Рішення № 20799759, 22.12.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2011 рокуСправа № 04/5026/2411/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Гури І.І., при секретарі - Мирошниченко Б.В., за участю представника позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс", м. Кам'янка Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2 про стягнення 27 691, 53 грн.,-

ВСТАНОВИВ :

Ліквідатор Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача борг в розмірі 27691,53 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.04.2007 року позивач згідно накладної № 8 відвантажив відповідачу насос мембранно-поршневий Д133 3051.001 вартістю 2258,80 грн., в т.ч. ПДВ - 451,76 грн. та 04.06.2007 року позивач згідно накладної № 11 відвантажив відповідачу сою в кількості 25807 кг на загальну суму 21832,73 грн., в т.ч. ПДВ - 3638,79 грн., сою отримав ОСОБА_2 згідно довіреності № 877883 серія ЯИЧ від 04.06.2007 року; 30.11.2009 року позивач згідно накладної № 3 відвантажив відповідачу сою в кількості 1440 кг на загальну суму 3600,00 грн., в т.ч. ПДВ - 600,00 грн.; за отриманий товар відповідач не розрахувався; 14.10.2011 на адресу відповідача позивач надіслав вимогу № 101/12 про повернення вищевказаного боргу, однак відповідач відповідь на вимогу не надав, кошти не сплатив.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, вимоги ухвали суду від 06.12.2011 року щодо подання доказів не виконав, у судове засідання не з'явився, представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

До початку судового засідання позивач направив лист від 14.12.2011 року № 157/12, у якому повідомив, що згідно переданих ліквідатору позивача від колишнього керівництва та засновників позивача бухгалтерських та фінансових документів банкрута, кошти в якості оплати боргу відповідача перед позивачем, станом на 14.12.2011 року не надходили, додав акт приймання-передачі документів позивача від 25.03.2011 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві; просив позов задовольнити повністю.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

27 квітня 2007 року позивач відвантажив відповідачу насос мембранно-поршневий Д133 3051.001 в кількості 1 шт., за ціною 2258,80 грн., ПДВ 20% - 451,76 грн., разом 2710,56 грн., що підтверджується накладною № 8 від 27 квітня 2007 року та податковою накладною від 27 квітня 2007 року № 8.

04 червня 2007 року позивач відвантажив відповідачу сою в кількості 25807 кг. на суму 18193,94 грн., ПДВ 20% - 3638,79 грн., разом - 21832,73 грн., що підтверджується накладною №11 від 4 червня 2007 року, податковою накладною від 4 червня 2007 року № 12, довіреністю серії ЯИЧ № 877883 від 4 червня 2007 року, виданої відповідачем на отримання зерна сої від позивача.

30 листопада 2009 року позивач відвантажив відповідачу сою в кількості 1440 кг. на суму 3000,00 грн., ПДВ 20% - 600,00 грн., загальна сума з ПДВ - 3600,00 грн., що підтверджується накладною № 3 від 30 листопада 2009 року податковою накладною.

14 жовтня 2011 року за № 101/12 позивач направив відповідачу вимогу про сплату боргу за товар в сумі 27691,53 грн., яка була отримана 18 жовтня 2011 року уповноваженою особою відповідача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач за товар не розрахувався, що підтверджується довідкою позивача від 05.12.2011 року № 153/12, Актом приймання-передачі документів СТОВ "Агрокомплекс" від 25 березня 2011 року

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Сторони спірних правовідносин являються субєктами господарювання, зобовязання, що виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бартеру) та іншими.

Господарські договори укладаються за правилами встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).

Статтею 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У ст. 207 ЦК України містяться вимоги до письмової форми правочину, зокрема: правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

З вищенаведених доказів у справі вбачається, що договірні відносини між сторонами оформлені спрощеним способом, їх письмовою формою є підтверджене прийняття до виконання замовлень, про що свідчать накладні, які підтверджують вчинення господарських операцій.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі, за своєю правовою природою суд вважає господарським договором поставки.

Згідно ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 5 ст. 265 ГК України встановлено, що поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач поставив відповідачу товар, однак відповідач не розрахувався за нього в семиденний строк від дня предявлення позивачем вимоги.

Доводи відповідача, висловлені ним у судовому засіданні 22 листопада 2011 року, суд вважає безпідставними та недоведеними, з огляду на наступне.

Відповідач посилається на те, що позивач вибрав окремі документи, по яких заявив до стягнення суму, однак не врахував інші документи та розрахунки між сторонами; документи, подані позивачем, є набором накладних за певний період, підтверджують лише поставку товару на дану суму, проте дані документи не підтверджують наявність саме цієї суми боргу, що заявлена до стягнення; сума боргу виведена позивачем станом на 01.04.2009 року, а не на день розгляду справи, про що свідчать бухгалтерські документи позивача.

Проте відповідач в підтвердження своїх доводів не надав суду на виконання вимог ухвал від 22 листопада 2011 року та від 06 грудня 2011 року докази погашення ним боргу, заявленого позивачем до стягнення.

В свою чергу позивач надав суду Акт приймання-передачі документів позивача арбітражним керуючим позивача, письмову інформацію та довідку про стан боргу.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним право позивача вимагати стягнення з відповідача 27691,53 грн. основного боргу.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме: 277,00 грн. в рахунок витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього - 513,00 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (юридична адреса: АДРЕСА_1; інша адреса: АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" (поштова адреса: м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 7, ідентифікаційний код 31269478) - 27691,53 грн. основного боргу та 513,00 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

СУДДЯІ.І. Гура

Повне рішення складено 23 грудня 2011 року.