Постанова № 20805256, 12.10.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2011 року справа №2а/0570/10264/2011

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді

суддів Радіонової О.О. , Жаботинської С.В.

при секретарі судового засідання Гуринович А.Б.

за участю:

представника позивача: не зявився

представників відповідача: Єфанової Н.В., Молчанової Н.К., Батула Н.І.

прокурора: Вартанової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Макіївської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінова Україна» до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними та скасування податкових повідомлення-рішення від 10.01.2011 року №0000022330/0 та №0000032330/0,-

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2011 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними та скасування податкових повідомлення-рішення від 10.01.2011 року №0000022330/0 та №0000032330/0.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року позов задоволено частково.

Суд першої інстанції визнав недійсними податкові повідомлення рішення від 10.01.2011 року №0000022330/0 яким визначено податкове зобовязання по податку на прибуток на загальну суму 188332,50грн., з якої основний платіж 150666,00грн. і штрафна санкція у розмірі 37666,50грн. та №0000032330/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 287589,00грн. у т.ч. по періодах серпень 2009 року у сумі 2112,00грн., вересень 2009року у сумі 5016,00грн, жовтень 2009 року у сумі 251321,00грн., листопад 2009 року 3991,00грн., червень 2010 року у сумі 25149,00грн. та штрафної санкції у сумі 1782,00грн

З постановою суду першої інстанції не погодився податковий орган та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного.

Макіївською обєднаною державною податковою інспекцією проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року. За наслідками перевірки було складено акт від 22.12.2010 року №11035/23-2/35833631 (т.1 а.с.9).

У висновках акту вказано, що перевіркою встановлено порушення п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.3.1 п.8.3 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 150666,00грн., у т.ч. по періодах: півріччя 2009 року на суму 2012,00грн., 3 квартали 2009 року на суму 91673,00грн. (3 квартал 2009 року 89661,00грн.), 2009 рік на суму 112041,00грн. (4 квартал 209 року 20368,00грн., 1 квартал 2010 року на суму 20967,00грн., півріччя 2010 року на суму 38625,00грн. (2 квартал 2010 року 17658,00грн.) та в порушення п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ нараховані на вартість товарно-матеріальних цінностей отриманих від вищезазначених контрагентів в звязку з не підтвердженням факту придбання товарів, чи послуг при здійсненні нікчемних правочинів, що призвело до завищення сум бюджетного відшкодування у розмірі 989202,00грн., у т.ч. по періодах: червень 2009 року у сумі 701613,00грн., серпень 2009 року у сумі 2112,00грн., вересень 2009року у сумі 5016,00грн, жовтень 2009 року у сумі 251321,00грн., листопад 2009 року 3991,00грн., червень 2010 року у сумі 25149,00грн. та нарахована штрафна санкція у сумі 177185,25грн.

Зазначені порушення визначено, як вказано в акті перевірки, у звязку з укладанням позивачем нікчемних правочинів з ТОВ “Провімакс-Торг”, ТОВ “Східна-Вугільна-компанія 2009”, ТОВ “Шильда”, ТОВ “Мицар”, ТОВ “Авто-Сплінт”які не спричинили реального настання правових наслідків.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення рішення від 10.01.2011 року №0000022330/0 яким визначено податкове зобовязання по податку на прибуток на загальну суму 188332,50грн., з якої основний платіж 150666,00грн. і штрафна санкція у розмірі 37666,50грн. та №0000032330/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 287589,00грн. у т.ч. по періодах серпень 2009 року у сумі 2112,00грн., вересень 2009року у сумі 5016,00грн, жовтень 2009 року у сумі 251321,00грн., листопад 2009 року 3991,00грн., червень 2010 року у сумі 25149,00грн. та штрафна санкція у сумі 1782,00грн. (т.1 а.с.85-86).

Між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Мицар”(Продавець) укладено договір про поставку товару №09/06-1 від 09.06.2009р. (т.2 а.с.3).

Предметом договору є передача Продавцем товарів, а Покупець зобовязаний прийняти і оплатити товар, згідно накладної. Кількість, одиниця виміру товару і ціна вказується в накладної.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що ціна товару визначається в рахунку. Оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Відповідно до п.3.1 документи на товар, які Продавець повинен передати Покупцю: рахунок, накладна, податкова накладна. Термін дії договору до 31.12.2009 року (п.9.1 договору).

На виконання умов договору між сторонами були складені відповідні видаткові накладні №11169 від 12.06.2009 року на суму 9658,80грн. у т.ч. ПДВ 1609,80грн., №1116-18 від 27.07.2009 року на суму 13500,00грн. у т.ч. ПДВ 2250,00грн., №1116-12 від 30.07.2009 року на суму 12672,00грн. у т.ч. ПДВ 2112,00грн., №11168 від 11.08.2009 року на суму 18696,00грн. у т.ч. ПДВ 3116,00грн., №1116619 від 16.09.2009 року на суму 15450,00грн. у т.ч. ПДВ 2575,00грн., №1116628 від 30.09.2009 року на суму 10968,00грн. у т.ч. ПДВ 1828,00грн., №1116629 від 30.10.2009 року на суму 23946,00грн. у т.ч. ПДВ 3991,00грн., №111669 від 10.12.2009 року на суму 31830,00грн. у т.ч. ПДВ 5305,00грн. (т.2 а.с.10-17);

податкові накладні №111610 від 10.06.2009 року на суму 9658,80грн. у т.ч. ПДВ 1609,80грн., №111620 від 22.07.2009 року на суму 13500,00грн. у т.ч. ПДВ 2250,00грн., №111633 від 30.07.2009 року на суму 12672,00грн. у т.ч. ПДВ 2112,00грн., №111612 від 10.08.2009 року на суму 18696,00грн. у т.ч. ПДВ 3116,00грн., №1116619 від 15.09.2009 року на суму 15450,00грн. у т.ч. ПДВ 2575,00грн., №1116633 від 29.09.2009 року на суму 10968,00грн. у т.ч. ПДВ 1828,00грн., №1116639 від 30.10.2009 року на суму 23946,00грн. у т.ч. ПДВ 3991,00грн., №1116616 від 09.12.2009 року на суму 31830,00грн. у т.ч. ПДВ 5305,00грн. (т.2 а.с.24-31).

Цими документами підтверджується, що в червні-грудні 2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю “Мицар”було поставлено позивачу товару на загальну суму 136720,80грн. у т.ч. ПДВ 22786,80грн.

Оплата за отриману продукцію відбувалася у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ “Мицар”згідно наступних платіжних доручень: №535 від 10.06.2009року у сумі 9658,80грн. у т.ч. ПДВ 1609,80грн., №651 від 21.07.2009 року на суму 13500,00грн. у т.ч. ПДВ 2250,00грн., №95 від 30.07.2009 року на суму 12672,00грн. у т.ч. ПДВ 2112,00грн., №695 від 07.08.2009 року на суму 18696,00грн. у т.ч. ПДВ 3116,00грн., №793 від 15.09.2009 року на суму 15450,00грн. у т.ч. ПДВ 2575,00грн., №867 від 28.09.2009 року на суму 10968,00грн. у т.ч. ПДВ 1828,00грн., №980 від 30.10.2009 року на суму 23946,00грн. у т.ч. ПДВ 3991,00грн., №131 від 04.12.2009 року на суму 31830,00грн. у т.ч. ПДВ 5305,00грн. (т.2 а.с.24-31). Всього сплачено по договору за отриманий товар суму 136720,80грн.

Відповідач під час визначення спірного правочину як нікчемного обґрунтував свою позицію виключно з посиланням на акт ДПІ у Київському районі м. Донецька від 17.11.10 №4482/23-113/36305889 “Про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ “Мицар”з питань підтвердження отриманих від ТОВ “Мінова Україна”відомостей, в якому повідомляється, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.04.2010 року було порушено провадження у справі №45/89б про банкрутство ТОВ “Мицар”, постановою від 29.04.2010 року ТОВ “Мицар”визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура (т.2 а.с.77), та на бази даних АІС Аудит і “Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України”.

Постанова Господарського суду Донецької області по справі №45/89б від 29.04.2010 року про визнання ТОВ “Мицар”банкрутом, була прийнята вже після здійснення операцій по спірному договору від 09.06.2009 року №09/06-1. Відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, та порушення справи про банкрутство у відношенні контрагента після виконання ним умов за договором, не може обумовити нікчемність всіх правочинів, що укладаються юридичною особою.

ТОВ “Мицар”зареєстровано платником податку на додану вартість 30.01.2009 року (свідоцтво платника ПДВ №100163160), та анульовано 28.04.2010 року, про що свідчать дані в акті перевірки від 17.11.2010 року (т.2 а.с.77).

Між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Провимакс-Торг”(Постачальник) укладено договір про поставку товару №03/08-09-П від 03.08.2009р. (т.2 а.с.4).

Предметом договору є передача Постачальником товарів, а Покупець зобовязаний прийняти і оплатити товар, в кількості, якості, асортименті, по цінам згідно специфікації. Пунктом 2.1 договору передбачено, що ціна товару визначається в специфікації на кожну окрему партію. Оплата за товар здійснюється в безготівковій формі, протягом 5-ти днів з моменту фактичного отримання товару, згідно рахунку, виставленого Постачальником. Термін дії договору до 31.12.2009 року (п.8.1 договору).

На виконання умов договору між сторонами були складені відповідні видаткові накладні №55600 від 10.08.2009 року на суму 11400,00грн. у т.ч. ПДВ 1900,00грн., №63000 від 03.09.2009 року на суму 5400,00грн. у т.ч. ПДВ 900,00грн., №4200 від 11.01.2010 року на суму 11016,00грн. у т.ч. ПДВ 1836,00грн., №99200 від 22.12.2009 року на суму 25072,80грн. у т.ч. ПДВ 4178,80грн. (т.2 а.с.18-19);

податкові накладні №55600 від 10.08.2009 року на суму 11400,00грн. у т.ч. ПДВ 1900,00грн., №63400 від 03.09.2009 року на суму 5400,00грн. у т.ч. ПДВ 900,00грн., №4200 від 11.01.2010 року на суму 11016,00грн. у т.ч. ПДВ 1836,00грн., №99200 від 22.12.2009 року на суму 25072,80грн. у т.ч. ПДВ 4178,80грн. (т.2 а.с.32,33,35,36).

Цими документами підтверджується, що в серпні-грудні 2009 року та в січні 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю “Провимакс-Торг”було поставлено позивачу товару на загальну суму 52888,80грн. у т.ч. ПДВ 8814,80грн.

Оплата за отриману продукцію відбувалася у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ “Провимакс-Торг”згідно наступних платіжних доручень: №698 від 07.08.2009року у сумі 11400,00грн. у т.ч. ПДВ 1900,00грн., №730 від 03.09.2009 року на суму 5400,00грн. у т.ч. ПДВ 900,00грн., №22 від 11.01.2010 року на суму 11016,00грн. у т.ч. ПДВ 1836,00грн., №7 від 05.01.2010 року на суму 25072,80грн. у т.ч. ПДВ 4178,80грн. (т.2 а.с.32,33,35,36). Всього сплачено по договору за отриманий товар суму 52888,80грн.

Відповідач під час визначення спірного правочину як нікчемного обґрунтував свою позицію виключно з посиланням на акт ДПІ у Київському районі м. Донецька від 17.11.10 №2509/22-011/36253574 “Про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ “Провимакс-Торг”з питань підтвердження отриманих від ТОВ “Мінова Україна” відомостей за період: серпень-вересень, грудень 2009 року, січень 2010 року, в якому повідомляється, що у ТОВ “Провимакс-Торг”відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонд, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно до ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, зазначена угода має ознаки нікчемності.

ТОВ “Провимакс-Торг”зареєстровано платником податку на додану вартість 12.01.2009 року (свідоцтво платника ПДВ №100159009), та діє по теперішній час, про що свідчать дані в акті перевірки від 17.11.2010 року (т.3 а.с.74).

Між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Авто-Сплінт”(Продавець) укладено договір про поставку товару №01/12 від 01.12.2009р. (т.2 а.с.5).

Предметом договору є передача Продавцем товарів, а Покупець зобовязаний прийняти і оплатити товар, згідно накладної. Кількість, одиниця виміру товару і ціна вказується в накладної.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що ціна товару визначається в рахунку. Оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Відповідно до п.3.1 документи на товар, які Продавець повинен передати Покупцю: рахунок, накладна, податкова накладна. Термін дії договору до 31.12.2009 року (п.9.1 договору).

На виконання умов договору між сторонами були складені відповідні видаткові накладні №1116605 від 14.12.2009 року на суму 20520,00грн. у т.ч. ПДВ 3420,00грн., №1116628 від 24.03.2010 року на суму 20268,00грн. у т.ч. ПДВ 3378,00грн. (т.2 а.с.20);

податкові накладні №1116605 від 10.12.2009 року на суму 20520,00грн. у т.ч. ПДВ 3420,00грн., №111027 від 23.03.2010 року на суму 20268,00грн. у т.ч. ПДВ 3378,00грн. (т.2 а.с.34,37).

Цими документами підтверджується, що в грудні 2009 року та березні 2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю “Авто-Сплінт”було поставлено позивачу товару на загальну суму 40788,00грн. у т.ч. ПДВ 6798,00грн.

Оплата за отриману продукцію відбувалася у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ “Авто-Сплінт”згідно наступних платіжних доручень: №218 від 09.12.2009року у сумі 20520,00грн. у т.ч. ПДВ 3420,00грн., від 23.03.2010 року на суму 20268,00грн. у т.ч. ПДВ 3378,00грн. (т.2 а.с.34,37). Всього сплачено по договору за отриманий товар суму 40788,00грн.

Відповідач під час визначення спірного правочину як нікчемного обґрунтував свою позицію виключно з посиланням на акт ДПІ у Київському районі м. Донецька від 17.11.10 №4483/23-1/36061047 “Про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ “Авто-Сплінт” з питань підтвердження отриманих від ТОВ “Мінова Україна”відомостей, в якому повідомляється, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.06.2010 року було порушено провадження по справі №45/135б про банкрутство ТОВ “Авто-Сплінт”, постановою від 29.06.2010 року ТОВ “Авто-Сплінт”визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура (т.2 а.с.71), та на бази даних АІС Аудит і “Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України”.

Постанова Господарського суду Донецької області по справі №45/135б від 29.06.2010 року про визнання ТОВ “Авто-Сплінт”банкрутом, була прийнята вже після здійснення операцій по спірному договору від 01.12.2009 року №01/12. Відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, та порушення справи про банкрутство у відношенні контрагента після виконання ним умов за договором, не може обумовити нікчемність всіх правочинів, що укладаються юридичною особою.

ТОВ “Авто-Сплінт”зареєстровано платником податку на додану вартість 06.08.2008 року (свідоцтво платника ПДВ №100132459), та анульовано 13.10.2009 року, про що свідчать дані в акті перевірки від 17.11.2010 року (т.2 а.с.71).

Між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Східна-Вугільна-Компанія-2009”(Постачальник) укладено договір про поставку товару №01/03-10 від 01.03.2010р. (т.2 а.с.7).

Предметом договору є передача Постачальником товарів, а Покупець зобовязаний прийняти і оплатити товар, в кількості, якості, асортименті, по цінам згідно специфікації.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що ціна товару визначається в специфікації на кожну окрему партію. Оплата за товар здійснюється в безготівковій формі, протягом 5-ти днів з моменту фактичного отримання товару, згідно рахунку, виставленого Постачальником. Термін дії договору до 31.12.2009 року (п.8.1 договору).

На виконання умов договору між сторонами були складені відповідні видаткові накладні №682001 від 16.03.2010 року на суму 18000,00грн. у т.ч. ПДВ 3000,00грн., №1030001 від 13.04.2010 року на суму 14400,00грн. у т.ч. ПДВ 2400,00грн., №844001 від 26.03.2010 року на суму 51357,60грн. у т.ч. ПДВ 8559,60грн., від 11.05.2010 року на суму 22953,60грн. у т.ч. ПДВ 3825,60грн. (т.2 а.с.21-22);

податкові накладні №682001 від 09.03.2010 року на суму 18000,00грн. у т.ч. ПДВ 3000,00грн., №1030001 від 13.04.2010 року на суму 14400,00грн. у т.ч. ПДВ 2400,00грн., №844001 від 26.03.2010 року на суму 51357,60грн. у т.ч. ПДВ 8559,60грн., №1250002 від 05.05.2010 року на суму 22953,60грн. у т.ч. ПДВ 3825,60грн. (т.2 а.с.38-41).

Цими документами підтверджується, що в березні-травні 2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю “Східна-Вугільна-Компанія-2009”було поставлено позивачу товару на загальну суму 106711,20грн. у т.ч. ПДВ 17785,20грн.

Оплата за отриману продукцію відбувалася у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ “Східна-Вугільна-Компанія-2009”згідно наступних платіжних доручень: №320 від 04.03.2010 року на суму 18000,00грн. у т.ч. ПДВ 3000,00грн., №590 від 13.04.2010 року на суму 14400,00грн. у т.ч. ПДВ 2400,00грн., №455 від 24.03.2010 року на суму 51357,60грн. у т.ч. ПДВ 8559,60грн., №754 від 30.04.2010 року на суму 22953,60грн. у т.ч. ПДВ 3825,60грн. (т.2 а.с.38-41). Всього сплачено по договору за отриманий товар суму 106711,20грн.

Відповідач під час кваліфікації спірного правочину як нікчемного обґрунтував свою позицію виключно з посиланням на акт ДПІ у Київському районі м. Донецька від 30.11.10 №3673/23-2/36934617 “Про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ “Східна-Вугільна-Компанія-2009”з питань підтвердження отриманих від ТОВ “Мінова Україна”відомостей у травні 2010року, в якому повідомляється, що ТОВ “Східна-Вугільна-Компанія-2009”не знаходиться за юридичною адресою та у підприємства відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонд, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно до ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, зазначена угода має ознаки нікчемності.

ТОВ “Східна-Вугільна-Компанія-2009” зареєстровано платником податку на додану вартість 21.01.2010 року (свідоцтво платника ПДВ №100264046), та діє по теперішній час, про що свідчать дані в акті перевірки від 30.11.2010 року (т.2 а.с.73).

Між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Шильда”(Постачальник) укладено договір про поставку товару №05/10-П від 04.04.2010р. (т.2 а.с.8).

Предметом договору є передача Постачальником товарів, а Покупець зобовязаний прийняти і оплатити товар, в кількості, якості, асортименті, по цінам згідно специфікації.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що ціна товару визначається в специфікації на кожну окрему партію. Оплата за товар здійснюється в безготівковій формі, протягом 5-ти днів з моменту фактичного отримання товару, згідно рахунку, виставленого Постачальником. Термін дії договору до 31.12.2010 року (п.8.1 договору).

На виконання умов договору між сторонами були складені відповідні специфікація №1 від 31.05.2010 року на суму 47404,80грн., видаткова накладна №1110612 від 19.05.2010 року на суму 47404,80грн. у т.ч. ПДВ 7900,80грн., податкова накладна №111012 від 19.05.2010 року на суму 47404,802грн. у т.ч. ПДВ 7900,80грн.(т.2 а.с.9,23,43).

Цими документами підтверджується, що в травні 2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю “Шильда” було поставлено позивачу товару на суму 47404,80грн. у т.ч. ПДВ 7900,80грн.

Оплата за отриману продукцію відбувалася у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ “Шильда” згідно платіжного доручення №1321 від 28.07.2010 року на суму 47404,80грн. у т.ч. ПДВ 7900,80грн. (т.2 а.с.42).

Відповідач під час кваліфікації спірного правочину як нікчемного обґрунтував свою позицію виключно з посиланням на акт ДПІ у Київському районі м. Донецька від 22.11.10 №4548/23-2/34746826 “Про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ “Шильда”з питань підтвердження отриманих від ТОВ “Мінова Україна”відомостей у травні 2010року, в якому повідомляється, що ТОВ “Шильда”не знаходиться за юридичною адресою та у підприємства відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонд, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно до ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, зазначена угода має ознаки нікчемності.

ТОВ “Шильда”зареєстровано платником податку на додану вартість 05.03.2010 року (свідоцтво платника ПДВ №100272999), та діє по теперішній час, про що свідчать дані в акті перевірки від 30.11.2010 року (т.2 а.с.76).

Суд першої інстанції вважав, що позивачем всудовому засідані доведено виконання умов договрів, придбані товари застосвувалися в господарський дільності, складена податкова та бухгалтерська звітність відповідає вимогам Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Підстави вважати угоди нікчемними не підтвердилися в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновків про відсутність в діях позивача порушень вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податку на додану вартість».

Проте, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до статті 198 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін; змінити постанову суду; скасувати її та прийняти нову постанову суду; скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі; скасувати постанову суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Суд першої інстанції допустився порушень норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірки ТОВ «Мінова Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.09 по 30.06.10, за результатами якої ОДПІ складено акт від 22.12.10 № 11035/23-2/35833631.

В акті перевірки Відповідачем було встановлено факти укладання Позивачем нік чемних правочинів з ТОВ «Східна Вугільна компанія - 2009», ТОВ «Шильда», ТОВ «Ми-цар», ТОВ «Авто-Сплінт», ТОВ «Провімакс-Торг», чим порушено п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334) в частині віднесення до складу валових витрат сум витрат на нікчем ними правочинами, що призвело до заниження податку на прибуток в загальній сумі 80106,75 грн. Вказані порушення вплинуло на формування податкового кредиту та при звело до невірного визначення від'ємного значення податку на додану вартість, чим по рушено п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168), а саме: Позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 41570,8 грн. , нараховані на вартість товарно-матеріальних цінностей, отриманих від вищеза значених контрагентів в зв'язку з не підтвердженням факту придбання товарів чи послуг при здійсненні нікчемних правочинів.

В ході перевірки встановлено порушення вимог Закону № 168 в частині без підставного віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 246018,20 грн. за вересень 2009 року. Зазначене порушення призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року в розмірі 246018,20 грн.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №334, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого викорис тання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №334 встановлено, що до складу вало вих витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звіт ного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем про дукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Віднесення до складу валових витрат можливо, однак, лише при умові, якщо ці витрати підтверджені первинними документами та пов'язані з веденням господарсь кої діяльності платника податку, яка в свого чергу повинна бути направлена на отримання доходу.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі За кон №996), підставою для бухгалтерського обліку госпо дарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно п. 2 ст. 3 Закону №996 передбачено, що бухгалтерсь кий облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, подат кова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунту ються на даних бухгалтерського обліку.

З метою підтвердження наявності необхідних умов для фактичного виконання робіт (послуг) та транспортування товарно-матеріальних цінностей, Відповідачем до ДПІ у Київському районі м. Донецька направлено запит від 04.11.10 №45821/7/23-311 на про ведення зустрічної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Мицар".

Відповідачем отримана відповідь від 18.11.10 №12236/7/23-113 разом з відповід ними документами про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Мицар» (ЄДР-ПОУ36305889) у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

Остання податкова звітність ТОВ «Мицар» надавалась декларація з податку на при буток - 03.11.09 №150465 за 9 місяців 2009 року; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань по податку на прибуток - 18.01.10 №451 за 9 місяців 2009 року; остання декларація з податку на додану вартість - 02.04.10 №20918 за лютий 2010 року; підприємство декларувало невеликі суми податку, який підлягає сплаті до бюджету, при декларуванні значних сум проведених операцій, тобто дані податкової декларації з ПДВ свідчать про проведення операцій, які здійсненні без наміру одержання прибутку, окрім цього чисель ність працюючих ТОВ «Мицар» складала 2 особи (за сумісництвом), додаток К 1/1 до Де кларації з податку на прибуток до ДПІ у Київському районі м. Донецька не надавався.

З метою підтвердження наявності необхідних умов для фактичного транспортуван ня товарно-матеріальних цінностей Відповідачем до ДПІ у Калінінському районі м. Доне цька направлено запит від 04.11.10 № 45811/7/23-311 на проведення зустрічної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Провімакс-Торг».

Відповідачем від ДПІ у Калінінському районі м. Донецька отриманий акт від 17.11.10 №2509/22-011/36253574 яким встановлена відсутність необхідних умов для ведення господарсь кої діяльності, а саме: у ТОВ «Провімакс-Торг» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, вироб ничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності; податкові декларації з подат ку на прибуток та додатки К 1/1 за 3,4 квартали 2009 року, 1 квартал 2010 року підприємс твом ТОВ «Провімакс-Торг» не надавались; остання податкова декларація з податку на прибуток за 1 півріччя 2009 року, за даними якої значення в рядках 4.10 «Витрати на по ліпшення основних фондів» та 07 «Сума амортизаційних відрахувань» декларації відсутнє. До даної декларації додаток К 1 не надавався, основні засоби у ТОВ «Провімакс-Торг» відсутні; відповідно до даних розрахунків комунального податку кількість працюючих на підприємстві у червні, липні 2009 року складала 1 особу, вересні - грудні 2009 року - 2 особи.

З метою підтвердження наявності необхідних умов для фактичного транспортуван ня товарно-матеріальних цінностей Відповідачем до ДПІ у Київському районі м. Донецька направлено запит від 04.11.10 №45816/7/23-311 на проведення зустрічної перевірки Това риства з обмеженою відповідальністю «Авто-Сплінт» (ЄДРПОУ 36061047).

Від ДПІ у Київському районі м. Донецька надійшов акт перевірки від 17.11.10. №4483/23-1/3606047), яким встановлена неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ "Авто-Сплінт", за наступними причинами: Постановою Господарського суду Донецької області від 29.06.2010 по справі №45/135Б ТОВ «Авто-Сплінт» (ЄДРПОУ 36061047) визнано банкрутом та відкрита лікві даційна процедура. Ліквідатором по справі призначено ТОВ «Шильда», місцезнаходження якого також не встановлено.

12.07.10 з Управління державної реєстрації Донецької міської ради надійшли відо мості про внесення 09.07.10 до ЄДР запису №12661410003030909 про внесення судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

З метою проведення документальної перевірки ТОВ «Авто-Сплінт» на адреси директора та засновника (лист від 15.07.10 за №18390/10/23-213) та ліквідатора підприємст ва (лист від 27.07.10 за №19744/10/23-213) надіслані листи з вимогою надання бухгалтер ської та податкової документації, що підтверджують фінансово-господарську діяльність підприємства за останні 1095 днів, для проведення позапланової перевірки. Документи на адресу ДПІ у Київському районі м. Донецька надані не були.

Фахівцями управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Київ ському районі м. Донецька 29.07.10 було здійснено вихід за юридичною адресою підпри ємства, за результатами якої складено акт про відсутність ТОВ «Авто-Сплінт» за юридич ною адресою від 29.07.10 за №2565/23-2/36061047. До відділу податкової міліції ДПІ у Київському районі м. Донецька направлено запит на встановлення місцезнаходження під приємства від 29.07.2010 за №1337/23-2. Згідно відповіді ВПМ ДПІ у Київському районі м. Донецька №177/64 від 09.08.2010, місцезнаходження ТОВ «Авто-Сплінт» встановлено не було.

ДПІ у Київському районі м. Донецька 19.07.2010 була проведена доку ментальна невиїзна перевірка ТОВ «Авто-Сплінт» (ЄДРПОУ 36061047) з питань дотри мання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за грудень 2009 ро ку, січень, лютий 2010 року (акт №5391/23-3/36061047 від 19.07.2010), за результатами якої були встановлені наступні порушення: відсутність у ТОВ «Авто-Сплінт» доказів фактичного відвантаження товарно-матеріальних цінностей, що призвело до завищення податкових зобов'язань в сумі 27 838 651,00 грн. та доказів фактичного придбання товарно-матеріальних цінностей, що призвело у сумі 27 835 588,0 грн. З метою підтвердження наявності необхідних умов для фактичного виконання ро біт (послуг) та транспортування товарно-матеріальних цінностей. Відповідачем до ДПІ у Київському районі м. Донецька направлено запит від 04.11.10 №45821/7/23-311 на прове дення зустрічної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Східна-вугільна-компанія-2009» (ЄДРПОУ 36934617).

До ОДПІ надійшла відповідь від 30.11.10 №13135/7/23-2 разом з відповідними до кументами про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Східна Вугільна компанія 2009» у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адре сою, а саме: Акт №3673/23-2/36934617 від 30.11.2010 про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Східна-Вугільна-Комлїшія-2009» у зв'язку з тим, що підприємство від сутнє за юридичною адресою; до декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року додаток К1 не надавався; значення в рядках 4.10 «Витрати на поліпшення основних фон дів» та 07 «сума амортизаційних відрахувань» вказаної декларації» даної декларації відсу тні, тобто відсутні основні засоби та нематеріальні активи на підприємстві. Відповідно додовідки по формі 1 ДФ кількість працюючих у 2010 році складала 1 особу. Згідно даних «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» встановлені розбіжності, а саме: в декла рації з податку на додану вартість за травень 2010 року податкові зобов'язання за операці єю з ТОВ «Мінова Україна» не задекларовані.

З метою підтвердження наявності необхідних умов для фактичного транспортуван ня товарно-матеріальних цінностей та виконання робіт (послуг) Відповідачем до ДПІ у Київському районі м. Донецька направлено запит від 04.11.10 №45826/7/23-311 на прове дення зустрічної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Шильда».

ОДПІ отримано акт від 22.11.10. №4548/23-2/34746826) про неможливість проведення перевірки ко нтрагента ТОВ "Шильда" (ЄДРПОУ 34746826) з питань підтвердження відомостей, отри маних від ТОВ "Мінова Україна"( ЄДРПОУ 35833631) за травень 2010 року, у зв'язку з тим, що відповідно до акту від 22.11.10 №4548/23-2/34746826 підприємство відсутнє за юридичною адресою.

В ході проведеного аналізу податкової звітності ТОВ «Шильда» встановлено, що декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року не надавалась. Остання по даткова звітність підприємства: податковий розрахунок комунального податку за травень 2001 року та декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року. Відповідно до дові дки по формі 1 ДФ кількість працюючих на підприємстві у 2010 році складала 1 особа. Трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності у підприємства відсутні.

Позивачу направлялась вимога, яка отримана представником Позивача 15.03.11, щодо надання товарно-транспортних на кладних, актів приймання-передачі товарів, на яку отримана відповідь, що товари, при дбані у вищевказаних підприємств доставлялись транспортом постачальників. Документи, що підтверджують фактичне транспортування товарно-матеріальних ціннос тей Позивачем не надавались.

ТОВ «Мінова України» до перевірки не надано довіреності на отримання ТМЦ, товарно-транспортні накладні, дорожні листи та акти прийому-передачі товару, що свідчить про порушення Позивачем вимог пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 Правил переве зень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.97 № 363 та зареєстрованих в Мін'юсті України 20.02.98 за № 128/2586.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дотримався норм матеріального права під час вирішення справи, тобто наявні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Макіївської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінова Україна» до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними та скасування податкових повідомлення-рішення від 10.01.2011 року №0000022330/0 та №0000032330/0 задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінова Україна» до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними та скасування податкових повідомлення-рішення від 10.01.2011 року №0000022330/0 та №0000032330/0 скасувати.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінова Україна» до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними та скасування податкових повідомлення-рішення від 10.01.2011 року №0000022330/0 та №0000032330/0 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі.

У повному обсязі постанова складена 14 жовтня 2011 року.

Головуючий О.А.Нікулін

Судді О.О.Радіонова

С.В.Жаботинська