Рішення № 20798632, 21.12.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.12.11

Справа № 5021/2504/2011.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної

фірми «Талісман» ЛТД, м. Бровари, Київської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюмінієві конструкції»,

м. Суми

про стягнення 166 164 грн. 04 коп.

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін:

Від позивача: Бардаш Л.В.

Від відповідача: не прибув

При секретарі судового засідання Логоші О.М.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за відвантажені алюмінієві профілі згідно видаткової накладної № 12 від 14.01.2009р. в сумі 166 164 грн. 04 коп., а саме 122 186 грн. 95 коп. – основного боргу, збитки від інфляції в розмірі 29 483 грн. 71 коп., 3% річних в розмірі 9 771 грн. 61 коп., пеню в розмірі 4 721 грн. 77 коп., а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Позивач у засіданні суду подав суду заяву від 21.12.2011р. про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 122 186 грн. 95 коп. основного боргу, 5 863 грн. 30 коп. пені, 2 269 грн. 66 коп. - 3% річних, 1 661 грн. 64 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач в судове засідання не з’явився, проте надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити позивачу у задоволенні його вимог оскільки щодо оплати товару не встановлено сторонами терміну його оплати.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, що мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

За попередньо досягнутою домовленістю позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Талісман» ЛТД на підставі заявок поданих відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Алюмінієві конструкції» відвантажив другому алюмінієві профілі (товар) згідно видаткової накладної на загальну суму 122 186,95 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Товар був прийнятий представником відповідача за довіреністю виданою 14.01.2009 серії ЯПВ №675738/55.

Позивачем був виставлений відповідачу рахунок на сплату товару на суму 122 186,95 грн.

Відповідно до видатковій накладної № 12 остання поставка була здійснена 14 січня 2009р.

Станом на 13.10.2011р. позивач не отримав кошти за фактично поставлений товар.

З метою досудового врегулювання спору між сторонами 16.04.2011р. позивач відправив цінним листом відповідачу претензію № 11 від 12.04.2011р. та акти звірки взаєморозрахунків.

У відповідь 16.06.2011р. відповідач направив на адресу позивача гарантійний лист № 16/06/11-3, в якому відповідач визнав заборгованість в повному обсязі (122 186,95 грн.) та гарантував здійснити оплату шляхом перерахування коштів на рахунки позивача щомісячно по 5 000 грн., починаючи з липня 2011 року, що підтверджується матеріалами справи. (а.с. 22-27). Але на момент пред'явлення позову гарантованих оплат від відповідача на рахунки позивача не надійшло.

Крім того, відповідач не звертався до позивача з претензією щодо кількості та якості поставленого товару. Як, зазначає позивач, відповідач ухиляється від обов'язку по оплаті поставленої продукції.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Але, оскільки відповідач на претензію не відреагував, заборгованість не погасив, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Таким чином, згідно уточнених позовних вимог, сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 122 186 грн. 95 коп., що повністю підтверджується матеріалами справи.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання).

Частина 2 статті 612 Цивільного кодексу України встановлює норми, згідно яких боржник вважається таким, що прострочив своє зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його в строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 122 186 грн. 95 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.

За несвоєчасне виконання грошових зобов’язань позивач нарахував відповідачу відсотки за користування коштами, що відповідно до розрахунку заборгованості за період з 01.02.2009р. по 01.10.2011р. складає 2 269 грн. 66 коп.– 3% річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 694 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Стаття 536 Цивільного кодексу України передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов‘язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюються договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача 2 269 грн. 66 коп.– 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Також позивачем заявлені до суду вимоги про стягнення з відповідача 5 863 грн. 30 коп. пені.

Господарський суд данні вимоги вважає не правомірними та такими, що не підлягають задоволенню оскільки обмін листами відповідача з позивачем по визнанню заборгованості не можна вважати правовідносинами, відповідно до яких можуть бути застосовані положення цивільного та господарського законодавства по забезпеченню виконання зобов’язань таких як нарахування штрафних санкцій у вигляді штрафу, неустойки, пені.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюмінієві конструкції» (40020, м. Суми, Ковпаківський район, проспект Курський, буд. 18 А, ЄДРПОУ 33526124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірми «Талісман» ЛТД (07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Чкалова, 3, код ЄДРПОУ 13732199) 122 186 грн. 95 коп. основного боргу, 2 269 грн. 66 коп. - 3% річних, 1 661 грн. 64 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Повне рішення складене 26.12.2011р.