривень 25коп.) на користь Краснодонського міськрайцентру зайнятості Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за реквізитами (94404, Луганська область, м. Краснодон, вул..Першокінна,1): п/р 37173975900028, одержувач УДК ГУДКУ в Луганській області, код 24048922, банк ГУДКУ в Луганській області, м. Луганськ, МФО 804013, надходження від застосування штрафних санкцій

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.

Відповідач - відкрите акціонерне товариство «Юність» зареєстроване виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 18.07.1996 року за реєстраційним номером 1 387 105 0001 000476 (а.с.31).

Як вбачається з акту перевірки додержання законодавства про зайнятість №90 від 20 червня 2011 року заступником начальника інспекції по контролю за додержанням

законодавства про зайнятість населення Луганського обласного центру зайнятості проведено перевірка додержання вимог законодавства про зайнятість населення. Перевіркою серед іншого встановлено, що на момент перевірки на підприємстві працює 261 штатний працівник. Також, що ОСОБА_2 працювала на підприємстві відповідача на посаді контролера, наказ про прийняття на роботу ОСОБА_2 з 03.04.2009 року №4 від 25.03.2009 року та наказ про звільнення з 06.12.2010 року на підставі п.1 ст.40 КЗпП України №42. В акті зазначено, що на підставі доповідної записки директора Краснодонського міськрайцентру зайнятості з'ясовано, що до центру зайнятості звернулась ОСОБА_2, згідно запису у трудовій книжці вона звільнена з ВАТ «Юність» 06.12.2010 року за ст..4О п.1 КЗпП з зв'язку зі скороченням штату.

В акті зазначено, що згідно звіту форми 4-ПН (факт), поданого підприємством відповідача ОСОБА_2 не зазначена, що є порушенням вимог п.5 ст.20 ЗУ « Про зайнятість населення». Також встановлено, що вказаною нормою передбачено стягнення штрафу у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Заробітна плата ОСОБА_2 складає 10 306, 25грн. (а.с.15-17).

На останньому аркуші акту зазначено, що представник ВАТ «Юність» з актом ознайомлений. Від підпису та пояснень відмовився. Примірник акту було направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням (а.с. 17).

Законом України від 01 березня 1991 року № 803-XI «Про зайнятість населення» визначено правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.

Статтею 18 Закону України від 01 березня 1991 року № 803-ХІ «Про зайнятість населення», передбачено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Пунктом 5 статті 20 Закону України від 01 березня 1991 року № 803-ХІ «Про зайнятість населення» (в редакції Закону № 3483-ІУ від 23.02.2006), встановлено, що при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів. У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

Відповідачем подано до Краснодонського міськрайцентру зайнятості звіт про заплановане вивільнення працівників станом на 27.09.2011 року, який отриманий центром зайнятості 27.09.2010 року та звіт про фактичне вивільнення працівників форми 4-ПН (факт) станом на 16.12.2010 року, в зазначених звітах прізвища ОСОБА_2 не значиться, (а.с.25-28). За таких обставин відповідач своєчасно не повідомив центр зайнятості про звільнення зазначеної особи.

ОСОБА_2 було попереджено про звільнення на підставі п.і.ст 40 КЗпП та звільнено на підставі наказів від 22.09.2011 та 06.12.2010 року.(а.с.18,19)

Пунктом 6 статті 20 Закону України від 01 березня 1991 року № 803-XI «Про зайнятість населення» передбачено, що порядок стягнення та розміри штрафів за невиконання вимог цієї статті з підприємств, установ і організацій встановлюються законодавством України.

Контроль за додержанням законодавства України про зайнятість населення здійснюється місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, відповідними державними органами, інспекціями служби зайнятості та профспілковими об'єднаннями відповідно до ст. 34 Закону України від 01 березня 1991 року № 803-XI «Про зайнятість населення».

Пунктом 1 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 року № 47, встановлено, що інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення входить до складу державної служби зайнятості. Інспекція здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями.

Здійснення контролю за дотриманням підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями законодавства про зайнятість є одним з основних завдань інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, відповідно до пункту 5 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 року № 47.

Інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірку додержання законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцям, щодо подання державній службі зайнятості інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад), про всіх прийнятих працівників, про наступне вивільнення працівників та фактично вивільнених працівників (абзац 6 підпункту "а" пункту 6 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 року № 47 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ від 29.04.93 № 315, в редакції Постанови КМУ від 14.09.98 № 1435).

Підпунктом «б» пункту 6 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 року № 47, передбачено, що інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення забезпечує правильність і своєчасність застосування економічних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами і організаціями.

Серед іншого, інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення надається право застосовувати економічні санкції до підприємств, установ і організацій усіх форм власності, за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачені статтями 5 і 20 Закону України «Про зайнятість населення» і за недодержання вимог статей 8 і 18 зазначеного Закону (підпункт «г» пункту 8 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 року № 47 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ від 14.09.98 № 1435).

Довідкою про заробітну плату ОСОБА_2. встановлено що загальна сума доходу за період з 06.12.2009 року по 06.12.2010 року склала 10306,25грн.(а.с.24).

В зв'язку з невідшкодуванням суми штрафу в добровільному порядку за час розгляду справи у суді, позовні вимоги визнані судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.

Керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Юність» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року у справі за позовом Краснодонського міськрайцентру зайнятості до відкритого акціонерного товариства «Юність» про стягнення суми штрафу в розмірі 10306,25грн залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням.

Головуючий О.А.Нікулін

Судді О.О.Радіонова

С.В.Жаботинська