Справа № 2/1519/7170/11
З А ОЧ Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«9»листопада 2011 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого –судді Целуха А.П.,
при секретарі судового засідання –Корнієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінус»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності, -
В С Т А Н О В И В :
22.09.2011 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінус»звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд постановити рішення яким усунути перешкоди у користуванні майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінус» шляхом виселення ОСОБА_1 з нежитлової будівлі площею 19,8 кв.м., що знаходиться в місті Одесі по провулку Високому, 17. Позивач обґрунтував свої позовні вимоги тим, що на підставі договору купівлі –продажу № 2003-07 від 29 грудня 2003 р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством Холдинговою компанією «Краян»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Домінус», позивач є власником незавершеного будівництвом плавального басейну, який знаходиться за адресою: м. Одеса, провулок Високий, 17, на земельній ділянці загальною площею 3410 кв.м. Зазначене майно було передано згідно з актом приймання-передачі 18 березня 2004 року. У зв’язку з розташуванням придбаного об’єкту нерухомості на великій території, позивачем було прийнято рішення доручити співробітнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінус», ОСОБА_1, організувати будівництво та розташування нежитлової будівлі для охорони території підприємства, на виконання чого йому були надані матеріали та пропозиції по її розташуванню та площі, а також обумовлені строки. Відповідачем на початку 2011 року була зведена будівля меншої площі, з меншою кількістю матеріалів та інших витрат. Незважаючи на ці обставини позивач був згоден прийняти та використовувати цю будівлю в якості приміщення охорони майна підприємства, однак відповідачем до цього часу не здійснена її передача та він перешкоджає доступу до будівлі, обумовлюючи тим, що нібито є власником матеріалів, розмістив її за свій рахунок та своїми силами, а тому вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінус»до нього є необґрунтованими. Представник позивача вважає, що своїми діями відповідач перешкоджає у користуванні спірним майном та його дії є протиправними, а його доводи не відповідають дійсності. На теперішній час нежитлова будівля, згідно з технічним паспортом від 25.04.11 р., який був складений КП «ОМБТІ та РОН», має загальну площу 19,8 кв.м. Позивач вважає, що своїми діями відповідач перешкоджає у користуванні спірним майном та не визнає право позивача на спірне майно. На підставі вище викладеного позивач був змушений звернутись до суду із вказаним позовом.
07.10.2011 року представник позивача уточнив позовні вимоги, а саме, просив суд постановити рішення, яким усунути перешкоди у користуванні майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінус»шляхом виселення ОСОБА_1 з нежитлової будівлі площею 19,8 кв.м., що знаходиться в місті Одесі по провулку Високому, 17; визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Домінус»(Код ЄДРПОУ 26470921, знаходиться за адресою: 65026, АДРЕСА_1) право власності на нежитлову будівлю площею 19,8 кв.м., зазначеного в технічному паспорті під літ. «А», розташовану на земельній ділянці площею 4249,61 кв.м., яка знаходиться в місті Одесі по провулку Високому, 17. Також в якості другого відповідача по справі було зазначено ОСОБА_2 міську раду. Зазначені уточнення прийняті судом.
Від відповідачів жодних письмових заперечень на позов не надходило.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву, у якій позов підтримав та наполягав на його задоволенні. Просив розгляд справи провести у його відсутність. Не заперечувала проти постановлення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився. Від нього надійшла заява про визнання позову. (а.с.85) Просив розгляд справи провести у його відсутність.
Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради у судове засідання не з’явився, про час та дату слухання справи повідомлений належним чином, заяв та клопотань не надходило.
При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою сторін, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.
У зв’язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Приймаючи рішення по справі, що розглядається, суд виходив з вимог ч.3 ст.10 ЦПК України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до норм ст.ст.57, 58, 59, 60 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Крім того, дотримуючись принципу диспозитивності, передбаченого ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі .
Згідно ч. 1 ст. 15 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу № 2003-07 від 29 грудня 2003 р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством Холдинговою компанією «Краян»у якості продавця та Товариством з обмеженою відповідальністю «Домінус»у якості покупця, позивач є власником незавершеного будівництвом плавального басейну, який знаходиться за адресою: м. Одеса, провулок Високий, 17, на земельній ділянці загальною площею 3410 кв.м. Зазначене майно було передано згідно з актом приймання-передачі 18 березня 2004 року.
У зв’язку з розташуванням придбаного об’єкту нерухомості на великій території, позивачем було прийнято рішення доручити співробітнику ТОВ, відповідачу по справі, організувати будівництво та розташування нежитлової будівлі для охорони території підприємства, на виконання чого йому були надані матеріали та пропозиції по її розташуванню та площі, а також обумовлені строки.
Відповідачем на початку 2011 р. була зведена будівля меншої площі, з меншою кількістю матеріалів та інших витрат. Незважаючи на ці обставини позивач був згоден прийняти та використовувати цю будівлю в якості приміщення охорони майна підприємства, однак відповідачем до цього часу не здійснена її передача та він перешкоджає доступу до будівлі, обумовлюючи тим, що нібито є власником матеріалів, розмістив її за свій рахунок та своїми силами.
На теперішній час нежитлова будівля, згідно з технічним паспортом від 25.04.11 р., який був складений КП «МБТІ та РОН», має загальну площу 19,8 кв.м. (а.с.43)
Відповідно до технічного висновку СПД ОСОБА_3, можлива подальша експлуатація спірної нежитлової будівлі у її функціональному призначенні. (а.с.70)
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Відповідно до частини 5 статті 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Нежитлова будівля, її показники відповідає вимогам чинних нормативних документів та можлива її подальша експлуатація. Доказом того, що будівництво не призвело до порушення прав інших власників суміжних ділянок (інших осіб) є відсутність скарг та позовних заяв до позивача з їх боку.
Згідно ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
За переліком право встановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна, що міститься у Тимчасовому положенні про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, що затверджений Наказом Міністерства Юстиції України від 07.02.2002 р., із змінами, внесеними згідно з Наказом Мін'юсту N 36/5 від 17.05.2004 р., рішення суду є правовстановлюючим документом для визнання права власності особи. У випадку визнання права власності на нерухоме майно на підставі рішення суду, подальша здача в експлуатацію такого об’єкту не вимагається. Правовстановлюючим документом у такому випадку є рішення суду.
Визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси позивача та інтереси інших осіб.
Згідно ст. 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема припинення дії, яка порушує право, а також визнання права.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а також має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Як наголошує ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає докази, надані позивачами достатніми та такими, що в повній мірі підтверджують обґрунтованість і правомірність позовних вимог. А тому суд приходить до висновку, що позов базуються на законних підставах, в зв’язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 41, 47 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 317, 319, 392 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 10, 209, 212-215, 224-225 Цивільно-процесуального Кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінус» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності –задовольнити в повному обсязі.
Усунути перешкоди у користуванні майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінус»шляхом виселення ОСОБА_1 з нежитлової будівлі площею 19,8 кв.м., що знаходиться в місті Одесі по провулку Високому, 17;
Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Домінус»(Код ЄДРПОУ 26470921, знаходиться за адресою: 65026, АДРЕСА_1) право власності на нежитлову будівлю площею 19,8 кв.м., зазначеного в технічному паспорті під літ. «А», розташовану на земельній ділянці площею 4249,61 кв.м., яка знаходиться в місті Одесі по провулку Високому, 17.
Рішення суду є підставою КП «ОМБТІ та РОН» для реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю «Домінус»(Код ЄДРПОУ 26470921, знаходиться за адресою: 65026, АДРЕСА_1) право власності на нежитлову будівлю площею 19,8 кв.м., зазначеного в технічному паспорті під літ. «А», розташовану на земельній ділянці площею 4249,61 кв.м., яка знаходиться в місті Одесі по провулку Високому, 17.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги до Малиновського районного суду м. Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення.
ГОЛОВУЮЧИЙ А.П. ЦЕЛУХ
Судове рішення № 20804182, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси) було прийнято 09.11.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2/1519/7170/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: