Ухвала суду № 20811957, 28.10.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2011 року справа №2а/0570/10912/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді

суддів ,

при секретарі судового засідання Костроміній Г.С.

за участю представників:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність від 07.09.11р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011р. по адміністративній справі №2а/0570/10912/2011 (суддя Кірієнко В.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катоіл Плюс» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000112303/0/18563 від 15.06.11р.,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011р. по адміністративній справі №2а/0570/10912/2011 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Катоіл Плюс» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську, внаслідок чого визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в місті Краматорську Донецької області № 0000112303/0/18563 від 15.06 2011 року.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду Державна податкова інспекція у м. Краматорську просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем була проведена документальна виїзна позапланова перевірка позивача за період з 01.01.2011р. по 28.02.2011р. за результатами якої складений акт від 27.05.2011р. № 587/23-3/36332535 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.06.2011р. № 0000112303/0/18563, яким позивачеві згідно підпункту 54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 107584 грн., штрафні (фінансові) санкції 1грн.

Підставою для прийняття наведених рішень послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в частині віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за господарськими операціями з придбання дизельного пального та отримання транспортних послуг з перевезення дизельного пального від ТОВ “ПКФ Дельта”.

В основу висновків акту перевірки полягли ознаки нікчемності угод, укладених позивачем із зазначеним контрагентом, передбачені ч.1,5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України. Податковий орган вважає, що оскільки у ТОВ “ПКФ Дельта” відсутні у достатній кількості трудові ресурси, складські приміщення, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, а також підприємство не знаходиться за юридичною адресою та не декларує податкові зобовязання, то це свідчить про здійснення правочинів без мети настання реальних наслідків.

За приписами п.п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п.198.2 ст.198 цього Кодексу).

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

У п.198.6 наведеної норми визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Факт отримання позивачем продукції та послуг від ТОВ “ПКФ Дельта” підтверджується наданими до матеріалів справи первинними бухгалтерськими документами (видаткові накладні, акти здачі-приймання робіт, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, податкові накладні), які складені з дотриманням вимог ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”.

Оплата отриманої продукції та послуг підтверджується відповідними платіжними дорученнями та банківськими виписками.

Наведеними документами підтверджується відвантаження ТОВ “ПКФ Дельта” в адресу позивача дизельного пального та надання послуг з його перевезення на загальну суму 645504,60 грн., у т.ч. пдв- 107584,10 грн.

Позивач на підставі договорів оренди майна №08/09/10-2-АР та №08/09/10-1-АР від 08.09.2010р. орендував у ЗАТ «Виробниче обєднання «Донбасексакавація» склад ГСМ із наземною площею 200 кв.м, підземними стаціонарними резервуарами для дизельного пального та для бензину та бензоколонки, який знаходиться за адресою: Добропільський р-н, с. Дорожне, вул. Железнодорожна,10.

Перевезення дизельного пального здійснювалось на автомобілях, які орендував позивач на підставі договорів №10/2751-ЗИЛ 51/Ар від 01.04.2009р. та № КНК 10/6685-ЗИЛ 85/Ар, укладених з ТОВ «Краматорська нафтова компанія».

Придбаний товар, в подальшому був проданий позивачем на підставі договорів на відпуск ГСМ №ДТ-01/2011-10 від 05.01.2011р. Закритому акціонерному товариству «Донбасекскавація» та №06-ДТ/10 від 04.01.2010р. Закритому акціонерному товариству «А/о Гліни Донбасу».

В підтвердження виконання зазначених договорів позивачем надані відповідні видаткові накладні та платіжні доручення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що наданими позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується факт того, що спірні правочини набули реального настання тих правових наслідків, на настання яких були спрямовані. Відповідач, встановлюючи факт нікчемності укладеного правочину, фактично керувався лише припущеннями, що є недопустимим. Недекларування контрагентами позивача своїх податкових зобовязань породжує негативні наслідки саме для цих підприємств та не може свідчити про факт нікчемності укладених правочинів.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011р. по адміністративній справі №2а/0570/10912/2011 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011р. по адміністративній справі №2а/0570/10912/2011 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 28 жовтня 2011року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 02 листопада 2011року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: С.В. Білак

М.Г. Сухарьок