Постанова № 20798140, 29.11.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2011Справа №17/169

м. Полтава

за позовною заявою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції, 39617, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Красіна, 76

до Приватного підприємця ОСОБА_1, 39600, АДРЕСА_1

про стягнення 24 008,93 грн.,

Суддя Ківшик О.В.

Секретар судового засідання Євтушенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 19937/10/10-044 від 31.05.2011 р.;

від відповідача: не з'явилися.

Справа прийнята до провадження суддею Ківшик О.В. на підставі ухвали від 13.12.2010 р. голови господарського суду Полтавської області Ціленка В.А..

У судовому засіданні 24.11.2011 р. відповідно до п. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частину постанови, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення її повного тексту.

Суть спору: Розглядається позовна заява Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції, м. Кременчук про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Кременчук податкового боргу в сумі 24 008,93 грн., в тому числі :

-15 409,17 грн. податок з доходів фізичних осіб (з урахуванням переплати), зобов'язання з якого визначене за податковим повідомленням - рішенням Кременчуцької ОДПІ №129/17-200/НОМЕР_1 від 18.11.2005 р.;

-7 704,59 грн. штрафна санкція, нарахована в автоматичному режимі;

-895,17 грн. пеня, нарахована на штрафні санкції.

Відповідач представництво в судове засідання вдруге не забезпечив, вимог суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвала суду та повістка про виклик у судове засідання, які були надіслані відповідачу, повернуті поштою з огляду на закінчення строку зберігання.

Оскільки реєстрація зміни місцезнаходження Приватного підприємця ОСОБА_1 не здійснювалася (див. витяг з ЄДРПОУ станом на 18.11.2011 р.), до компетенції господарських судів не входить установлення фактичного місцезнаходження учасників процесу та у матеріалах справи достатньо документальних доказів для розгляду спору по суті, справа розглядається за наявними матеріалами.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.11.2006 р. провадження у даній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі судовим рішенням у справі № 17/106 за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ №129/17-200/НОМЕР_1 від 18.11.2005 р..

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.09.2011 р. провадження у справі поновлено в порядку ч. 5 ст. 156 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши надані докази,

встановив :

24.10.2005 р. Кременчуцькою ОДПІ була здійснена планова документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства Приватним підприємцем ОСОБА_1 за період з 03.03.2003 р. по 30.06.2005 р.. За результатами перевірки складений акт №129/17-200/НОМЕР_1 від 18.11.2005р., в якому зафіксовано, що відповідач порушив вимоги ст. 13 Декрету Кабінету міністрів України № 13-92 від 26.12.1992 р. "Про прибутковий податок з громадян" та ст.ст. 4 - 5 Закону України № 334/94 - ВР від 28.12.1994 р. "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме : неправомірне включення до складу валових витрат у 2004 р. прибутковий податок в сумі 33,00 грн., пені і штрафу по кредитному договору від 05.03.2003 р. № 02-66-03 в сумі 2 912,83 грн. та основної суми кредиту в розмірі 153 020,00 грн..

На підставі цього акту Кременчуцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002141701/1907 від 28.11.2005 р., за яким приватному підприємцеві ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 15 409,17 грн. основного платежу.

Відповідач по даній справі скористався наданим йому правом та звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ №129/17-200/НОМЕР_1 від 18.11.2005 р..

Постановою Господарського суду Полтавської області по справі 17/106 від 15.11.2007 р. у задоволенні позову приватного підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької ОДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ №129/17-200/НОМЕР_1 від 18.11.2005 р. відмовлено.

У зазначеній постанові суд встановив, що приватний підприємець ОСОБА_1 (відповідач по даній справі) неправомірно включив до складу валових витрат прибутковий податок в сумі 33,00 грн., пеню та штраф по кредитному договору від 05.03.2003 р. в сумі 2 912, 83 грн., а також витрати по оплаті основної суми кредиту в сумі 153 020,00 грн., що привело до заниження оподаткованого доходу за 2004 р. на суму 15 409,17 грн..

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2009 р. по справі № 2-а-7558/09 залишено без змін постанову Господарського суду Полтавської області по справі № 17/106 від 15.11.2007 р..

Відповідно до ст. 254 КАС України вказана постанова набрала законної сили.

За даними Кременчуцької ОДПІ на момент розгляду даної справи - приватний підприємець ОСОБА_1 має перед бюджетом заборгованість в сумі 15 409,17 грн. зі сплати податку з доходів фізичних осіб за 2004 рік.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 24 008,93 грн., в тому числі : 15 409,17 грн. податок з доходів фізичних осіб (з урахуванням переплати), зобов'язання з якого визначене за податковим повідомленням - рішенням Кременчуцької ОДПІ №129/17-200/НОМЕР_1 від 18.11.2005 р.; 7 704,59 грн. штрафна санкція, нарахована в автоматичному режимі; 895,17 грн. пеня, нарахована на штрафні санкції.

При постановленні рішення суд виходив з наступного.

Як вже зазначалось в описовій частині даної постанови, судовим рішенням по справі № 17/106 від 15.11.2007 р., встановлено неправомірність включення відповідачем до складу валових витрат прибуткового податку, пені та штрафу по кредитному договору, що привело до заниження оподаткованого доходу за 2004 р. на суму 15 409,17 грн. та відсутність підстав для визнання нечинним податкового повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ №129/17-200/НОМЕР_1 від 18.11.2005 р..

Відповідно до п. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до положень ст. 5.2 Закону України "Про порядок погашення платниками податків зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (із змінами і доповненнями в редакції яка діла на момент виникнення правовідносин) (далі - Закон) дана сума є узгодженим податковим зобов'язанням.

Оскільки відповідач не сплатив 15 409,17 грн. податку з доходів фізичних осіб зобов'язання з якого визначене за податковим повідомленням - рішенням Кременчуцької ОДПІ №129/17-200/НОМЕР_1 від 18.11.2005 р. у визначені зазначеним законом строки, несплачена сума є податковим боргом згідно із пп.. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього Закону.

За викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 15 409,17 грн. податку з доходів фізичних осіб, зобов'язання з якого визначено відповідачу за податковим повідомленням - рішенням Кременчуцької ОДПІ №129/17-200/НОМЕР_1 від 18.11.2005 р., є обґрунтованими як поданими доказами, так і нормами права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог суд дійшов висновку про їх недоведеність за наступного мотивування.

Відповідно до преамбули Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно визначення, наданого у ст.1 Закону, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п. 1.2 ст.1 Закону); податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (п. 1.3 ст.1 Закону); пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання (п. 1.4 ст.1 Закону); штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами зобов'язання (п. 1.5 ст.1 Закону).

У разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності) (ст. 6 Закону).

Статтю 16 Закону визначений порядок нарахування пені, зокрема, визначено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 16.1.1 та п. 16.4.1 ст. 16 Закону).

Статтю 17 Закону визначений порядок нарахування штрафних санкцій, зокрема, зазначено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули (пп.17.1 та пп. 17.1.3 ст. 17 Закону).

В матеріалах справи відсутні допустимі докази як застосування до відповідача штрафних санкцій (повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій), повідомлення відповідача щодо накладення на останнього штрафних санкцій та узгодження цієї суми, так і розрахунок пені, нарахованої на штрафні санкції, що входить до ціни позову. На наявність таких доказів позивач не посилається.

Відповідно до п. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого субєкти владних повноважень зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 7 704,59 грн. штрафних санкцій нарахованих в автоматичному режимі є неправомірними, а вимоги щодо стягнення 895,17 грн. пені нарахованої на штрафні санкції є недоведеними та задоволенню не підлягають.

На підставі матеріалів справи та керуючись п. 2 ст. 11, ст.ст. 69-72, 86, 158-163 та п. 6 р. VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (39600, АДРЕСА_1), ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на р/р 33211801600008, код бюджетної класифікації платежу 11010200, одержувач ВДК у м. Кременчуці, код 26003119, банк одержувача ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019 - 15 409,17 грн. податку з доходів фізичних осіб .

Видати виконавчий документ з набранням постановою законної сили за заявою стягувача.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Копію цієї постанови надіслати сторонам, за адресами, зазначеними в її вступній частині.

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Дата підписання повного тексту постанови: 29.11.2011 р..

Примітки:

Сторони та інші особи , які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково до Харківського адміністративного апеляційного суду в порядку та в строки, визначені ст. 186 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.