Рішення № 20800010, 26.12.2011, Господарський суд Чернігівської області

26.12.11 <>

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 77-44-62

проспект Миру, 20

Іменем України

РІШЕННЯ

„20" грудня 2011 р. справа № 5028/11/130/2011

Позивач: Державна екологічна інспекція в Чернігівській області,

вул. Малясова, 12, м. Чернігів, 14017

Відповідач: Державне підприємство "Чернігівторф",

вул. Борисенка, 35а, м. Чернігів, 14000

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області, 14017, м. Чернігів, вул. Малясова, 12

Предмет спору: про відшкодування 589 307,02 грн. збитків

Суддя Бобров Ю.М.

Представники сторін:

представник позивача: ОСОБА_1. - старший державний інспектор-заступник начальника відділу, довіреність № 03-08/1907 від 07.06.11р.;

представник відповідача: ОСОБА_2. - провідний юрисконсульт, довіреність № 499 від 12.09.11р.

представник третьої особи: участі не взяв.

Позивачем - Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області подано позов до Державного підприємства "Чернігівторф" про відшкодування 589307,02 грн. збитків.

Розгляд справи відкладався.

У позовній заяві позивач посилається на те, що проведеною Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області перевіркою було встановлено, що філією „Смолинський торфозавод” ДП „Чернігівторф”, у період з 01.01.2010р. по 01.02.2011р., здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціального уповноваженого органу виконавчої влади.

Сума збитків, заподіяних філією „Смолинський торфозавод” ДП „Чернігівторф” державі внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу становить 589307,02 грн.

Для досудового врегулювання господарського спору ДП „Чернігівторф” була направлена претензія, але завдані збитки відповідачем не сплачені.

Позивач просить суд стягнути з ДП „Чернігівторф” 589307,02 грн. збитків.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені у позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення на позов з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву (а.с. 36) відповідач підтверджує, що філією „Смолинський торфозавод” ДП „Чернігівторф” дійсно здійснювалися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без отримання дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади. Але ДП „Чернігівторф” на початку 2010 року, не мало змоги виготовити документи по обґрунтуванню обсягів викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин у звязку з тяжким фінансовим станом заборгованістю по заробітній платі, платежам до бюджету та інше.

За викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, на думку відповідача, ДП „Чернігівторф” повинно нести лише адміністративну відповідальність відповідно до ст. 78 КУпАП.

За період відсутності дозволу філія „Смолинський торфозавод” ДП „Чернігівторф”, вказує відповідач, не здійснювала наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і, таким чином, шкоду атмосферному повітрю не завдала. Крім того, згідно звіту про охорону атмосферного повітря за 2010 рік, філією до місцевого бюджету перераховано 6429,18 грн. збору за забруднення навколишнього природного середовища. Отже, вважає відповідач, підстав для задоволення позовних вимог немає.

Крім того, відповідач посилається на те, що він неодноразово звертався до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області про продовження терміну дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами філії „Смолинський торфозавод” ДП „Чернігівторф”, але отримав відмову без зазначення причин відмови.

У звязку з цим, судом ухвалою від 06.12.2011 р. (а.с. 60) було залучено до участі у справі на стороні позивача третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області (далі Держуправління).

У письмових поясненнях на позовну заяву (а.с. 63-65) Держуправління зазначає, що твердження відповідача про те, що він неодноразово звертався до Держуправління про продовження терміну дії дозволу, але отримав відмову без зазначення причини відмови є безпідставним.

Держуправління вказує на те, що 29.12.2008 р. Міністерством охорони навколишнього природного середовища був затверджений План робіт з видачі дозволів на викиди в атмосферне повітря за новою формою на 2009 рік по Чернігівській області, відповідно до якого філії „Ірванцівського торфозаводу” ДП „Чернігівторф” та філії „Смолинського торфозаводу” ДП „Чернігівторф” встановлений термін отримання дозволу на викиди 30.06.2009 р.

18.08.2009 р. до Держуправління надійшли зміни до Плану робіт з видачі дозволів на викиди в атмосферне повітря за новою формою на ІІІ та ІV квартали 2009 року по Чернігівській області, де встановлений термін отримання дозволу 31.12.2009 р. Листом Держуправління згідно списку розсилки філію „Ірванцівського торфозаводу” ДП „Чернігівторф” та філію „Смолинського торфозаводу” ДП „Чернігівторф” було повідомлено про кінцевий термін отримання дозволу. Але зазначені філії не звертались в визначений строк для отримання дозволу.

08.12.2009 р. Держуправлінням було повідомлено вищезазначених субєктів господарювання про те, що до 10.12.2009 р. для продовження дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та формування Мінприроди України Плану робіт на 2010 рік з видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря необхідно представити лист-звернення на адресу Мінприроди та Держуправління з питання перенесення терміну отримання дозволу на викиди. В разі ненадання вказаної інформації підприємство не буде включено до Плану робіт на 2010 рік з видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та господарська діяльність буде вважатись такою, що здійснюється без відповідного дозволу.

Листом Мінприроди України від 28.12.2009 р. було надіслано витяг з Плану робіт на 2010 рік з видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за формою. Зазначених вище субєктів господарювання не було включено до даного Плану робіт, про що їм було повідомлено.

Держуправлінням заявлено письмове клопотання, в якому третя особа, у звязку з неможливістю явки в судове засідання представника, просить розглянути справу без його участі.

Розглянувши подані матеріали, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ наступне.

Відповідно до ст. 10 Закону України „Про охорону атмосферного повітря” підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;

Для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 1. ст. 11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря”).

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я (ч. 5. ст. 11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря”).

Державною екологічною інспекцією в Чернігівські області була проведена перевірка Державного підприємства „Чернігівторф” щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено акт перевірки від 09-11 лютого 2011 р. № 39/07 (а.с. 8).

Цією перевіркою було встановлено, що філія „Смолинський торфозавод” ДП „Чернігівторф” підпорядковується ДП „Чернігівторф” та є потенційно небезпечним обєктом. Підприємство перебуває на державному обліку у сфері охорони атмосферного повітря. Згідно інвентаризації, проведеної 02.11.2010 р. ПП НВФ „Сотіс”, на підприємстві налічується 18 стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Із зазначених джерел здійснюються викиди за 30 компонентами (речовинами).

Підприємством було отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 29.07.2005 р., який подовжувався Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області до 31.12.2009 р. На момент перевірки наявний дозвіл № 7425588501-1 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 02.02.2011 р.

Встановлено, що в період з 01.01.2010 р. по 01.02.2011 р. підприємством здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без отримання дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.

Отже, відповідачем порушено вимоги ст.ст. 10,11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря” від 16.10.1992 р.

В результаті вчинених відповідачем дій позивачем нараховано відповідачу 589307,02 грн. збитків (а.с. 19-20).

Розрахунок обчислення розміру заподіяних збитків проведено згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 639 від 10.12.2008р., зареєстрованої в Мін”юсті України 21.01.2009р. за № 48/16064.

Відповідно до ст. 34 Закону України „Про охорону атмосферного повітря” шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно з ст.ст. 68, 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Щодо заперечень відповідача, то згідно п.п. 2.1.2 п. 2.1 Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на види забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючи речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності згідно зі ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

У даному разі штраф хоча й має матеріальний характер, але є заходом відповідальності, а не відшкодування шкоди (збитків).

Отже, зобовязання щодо відшкодування шкоди (збитків) виникає незалежно від сплати відповідачем збору за забруднення навколишнього природного середовища та притягнення посадових осіб відповідача до адміністративної відповідальності.

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги наявність складу правопорушення, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства „Чернігівторф” (вул. Борисенка, 35а, м. Чернігів, 14037, р/р 26001935070050 в ЧОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 353014, код 02968220) до бюджету Смолинської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (р/р 33110331700561 в ГУДКУ у Чернігівській області, код ЄДРПОУ 22826386, МФО 853592, КБКД 24062100) 589307,02 грн. збитків.

3. Стягнути з Державного підприємства „Чернігівторф” (вул.. Борисенка, 35а, м. Чернігів, 14037, р/р 26001935070050 в ЧОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 353014, код 02968220) до державного бюджету (одержувач - державний бюджет м. Чернігова, р/р 31212206700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965) 11786,14 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 20.12.2011 р., на підставі ст. 85 ГПК України, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Ю.М. Бобров

Повне рішення складено 26.12.2011 р.