Ухвала суду № 20805052, 06.10.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2011 року справа №2а/0570/4878/2011

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гімона М.М.

суддів , Карпушової О.В.

при секретарі судового засідання Солодько О.І., за участю прокурора Вартанової О.М., представника позивача Ромакін О.О., представника відповідача Поважну І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року у справі № 2а/0570/4878/2011 за позовом Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Камнеобробний завод «ОМФАЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АБ 1» про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року відмовлено в задоволенні позову Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Камнеобробний завод «ОМФАЛ» (далі відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «АБ 1» (далі відповідач 2) про стягнення грошових коштів в сумі 2484000 грн. на користь держави.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Донецький апеляційний адміністративний суд в постанові від 16.05.2011 року у справі № 2а-29057/10/0570 навів висновки про те, що податковим органом не доведено факту нікчемності правочину між відповідачами, тому ці обставини не потребують доказування за приписами ст. 72 КАС України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій він, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції помилково застосував положення ст. 72 КАС України і побудував свої висновки на обставинах, встановлених постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2011 року у справі № 2а-29057/10/0570, оскільки це судове рішення оскаржене в касаційному порядку. При цьому він не дав належної оцінки обставинам, які встановлені в результаті проведеної перевірки, а саме нікчемності угоди, укладеної між відповідачами 09.07.2009 року на надання консультаційних послуг, оскільки договір не був направлений на реальне настання правових наслідків і вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, що є підставою для стягнення в дохід держави одержаного сторонами за угодою.

Прокурор, який приймав участь у справі, подав до суду апеляційної інстанції заяву про приєднання до апеляційної скарги.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача 2 в судове засідання не зявився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Камнеобробний завод «ОМФАЛ» є юридичною особою, знаходиться на податковому обліку в Шахтарській ОДНІ з 10.11.2000 року.

ТОВ «АБ 1» зареєстроване як юридична особа за адресою м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 48а.

Позивачем була проведена планова виїзна перевірка ТОВ „КОЗ «Омфал" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт від 02.12.2010 року № 1638/23-2/30721174 (надалі - акт перевірки №1638). Згідно висновків акту перевірки № 1638, ТОВ «КОЗ «Омфал» у вказаному періоді допустило порушення податкового законодавства при визначенні зобовязань з податку на додану вартість та податку з прибутку підприємств.

На підставі акту перевірки № 1638 Шахтарської ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000582341/0-782 від 15.12.2010 року, яким визначено до сплати суму податкового зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 662634 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001172343/781 від 15.12.2010 року у загальному розмірі 23797 грн. 50 коп.

Згідно постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2011 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Камнеобробний завод «ОМФАЛ» задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 15 грудня 2010 року № 0000582341/0-782, прийняте Шахтарською об'єднаною державною податковою інспекцією про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Вказані обставини підтверджені дослідженими по справі доказами.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову є обґрунтованим та законним з наступних підстав.

Позовні вимоги обґрунтовані висновками акту перевірки № 1638 про нечинність договору № 111-09/07-1 про надання консультаційних послуг, укладеним 09.07.2009 року між відповідачем 1 та відповідачем 2, з посиланням на ст. 228 ЦК України. За вказаним договором відповідач 1 перерахував відповідачу 2 2484000 грн., але позивач вважає, що ця угода не спричинила реального настання правових наслідків і була вчинена з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків, що призвело до втрати дохідної частини бюджету.

Питання реального здійснення спірно господарської операції та дійсності спірного правочину, а також правомірності висновків позивача в акті перевірки № 1638 досліджувалось при розгляді в суді адміністративної справи № 2а-29057/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Камнеобробний завод «ОМФАЛ» до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. В постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2011 року (т.2 а.с. 42) міститься висновок суду про те, що податковий орган не довів факту нікчемності правочину та підстав для застосування санкції до відповідача у вигляді стягнення отриманого за правочином в дохід держави.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В акті перевірки відповідач зазначає, що є підстави вважати правочини нікчемними на підставі ст. 228 ЦК України як такі, що порушують публічний порядок.

Частиною 1 ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідачем відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено, що сторони, укладаючи зазначені угоди, мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, такою, як несплату податків.

Колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, справа по суті вирішена правильно і підстави для скасування або зміни постанови відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року у справі за позовом Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Камнеобробний завод «ОМФАЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АБ 1» про стягнення грошових коштів залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі ухвала виготовлена 11 жовтня 2011 року.

Колегія суддівМ.М. Гімон

О.В. Карпушова

Д.В. Ляшенко