РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" грудня 2011 р. Справа № 6/5007/77/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Савченко Г.І.
судді Грязнов В.В. , судді Мельник О.В. при секретарі судового засідання Новак Р.А.
за участю представників сторін:
Від позивача1 - не з'явився
Від позивача2 - не з'явився
Від відповідача1 - не з'явився
Від відповідача2 - не з'явився
Від третьої особи на стороні позивача - представник ОСОБА_1, дов.№78 від 17.01.2011 року; представник ОСОБА_2, дов.№1857 від 24.10.2011 року
Від органу прокуратури - представник Сандер Л.М., посв.№24
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача2 Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ланда ЛТД" на рішення господарського суду Житомирської області від 12.09.11 р. у справі № 6/5007/77/11 (суддя Терлецька-Байдюк Н.Я. )
за позовом Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі:
1) Житомирської обласної державної адміністрації
2) Головного управління Держкомзему у Житомирській області
Третя особа на стороні позивача: Служба автомобільних доріг в Житомирській області.
до 1) Зарічанської сільської ради Житомирського району
2) Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ланда ЛТД"
про визнання незаконним рішення сільської ради від 17.06.09 та недійсним договору оренди землі від 17.07.09р.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 12 вересня 2011 року у справі №6/5007/77/11 позов задоволено.
Визнано незаконним рішення Зарічанської сільської ради від 17 червня 2009 року № 94 "Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для завершення будівництва комплексу по обслуговуванню автотранспорту та населення ТОВ фірма "Ланда ЛТД".
Визнано недійсним на майбутнє типовий договір від 17 липня 2009 року, укладений між Зарічанською сільською радою і ТОВ фірма "Ланда ЛТД", що зареєстрований в Державному реєстрі земель 20.11.2009р. за №040920900003.
Стягнуто із Зарічанської сільської ради Житомирського району (12440, Житомирська область, Житомирський район, с.Зарічани, пров.Шкільний, 8-б)
- в доход Державного бюджету України (р/р 31118095700002 ГУДКУ у Житомирській області, ЄДРПОУ 22062319, МФО 811039, код 22090200, отримувач УДК в м.Житомирі) - 42,50грн. державного мита;
- в доход Державного бюджету України (р/р 31217264700002 у ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, ЄДРПОУ 22062319, код 22050003, отримувач УДК у м.Житомирі) - 118,00грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ланда ЛТД" (12440, Житомирська область, Житомирський район, с.Зарічани, код 20401965)
- в доход Державного бюджету України (р/р 31118095700002 ГУДКУ у Житомирській області, ЄДРПОУ 22062319, МФО 811039, код 22090200, отримувач УДК в м.Житомирі) - 42,50грн. державного мита;
- в доход Державного бюджету України (р/р 31217264700002 у ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, ЄДРПОУ 22062319, код 22050003, отримувач УДК у м.Житомирі) - 118,00грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ланда ЛТД" подав апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду. Просить його скасувати, в позові відмовити.
Посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права. Вважає, що спір підвідомчий адміністративним судам.
Вважає, що місцевий господарський суд безпідставно не задоволив клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи про визнання незаконним розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації від 04.08.2006 року №599, та недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 18.05.2007 року, щодо передачі земельної ділянки в постійне користування службі автомобільних доріг у Житомирській області на території Зарічанської сільської ради площею 11,3868 га.
Посилається на рішення господарського суду Житомирської області від 11 жовтня 2011 року у справі №20/5007/84/11 яким позов задоволено. Вважає, що вказане рішення набрало законної сили.
Апелянт не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що спірна земельна ділянка знаходиться за межами села Зарічани.
Доводить, що рішенням Житомирської районної ради від 25.12.2001 року розширені межі населеного пункту, тому спірна земельна ділянка 0,10 га. знаходиться в межах населеного пункту.
В судових засіданнях Рівненського апеляційного господарського суду 15 листопада, 06 грудня 2011 року представники відповідача підтримують доводи апеляційної скарги.
В судове засідання 20 грудня 2011 року представник апелянта не з'явився. Подав клопотання про призначення землевпорядної судової експертизи з метою з'ясування питання - чи знаходилась в межах села Зарічани земельна ділянка 0,10 га. на момент передачі її в оренду фірмі "Ланда ЛТД".
Разом з тим, іншим клопотанням від 19.12.2011 року відповідач просить розглянути апеляційну скаргу без його участі.
Третя особа на стороні позивача Служба автомобільних доріг в Житомирській області, представник прокуратури заперечують доводи апеляційної скарги.
Позивач Житомирська обласна державна адміністрація та Головне управління Держкомзему у Житомирській області, в останнє судове засідання Рівненського апеляційного господарського суду не з'явились.
У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Держкомзему у Житомирській області заперечує доводи апеляційної скарги.
Посилається на те, що спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, про що свідчить проект формування території і встановлення меж Зарічанської сільської ради, виготовлений Житомирським філіалом інституту землеустрою 1992 року. Надав матеріали аерофотопланів (планово картографічні матеріали), що наявні в проекті встановлення меж.
Відповідач Зарічанська сільська рада в судове засідання Рівненського апеляційного господарського суду не з'явився. Листом від 09.11.2011 року (а.с.125 т.2) просить розглядати апеляційну скаргу без його участі.
Листом від 01.12.2011 року (а.с.203 т.2) Зарічанський сільський голова повідомив, що не може надати інформацію щодо місцезнаходження на території сільської ради спірних 0,10 га., оскільки на даний час не проведена інвентаризація земель Зарічанської сільської ради.
Матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін, які були повідомлені належним чином про час і місце судового засідання.
Дослідивши докази у справі, Рівненський апеляційний господарський суд встановив.
Рішенням Зарічанської сільської ради від 27.02.2003р. "Про погодження на надання дозволу на підготовку матеріалів попереднього погодження відведення земельної ділянки" (а.с.16 т.1) надано дозвіл ТОВ фірмі "Ланда ЛТД" на підготовку матеріалів відведення земельної ділянки площею 0,10 га для завершення будівництва комплексу по обслуговуванню автотранспорту та населення із землекористування Служби автомобільних доріг у Житомирській області за рахунок земель смуги відводу автошляху Житомир-Кишинів на 4 км (справа) на території Зарічанської сільської ради.
Рішенням Зарічанської сільської ради від 17.06.2009р. "Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для завершення будівництва комплексу по обслуговуванню автотранспорту та населення ТОВ фірма "Ланда ЛТД" (а.с.8 т.1) погоджено ТОВ фірма "Ланда ЛТД" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га в оренду для завершення будівництва комплексу по обслуговуванню автотранспорту та населення за рахунок земель Служби автодоріг у Житомирській області на території Зарічанської сільської ради. Вказану земельну ділянку надано в довгострокову оренду строком на 3 роки.
На виконання вищезазначених рішень 17.07.2009р. між Зарічанською сільською радою (Відповідач-1) та ТОВ фірма "Ланда ЛТД" (Відповідач-2) укладено типовий договір оренди землі (а.с.9 т.1), за умовами якого орендодавець (відповідач-1) надає, а орендар (відповідач-2) приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,10 га - землі громадської забудови (комерційне використання), яка знаходиться в с.Зарічани 4 км автошляху Житомир-Кишинів.
Прокурор просить визнати незаконним рішення Зарічанської сільської ради від 17.06.09р., яким ТОВ фірма "Ланда ЛТД" погоджено проект із землеустрою та передано в оренду земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва комплексу по обслуговуванню автотранспорту та населення на території Зарічанської міської ради, мотивуючи тим, що Зарічанською сільською радою передано в оренду земельну ділянку, розташовану за межами населеного пункту, що суперечить вимогам законодавства та належить до повноважень Житомирської обласної державної адміністрації. Також зазначає про порушення порядку вилучення земель із постійного користування Служби автодоріг у Житомирській області, так як вказана земельна ділянка знаходиться в смузі відведення автодороги М-21 Житомир-Могилів-Подільський та перебуває в постійному користуванні Служби автомобільних доріг у Житомирській області відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №074132 від 18.05.2007р. Також просить визнати недійсним договір оренди землі від 17.07.2009р., укладений між Зарічанською сільською радою та ТОВ фірма "Ланда ЛТД" на підставі оскаржуваного рішення сільради.
Давши оцінку доказам у справі, доводам сторін, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Не приймаються до уваги доводи апелянта щодо непідвідомчості спору господарському суду.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17 травня 2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин". Спори про визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування про погодження проектів землеустрою, визнання недійсними договорів оренди підвідомчі господарським судам, оскільки виникають із земельних правовідносин. Даний спір носить приватноправовий характер. Склад сторін відповідає вимогам ст.1 ГПК України.
В даному випадку має місце спір за участю органу місцевого самоврядування, що виник з правовідносин, у яких орган місцевого самоврядування реалізує повноваження власника землі.
Щодо суті спору, то відповідно до ст. 5 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада Міністрів АР Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.
Статтею 16 Закону України "Про оренду землі" визначено, що укладання договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
Згідно п.12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до ст. 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування за згодою землекористувачів.
Сільські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.
Районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо), крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті.
Обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті.
Як свідчать матеріали справи, відведена і надана на підставі оскаржуваного рішення Зарічанської сільської ради від 17.06.09р. в оренду ТОВ фірма "Ланда ЛТД" спірна земельна ділянка площею 0,10 га перебувала в постійному користуванні Служби автомобільних доріг у Житомирській області і розташована за межами населеного пункту села Зарічани.
Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи проектом формування території і встановлення меж Зарічанської сільської ради за 1992р., проектом встановлення меж сільських населених пунктів Зарічанської сільської ради за 1992р., схемою розташування земельної ділянки, листом управління Держкомзему у Житомирському районі №1973 від 30.08.11р. та схемою розташування земельної ділянки (а.с.1-6 т.2), листом Головного управління Держкомзему у Житомирській області від 21.07.11р. (а.с.20 т.1). Також листом Управління Держкомзему у Житомирському районі від 18.08.2011р. (а.с.85 т.1), в якому зокрема, зазначено про те, що в довідці №108 відділу земельних ресурсів у Житомирському районі від 22.07.2008р. (а.с.76 т.1) помилково зазначено, що вищезгадана земельна ділянка включена в межі с.Зарічани.
Представник відповідача-1 (Зарічанської сільської ради), який був присутній в судових засіданнях 12.08.2011р. та 25.08.2011р., не заперечив факт знаходження спірної земельної ділянки за межами села Зарічани.
Листом від 01.12.2011 року (а.с.203 т.2) Зарічанський сільський голова повідомив, що не може надати інформацію щодо місцезнаходження на території сільської ради земельної ділянки 0,10 га., оскільки на даний час не проведена інвентаризація земель Зарічанської сільської ради.
З наданих апеляційному господарському суду Головним управлінням Держкомзему у Житомирській області планово картографічних матеріалів (а.с.190-197 т.2) вбачається, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами населеного пункту.
Не приймаються до уваги доводи апелянта про розширення меж населеного пункту. Дійсно рішенням Житомирської районної ради від 25 грудня 2001 року "Про надання та припинення права землекористування, розширення меж населеного пункту", пунктом шостим розширено межі населеного пункту с.Зарічани на площі 24,55 га.
Слід відмітити, що станом на 25 грудня 2001 року діяв Земельний Кодекс в редакції 13 березня 1992 року. Відповідно до ст.65 вказаного Кодексу, межі сільських населених пунктів встановлювались і змінювались районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні є район, Радою народних депутатів.
З 01 січня 2002 року набрав чинності новий Земельний Кодекс України.
Відповідно до глави 29 нового Земельного Кодексу повинні встановлюватись та змінюватись межі адміністративно-територіальних утворень. Як встановлено матеріалами справи такі дії не проводились. Проект формування території і встановлення меж Зарічанської сільської ради та сільських населених пунктів сільської ради 1992 року не змінювався, був чинний як на момент прийняття спірного рішення, так і на день розгляду апеляційної скарги. Таким чином рішення про розширення меж населеного пункту не реалізоване.
Посилання апелянта на рішення господарського суду Житомирської області від 11 жовтня 2011 року у справі №20/5007/84/11 не приймається до уваги.
По-перше - предметом спору у вказаній справі є визнання незаконним та скасування розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації від 04.08.2006 року №599, яким передано земельну ділянку в постійне користування Службі автомобільних доріг у Житомирській області на території Зарічанської сільської ради та визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою Службою автомобільних доріг у Житомирській області ЯЯ №074132 від 18.05.2007 року на території Зарічанської сільської ради, зареєстрований у державному реєстрі 18.05.2007 року №030720900001. Спір стосується користування земельною ділянкою 0,52 га., яка належить на праві власності товариству "Ланда ЛТД" відповідно до державного акту на право власності серії ЖТ №124025 від 16 листопада 2005 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі №020520900001 та має кадастровий номер 1822082500:02:001:0536.
Предметом спору у справі №6/5007/77/11 є спір щодо розташування земельної ділянки площею 0,10 га. для комерційного використання, яка перебуває у користуванні фірми "Ланда ЛТД" відповідно до спірного договору оренди від 17.07.2009 року, який зареєстровано у Державному реєстрі 20.11.2099 року №040920900003 та має кадастровий номер 1822082500:02:000:0815.
Відповідно до ст.193 Земельного кодексу України, державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.
Згідно ст. 204 цього Кодексу, Державний земельний кадастр ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Стаття 194 Земельного кодексу України, визначає, що призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також; громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.
Тому не приймаються до уваги доводи апелянта, щодо відсутності ідентифікації спірної земельної ділянки.
Не відповідають дійсності також доводи апелянта про те, що ним проведено розташування виробничих та інших будівель і споруд на орендованій спірній земельній ділянці, що нібито зареєстровані обласним комунальним підприємством «Житомирське міжміське бюро технічної інвентаризації», оскільки на спірній земельній ділянці об'єкти будівництва відсутні. Після прийняття господарським судом Житомирської області рішення від 12.09.11р., яким договір оренди земельної ділянки укладений з підприємством визнано недійсним, Відповідачем-2 на вказаній земельній ділянці 21.09.11р. проведено роботи, що виразились у знятті поверхневого шару ґрунту (без отримання на те спеціального дозволу) та вирито котлован, який закидано залізобетонним бутом.
Вказані обставини підтверджуються актом обстеження земельної ділянки від 21.09.11р., складеним спеціалістами управління Держземінспекції головного управління Держкомзему у Житомирській області (а.с.100 т.2).
Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації»Житомирської обласної ради від 26.09.11р., за відповідачем-2 (ТзОВ фірма «Ланда ЛТД») 29.03.07 року зареєстровано лише об'єкт незавершеного будівництва на земельній ділянці, що належить підприємству на праві власності (а.с.96 т.2).
По друге - рішення господарського суду від 11 жовтня 2011 року у справі №20/5007/84/11 не набрало чинності.
Відповідно до ч.5 ст.85 ГПК України - у разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 18 листопада 2011 року прийнято апеляційну скаргу у справі №20/5007/84/11 до провадження. На момент розгляду апеляційної скарги у справі №6/5007/77/11 рішення від 11 жовтня 2011 року не набрало законної сили. Розгляд апеляційної скарги у справі №20/5007/84/11 відкладено на 18 січня 2012 року. Тому у місцевого господарського суду не виникало необхідності у зупиненні провадження у справі, оскільки справа №20/5007/84/11 прямо не пов'язана із справою №6/5007/77/11, та була можливість її розглянути.
Крім того, як вказано в рішенні Зарічанської сільської ради від 17.06.2009р., земельна ділянка площею 0,10 га надана в оренду ТОВ фірма "Ланда ЛТД" за рахунок земель Служби автомобільних доріг у Житомирській області, яка є землекористувачем з 2007 року, а межі с.Зарічани на підставі вказаного рішення райради розширювались в 2001 році.
Отже, відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства вирішення питання щодо вилучення, надання в оренду земельних ділянок із земель державної та комунальної власності за межами населених пунктів, що перебувають в постійному користуванні, відноситься до повноважень органів виконавчої влади, а не органу місцевого самоврядування.
Однак, в порушення вимог земельного законодавства, перевищуючи наданні законом повноваження, Зарічанською сільською радою передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,10 га шляхом прийняття незаконного рішення та укладення договору оренди землі.
Порядок вилучення земельних ділянок визначений в статті 149 Земельного кодексу України.
Відповідно до частини 1 цієї норми земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Тобто, вказаною нормою чітко визначено, що документом, який підтверджує намір органу державної влади або органу місцевого самоврядування вилучити земельну ділянку у власника або землекористувача, є рішення такого органу, яке приймається за наявності згоди землекористувача.
Згода землекористувача на вилучення земельної ділянки повинна бути подана у письмовій формі. За відсутності такої згоди вилучення відбувається на підставі рішення про примусове вилучення земельної ділянки. В останньому випадку в силу положення частини 10 статті 149 Земельного кодексу України у разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується у судовому порядку.
Апелянт посилається, зокрема, на письмову згоду (без дати на номеру) землекористувача - Служби автомобільних доріг у Житомирській області, яка не заперечує проти вилучення із смуги дорожнього відводу автошляху Житомир-Кишинів (справа) земельної ділянки площею 0,10га для завершення будівництва комплексу по обслуговуванню автотранспорту та населення, який знаходиться у власності ТОВ фірма "Ланда ЛТД" (а.с.18 т.1).
Разом з тим, наказом голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор) від 17.03.2008р. №104 керівникам Служб автомобільних доріг в АР Крим, областях та м.Севастополі, державних підприємств, ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та його дочірніх підприємств заборонено надання без погодження з Укравтодором згоди на вилучення, продаж, передачу, здачу в оренду, заставу земельних ділянок, які перебувають на праві власності, оренди або у постійному користуванні підприємств та організацій (а.с.94 т.1).
Матеріали справи не містять доказів погодження Укравтодором вилучення спірної земельної ділянки з постійного користування Служби автомобільних доріг у Житомирській області. Про відсутність такої документації також свідчить лист Служби автомобільних доріг у Житомирській області №5-3/1267 від 14.07.2001р. (а.с.12 т.1).
Отже, не дотримання порядку вилучення у постійного землекористувача земельної ділянки порушує права та охоронювані законом інтереси Служби автомобільних доріг в Житомирській області, що також свідчить про незаконність оскаржуваного рішення Зарічанської сільської ради від 17.06.09р.
Місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку щодо недійсності спірного договору оренди на майбутнє.
Згідно ч.1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.98р. орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Як зазначалось вище, згідно п.12 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями державної і комунальної власності в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Згідно ст.207 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.
Відповідно до ст.210 Земельного кодексу України наслідком укладання угод з порушенням чинного законодавства є визнання такої угоди судом недійсною.
Таким чином, враховуючи, що рішення Зарічанської сільської ради від 17.06.2009р. "Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для завершення будівництва комплексу по обслуговуванню автотранспорту та населення ТОВ фірма "Ланда ЛТД", на підставі якого був укладений оспорюваний договір, є незаконним, договір оренди земельної ділянки від 17.07.2009р., укладений між Зарічанською сільською радою та ТОВ фірма "Ланда ЛТД", втратив правові підстави, на яких він був укладений, тобто є таким, що укладений з порушенням чинного законодавства, а тому має бути визнаний недійсним.
Водночас, частиною 3 статті 207 Господарського кодексу України встановлено, що виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
У пункті 2.29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" наголошено, що договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування земельною ділянкою. Одночасно з визнанням договору недійсним господарський суд повинен зазначити в рішенні, що цей договір припиняється лише на майбутнє.
Клопотання апелянта про призначення землевпорядної судової експертизи з метою з'ясування питання - чи знаходилась в межах села Зарічанська земельна ділянка 0,10 га. на момент передачі її в оренду фірмі "Ланда ЛТД", задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.41 ГПК України судова експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.
В даному випадку матеріалами справи доведено, що спірна земельна ділянка на момент передачі її в оренду, на момент вирішення спору знаходиться поза межами села Зарічани, що не потребує спеціальних знань експерта.
Головне управління Держкомзему у Житомирській області як державний орган у сфері земельних відносин подав всі необхідні матеріали достатні для вирішення спору.
Таким чином, підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ланда ЛТД" на рішення господарського суду Житомирської області від 12 вересня 2011 року по справі №6/5007/77/11 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від 12 вересня 2011 року по справі №6/5007/77/11 залишити без змін.
3. Матеріали справи №6/5007/77/11 повернути в господарський суд Житомирської області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Грязнов В.В.
Суддя Мельник О.В.
01-12/18072/11 18072/11
Судове рішення № 20801969, Рівненський апеляційний господарський суд було прийнято 20.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 6/5007/77/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: