РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2011 року Справа № 5019/1484/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Василишин А.Р. , суддя Дужич С.П.
при секретарі Левчук І.О.
за участю представників сторін:
позивача: представник Коваленко В.Ю.
відповідача: представник Грибок Л.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача товариства з обмеженою відповідальністю компанії "Променергомаш" на рішення господарського суду Рівненської області у справі № 5019/1484/11 від 12.09.11р. (суддя Войтюк В.Р.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елекон ЛТД"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю компанії "Променергомаш"
про стягнення в сумі 30 929 грн. 27 коп.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Рівненської області у справі №5019/1484/11 від 12.09.2011р. позов товариства з обмеженою відповідальністю "Елекон ЛДТ" до товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Променергомаш" про стягнення в сумі 30929грн.27коп. задоволено частково.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Променергомаш " на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Елекон ЛТД" 24 508 грн. 54 коп. заборгованості, 624 грн. 46 коп. пені, 196 грн. 07 коп. інфляційних, 120 грн. 86 коп. 3% річних, 254 грн. 50 коп. витрат по держмиту та 194 грн. 19 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У відповідності до статті 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.
Однак доказів виконання прийнятих на себе зобов`язань відповідач суду першої інстанції не надав.
Таким чином суд першої інстанції прийшов до висновку, що зазначені правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору та є договірними.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції товариство з обмеженою відповідальністю компанія "Променергомаш" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 12.09.11р. у справі № 5019/1484/11 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування, посилається на те, що суд першої інстанції не встановив обставини справи, а керувався в своєму рішенні лише твердженнями позивача, наданими ним документами (в тому числі не відповідаючим вимогам законодавства).
Таким чином, апелянт стверджує, що термін дії договору комерційного представництва закінчився 31.12.2009р., позивач має право вимагати проведення оплати відвантаженої продукції на підставі ч.2 ст. 530 ЦК України.
Частиною 2 ст.530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.
Господарський суд Рівненської області безпідставно відхилив доводи відповідача про те, що позивачем не направлялась вимога про оплату товару відповідно до вимог ч.2 ст.530 ЦК України по накладних № ЕЛ-0004529 від 28.09.2010 року, № ЕЛ-0004527, №ЕЛ0004536, №ЕЛ-0004662, №ЕЛ-0004687, №ЕЛ-0005595, № ЕЛ-000546 на які посилається позивач, як на підставу позовних вимог.
При ухваленні рішення господарський суд Рівненської області безпідставно не взяв до уваги те, що 29 жовтня 2010 року на рахунок позивача відповідачем проведено повністю оплату товару в сумі 40 907 грн. 20 коп. по накладних на які посилається позивач.
Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Рівненської області від 12.09.11р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.
Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача у судових засіданнях, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Променергомаш" слід задоволити частково, а рішення господарського суду Рівненської області від 12.09.2011 року у даній справі в частині стягнення основного боргу в сумі 23 918,14 грн., пені в сумі 624,46 грн., інфляційних в сумі 191,35 грн., 3% річних в сумі 252,71 грн., витрат по сплаті державного мита в сумі 248,63 грн., витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 189,64 грн. скасувати, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 09 вересня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Елекон ЛТД" та товариством з обмеженою відповідальністю компанія "Променергомаш" укладено договір комерційного представництва №133/09-2010-КП. (т.1 а.с.21-24).
Відповідно до п.1.1. договору фірма (позивач) передає товар, а комерційний представник (відповідач) бере на себе зобов`язання щодо його прийняття з метою подальшої реалізації та оплатити його вартість.
Пунктом 2.2. договору визначено, що позивач здійснює поставку товару протягом десяти календарних днів з дати отримання від комерційного представника (відповідача) заявки або отримання 100 % передплати у випадку, передбаченому п.4.6 Договору.
Пунктом 8.6. договору сторони передбачили, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2009 року.
Згідно пояснень позивача, стосовного того, що термін дії договору до 31 грудня 2009 року замість 31 грудня 2010 року у тексті договору зазначено унаслідок технічної помилки. Відтак, суд вважає, що термін дії договору комерційного представництва № 133/09-2010-КП від 09 вересня 2009 року до 31 грудня 2010 року.
Договір комерційного представництва № 133/09-2010-КП від 09 вересня 2009 року підписаний повноважними представниками сторін та скріплений відбитками печаток сторін.
На виконання умов вказаного договору позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Елекон ЛДТ" передало відповідачу товариству з обмеженою відповідальністю компанія "Променергомаш" товар згідно видаткових накладних: № ЕЛ- 0004529 від 28.09.2010р. на суму 1915,99 грн. з ПДВ; № ЕЛ- 0004527 від 28.09.2010р. на суму 27 230,29 грн. з ПДВ; № ЕЛ- 0004536 від 28.09.2010р. на суму 125,98 грн. з ПДВ; № ЕЛ- 0004662 від 05.10.2010р. на суму 991,42 грн. з ПДВ; № ЕЛ -0004697 від 05.10.2010р. на суму 299,16 грн. з ПДВ; № ЕЛ -0005595 від 12.11.2010р. на суму 5787,00 грн. з ПДВ (а.с. 14-20 т.1).
Отримання відповідачем вищевказаного товару підтверджується Довіреністю ЯВЛ № 222698 від 27 вересня 2010р. та Довіреністю № 10 від 10. 11. 2010р. (а.с.11,12 т.1 ).
Відповідно до п.4.5. договору розрахунки між фірмою та комерційним представником здійснюються у національній валюті шляхом перерахування 100% указаної в рахунках-фактурах грошової суми на поточний рахунок фірми по згоді сторін протягом 30 календарних днів з дати отримання комерційним представником товару.
Матеріалами справи підтверджується факт поставки для відповідача електротехнічної продукції на загальну суму 75415грн.74коп.
Оплачено продукції на суму 50907,20грн.
Залишок неоплаченої продукції становить 24508,54грн.
Рівненським апеляційним господарським судом детально досліджені договір, накладні, платіжні документи, листи та встановлено таке.
За умовами договору комерційного представництва № 133/09-2010-КП від 09 вересня 2009 року (пункт 2.1.) фірма протягом трьох банківських днів виставляє рахунок-фактуру у відповідності із замовленням Комерційного представника.
Комерційний представник сплачує вартість товару за цінами, що вказані у рахунках-фактурах, які являються невід'ємною частиною даного Договору (п. 4.2. договору).
Рахунки-фактури, які наявні у матеріалах справи, та які, згідно пояснень представника позивача, виписані у межах даного договору, не можуть вважатися його невід'ємною частиною, оскільки у самому рахунку відсутнє будь-яке посилання на договір, на підставі якого такий рахунок виписаний.
Накладні на отримання товарно-матеріальних цінностей також не містять посилання на договір. Натомість міститься посилання на номер та дату рахунку фактури.
Таким чином відсутні підстави вважати, що рахунки-фактури виписані на підставі договору.
У позовній заяві, яка подана позивачем до місцевого суду, наводиться обґрунтування вимог як договірних - у сумі 23918,14грн., так і позадоговірних - у сумі 590,40грн.
Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що поданими письмовими доказами обґрунтовуються позадоговірні правовідносини між двома сторонами.
Відтак позивач має право вимагати проведення оплати відвантаженої продукції на підставі ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо строк ( термін ) виконання божником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Божник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.
У даному випадку позивач, помилково сприйнявши виписані рахунки-фактури як такі, що виписані на підставі договору та є його невід'ємною частиною, безпідставно звернувся до місцевого господарського суду про стягнення 23918,14грн. на підставі визначених та погоджених умов договору.
В цій частині позовних вимог рішення суду першої інстанції слід скасувати та відмовити у позові, у тому числі і в частині нарахованих 3% річних та інфляційних збитків.
Позивач не позбавлений в установленому порядку захистити порушене права чи охоронюваний законом інтерес з огляду на вищевикладене.
В частині стягнення із відповідача 590,40грн. та нараховані на цю суму 3% річних та інфляційні збитки, рішення місцевого господарського суду є таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, а відтак залишається апеляційним судом без змін.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю компанії "Променергомаш" задоволити частково.
Рішення господарського суду Рівненської області від 12.09.11р. у справі № 5019/1484/11 в частині стягнення основного боргу в сумі 23 918,14 грн., пені в сумі 624,46 грн., інфляційних в сумі 191,35 грн., 3% річних в сумі 252,71 грн., витрат по сплаті державного мита в сумі 248,63 грн., витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 189,64 грн. скасувати.
В цій частині прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
В решті рішення господарського суду Рівненської області залишити без змін.
Справу №5019/1484/11 повернути господарському суду Рівненської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя Юрчук М.І.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Дужич С.П.
01-12/18109/11 18109/11
Судове рішення № 20801981, Рівненський апеляційний господарський суд було прийнято 12.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5019/1484/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: