Рішення № 20799881, 19.12.2011, Господарський суд Чернігівської області

19.12.11 <>

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

14 грудня 2011р. справа №5028/14/124/2011

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Полікомбанк»,

вул.Київська,3, м. Чернігів

До відповідача: Публічного акціонерного товариства «Хімтекстильмаш»,

вул.Щорса,110, м. Чернігів, 14011

Про стягнення 135 721грн. 68коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1 юрисконсульт довіреність №1344 від 18.05.11р.

Від відповідача: ОСОБА_2 юрисконсульт довіреність №60-238 від 09.12.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 93 378,96грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 21171,36 грн., пені за несвоєчасне погашення процентів в сумі 21 171,36грн. згідно договору №309 від 04.05.2007р.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.11.2011р. надав відзив на позов №60-450 від 22.11.2011р., в якому проти позову заперечував та зазначив, що договір №309 від 04.05.2007р. укладався з ВАТ «Хімтекстильмаш», але 22.06.2011р. ВАТ «Хімтекстильмаш»перейменовано на публічне акціонерне товариство «Хімтекстильмаш», а згідно статутних документів ПАТ «Хімтекстильмаш»не вважається правонаступником ВАТ «Хімтекстильмаш», що позивачем пропущений строк позовної давності, встановлений ст.258 ЦК України.

Представник позивача в судовому засіданні 06.12.2011р. надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, до якого були також додані письмові пояснення на відзив від 05.12.2011р. та додаткові письмові пояснення до позовної заяви від 05.12.2011р.

В судовому засіданні 06.12.2011р. представник позивача просив суд не брати до уваги подані до матеріалів справи додаткові письмові пояснення до позовної заяви від 05.12.2011р. Зазначене усне клопотання представника позивача суд задовольнив.

У письмовому поясненні на відзив від 05.12.2011р., позивач зазначив, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яку надав відповідач, ідентифікаційний код юридичної особи ПАТ «Хімтекстильмаш»з моменту укладання кредитного договору з позивачем та після зміни назви відповідачем не змінився, що в загальній частині Статуту ПАТ «Хімтекстильмаш»зазначено, що Публічне акціонерне товариство «Хімтекстильмаш»є новим найменуванням відкритого акціонерного товариства «Хімтекстильмаш», що свідчить про те, що ВАТ «Хімтекстильмаш»змінив назву на ПАТ «Хімтекстильмаш»відповідно до ч.4 ст.3 ЗУ «Про акціонерні товариства»та не потребує зазначення у Статуті правонаступництва товариства. Крім того, позивач зазначив, що відповідно до ст.258 ЦК України спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки, а відповідно до розрахунків, наданих суду та відповідачу, пеня розрахована з 21.10.2010р. по 20.10.2011р., тому позовна давність про стягнення пені не пропущена.

Представник позивача в судовому засіданні 06.12.2011р. надав заяву про збільшення позовних вимог від 06.12.2011р., в якій у звязку з технічною помилкою під час підготування позовної заяви та невідповідності мотивувальної з прохальною частиною позову просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 316 639,94грн., що складає 217 190,93грн. нарахованих процентів за користування кредитом за період з 16.03.10р. по 05.12.11р., 78 925,60грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 12.12.10р. по 20.10.11р., 20 523,41грн. пені за несвоєчасне погашення процентів за період з 05.11.10р. по 20.10.11р., а також стягнути державне мито в сумі 3 166,39грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 236,00грн. Суд не прийняв заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог від 06.12.11р., про що зазначено в ухвалі від 06.12.11р.

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні надали клопотання про не здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволені судом.

Представник позивача в судовому засіданні надав заяву про уточнення грошових вимог від 14.12.11р., в якій позивач відмовився від заяви про збільшення позовних вимог, оскільки вважає, що під час підготування позовної заяви в прохальній частині помилково зазначено про стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 93 378,96грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 21 171,36грн., пені за несвоєчасне погашення процентів в сумі 21 171,36грн., а потрібно було зазначити: стягнути заборгованість по процентах за користування кредитом в сумі 202 089,64грн., пеню за несвоєчасне погашення кредиту 93 378,96 грн., пеню за несвоєчасне погашення процентів 21 171,36грн., при цьому в ціні позову в мотивувальній частині та в доданому до позовної заяви розрахунку заборгованості зазначалася в сумі 316 639,96грн., з якої було сплачено державне мито в розмірі 3 166,39грн. та просив стягнути з відповідача заборгованість по процентах за користування кредитом в сумі 202 089,64грн., пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 93378,96грн., пеню за несвоєчасне погашення процентів в сумі 21 171,36грн., а також державне мито в сумі 3 166,39грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 236,00грн.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив про підтримання заяви позивача про уточнення позовних вимог від 14.12.11р.

Представник відповідача в судовому засіданні надав усні пояснення по справі, зазначивши про відсутність коштів для повернення кредиту та про наявність заставного майна, на яке банк може звернути стягнення і погасити заборгованість.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив.

Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою. Ціну позову визначає позивач, у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Так, при подачі позовної заяви від 31.10.2011р. за №1-06/3307 позивачем була визначена ціна позову у розмірі 316639грн.96коп., що не відповідало фактично предявленим позовним вимогам до відповідача, які викладені у прохальній частині цієї позовної заяви. Оскільки, згідно з прохальною частиною позовної заяви позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 93378грн.96коп., пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 21 171грн.36коп., пеню за несвоєчасне погашення процентів в сумі 21171грн.36коп., судом була визначена ціна позову у розмірі 135721грн.68коп.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

З огляду на те, що у поданій заяві про уточнення грошових вимог від 14.12.2011р. позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по процентах за користування кредитом в сумі 202089грн.64коп. та пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 93378грн.96коп., що на 108710грн.68коп. та на 72207грн.60коп. відповідно більше, ніж було заявлено позивачем до стягнення з відповідача згідно прохальної частини позовної заяви, суд прийшов до висновку, що позивачем фактично збільшено розмір позовних вимог на загальну суму 180918грн.28коп.

Посилання позивача на те, що під час підготовки позовної заяви в прохальній частині помилково зазначено про стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 93 378,96грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 21 171,36 грн., пені за несвоєчасне погашення процентів в сумі 21 171,36 грн., що не відповідало ціні позову в сумі 316 639,96 грн., зазначеній в позовній заяві, з якої було сплачено державне мито в розмірі 3166,39 грн., та розрахунку заборгованості відповідача, доданому до позовної заяви, не змінює суті збільшення розміру позовних вимог порівняно із первісно заявленими позовними вимогами, викладеними у прохальній частині позовної заяви від 31.10.2011р. за №1-06/3307.

З огляду на вищевикладене суд розцінює подану позивачем заяву про уточнення грошових вимог від 14.12.11р. за своєю суттю як збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення процентів за користування кредитом на суму 108 710,68грн., в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту на суму 72 207,60грн. Приймаючи до уваги наявність у позивача відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України процесуального права до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відсутність заперечень зі сторони відповідача щодо поданої позивачем заяви про уточнення грошових вимог, суд приймає збільшення позивачем розміру позовних вимог та продовжує їх розгляд з огляду на остаточно визначені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по процентах за користування кредитом в сумі 202 089,64 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 93378,96грн., пені за несвоєчасне погашення процентів в сумі 21 171,36грн.

Позивач публічне акціонерне товариство «Полікомбанк»є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Полікомбанк»відповідно до ст.1.1 Статуту (нова редакція), який затверджено загальними зборами акціонерів 21.04.2009р. протокол №51, погоджено рішенням Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків при управлінні Національного банку України в Чернігівській області 16.06.2009р., та зареєстровано державним реєстратором Виконавчого комітету Чернігівської міської ради 24.06.2009 року № запису 10641050012000853. У звязку із зміною найменування юридичної особи 24.06.2009р. відбулася заміна свідоцтва про державну реєстрацію, яке було видано Публічному акціонерному товариству «Полікомбанк», ідентифікаційний код 19356610.

Відповідно до ч.4 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства»повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство).

Згідно п. 5 розділу ХVII «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про акціонерні товариства»Статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом. Однією із дій, які необхідно здійснити акціонерним товариства, для приведення їх діяльності у відповідності із Законом України «Про акціонерні товариства», є внесення змін до статуту товариства, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого або закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство чи з відкритого або закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство за умови, що кількість акціонерів на дату внесення таких змін не перевищує 100 осіб, а також виконання всіх інших вимог цього Закону у статуті товариства.

У п. 5 розділу ХVII «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про акціонерні товариства»встановлено, що приведення діяльності акціонерного товариства у відповідність із нормами цього Закону, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у тому числі зміна найменування акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення.

Згідно п.1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства «Хімтекстильмаш»(нова редакція), який затверджено наказом Фонду державного майна України від 29.04.2011р. №683 і державна реєстрація змін до установчих документів проведена 20.06.2011р., номер запису 10641050009002887, Публічне акціонерне товариство «Хімтекстильмаш»є новим найменуванням відкритого акціонерного товариства «Хімтекстильмаш»відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства», створеного відповідно до рішення Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України, прийнятого наказом від 27.12.1994р. №1739 шляхом перетворення державного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Хімтекстильмаш» у відкрите акціонерне товариство «Хімтекстильмаш»відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію державних підприємств»від 15.06.1993р., до Законів України «Про приватизацію державного майна», «Про господарські товариства», зареєстрованого розпорядженням №286-р від 30.12.1994р.

Згідно поданої представником відповідача виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданої державним реєстратором 07.07.2011р., в реєстрі значиться Публічне акціонерне товариство «Хімтекстильмаш», ідентифікаційний код 14314311, місцезнаходження - вул.Щорса,110, м. Чернігів, керівник Нічога С.О. виконуючий обовязки.

Із змісту цих документів вбачається, що у звязку з приведенням діяльності товариства у відповідність з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства»відкрите акціонерне товариство «Хімтекстильмаш»перейменоване в публічне акціонерне товариство «Хімтекстильмаш».

З огляду на це, твердження відповідача, що Публічне акціонерне товариство «Хімтекстильмаш»не вважається правонаступником Відкритого акціонерне товариство «Хімтекстильмаш»судом не приймається до уваги, а відповідно заперечення відповідача проти позову в цій частині є безпідставним та таким, що не ґрунтується на нормах діючого законодавства України.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, рішенням господарського суду Чернігівської області від 20 квітня 2010 року по справі №14/54, яке набрало законної сили, за позовом Публічного акціонерного товариства «Полікомбанк»до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Хімтекстильмаш»про стягнення заборгованості за кредитним договором №309 від 04.05.07р. в сумі 916 953,74грн., в тому числі 680 000,00грн. боргу по кредиту, 64 087,45грн. боргу по процентам за користування кредитом за період з 25.09.2009р. по 15.03.2010р., 146 954,52грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 16.03.2009р. по 15.03.2010р., 25 911,77грн. пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту за період з 16.03.2009р. по 15.03.2010р. позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з ВАТ «Хімтекстильмаш»на користь ПАТ «Полікомбанк»680 000грн.00коп. боргу по кредиту, 64 087грн.45коп. заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 25.09.2009р. по 15.03.2010р., 144 271грн.78 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 25690 грн.18коп. пені за несвоєчасну погашення процентів по кредиту за період з 22.03.2009р. по 15.03.2010р., 9 140грн.49коп. державного мита та 235грн.25коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Вказаним рішенням та рішенням господарського суду Чернігівської області від 17.11.2009 року по справі №20/154 за позовом ПАТ «Полікомбанк»до ВАТ «Хімтекстильмаш», про стягнення з відповідача 133 670,08грн. відсотків за користування кредитом по договору №309 від 04.05.2007р., нарахованих за період з 01.10.2008р. по 24.09.2009р. було встановлено, що 04.05.2007р. між Закритим акціонерним товариством «Полікомбанк», правонаступником якого є позивач, та Відкритим акціонерним товариством «Хімтекстильмаш», найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Хімтекстильмаш», укладено кредитний договір №309. Відповідно до п.1.1-1.1.4 договору банк (позивач по справі) відкриває позичальнику (відповідачу по справі) відкличну кредитну лінію на слідуючих умовах: ліміт кредитування 600000,00грн., строк дії кредитної лінії: кінцевий строк погашення кредитів, одержаних за цим договором 03.05.2008р., ціль кредитування: поповнення обігових коштів. Плата за кредит - 20% річних.

Згідно п.1.1.6-1.1.8 договору спосіб надання кредиту: на поточний рахунок в «Полікомбанку»або шляхом оплати розрахункових документів позичальника. Порядок надання кредиту: в межах встановленого ліміту кредитування за заявою позичальника. Сторони домовились під датою видачі кредиту розуміти дату, коли відповідна сума списана з позичкового рахунку позичальника, під датою повернення кредиту розуміти дату, коли відповідна сума надійшла на позичковий рахунок позичальника. Строк кредиту, а також відсотки за його користування розраховуються з моменту отримання (зарахування на рахунок позичальника або сплати платіжних документів з позичкового рахунку позичальника) до повного погашення кредиту та відсотки за користування.

Вищевказаними рішеннями суду встановлено, що сторони уклали додаткові угоди до договору від 01.08.2007р. за №01, від 21.09.2007р. за №02, від 23.11.2007р. за №03, від 24.12.2007р. за №04, від 05.05.2008р. за №05, від 27.06.2008р. за №06, від 25.07.2008р. за №07, відповідно до яких змінювались ліміти кредитування та строк дії кредитної лінії.

Згідно Додаткової угоди №8 від 04.08.2008р. сторони домовились викласти п.1.1.1, 1.1.2. договору від 04.05.2007р. №309 в такій редакції: «1.1.1 Ліміт кредитування: 680000,00грн. по 30.09.2008р., 630 000грн. з 01.10.2008р. по 31.10.2008р., 530 000грн. з 01.11.2008р. по 30.11.2008р., 360 000грн. з 01.12.2008р.; п.1.1.2. Строк дії кредитної лінії: 31.12.2008р.».

Окрім того, рішенням господарського суду Чернігівської області від 20 квітня 2010 року по справі №14/54 встановлено, що відповідач не виконав зобовязання по кредитному договору №309 від 04.05.2007р. перед позивачем по поверненню кредиту на суму 680000,00грн.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як вбачається із поданої позивачем виписки по рахунку відповідача за період з 05.01.2009р. по 20.10.2011р. відбулося часткове погашення кредиту 05.11.2010р. на суму 80878,89грн. У звязку з чим заборгованість відповідача по кредитному договору №309 від 04.05.2007р. за даними позивача з 05.11.2010р. становить 599121,11грн.

Відповідач на день розгляду даної справи не подав доказів виконання зобовязання по поверненню кредиту у повній сумі, а також документів, які б спростовували твердження позивача про розмір заборгованості відповідача у сумі 599121,11грн.

Відповідно до п.3.1.2 договору позичальник зобовязується сплачувати проценти за користування кредитом згідно п.1.1.4 та п.1.1.5 договору.

Пунктом 1.1.5 договору визначено порядок нарахування та сплати процентів: нарахування процентів проводиться щоденно на фактичний залишок заборгованості з дати видачі кредиту до дати повного погашення кредиту. Проценти, нараховані за місяць, сплачуються не пізніше 5-го числа наступного місяця, за період, що залишився - при настанні дати повернення кредиту.

За умовами п.4.3 договору розрахунок процентів проводиться за фактичне число днів користування кредитом, виходячи з фактичного числа днів у році.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання, якими є сторони у справі, повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позивач, з врахуванням остаточно визначених у заяві про уточнення грошових вимог від 14.12.11р. позовних вимог, просить стягнути з відповідача заборгованість по процентах за користування кредитом в сумі 202 089,64грн. за період з 16.03.2010р. по 20.10.2011р.

Дослідивши наведений позивачем розрахунок несплачених відповідачем процентів за користування кредитом, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по процентам підлягають задоволенню в повній сумі 202 089,64грн. за період з 16.03.2010р. по 20.10.2011р.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 93378,96грн. за період 21.01.2010р. по 20.10.2011р., пеню за несвоєчасне погашення процентів в сумі 21 171,36грн. за період з 21.10.2010р. по 20.10.2011р.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони у п.5.1 кредитного договору встановили, що у разі порушення строку повернення кредиту та сплати процентів за кредит позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки з дня утворення заборгованості до дати фактичного погашення.

Згідно ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України).

У частині 4 ст.267 Цивільного кодексу України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст.258 Цивільного кодексу України позовна давніть в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідач у відзиві на позовну заву заперечує проти позову, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності, встановленої ст. 258 ЦК України.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права з позовом - 31.10.2011р., про що свідчить поштовий штемпель на конверті (а.с.36) про направлення до суду позовної заяви за №10-06/3307 від 31.10.2011р.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення пені, нарахованої за несвоєчасне погашення кредиту на суму 2 887,67 грн. та пені за несвоєчасне погашення процентів на суму 431,96грн. за період з 21.10.2010р. по 30.10.2010р. і підстави для його поновлення відсутні.

Дослідивши подані позивачем розрахунки пені за несвоєчасне погашення кредиту та пені за несвоєчасне погашення процентів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 90 491,29грн. за період з 31.10.2010р. по 20.10.2011р., в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення процентів в сумі 20 739,39грн. за період з 31.10.2010р. по 20.10.2011р. В решті стягнення пені відмовити у звязку з предявленням позивачем до стягнення пені за період з 21.10.2010р. по 30.10.2010р. поза межами однорічного строку позовної давності, яка застосовується при стягненні пені, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права з позовом тільки 31.10.11р..

Оскільки, відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов кредитного договору взяті на себе зобовязання не виконав, заборгованість по процентам за користування кредитом своєчасно не сплатив, господарський суд, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості по процентам в сумі 202 089,64грн., в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 90 491,29грн., в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення процентів в сумі 20 739,39 грн. В решті позову відмовити.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про судовий збір», який набрав чинності з 01.11.2011р., у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.

Позивачем згідно поданої в судовому засіданні заяви про уточнення грошових вимог від 14.12.11р., як встановлено судом, фактично збільшено розмір позовних вимог в частині стягнення процентів за користування кредитом на суму 108 710,68грн., в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту на суму 72 207,60грн., а всього на суму 180918,28грн.

При подачі позовної заяви від 31.10.11р. за №1-06/3307 позивачем була визначена ціна позову у розмірі 316639,96грн., що не відповідало фактично предявленим позовним вимогам до відповідача, які викладені у прохальній частині цієї позовної заяви. Оскільки, згідно з прохальною частиною позовної заяви позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 93 378,96грн., пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 21 171,36грн., пеню за несвоєчасне погашення процентів в сумі 21 171,36грн., судом відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України була визначена ціна позову у розмірі 135721,68грн.

Позивачем при подачі позовної заяви сплачено згідно платіжного доручення №2896 від 28.10.11р. державне мито у сумі 3 166,39грн. при ціні позову 135 721,68грн., тобто переплата державного мита зі сторони позивача на день предявлення позовної заяви (31.10.2011р.) становить 1 809,17грн.

Позивач, подавши заяву про уточнення грошових вимог, фактично збільшив позовні вимоги на суму 180918,28грн., і судовий збір із збільшеного розміру позовних вимог відповідно становить 3 618,37грн.

Як свідчать матеріали справи, позивач не здійснив сплату судового збору при зверненні до суду із заявою про уточнення грошових вимог від 14.12.2011р., яка за своєю суттю є заявою про збільшення розміру позовних вимог.

З огляду на приписи ст.ст. 2, 6 Закону України «Про судовий збір»та враховуючи наявність сплаченого позивачем державного мита у більшому розмірі на 1809,17грн. ніж необхідно було сплатити при ціні позову 135721,68грн., суд доходить висновку, що з позивача до державного бюджету підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1809,20грн. (3618,37грн.-1809,17грн.), який не був сплачений при збільшенні розміру позовних вимог.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті державного мита в сумі 3 166,39грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 233,53грн. та 1 757,04грн. судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 257, 258, 267, 525, 526, 549, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 216, 217, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 35, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Хімтекстильмаш»(вул.Щорса,110, м.Чернігів, п/р 2600301761390 в Укрексімбанку м. Чернігів, код банку 353649, ідентифікаційний код 14314311) на користь Публічного акціонерного товариства «Полікомбанк»(вул. Київська,3, м.Чернігів, кор.рах.№ 32004153301 в Управлінні НБУ в Чернігівській обл., код банку 353457, ідентифікаційний код 19356610) 202089грн.64коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 90491грн.29коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 20739грн.39коп. пені за несвоєчасну погашення процентів по кредиту, 3166грн.39коп. державного мита, 233грн.53коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1757грн.04коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Полікомбанк»(вул. Київська,3, м.Чернігів, кор.рах.№ 32004153301 в Управлінні НБУ в Чернігівській обл., код банку 353457, ідентифікаційний код 19356610) в доход державного бюджету (одержувач державний бюджет м. Чернігова, рахунок 31212206700002 ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 22825965, код 03500068) - 1809грн.20коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.Ю.Книш

Повний текст рішення складено 19.12.2011 року.