Рішення № 20798763, 26.12.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.12.11 Справа № 5021/2520/2011. Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Пономаренко Т.М., розглянувши матеріали справи № 5021/2520/2011

за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго», м. Суми

до відповідача:фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

м. Суми

про стягнення 10694,05 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_2 (довіреність № 58 від 11.01.2011р.)

від відповідача: не зявився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 10694,05 грн. (в т.ч. 10230,45 грн. основного боргу, 238,95 грн. пені, 182,62 грн. 3% річних, 42,03 грн. інфляційних) відповідно до договору № 1560-Т від 01.10.2007р. про надання послуг з централізованого опалення та водопостачання гарячої води укладеного між сторонами даного спору, а також стягнути з відповідача судові витрати, повязані з розглядом справи.

Відповідач в судове засідання не зявився, проте 30.11.2011 року подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії претензії-пропозиції відповідача позивачу про врегулювання спору від 29.11.2011 року, в якому зазначає, що з метою врегулювання судового спору у справі № 5021/2520/2011 пропонує Сумському міському обєднанню громадян «Вікторія» погасити наявну заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед товариством з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» в обмін на право користування приладом обліку тепла або пропонує товариству з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» прийняти від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 оплату в рахунок погашення боргу у справі № 5021/2520/2011 у власність прилад обліку тепла та зазначене вище обладнання теплопункту, вартість яких значно перевищує суму боргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що на позовних вимогах наполягає, а пропозиції відповідача будуть розглядатись лише після прийняття рішення по суті.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 1560-Т від 01.10.2007 року позивач зобов'язується надавати відповідачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач в свою чергу зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 3.2. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п. 3.3. договору, укладеного між сторонами даного спору, відповідач до 15 числа розрахункового періоду повинен сплачувати позивачеві вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період.

Відповідно до п. 3.5. договору, укладеного між сторонами, остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач у період з квітня 2011 року по липень 2011 року користувався послугами позивача з постачання теплової енергії, але не сплатив суму боргу за спожиту теплову енергію, у звязку з чим виникла заборгованість за період з квітня 2011 року по 04.10.2011р. року у розмірі 10230,45грн., що підтверджується відомістю звірки взаєморозрахунків за період з 01.04.2011р. по 04.10.2011р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідачем доказів сплати 10230,45 грн. основного боргу не подано, тому суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 5.1.5. договору, укладеного між сторонами даного спору, за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію, відповідачу нарахована пеня, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, за кожен календарний день прострочення, яка згідно з поданим позивачем розрахунком становить 238,95 грн.

Пеня в сумі 238,95 грн. передбачена умовами договору, нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, ст.ст. 231, 232 Господарського кодексу України, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.

Також позивач просить стягнути з відповідача згідно поданих розрахунків 182,62 грн. 3% річних та 42,03 грн. інфляційні збитки.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 182,62 грн. інфляційних та 42,03 грн. 3% річних також підлягають задоволенню судом.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 106,94 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 і.к. НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10, і.к. 33698892) 10694,05 грн. (в т.ч. 10230,45 грн. основного боргу, 238,95 грн. пені, 182,62 грн. 3% річних, 42,03 грн. інфляційних) відповідно до договору № 1560-Т від 01.10.2007р., а також 106,94 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ І.В.ЗАЙЦЕВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2011 р.