Постанова № 20801901, 13.12.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2011 р. Справа № 5019/1666/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. , суддя Петухов М.Г. при секретарі Кравчук О.В.

за участю представників сторін: <Текст >

від позивача: ОСОБА_1 - представника за довіреністю №05-12/2011 від 05.12.2011р.

від відповідача: не з'явився

< Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій", м.Сарни Рівненської області

на рішення господарського суду Рівненської області

від 28.09.11 р. у справі № 5019/1666/11 (суддя Мамченко Ю.А.)

за позовом Закритого акціонерного товариства "Рівнеавтошляхбуд" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Рівнеавтошляхбуд"), м.Рівне

до Відкритого акціонерного товариства "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій", м.Сарни Рівненської області

про стягнення 4395 грн. 75 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 28.09.2011р. у справі №5019/1666/11 задоволено позов Закритого акціонерного товариства "Рівнеавтошляхбуд" до Відкритого акціонерного товариства "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" про стягнення 4395 грн. 75 коп.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 4395,75 грн. основного боргу, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- суд вказує, що розгляд справи неодноразово відкладався, проте насправді справа відкладався один раз, за неможливості з"явитися представника відповідача, в засідання суду;

- відповідач надіслав на адресу суду клопотання від 27.09.2011р. про продовження розгляду справи та її відкладення, для надання можливості подати додаткові докази, однак суд проігнорував вказане клопотання;

- судом не було з"ясовано чи мала особа, яка підписала товарно-транспортні накладні від імені ВАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій", повноваження на підписання таких документів та чи вона працювала в товаристві.

Позивач у письмовому відзиві №09-12/2011 від 09.12.2011р. та його представник в судовому засіданні заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважають, що рішення суду першої інстанції від 28.09.2011р. є законним та обґрунтованим, таким, що прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, а тому просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач також вказує, що на виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства" 23.11.2011р. найменування позивача Закрите акціонерне товариство "Рівнеавтошляхбуд" було замінене на Приватне акціонерне товариство "Рівнеавтошляхбуд", на підтвердження чого надав належним чином засвідчену копію Статуту товариства, викладений в новій редакції, затвердженій загальними зборами акціонерів від 01.11.2011р.

Згідно п.1.3 Статуту Приватне акціонерне товариство "Рівнеавтошляхбуд" є правонаступником всіх майнових прав та обов"язків Закритого акціонерного товариства "Рівнеавтошляхбуд".

З огляду на викладене колегія суддів, керуючись ст.25 ГПК України, вважає за необхідне здійснити заміну позивача - Закритого акціонерного товариства "Рівнеавтошляхбуд" його процесуальним правонаступником - Приватним акціонерним товариством "Рівнеавтошляхбуд".

Представник відповідача в засідання суду не з"явився.

13.12.2011р. на адресу суду від представника ВАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв"язку з неможливістю повноважного представника товариства з"явитися в засідання суду.

Судовою колегією враховується, що відсутність представника товариства відповідно до ст.77 ГПК України не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Також, слід зазначити, що ГПК не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.

Частиною 3 ст.28 ГПК України визначено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Таким чином, зазначений у клопотанні представник є не єдиною особою, що має право представляти інтереси товариства в суді.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія відхилила заявлене клопотання та розглянула апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі товарно-транспортних накладних від 12.09.2007р., 18.09.2007р., 25.09.2007р., 02.10.2007р., 17.10.2007р., 22.10.2007р., 26.10.2007р., 30.10.2007р., копії яких знаходяться у матеріалах справи, а оригінали оглянуто в судовому засіданні, ЗАТ "Рівнеавтошляхбуд" надало ВАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" послуги автомобілем ЗІЛ-130 державний номер ВК 2579 АВ (автомобільний кран) на загальну суму 4395,75 грн. (а.с.3-10).

ВАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" надані послуги не оплатило.

23.05.2011р. ЗАТ "Рівнеавтошляхбуд" направило ВАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" вимогу-претензію №23-05/2011 про сплату заборгованості за отримані послуги в розмірі 4395,75 грн. (а.с.11). Відповідач вказану претензію отримав 06.06.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, однак вимог позивача не виконав (а.с.13).

За вказаних обставин ЗАТ "Рівнеавтошляхбуд" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з ВАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" 4395,75 грн. (а.с.2).

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Рівненської області від 28.09.2011р. позов задоволено (а.с.35-36).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ч.1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами виникли правовідносини з надання послуг.

Пунктом 1 ст.901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до приписів статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач не оплатив надані позивачем послуги автомобільним краном, на загальну суму 4395,75 грн.

З врахуванням наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4395,75 грн. боргу правильно задоволені судом першої інстанції.

Доводи скаржника про те, що відповідач надіслав на адресу суду клопотання від 27.09.2011р. про продовження розгляду справи та її відкладення, для надання можливості подати додаткові докази, однак суд проігнорував вказане клопотання, не приймаються судовою колегією до уваги з огляду на таке.

Як свідчать матеріали справи, ухвалу господарського суду Рівненської області від 05.08.2011р. про порушення провадження у даній справі та призначення її до розгляду на 13.09.2011р. відповідачу вручено 10.08.2011р., що підтверджується повідомленням відділення поштового зв"язку про вручення поштового відправлення (а.с.19).

13.09.2011р. на адресу суду першої інстанції від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду, у зв"язку з неможливістю з"явитися в засідання суду.

З огляду на викладене, ухвалою суду від 13.09.2011р. розгляд справи було відкладено на 28.09.2011р.

28.09.2011р. представник відповідача вдруге надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв"язку з неможливістю з"явитися в засідання суду.

Судовою колегією враховується, що відсутність представника товариства відповідно до ст.77 ГПК України не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи; а тому дії суду щодо розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності представника відповідача, повідомленого належним чином про дату, час та місце судового засідання, в даному випадку, повністю відповідають приписам ст.75,77 ГПК України.

Також, слід зазначити, що ГПК не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.

Частиною 3 ст.28 ГПК України визначено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Таким чином, зазначений у клопотанні представник є не єдиною особою, що має право представляти інтереси товариства в суді.

При цьому слід вказати, відповідач, користуючись наданим йому ст.22 ГПК України правом, мав можливість свої заперечення проти позову викласти у письмовому відзиві, надати відповідні докази на спростування позовних вимог.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте, як в суд першої інстанції, так і в апеляційну інстанцію відповідач не надав доказів на спростування позовних вимог.

Вимоги позивача в заявленій сумі підтверджуються наявними у матеріалах справи накладними, в яких стоять підписи представника відповідача, скріплені його печаткою.

Доказів на підтвердження того, що печатка на час оформлення накладних була втрачена, викрадена тощо відповідачем не подано.

Таким чином, доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 28.09.2011р. прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 25, 101, 103,105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Замінити позивача - ЗАТ "Рівнеавтошляхбуд" його правонаступником - Приватним акціонерним товариством "Рівнеавтошляхбуд".

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 28.09.2011р. у справі №5019/1666/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій", м.Сарни Рівненської області - без задоволення.

3. Справу №5019/1666/11 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

01-12/17694/11

Віддрук. 4 прим.:

1 до справи,

2,3 сторонам,

4 в наряд.