Рішення № 20798486, 22.12.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2011 року справа № 5020-1778/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство “АРГО”

(с. Шилівці, Хотинський район, Чернівецька область, 60022)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Продбиопром”

(вул. Вакуленчука, 29, кв.332, м. Севастополь, 99053)

про стягнення 63373,56 грн.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 довіреність №1516/0101 від 07.10.2009;

відповідача ОСОБА_2 довіреність б/н від 22.11.2011;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство “АРГО” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Продбиопром” про стягнення 63373,56 грн.

Позивач, з посиланням на статті 525, 526, 712 Цивільного кодексу України, обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач належним чином не виконав свої зобовязання щодо оплати поставленої продукції.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2011 матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство “АРГО” направлені за підсудністю до господарського суду міста Севастополя.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 03.11.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечує, зазначаючи при цьому, що між ним та позивачем існують довготривалі договірні відносини, зокрема, були укладені договори поставки №1501/07-н від 15.01.2006, №07/0089 від 17.12.2007, свої зобовязання за цими договорами Товариство з обмеженою відповідальністю “Продбиопром” виконує належним чином, має заборгованість перед позивачем лише в розмірі 2295,84 грн.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Судом в порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України була оголошена перерва в судовому засіданні з 20.12.2011 до 22.12.2011.

Представник позивача в судове засідання після оголошеної перерви не зявився.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство “АРГО” поставило Товариству з обмеженою відповідальністю “Продбиопром”, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Продбиопром” прийняло товар за видатковими накладними: №СА-0004763 від 27.12.2007 на суму 117 742,36 грн., №СА-0000250 від 01.02.2008 на суму 34 395,84 грн., всього на суму 152 138,20 грн. (арк. с. 17-18).

В судовому засіданні факт поставки товару відповідачем не заперечувався та підтверджується податковими накладними № СА-0005725 від 27.12.2007, № СА-0000332 від 01.02.2008, в яких умовою поставки зазначені видаткова накладна № СА-0004763 від 27.12.2007 та видаткова накладна № СА-0000250 від 01.02.2008 відповідно (арк. с. 21-22).

Позивач у позовній заяві зазначає, що за видатковою накладною №СА-0004763 від 27.12.2007 був поставлений товар на суму 79 151,73 грн.

При цьому, в ході судового розгляду представник позивача пояснив, що до поставки товару за зазначеною накладною, він мав заборгованість перед відповідачем в розмірі 38590,63 грн., що підтверджується карткою клієнта “Продбиопром ТОВ” з 01.01.2006 по 31.12.2008, а тому частина поставленого за видатковою накладною № СА-0004763 від 27.12.2007 товару на суму 38 590,63 грн. була зарахована на погашення цієї заборгованості.

Судом встановлено, що 15.01.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство “АРГО” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Продбиопром” (Покупець) був укладений договір поставки № 1501/07-н, відповідно до умов якого Постачальник зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим договором, виготовити і поставити жерстяну банку (діам. 72,8/70,2 висота 40 мм) з кришкою Easy-Open та літографією, яка затверджується Покупцем, а Покупець зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити товар (арк. с. 51-52).

Пунктом 10.2. договору № 1501/07-н від 15.01.2006 передбачено, що даний договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2007, але у будь якому випадку до повного виконання обома сторонами своїх зобовязань за даним Договором.

17.12.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство “АРГО” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Продбиопром” (Покупець) був укладений договір поставки № 07/0089, відповідно до умов якого Постачальник зобовязується передати (поставити) у власність Покупця, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити вироби з жесті, найменування, номенклатура (асортимент), розмір тип, комплектність, одиниця виміру, загальна кількість, кінцевий строк поставки загальної кількості, ціна за одиницю і загальна вартість яких визначаються сторонами у специфікації, яка являється додатком №1 до договору і є його невідємною частиною (арк. с. 48-50).

Як вбачається зі специфікації №1 до договору поставки №07/0089 від 17.12.2007 предметом цього договору є поставка корпусу жерстяної банки, розмірами 73 * 70* 40 мм з літографією «Икра лососевых рыб зернистая», та кришка жерстяна «Easy-Open»(арк. с. 50, зворотній бік).

Отже, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами вже тривалий час існують договірні відносини з поставки товару. Проте, позивач наполягає на тому, що товар за видатковими накладними № СА-0004763 від 27.12.2007, № СА-0000250 від 01.02.2008 був поставлений без укладення договору поставки в письмовій формі.

Крім того, найменування товару, якій був поставлений на адресу відповідача за видатковими накладними №СА-0004763 від 27.12.2007, №СА-0000250 від 01.02.2008 визначений як жерстяна банка, розміром 72,8/70,2* 40 мм та кінці до жерстяної банки 72,8 м «Easy-Open».

28.07.2011 позивачем на адресу відповідача за вих. №557 була направлена вимога про сплату заборгованості в розмірі 63 373,56 грн. (арк. с. 27).

Дана вимога залишена відповідачем без задоволення.

Заборгованість відповідача перед позивачем складає 63373,56 грн. і залишається на сьогоднішній день непогашеною, що і стало причиною звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частини першої статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно з положеннями статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини другої статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Судом встановлено, що між сторонами фактично був укладений договір поставки, оскільки позивач поставив, а відповідач прийняв товар за видатковими накладними №СА-0004763 від 27.12.2007, №СА-0000250 від 01.02.2008 та частково оплатив його у сумі 50174,01 грн.

Відповідач зазначає, що має заборгованість перед позивачем лише в розмірі 2295,84 грн., посилаючись на ту обставину, що договірні зобовязання між сторонами виконані у повному обсязі. При цьому, переплата за договором № 1501/07-н від 15.01.2006 складає 4568,35 грн., які за усною домовленістю між сторонами віднесені на погашення заборгованості за договором № 07/0089 від 17.12.2007 (арк. с. 45-46).

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення зазначеної норми, відповідачем не надано належних та допустимих доказів у підтвердження своїх заперечень.

Крім того, як вбачається з платіжних доручень, наданих представником відповідача, призначеннями платежу за цими дорученнями є оплата за договорами поставки №1501/07-н від 15.01.2006 та №07/0089 від 17.12.2007.

Платіжні доручення, які б підтверджували оплату товару відповідачем саме за видатковими накладними №СА-0004763 від 27.12.2007 та №СА-0000250 від 01.02.2008, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На підставі викладеного, у звязку з тим, що докази погашення відповідачем наявної заборгованості відсутні, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Продбиопром” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство “АРГО” заборгованості в розмірі 63373,56 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Продбиопром” (вул. Вакуленчука, 29, кв.332, м. Севастополь, 99053, код ЄДРПОУ 23662784, відомості про наявні розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство “АРГО” (с. Шилівці, Хотинський район, Чернівецька область, 60022, код ЄДРПОУ 22836526, відомості про наявні розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) заборгованість в розмірі 63 373,56 грн., а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 633,74 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.О.Єфременко

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 27.12.2011