Постанова № 20802032, 20.12.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2011 р. Справа № 15/5007/83/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Огороднік К.М. суддів Тимошенко О.М. при секретарі судового засідання Кульчин Л.В.

розглянувши апеляційну скаргу Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора <Довідник >на рішення господарського суду Житомирської області від 06.10.11 р.

у справі № 15/5007/83/11 (суддя Кравець С.Г. )

позивач Житомирський міжрайонний природоохоронний прокурор в особі:

1) Житомирської обласної ради;

2) Міністерства екології та природних ресурсів України в особі Державної екологічної інспекції в Житомирській області

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Лавіком"

про припинення права користування надрами

за участю представників сторін: <Текст >

прокуратури - ОСОБА_1 (довіренність №10 від 23.03.2009р.);

позивача 1 - не з'явився;

позивача 2 - ОСОБА_2 (довіренність №15/2 від 15.12.2011р.);

відповідача - не з'явився.

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 06.10.2011 року у справі №15/5007/83/11 в позові Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в особі Житомирської обласної ради, Міністерства екології та природних ресурсів України в особі Державної екологічної інспекції в Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавіком" про припинення права користування надрами відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Житомирський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Обгрунтовучи свої вимоги прокурор посилається на неправильне застосування господарським судом Житомирської області норм матеріального права, а також на невідповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Зокрема, апелянт вважає безпідставними висновки суду першої інстанції про те, що право припинення користування надрами належить лише органу, який надав надра у користування. Зазначене, на думку прокурора суперечить вимогам ст.26 Кодексу України про надра і позбавляє права власника надр розпоряджатись ними, припиняти право використання ними у випадку їх невикористання.

Також прокурор звертає увагу апеляційної інстанції на те, що відповідач протягом 8 років з дня отримання спеціального дозволу так і не приступив до їх використання, обгрунтовуючи це тим, що він не оформив прав на землю.

Враховуючи викладене, прокурор вважає, що утримання родовища відповідачем, яким за 8 років так і не розпочато видобуток надр, суперечить інтересам держави та територіальної громади області, які в зв'язку з цим, не отримують очікуваний прибуток від пов'язаної із використанням надр діяльності.

Відповідач - ТОВ "Лавіком" у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому, просить розглядати справу без участі його представника.

09 грудня 2011 року на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від позивача-1 - Житомирської обласної ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника.

Позивач-2 - Міністерство екології та природних ресурсів України в особі Державної екологічної інспекції в Житомирській області у відзиві на апеляційну скаргу підтримує вимоги і доводи викладені в поданій прокурором апеляційній скарзі та просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Безпосередньо в судовому засіданні прокурор і представник позивача-2 повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора і представника позивача-2, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, рішення місцевого господарського суду - скасувати, прийнявши нове рішення, яким позов задоволити.

При цьому, колегія суддів виходила з наступного.

Так, місцевий господарський суд відмовив в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач не приступив до користування надрами у визначений законом строк з поважних причин. При цьому, вказав, що користування надрами на визначеній земельній ділянці було неможливим в зв'язку з відсутністю у відповідача правовстановлюючих документів на землю.

Також, господарський суд Житомирської області у своєму рішенні зазначив, що надані прокурором докази на підтвердження позовних вимог не доводять тих обставин, на які посилається прокурор в позовній заяві. На думку суду першої інстанції, акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 22.04.2011р., складений Державною екологічною інспекцією в Житомирській області, в розумінні ст.26 Кодексу України про надра не може слугувати підставою позбавлення суб'єкта господарювання права користування надрами. Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що таке право, відповідно до приписів чинного законодавства надано лише органу, який надав надра у користування.

Натомість, з такими доводами і власне висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 січня 2003 року Міністерством екології та природних ресурсів України було видано відповідачу ліцензію (спеціальний дозвіл) на користування надрами реєстраційний номер 2900 з метою видобування лабрадориту, придатного для виробництва блоків та облицювальних виробів, Андріївського родовища, яке знаходиться на 0,5 км на північ від с.Слобідка Коростишівського району Житомирської області, з терміном дії 10 років (а.с.8).

05 грудня 2003 року між Коростишівською районною державною адміністрацією та ТОВ "Лавіком" був укладений договір оренди землі, відповідно до якого, Коростишівська районна державна адміністрація на підставі ст.17, 93, 124, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України надає, а відповідач, в свою чергу, приймає у тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку площею 2,9 га згідно з актом обстеження ділянки, що є невід'ємною частиною цього договору, для проведення підготовчих робіт перед розробкою родовища, й виготовлення, погодження та затвердження проектно-технічної документації, щодо надання даної земельної ділянки в оренду для розробки родовища (а.с.79-82).

Відповідно до п.1.3 договору оренди, земельна ділянка передається для використання терміном на один рік з дати набуття чинності цього договору, але в будь-якому випадку договір діє до 30 січня 2005 року.

10 березня 2004 року Державний комітет України з нагляду за охороною праці видав ТОВ "Лавіком" акт про надання гірничого відводу №883 (а.с.105). Цей акт засвідчує надання гірничого відводу ТОВ "Лавіком" з метою розробки Андріївського родовища лабрадоритів.

22 квітня 2011 року Державною екологічною інспекцією в Житомирській області була проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Лавіком", за результатами якої державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області Забелою О.К. та Дейсаном С.О. був складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 22.04.2011р. (а.с.53).

З акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 22.04.2011р., складеного Державною екологічною інспекцією в Житомирській області, вбачається, що за наслідками позапланової перевірки діяльності ТОВ "Лавіком" на Андріївському родовищі лабрадориту встановлено, що на час перевірки мета надрокористування - видобування лабрадориту, придатного для виробництва блоків та облицювальних виробів, - не виконується, родовище не розробляється, що є порушенням ст.24 Кодексу України "Про надра". Згідно форми 5-гр родовище не розроблялося на протязі більше, ніж 3 років, що є порушенням ст.26 Кодексу України "Про надра". Товариством не оформлено правовстановлюючі документи на земельну ділянку - родовище не розробляється.

Також, на підставі проведеної 22 квітня 2011 року перевірки, Державною екологічною інспекцією в Житомирській області 05.05.2011р. було внесено подання до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про анулювання спеціального дозволу на користування надрами №2900 від 17.03.2003р., наданого ТОВ "Лавіком" на видобування лабрадориту на Андріївському родовищі в Коростишівському районі Житомирської області (а.с.54).

Державна служба геології та надр України листом №1469/01/14-11 від 22.06.2011р. повідомила Державну екологічну інспекцію в Житомирській області, що питання про анулювання спеціального дозволу №2900 від 17.01.2003р. буде винесено на розгляд Комісії з питань надрокористування (а.с.55).

Також, в матеріалах справи міститьсялист від 01.02.2007р. за №р-5-20/199 Житомирської обласної ради, в якому зазначено, що поданий ТОВ "Лавіком" проект землеустрою не в повному обсязі відповідає переліку документів, які мають бути в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затвердженому рішенням обласної ради від 09.11.2006р. "Про затвердження переліку документів", в звязку з чим вказаний проект землеустрою повернуто ТОВ "Лавіком" на доопрацювання (а.с.101).

В подальшому, відповідно до листа від 06.10.2011р. за №22-4829/06/09-11 Головного управління Держкомзему у Житомирській області, на засіданні комісії облдержадміністрації по розгляду звернень підприємств, організацій, установ та громадян щодо надання земельних ділянок було прийнято протокольне рішення про повернення матеріалів на доопрацювання, оскільки в поданих матеріалах відсутній висновок Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою (а.с.158).

Також в матеріалах справи міститься висновок №17 від 16.11.2011 року (а.с.157-161), який, як вбачається, не погоджений головним спеціалістом відділу погоджень у сфері господарської діяльності Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області Кушнір Л.Н. Зазначений висновок оскаржений відповідачем до Коростишівської райдержадміністрації (а.с.164).

Як вбачається, позовні вимоги прокурора обгрунтовані тим, що проведеною Житомирською міжрайонною природоохоронною прокуратурою перевіркою додержання вимог законодавства про надра на території Коростишівського району виявлено факти неефективного використання надр, чим порушені інтереси держави. При цьому, прокурор як на підставу для припинення права користування надрами посилається на п.6 ст.26 Кодексу України "Про надра", оскільки відповідач без поважних причин протягом двох років не приступив до користування надрами.

Так, відповідно до ст.26 Кодексу України "Про надра", право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6)якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Стаття 18 Кодексу України "Про надра" встановлює, що надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів. Місцеві Ради народних депутатів при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра.

Відповідно до ч.2 ст.3 Земельного кодексу України, земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Відповідно до ст.66 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами.

Порядок надання земельних ділянок в оренду юридичним особам передбачений ст. cт. 123, 124 Земельного Кодексу України. За змістом ч. 1 ст. 123, ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування (оренду) здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Право власності на землю та право користування юридична особа набуває після отримання відповідного документу (державний акт, договір оренди).

Як встановлено судами обох інстанцій, відповідні документи у відповідача відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції -уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (ч.1 ч.4 ст.217 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

При цьому, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч.2 ст.218 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

З огляду на вищевикладені норми законодавства, припинення права користування надрами є адміністративно-господарською санкцією, яка в свою чергу передбачена нормами п.6 ст.26 Кодексу України "Про надра".

Апеляційний суд зазначає, що чинним законодавством чітко визначено порядок оформлення прав на землю і не оформлення цих прав протягом 8 років з часу отримання спеціального дозволу на користування надрами свідчить про бездіяльність відповідача, який, в свою чергу, не вжив відповідних заходів щодо належного оформлення документів та, відповідно, укладення договору оренди.

Зазначене, в свою чергу, підтверджується наявними в матеріалах справи листом Житомирської обласної ради від 01.02.2007р. за №р-5-20/199, листом Головного управління Держкомзему у Житомирській області від 06.10.2011р. за №22-4829/06/09-11, висновком №17 від 16.11.2011 року.

Крім того, відповідно до довідки Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції за №3483/18 від 15.06.2011р. (а.с.15) ТОВ "Лавіком" не здійснює діяльності по видобуванню надр на території Слобідської сільської ради, починаючи з 2 кварталу 2005 року, звітність по платі за надра підприємство подає до Коростишівської МДПІ з нульовим значенням протягом 2006р. - 1 квартал 2011р. Заборгованість по платі за надра відсутня. Підприємство не сплачує даний платіж у звязку з відсутністю діяльності та у звязку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Отже, утримання родовища надр відповідачем, яким за 8 років так і не розпочато їх видобуток, до часу закінчення термінів дії спеціального дозволу на користування надрами, а саме, до 2013р., суперечить інтересам держави та територіальній громаді області, які в результаті цього не отримують очікуваний прибуток від повязаної від використання надр діяльності та суперечить чинному законодавству.

Враховуючи викладене та беручи до уваги факт невикористання відповідачем надр, що в свою чергу, не заперечується останнім, апеляційний суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, законними та такими, що підлягають до задоволення.

Поряд з цим, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, звертає увагу на таке.

Відповідно до ч.2 ст.26 Кодексу України "Про надра", право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Аналіз даної норми дає підстави вважати, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або в судовому порядку.

У випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, за умови незгоди користувачів, це право припиняється в судовому порядку. Обєднуючою ознакою цих випадків є неналежне використання права, зокрема, невикористання надр субєктом господарської діяльності протягом двох років з початку дії спеціального дозволу.

Відповідно до ст.16 Кодексу України "Про надра", спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим.

Таким органом, згідно Указу Президента Українивід 06.04.2011 року №391/2011 "Про Положення про Державну службу геології та надр України", є Державна служба геології та надр України (далі-Держгеонадра України).

Відповідно до п.п.12,13 п.4 Положення, Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань, видає у встановленому порядку спеціальні дозволи, зокрема, на видобування корисних копалин; а також, зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами, поновлює їх дію.

Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. №615визначена процедура надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.

Пунктом 23 Порядку виначено, що право користування надрами припиняється Держгеонадрами безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби, зокрема, у разі коли суб'єкт господарської діяльності протягом двох років з початку дії дозволу без поважної причини не розпочав користування надрами. Припинення права користування надрами здійснюється шляхом прийняття Держгеонадрами наказу про анулювання дозволу.

Згідно ч.3 ст.26 Кодексу України "Про надра", вказаний нормативний акт може визначати додаткові підстави для припинення користування надрами, але він не може змінювати встановлене Кодексом правило, відповідно до якого, у разі незгоди користувачів з припиненням права на користування надрами за неналежне користування ними припинення такого права здійснюється у судовому порядку.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 25.06.2011р. у справі №21-36а11 та від 19.09.2011р. у справі №21-164а11.

Місцевий господарський суд не звернув уваги на приписи статті 26 Кодексу України "Про надра", і як наслідок, дійшов помилкового висновку про те, що право припинення користування надрами належить лише органу, який надав надра у користування.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду Житомирської області прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки, викладені в ньому, не відповідають обставинам справи.

З огляду на це, апеляційну скаргу прокурора слід задоволити, а рішення господарського суду Житомирської області - скасувати, прийнявши нове рішення, яким позов задоволити.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,104,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора задоволити.

Рішення господарського суду Житомирської області від 06.10.2011 року - скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задоволити.

Припинити право Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавіком" (09200, Київська область, Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Фрунзе,35 код 31265056) на користування надрами надане на підставі спеціального дозволу на користування надрами №2990 від 17 січня 2003 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавіком" (09200, Київська область, Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Фрунзе, 35 код 31265056) в дохід державного бюджету України - 127,50 грн. державного мита (в тому числі за розгляд апеляційної скарги) та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

<Текст >

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.

01-12/18172/11 18172/11