Рішення № 20811964, 30.11.2011, Апеляційний суд Сумської області

Справа №22-ц-2166/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Аршук

Категорія - 51 Суддя-доповідач - Дубровна

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Дубровної В. В.,

суддів - Маслова В. О., Сибільової Л. О.,

за участю секретаря- Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Конотопський ремонтно-механічний завод»

на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 жовтня 2011 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Конотопський ремонтно-механічний завод»

про стягнення суми компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату,

в с т а н о в и л а:

15 вересня 2011 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 05 січня 2000 року по 09 жовтня 2006 року він працював у відповідача. На момент звільнення останній з ним не розрахувався і рішенням Конотопського міськрайонного суду від 13 лютого 2009 року з відповідача на його користь була стягнута сума заборгованості по заробітній платі за період з січня 2000 року по жовтень 2006 року , але рішення суду відповідачем виконане лише 16 березня 2011 року, сума боргу перерахована на його картку, без компенсації за порушення строків виплати заробітної плати. Сума компенсації за порушення строків виплати заробітної плати за період з січня 2000 року по 16 березня 2011 року становить 5 662,02 грн., яку просив стягнути з відповідача, а також 313 грн. оплати за проведену експертизу та 300 грн.понесених витрат по оплаті юридичної допомоги.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 жовтня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Конотопський ремонтно-механічний завод» на користь ОСОБА_1 5662 грн. 02 коп. компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Конотопський ремонтно-механічний завод» на користь держави судовий збір у розмірі 56 грн. 62 коп. Та 120 грн. Витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі ВАТ«Конотопський ремонтно-механічний завод», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, про відмову ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не було враховане те, що у період з 2005 року по 2011 рік ВАТ «КРМЗ» перебувало в стадії банкрутства, у зв'язку з чим мало фінансові труднощі, протягом усього часу провадження у справі про банкрутство на все майно та рахунки підприємства ВДВС Конотопського МРУЮ незаконно накладалися арешти, що є доказом того що, строки виплати заробітної плати якщо й порушувалися, то не з вини відповідача, а з об'єктивних на те причин. Зазначає також, що на підставі доданих до позовної заяви документів, на підставі яких судом було ухвалене оскаржуване рішення, сума компенсації була визначена за період з січня 2000 року по 16 березня 2011 року, не застосовані строки звернення до суду, передбачені ч.ч. 1, 2, ст. 233 КЗпП України, відповідно до якої працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Пропуск без поважних причин тримісячного строку звернення до суду є самостійною підставою для відмови в позові

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ВАТ«Конотопський ремонтно-механічний завод» ОСОБА_2, ОСОБА_3, які апеляційну скаргу підтримують з мотивів у ній викладених, перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду – зміні, виходячи з наступного.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність коштів у підприємства не є виправданням щодо невиплати заробітної плати та компенсації за порушення термінів її виплати. Згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року та Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням термінів її виплати , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року ( зі змінами , внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року), підприємствами, установами організаціями усіх форм власності й господарювання провадиться компенсація втрати частини заробітної плати своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в і індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше, ніж на один відсоток.

Суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач, незалежно від його вини у невиплаті нарахованої позивачу заробітної плати, зобов’язаний сплатити компенсацію втрати частини заробітної за порушення термінів її виплати.

Є також вірним висновок суду про те, що компенсація втрати частини заробітної плати у зв’язку із затримкою її виплати є складовою заробітної плати і на вимогу про стягнення цих сум строки звернення до суду не розповсюджуються, оскільки, відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Компенсація втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати відноситься у відповідності зі ст.2 Закону України «Про оплату праці» до додаткової заробітної плати, а тому на неї поширюються правила ч.2 ст. 233 КЗпП України відносно строку звернення до суду про стягнення належної заробітної плати і не обмежуються будь-яким терміном.

В той же час, при вирішенні спору суд першої інстанції не звернув уваги на те, що згідно із ст. 233 КЗпП України, діючої до набрання чинності Закону України “Про внесення змін до Кодексу законів про працю України” від 11 липня 2001 року № 2620-III працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного (міського) суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Не отримуючи компенсацію за невиплачену заробітну плату за січень, серпень 2000 року та березень 2001 року, позивач у відповідності з діючим на той час законодавством повинен був у тримісячний строк з дня, коли він дізнався про порушення свого права, звернутись із заявою для захисту своїх прав безпосередньо до суду, але своїм правом не скористався, а тому в цій частині його позовні вимоги не підлягають задоволенню за пропуском строку звернення до суду. Ним не наведені причини поважності пропуску строку. У зв’язку з викладеним рішення суду першої інстанції підлягає зміні, із зменшенням суми компенсації до 2654, 44 грн. ( 5662,02 грн.- 2864,52 грн. – 132,33 грн. – 10,73 грн.) – а.с. 18, за виключенням сум компенсації за січень, серпень 2000 року, за березень 2001 року.

Згідно з ч. 1,2 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої

інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

У відповідності до ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення.

Рішення суду підлягає зміні і в частині вирішення питання розподілу судових витрат. Відповідн до ст. 88 ЦПК України та положень Закону «Про судовий збір», з урахуванням часткового задоволення позовних вимог та апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з відповідача на користь держави судових витрат у розмірі 246 грн, а не 56,62 грн. та 120 грн., як зазначено в рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.1,2,3,4, ч.2, ч.3, 313, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Конотопський ремонтно-механічний завод» задовольнити частково.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 жовтня 2011 року змінити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Конотопський ремонтно-механічний завод» на користь ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати у сумі 2654, 44 грн., а не 5662,02 грн., як зазначено в рішенні суду першої інстанції.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Конотопський ремонтно-механічний завод» в дохід держави ( код бюджетної класифікації 22030001рахунок 31213206700002,

одержувач Державний бюджет м. Суми, банк одержувача ГУДКУ у Сумській області,

ЄДРПОУ 23636315, МФО 837013, призначення платежу: "судовий збір", код ЄДРПОУ- 02893444 ,пункт 1.8) судові витрати у справі – 246 грн., а не 56,62 грн. та 120 грн., як зазначено в рішенні суду першої інстанції.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту проголошення.

Головуючий -

Судді -