Постанова № 20800178, 27.12.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.12.2011 р.           справа №7/5009/3447/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Зубченко І.В.

суддів:Мартюхіної Н.О., Татенка В.М.

За участю представників: від ДП «Ровенькиантрацит»:не з’явився від ПАТ «Запорізький завод феросплавів»: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Ровенькиантрацит», м. Ровеньки, Луганська область на рішення господарського судуЗапорізької області

від05.09.2011р. (повний текст підписано 14.09.2011р.)

у справі№7/5009/3447/11 (суддя Кутіщева-Арнет Н.С.)

за первісним позовомДержавного підприємства «Ровенькиантрацит», м. Ровеньки, Луганська область

доПублічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя (ВАТ «Запорізький завод феросплавів»перейменовано у ПАТ «Запорізький завод феросплавів»)

простягнення 1881,78грн. заборгованості за договором поставки №39-75гп/629 від 03.08.2009р.

за зустрічним позовомПублічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя

доДержавного підприємства «Ровенькиантрацит», м. Ровеньки, Луганська область

простягнення 7728,06грн. штрафу за неналежне виконання постачальником умов договору №39-75гп/629 від 03.08.2009р.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Ровенькиантрацит», м. Ровеньки, Луганська областьё позивач, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом, до відповідача, Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя, про стягнення 1881,78грн. заборгованості за договором поставки №39-75гп/629 від 03.08.2009р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.06.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі №7/5009/3437/11 та призначено судовий розгляд на 13.07.2011р.

12 липня 2011 року ПАТ «Запорізький завод феросплавів» подано зустрічну позовну заяву до ДП «Ровенькиантрацит» про стягнення 3864,03грн. штрафу за порушення строків поставки вугілля, 3864,03грн. штрафу за поставку неякісного вугілля.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.07.2011р. зустрічну позовну заяву прийнято для спільного розгляду з первісним позовом у справі №7/5009/3437/11.

У запереченнях на зустрічну позовну заяву ДП «Ровенькиантрацит» просило суд застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

ПАТ «Запорізький завод феросплавів»05.09.2011р. звернулось до суду із клопотанням про відновлення пропущеного строку позовної давності для пред’явлення вимог про стягнення штрафних санкцій.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.09.2011р. (повний текст підписано 14.09.2011р.) у справі №7/5009/3437/11 в задоволенні первісного позову відмовлено; відновлено пропущений строк позовної давності; задоволено зустрічний позов у повному обсязі; стягнуто з ДП «Ровенькиантрацит» на користь ПАТ «Запорізький завод феросплавів»7728,06грн. штрафу, 102грн. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивовано тим, що між ДП «Ровенькиантрацит»(постачальник) та ВАТ «Запорізький завод феросплавів»(покупець) укладений договір поставки №39-75гп/629 від 03.08.2009р.; між сторонами було укладено додаткову угоду №3 від 04.01.2010р. до цього договору, згідно якої постачальник зобов’язався поставити покупцю у січні 2010 року 69 тон вугілля, загальною вартістю 38640,28грн.; матеріалами справи підтверджено, що ПАТ «Запорізький завод феросплавів»оплачено поставку вугілля у сумі 38640,28грн.; 14.02.2011р. постачальником зі станції «Фащівка»Донецької залізниці відвантажено вугілля у кількості 69 тон, яке надійшло до покупця (ст. «Запоріжжя Ліве»Придніпровської залізниці») 16.02.2010р. у вагоні №66752429; результати звіту SGS №ZA 1020-0217/120 від 17.02.2010р. є основою для взаємних розрахунків сторін, згідно яких вміст фракції вугілля більше 25 мм, перевищив 10% поставленої продукції; договором передбачено знижку при розрахунку за поставлену продукцію в зв’язку з перевищенням граничних показників її якості, а також нарахування штрафу за порушення строків поставки та поставки продукції з перевищенням граничних показників; покупець обґрунтовано скористався своїм правом на знижку при розрахунку за поставлене вугілля, а також правом на нарахування штрафу; виходячи з клопотання ПАТ «Запорізький завод феросплавів»судом визнано поважними причини пропуску строків позовної давності, про застосування яких заявлено ДП «Ровенькиантрацит», тому відновлено пропущений строк; перевіривши надані матеріали, судом встановлено, що вимоги ДП «Ровенькиантрацит» не доведені належними доказами, натомість ПАТ «Запорізький завод феросплавів»надано докази порушення договірних зобов’язань постачальником, тому підстави для задоволення первісних позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 1881,78грн. відсутні, а зустрічні позовні вимог про стягнення штрафу у сумі 7728,06грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

ДП «Ровенькиантрацит» не погодилось з прийнятим рішенням та звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 05.09.2011р. у справі №7/5009/3437/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити первісний позов та відмовити у задоволенні зустрічного позову.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення його прав. Так, заявник вказав, що: надсилаючи копію зустрічної позовної заяви на адресу ДП «Ровенькиантрацит», ПАТ «Запорізький завод феросплавів»не додало до неї жодного документу, а суду не подано доказів того, що зустрічна позовна заява та додані до неї документи були направлені на адресу відповідача, зокрема не подано опису вкладення у цінний лист, що суперечить ч.1 ст.56 Господарського процесуального кодексу України; про застосування строків позовної давності було заявлено представником ДП «Ровенькиантрацит»в судовому засіданні 28.07.2011р., в якому представник ПАТ «Запорізький завод феросплавів»не спростував закінчення строку позовної давності та про поважність причин пропуску не заявляв, втім замість того щоб врахувати останнє та відмовити у задоволення зустрічного позову, судом оголошено перерву в засіданні до 22.08.2011р., однак судове засідання 22.08.2011р. не відбулось, оскільки ухвалою від 18.08.2011р., винесеною без виклику сторін, задоволено заяву ПАТ «Запорізький завод феросплавів»від 22.08.2011р. та продовжено строк розгляду справи на 15 днів, а ухвалою від 22.08.20011р., винесеною без виклику сторін, перенесено судовий розгляд на 05.09.2011р., внаслідок чого клопотання ПАТ «Запорізький завод феросплавів»щодо відновлення пропущеного строку позовної давності, надане у судовому засіданні 05.09.2011р., було розглянуто за відсутності представника ДП «Ровенькиантрацит», що є порушенням приписів ст.ст.4-3, 22, 74 ГПК України. Крім того, скаржник посилається на те, що рішення прийнято судом за наслідками неповного з’ясування обставин, які мають значення для справи, а саме: суд прийняв твердження ПАТ «Запорізький завод феросплавів»про визнання причини пропуску строку позовної давності поважними, які ґрунтуються на самих лише припущеннях, зокрема ДП «Ровенькиантрацит»не надавало повідомлень щодо домовленості сторін не заявляти позовів за спірними відносинами і доказів їх існування судом не встановлено; суд не врахував, що за умовами договору покупець самостійно складає з перевізником (експедитором) окремий договір для транспортування товару від залізничної станції відправлення до залізничної станції призначення, так експедитором є ТОВ «МТК»та оплачений вагон на відвантаження був поданий 14.02.2010р., того ж дня було здійснено відвантаження вугільної продукції, вказаний вагон надійшов на адресу ПАТ «Запорізький завод феросплавів»16.02.2010р., тому ДП «Ровенькиантрацит»зобов’язання щодо своєчасної поставки вугілля не порушено; факт поставки вугілля та його вартість підтверджені листами-заявками на відвантаження, залізничними квитанціями, платіжними рахунками, посвідченнями якості, податковими накладними, а саме до первісної позовної заяви була подана належним чином засвідчена копія рахунку №7374 від 14.02.2011р. щодо вартості вугілля відвантаженого у вагоні №66752429 по залізничній накладній №51937887, а саме 40522,06грн., посвідчення якості тощо, передплата вартості вугілля у поставленому вагоні №66752429 становила 38640,28грн., враховуючи п.6.1. договору, вартість однієї тони вугілля була розрахована з врахуванням надбавки за підвищення зольності та зниження масової частки по волозі.

Розпорядженням Заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 09.11.2011р. сформовано колегію суддів у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Мартюхіна Н.О., Татенко В.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 09.11.2011р. відновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги та порушено апеляційне провадження у справі №7/5009/3447/11.

Приймаючи апеляційну скаргу до розгляду, судом апеляційної інстанції враховано, що ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, і у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

У даному випадку апеляційним судом було враховано, що рішення прийняте господарським судом Запорізької області, а місцем знаходження скаржника є м. Ровеньки Луганської області, також враховано нормативні строки пересилання поштових відправлень та швидке усунення скаржником недоліків, вказаних в ухвалі Донецького апеляційного господарського суду від 20.10.2011р. про повернення апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «Запорізький завод феросплавів» заперечило проти доводів скаржника та зазначило, що; суд вирішує питання чи є не надіслання на адресу відповідача копій документів, які додані до позовної заяви, підставою для повернення зустрічної позовної заяви. Представник ДП «Ровенькиантрацит» заперечень щодо не надіслання на адресу відповідача копій документів, доданих до зустрічної позовної заяви, не заявляв. Окрім того, виходячи з приписів ст.106 ГПК ухвала про порушення провадження у справі не може бути предметом оскарження в апеляційному порядку; особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. ДП «Ровенькиантрацит»було належним чином сповіщено судом про час і місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення про одержання ухвал. Представник ДП «Ровенькиантрацит»в судове засідання, продовжене 05.09.2011р. не з’явився, про причини неявки свого представника на час розгляду спору по суті до суду не повідомив, таким чином відповідач за зустрічним позовом знехтував своїми правами, що надані йому ГПК України; ПАТ «Запорізький завод феросплавів»05.09.2011р. надало до суду клопотання про відновлення пропущених строків позовної давності, яке є обґрунтованим та підтвердженим матеріалами справи, тому правомірно задоволено судом. Так, судом враховано, що за умовами договору при вирішенні спірних питань досудове врегулювання спору в претензійному порядку є обов’язковим для сторін. 05.07.2010р. на адресу ПАТ «Запорізький завод феросплавів»надійшла претензія ДП «Ровенькиантрацит»№60-юр від 01.07.2010р. про оплату заборгованості у розмірі 1882,78грн., в свою чергу, ПАТ «Запорізький завод феросплавів»12.07.2010р. направило на адресу ДП «Ровенькиантрацит»претензію №18-019 від 09.07.2010р. про оплату штрафних санкцій у розмірі 7728,06грн., яка закінчувалась умовою, що у разі відзиву претензії №60-юр від 01.07.2010р., претензія ПАТ «Запорізький завод феросплавів»також буде відізвана. Враховуючи, що позовна заява ДП «Ровенькиантрацит»надійшла до ПАТ «Запорізький завод феросплавів»майже через рік після обов’язкового претензійного порядку вирішення спорів, позивач за зустрічним позовом цілком обґрунтовано вважав, що відповідач погодився на пропозицію, зазначену в претензії №18-019 від 09.07.2010р.; в договорі №39-75гп/629 від 03.08.2009р. встановлено умови та строки поставки, які забезпечуються штрафними санкціями у разі їх невиконання. Матеріалами справи повністю доведена вина ДП «Ровенькиантрацит»в порушенні положень діючого законодавства та умов договору, про що зазначено в рішенні господарського суду Запорізької області від 05.09.2011р. у справі №7/5009/3447/11; в первісній позовній заяві відсутні посилання на п.6.1. договору щодо можливих надбавок за поставлене вугілля та ДП «Ровенькиантрацит»не надало доказів узгодження нарахування надбавок до загальної суми договору.

Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2011р. та 07.12.2011р. судовий розгляд відкладався з метою з’ясування фактичних обставин справи та витребування у сторін додаткових письмових пояснень та доказів.

У письмових поясненнях №18-019/1 від 01.12.2011р. ПАТ «Запорізький завод феросплавів»вказало на те, що ДП «Ровенькиантрацит»не надано обґрунтованого розрахунку суми позовних вимог із застосуванням надбавки (п.6.1. договору). У додаткових поясненнях №18-019/4 від 16.10.2011р. ПАТ «Запорізький завод феросплавів»також посилалось на відсутність обґрунтованого розрахунку ціни первісного позову, надало розрахунок знижки за поставлену продукцію з рахуванням ціни 1 тони вугілля 560,004грн. з ПДВ та просило суд провести розгляд справи за відсутності його представника.

Представник скаржника у судове засідання 21.12.2011р. не з’явився, витребуваних апеляційним судом розрахунку вартості вугілля у сумі 40522,06грн., яка пред’явлена до сплати в рахунку №7374 від 14.02.2010р. та письмових пояснень відносно того, коли вагон №66752429 був наданий перевізником ДП «Ровенькиантрацит»скаржник не надав, причин нез’явлення та ненадання витребуваних документів не повідомив.

Представник ПАТ «Запорізький завод феросплавів»у судове засідання 21.12.2011р. не з’явився, витребуваних апеляційним судом письмових пояснень відносно того, коли вагон №66752429 був наданий перевізником ДП «Ровенькиантрацит»позивач за зустрічним позовом не надав, причин ненадання витребуваних пояснень не повідомив.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи викладене, строк розгляду апеляційної скарги, передбачені ст.ст.69, 102 ГПК України, а також те, що явка сторін не була визнана обов’язковою судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.129 Конституції України, статей 44, 811 ГПК України складено протокол судового засідання.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, письмові пояснення, заслухавши представників сторін у судовому засіданні 30.11.2011р., перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

03 серпня 2009 року між ДП «Ровенькиантрацит»(постачальник) та ВАТ «Запорізький завод феросплавів»(покупець) було укладено договір поставки №39-75гп/629, згідно пунктів 1.1., 1.2. якого постачальник на умовах, визначених цим договором, зобов’язався передати (поставити)у власність покупця вугілля, а покупець на умовах, визначених цим договором, зобов’язався оплатити його вартість та прийняти зазначене вугілля.

Відповідно до пункту 2.1. договору, найменування, якісні характеристики, загальна кількість вугілля, його асортимент, часткове співвідношення по маркам, фракції, вартість визначаються сторонами в специфікації та/або додаткових угодах до договору.

Строки поставки вугілля встановлюються сторонами в додаткових угодах на відвантаження вугілля з урахуванням необхідності ритмічної та безперебійної поставки вугілля покупцю (пункт 3.1. договору). Постачальник зобов’язується здійснити поставку вугілля залізничним транспортом у відкритих справних піввагонах (далі вагонам) за вантажними реквізитами, вказаними покупцем у відповідній додатковій угоді, на умовах поставки FCA, залізнична станція відправлення Ровеньки Донецької залізниці (міжнародні правила тлумачення торгових термінів «ІНКОТЕРМС»в редакції 2000р.), з урахуванням умов, положень та обговорень, що містяться в цьому договорі. Покупець самостійно укладає з перевізником (експедитором) окремий договір транспортування товару від залізничної станції відправлення до залізничної станції призначення. До початку відвантаження покупець направляє постачальнику письмову точну інструкцію по заповненню залізничних накладних. Покупець зобов’язаний надати постачальнику за 20 календарних днів до запланованого місяця відвантаження заявку на відвантаження вугілля, яка повинна містити наступні реквізити: найменування вантажоодержувача, код вантажоодержувача, поштову адресу вантажоодержувача, станцію призначення, код станції призначення, кількість вугілля, яка підлягає поставці. Допустимим є надання заявки по факсимільному зв’язку з обов’язковим наступним наданням оригіналу протягом 10 календарних днів. Мінімальна норма відвантаження –один вагон. Сторони обумовлюють, що під датою поставки (а також датою виконання постачальником обумовлених цим договором зобов’язань з поставки, на зазначених в п.3.2. договору базисних умовах поставки) вважається дата, вказана у відбитку штампу залізничної станції відправлення, на залізничній накладній, що свідчить про видачу вантажу. Сторони обумовили, що право власності на вугілля, а також ризики переходять до покупця з дати поставки вугілля (пункт 3.2. договору). Постачальник надає покупцю разом з відвантаженим вугіллям, через перевізника: залізничну накладну, оригінал посвідчення про якість (сертифікат якості), рахунок-фактури, податкову накладну (пункт 3.3. договору).

Якість вугілля, який поставляється, повинна відповідати технічним умовам, відповідати сертифікатам, ДЕСТам (пункт 4.1. договору). Пунктом 4.2. договору визначено, що постачальник зобов’язаний посвідчити якість вугілля відповідними посвідченнями про якість (сертифікатом якості).

У пункті 5.2.1. договору сторони визначили порядок прийомки вугілля по якості, а саме: прийомка здійснюється по даним SGS. При поставці кожної партії вугілля покупцем здійснюється 100% повагонна прийомка вугілля за участі незалежної експертної організації SGS. Сертифікат незалежної експертної організації SGS оформлений на складі покупця є підставою для взаємних розрахунків сторін. Опробування вугілля здійснюється із вагону. Послуги незалежної експертної організації SGS оплачує покупець.

У разі виявлення покупцем за участі незалежної експертної організації SGS перевищення якісних показників вугілля проти базових, обумовлених в специфікаціях до цього договору, покупець зобов’язаний, протягом 24 годин з моменту поставки, викликати представника постачальника для спільного опробування вугільної продукції повідомленням по факсимільному зв’язку на тел/факс 8 (064) 339-34-05, тел. 8 (064) 339-34-19. Представники постачальника зобов’язані прибути протягом 36 годин з моменту отримання повідомлення повторного спільного опробування за участі представника експертної організації SGS. У разі, якщо повторне спільне опробування підтверджує первісні дані прийомки SGS, постачальник відшкодовує покупцю всі витрати, пов’язані з простоєм вагонів та повторним проведенням опробування вугілля. У разі, якщо повторне спільне опробування не підтверджує первісні дані прийомки SGS, покупець відшкодовує постачальнику всі витрати, пов’язані з відрядженням представників постачальника до покупця для участі в опробуванні. При цьому для проведення взаємних розрахунків за основу приймаються якісні показники, отримані при проведенні повторного спільного опробування за участі сторін та представника незалежної експертної організації SGS. Проведення повторного опробування здійснюється в умовах, аналогічних проведенню первісного опробування. У разі неприбуття представника постачальника протягом 36 годин з моменту отримання повідомлення для повторного спільного опробування, вугілля з якісними показниками, які не перевищують граничні показники згідно специфікацій, вивантажується на складі покупця. При цьому за основу розрахунків приймаються дані покупця. Вугілля з якісними показниками, які перевищують граничні показники згідно специфікацій, підлягає поверненню. У разі вивантаження вагонів до прибуття представників постачальника (36 годин) товар приймається без обговорень по даним постачальника (пункт 5.3.2. договору).

Відповідно до пункту 6.1. договору, вартість однієї тони вугілля, яке підлягає поставці за цим договором, встановлюється сторонами в специфікації та/або додатковими угодами до цього договору. При невідповідності фактичних якісних показників базовим застосовуються скидки/надбавки в наступних розмірах: - по зольності –за кожен процент перевищення або зниження зольності -/ 2,5%; по масовій долі вологи –за кожен процент перевищення або зниження масової вологи -/ 1,3%.

Загальна орієнтовна вартість договору складає суму в національній валюті України, визначену як суму по всім специфікаціям та додаткам до договору (пункт 6.2. договору). Покупець здійснює 100% попередню оплату на розрахунковий рахунок постачальника за вугілля, яке підлягає поставці. Оплата здійснюється протягом п’яти банківських днів згідно рахунку постачальника наданого покупцю по факсимільному зв’язку (пункт 6.3. договору). Постачальник має право змінити ціну на товар в період строку дії договору. Зміни ціни за договором узгоджуються з покупцем (пункт 6.4. договору).

Згідно пункту 7.6. договору за неякісну (продукція з перевищенням граничних показників) поставку постачальник сплачує покупцю штраф у розмір 10% від вартості недопоставленого (неякісного) об’єму продукції. Постачальник здійснює відвантаження такого вугілля взамін неякісному в повному об’ємі протягом трьох робочих днів з дати повернення неякісного вугілля покупцем.

У пункті 7.7. договору передбачено, що за невиконання зобов’язань по строкам поставки за цим договором постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10%, виходячи із загального розміру недопоставленого об’єму.

Спірні питання, які неврегульовані шляхом переговорів, розглядаються в судовому порядку. При вирішенні спірних питань застосування досудового врегулювання спору в претензійному порядку є обов’язковим для сторін. Претензії покупця про недостачі розглядаються при умові надання оригіналів комерційного акту та залізничної накладної (пункт 7.8. договору).

Будь-які зміни та доповнення до цього договору мають силу лише в тому випадку, якщо вони сформовані в письмовому вигляді та підписані обома сторонами (пункт 9.1. договору). Цей договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2009р. (пункт 10.1. договору).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Саме такі взаємні права та обов‘язки були передбачені договором між сторонами.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

За приписами статті 629 ЦК України, всі умови договору, у тому числі його додатків (специфікацій), які є невід’ємною частиною договору, є обов’язковими для виконання сторонами.

03 серпня 2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору поставки, на виконання якої у серпні 2009 року на адресу покупця по залізничним накладним №№ 51614204, 51614214, 5164232, 51614310, 51635335, 51624602, 51624601 у вагонах №№ 60373586, 60626579, 65438186, 67917054, 64611510, 66741158, 67916858, 67702175, 67846022, 67865428, було поставлено 696 тон вугілля, загальна вартість якого складала 412517,20грн.

Покупцем відповідно до умов договору, було сплачено вартість зазначеного вугілля, та перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 425043,04грн., що підтверджується платіжними дорученнями №152072 від 06.08.2009р., №152432 від 14.08.2009р., №152585 від 17.08.2009р., №152964 від 27.08.2009р.

04 січня 2010 року між сторонами було укладено додаткову угоду №3 до договору, відповідно до якої постачальник зобов’язався у січні 2010 року поставити на адресу позивача 69 тон вугілля, загальною вартістю 38640,28грн. (ціна 1 тони вугіллі –560,004грн. з ПДВ).

Листом № 45/86 від 19.01.2010р. покупець замовив поставку зазначеного вугілля у січні 2010 року.

Постачальником було виставлено рахунок №4 від 21.01.2010р. у розмірі 26114,44грн. (враховуючи залишок передплати за січень 2009 року у розмірі 12525,84грн.), який покупець оплатив 22.01.2010р. платіжним дорученням №158428.

Таким чином, покупцем були в повному обсязі виконані умови п.п.1.2 та розділу 6 договору щодо оплати замовленого вугілля.

14 лютого 2011 року постачальником зі станції «Фащівка»Донецької залізниці відвантажено вугілля у кількості 69 тон, яке надійшло до покупця (ст. «Запоріжжя Ліве»Придніпровської залізниці») 16.02.2010р. у вагоні №66752429.

У рахунку №7374 від 14.02.2010р. постачальник визначив загальну вартість поставленого вугілля у сумі 40522,06грн.

Відповідно до приймання продукції за якістю, проведеного на складі покупця, було виявлено вміст фракції більше 25мм - 18,4%, про що свідчить звіт про інспекцію незалежної експертної організації SGS №ZА1020-0217/120 від 17.02.2010р.

Того ж дня листом №45/316 від 17.02.2010р. покупець викликав представників постачальника на спільне приймання продукції у вагоні №66752429, в якому вказав, що покупець згоден прийняти продукцію за умов зниження вартості вугілля на % перевищення за крупністю.

Відповідно до п.1 додаткової угоди №3 від 04.01.2010р. до договору, у разі вмісту фракції більше 25мм. - більше 10%, встановлюється знижка 0,5% від ціни за кожний % до 15% перевищення від бази.

Листом №8/15 від 18.02.2010р. постачальник зазначив, що поставка вугілля відбулася за умов дотримання вимог договору.

Як стверджує ДП «Ровенькиантрацит», враховуючи умови пункту 6.1. договору, вартість однієї тони вугілля була розрахована з урахуванням надбавки за підвищення зольності та зниження масової частки по волозі, тому ПАТ «Запорізький завод феросплавів»було виставлено рахунок №7374 від 14.02.2010р. на суму 40522,06грн. Оскільки, ПАТ «Запорізький завод феросплавів»сплачено за поставку вугілля 38640,28грн., то в нього виникла заборгованість перед ДП «Ровенькиантрацит»у сумі 1881,78грн., яку і заявлено до стягнення в первісному позові.

Судовою колегією було встановлено, що в рахунку №7374 від 14.02.2010р. не приведений розрахунок вартості вугілля у сумі 40522,06грн. В матеріалах справи також відсутній такий розрахунок, тому ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 07.12.2011р. зобов’язано ДП «Ровенькиантрацит» надати розрахунок вартості вугілля у сумі 40522,06грн., яка пред’явлена до сплати в рахунку №7374 від 14.02.2010р. Проте вимоги апеляційного господарського суду ДП «Ровенькиантрацит»не виконано, на час винесення постанови розрахунку не надано.

В своїх запереченнях ПАТ «Запорізький завод феросплавів»посилається на те, що при проведенні розрахунків враховано знижку за перевищення базових показників якості поставленого вугілля відповідно до даних, визначених у звіті про інспекцію незалежної експертної організації SGS №ZА1020-0217/120 від 17.02.2010р.

Згідно розрахунку знижки, наданого ПАТ «Запорізький завод феросплавів»на виконання ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 07.12.2011р., зменшення вартості поставленого вугілля складає 1622,89грн. з ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони дійшли згоди щодо вартості 69 тон вугілля у сумі 38640,28грн., де ціна 1 тони вугіллі складає 560,004грн. з ПДВ (пункт 1 додаткової угоди №3 від 04.01.2010р. до договору).

Згідно пункту 6.4. договору зміни ціни за договором узгоджуються з покупцем та згідно пункту 1 додаткової угоди №3 від 04.01.2010р. до договору ціна не підлягає збільшенню на період дії цієї специфікації. Пунктом 6.1. договору передбачено, що при невідповідності фактичних якісних показників базовим застосовуються скидки/надбавки за кожен процент перевищення або зниження показників. Втім, ДП «Ровенькиантрацит»не представлено ПАТ «Запорізький завод феросплавів»розрахунку вартості поставленого вугілля з урахуванням надбавки за підвищення зольності та зниження масової частки по волозі, в свою чергу, у ПАТ «Запорізький завод феросплавів»була відсутня можливість перевірити розрахунок постачальника та відповідно погодитись з ним або викласти свої заперечення щодо нього. В свою чергу, ПАТ «Запорізький завод феросплавів»посилаючись на знижку, не погодило з ДП «Ровенькиантрацит»зменшення вартості поставленого вугілля на суму 1622,89грн., не визнало, що вартість вугілля складає 40522,06грн. або з урахуванням знижки 38899,17грн., натомість у розрахунку заявлених штрафів виходив з того, що вартість вугілля складає 38640,28грн.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що застосовуючи збільшення та знижку у розрахунках сторони не погодили між собою відповідного, тому вартість поставленого вугілля складає 38640,28грн., яка погоджена в додатковій угоді №3 від 04.01.2010р. до договору та повністю оплачена ПАТ «Запорізький завод феросплавів».

Отже, ДП «Ровенькиантрацит» не доведено факту порушення ПАТ «Запорізький завод феросплавів» своїх зобов’язань з оплати поставленого вугілля.

За таких обставин, місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку про недоведеність первісних позовних вимог та обґрунтовано залишив їх без задоволення.

У відповідності до приписів ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 230 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст.610 ЦК України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як стверджує ПАТ «Запорізький завод феросплавів», фактичні обставини справи свідчать про порушення ДП «Ровенькиантрацит»умов договору щодо своєчасної та якісної поставки товару, тому наявні правові підстави для стягнення з відповідача передбачених пунктами 7.6., 7.7. договору штрафів.

Обов’язок доказування відповідно до пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і позивача, який повинен довести належними засобами доказування факт наявності порушення зобов‘язання.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

У відповідності зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Термін "франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.

У відповідності зі ст.А4 терміну FCA продавець зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 "а", у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки. Поставка вважається здійсненою, а) якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього; б) якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем відповідно до статті А.3 "а", нерозвантаженим з транспортного засобу продавця. Якщо сторони не узгодили конкретного пункту в межах названого місця поставки, і наявні декілька придатних для цього пунктів, продавець може вибрати пункт у межах місця поставки, який найбільш задовольняє його цілям. За відсутності точних вказівок від покупця, продавець може поставити товар для перевезення у спосіб, що зумовлюється видом транспорту та/або кількістю та/або характером товару.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 07.12.2011р. зобов’язано сторін надати письмові пояснення відносно того, коли вагон №66752429 був наданий перевізником ДП «Ровенькиантрацит», свої доводи підтвердити документально та обґрунтувати враховуючи розділ 3 договору №39-75ГП/629 від 03.08.2009р, п.2 додаткової угоди №3 від 04.01.2010р., терміну FCA, визначеного в Інкотермс, 2000. Сторонами витребуваних документів апеляційному надано не було.

Отже, ПАТ «Запорізький завод феросплавів»не доведено, що вагон №66752429 був наданий перевізником ДП «Ровенькиантрацит»вчасно та прострочка сталася саме з вини продавця, як наслідок факт порушення ДП «Ровенькиантрацит» своїх зобов’язань із своєчасної поставки вугілля є недоведеним, тому відсутні підстави для нарахування штрафу за несвоєчасну поставку вугілля.

Пунктом 7.6. договору визначено, що за неякісну (продукція з перевищенням граничних показників) поставку постачальник сплачує покупцю штраф у розмір 10% від вартості недопоставленого (неякісного) об’єму продукції. Постачальник здійснює відвантаження такого вугілля взамін неякісному в повному об’ємі протягом трьох робочих днів з дати повернення неякісного вугілля покупцем.

Як вбачається з матеріалів справи, в листі №45/316 від 17.02.2010р. ПАТ «Запорізький завод феросплавів»викликало представників постачальника на спільне приймання продукції у вагоні №66752429 та вказало, що покупець згоден прийняти продукцію за умов зниження вартості вугілля на % перевищення за крупністю.

Оскільки, розмір штрафу за поставку продукції з перевищенням граничних показників вираховується із вартості непоставленої неякісної продукції та умовами договору не передбачено нарахування неустойки за поставку продукції з перевищенням граничних показників, яка б вираховувалось із вартості прийнятої неякісної продукції, оскільки ПАТ «Запорізький завод феросплавів»прийнято продукцію з перевищенням граничних показників якості та повідомлено ДП «Ровенькиантрацит»про застосування знижки (не погодженим залишився лише розмір знижки, оскільки лише під час апеляційного провадження надано його розрахунок з урахуванням ціни 1 тони вугілля, обумовленої сторонами у додатковій угоді №3 від 04.01.2010р.), то судова колегія дійшла висновку про те, що відсутні підстави для нарахування штрафу.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що зустрічні позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Критично судова колегія ставиться і до висновку суду першої інстанції щодо поважності причин пропуску строків позовної давності.

Відповідно до ст.7 ГПК України, претензія розглядається в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії. В тих випадках, коли обов'язковими для обох сторін правилами або договором передбачено право перепровірки забракованої продукції (товарів) підприємством-виготовлювачем, претензії, пов'язані з якістю та комплектністю продукції (товарів), розглядаються протягом двох місяців. Якщо до претензії не додано всі документи, необхідні для її розгляду, вони витребуються у заявника із зазначенням строку їх подання, який не може бути менше п'яти днів, не враховуючи часу поштового обігу. При цьому перебіг строку розгляду претензії зупиняється до одержання витребуваних документів чи закінчення строку їх подання. Якщо витребувані документи у встановлений строк не надійшли, претензія розглядається за наявними документами. При розгляді претензії підприємства та організації в разі необхідності повинні звірити розрахунки, провести судову експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору. Підприємства та організації, що одержали претензію, зобов'язані задовольнити обгрунтовані вимоги заявника.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Ровенькиантрацит»не надало відповіді на претензію №18-019 від 09.07.2010р., тому ПАТ «Запорізький завод феросплавів»після закінчення строків, встановлених в ст.7 ГПК України не був позбавлений можливості звернутись із позовом про стягнення штрафу за неналежну поставку вугілля. Натомість, звернувшись із позовом лише 12.07.2011р., ПАТ «Запорізький завод феросплавів»без поважних причин пропустило строки позовної давності, встановлені у даному випадку до 18.02.2011р. та до 18.08.2010р., про застосування яких заявлено ДП «Ровенькиантрацит».

При цьому, слід зазначити, що правові наслідки спливу строку позовної давності можуть застосовуватись лише у тих випадках, в яких буде доведено факт порушення або оспорювання права. Отже, якщо є інші підстави для відмови у позові ніж застосування судом спливу строків позовної давності, то суд відмовляє у позові з тих підстав.

Водночас, судова колегія враховує, що ч.1 ст.77 ГПК України встановлює, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

В матеріалах справи відсутній протокол судового засідання від 22.08.2011р., отже ухвали господарського суду Запорізької області від 18.08.2011р. та від 22.08.2011р., винесені з порушенням вимог чинного ГПК України, а також допущенням описок у тексті ухвали від 18.08.2011р., що також залишилось не виправленим судом першої інстанції в порядку ст.89 ГПК України.

Останнє в сукупності із викладеним вище призвело до прийняття місцевим господарського суду невірного рішення в частині задоволення зустрічних позовних вимог.

Відповідно до ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст. 104 ГПК України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Оскільки, рішення суду першої інстанції в частині розгляду зустрічних позовних вимог прийнято з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга ДП «Ровенькиантрацит»підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Запорізької області від 05.09.2011р. (повний текст підписано 14.09.2011р.) у справі №7/5009/3437/11 –скасуванню в частині задоволення зустрічних позовних вимог.

У зв’язку з частковим задоволенням апеляційної скарги, частковим скасуванням рішення господарського суду та відмовою у задоволенні первісного і зустрічного позовів, судові витрати за подачу позовних заяв покладаються на позивачів, судові витрати за подачу апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Ровенькиантрацит», м. Ровеньки, Луганська область на рішення господарського суду Запорізької області від 05.09.2011р. (повний текс підписано 14.09.2011р.) у справі №7/5009/3447/11 –задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 05.09.2011р. (повний текс підписано 14.09.2011р.) у справі №7/5009/3447/11 –скасувати в частині задоволення зустрічних позовних вимог.

У зустрічному позові Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя до Державного підприємства «Ровенькиантрацит», м. Ровеньки, Луганська область про стягнення 7728,06грн. штрафу за неналежне виконання постачальником умов договору №39-75гп/629 від 03.08.2009р. - відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 05.09.2011р. (повний текс підписано 14.09.2011р.) у справі №7/5009/3447/11 залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” (69035, м. Запоріжжя, вул.. Діагональна, 11; ЄДРПОУ 00186542; р/р 26005130029045 у ПАТ КБ “Приватбанк”, м. Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь Державного підприємства “Ровенькиантрацит” (94700, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Комуністична, 6; ЄДРПОУ 32320704; р/р 2600330193695 в філії Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луганськ, МФО 304308) витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 51грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя                                                                                І.В. Зубченко

Судді:                                                                                           Н.О. Мартюхіна

                                                                                                    В.М. Татенко

Надруковано 5 примірників: 1 –позивачу; 1 –відповідачу; 1 –до справи; 1 –ДАГС; 1 –ГС