Рішення № 20797988, 19.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" грудня 2011 р.Справа № 10/17-4486-2011 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго»

до відповідача Комунального підприємства «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ»

про стягнення 4483,01 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 29.12.2010р. №62

від відповідача: не зявився

Суть спору: ВАТ «ЕК Одесаобленерго»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з КП «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ»4483,01 грн., з яких 4160,27 грн. основний борг за спожиту електроенергію, 183,66 грн. пеня, 48,94 грн. 3% річних, 90,14 грн. інфляційні.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, про що надав до суду відповідну заву, яка залучені судом до справи 16.11.2011р., та згідно з якою позивач просить суд стягнути з відповідача 3288,14 грн., з яких 3039,48 грн. основний борг, 183,66 грн. пеня, 35,94 грн. 3% річних, 29,06 грн. інфляційні, з посиланням при цьому на те, що 02.11.2011р. відповідач перерахував позивачу грошові кошти в сумі 1194,87 грн., з яких 1120,79 грн. оплата за спожиту електричну енергію у березні 2011р. в сумі 553,85 грн. та квітні 2011р. в сумі 566,94 грн.; 61,08 грн. оплата інфляції за лютий 2011р. в сумі 26,62 грн. та березень 2011р. в сумі 34,46 грн.; 13 грн. оплата 3% річних за лютий 2011р. в сумі 6,56 грн. та березень 2011р. в сумі 6,44 грн.

Відповідач у судові засідання не зявився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, а тому суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст. 75 ГПК України за наявними у справі документами.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

27.06.2006р. між ВАТ «ЕК Одесаобленерго»(постачальник, позивач) і КП «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ»(споживач, відповідач) укладений договір про постачання електричної енергії №9045 Ц, згідно з яким позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точка з продажу визначені додатком «Графік зняття показі засобів обліку електричної енергії», а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з умовами п.2.3.3. договору відповідач зобовязується сплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків»та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

У Порядку розрахунків, який є додатком №5 до договору встановлено, що оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величини споживання електричної енергії та потужності, нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього договору, здійснюються відповідачем самостійно на протязі 10 операційних днів з дня отримання рахунку.

Відповідно до умов п.4.2.1. за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3.-2.3.4. цього договору з порушенням термінів, визначених додатком «Порядок розрахунків», відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Відповідно до умов п.9.4. договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2006р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов.

Поряд з цим судом встановлено, що з січня по жовтень 2011р. відповідачем спожито електричної енергії на суму 5436,06 грн., в т.ч. у січні 2011р. в сумі 622,34 грн., у лютому 2011р. на суму 653,45 грн., у березні 2011р. на суму 553,85 грн., у квітні 2011р. на суму 566,94 грн., у травні 2011р. на суму 608,88 грн., у червні 2011р. на суму 597,62 грн., у липні 2011р. на суму 617,68 грн., у серпні 2011р. на суму 617,68 грн., у вересні 2011р. на суму 597,62 грн.

На вищевказану суму спожитої відповідачем електричної енергії позивачем виставлені відповідні рахунки фактури, які одержані, але оплачені відповідачем несвоєчасно та частково в сумі 1275,79 грн., а саме 19.05.2011р. відповідач оплатив позивачу 62,34 грн., які позивач зарахував в рахунок оплати боргу за січень 2011р.; 19.05.2011р. відповідач оплатив позивачу 1807,74 грн., з яких 622,34 грн. зараховано позивачем в рахунок оплати боргу за лютий 2011р., а 1185,40 грн. зараховано позивачем в рахунок оплати за попередній період; 31.08.2011р. відповідач оплатив позивачу 31,11 грн., які зараховані позивачем в рахунок оплати боргу за лютий 2011р.

У звязку з тим, що відповідач не в повному обсязі оплатив позивачу спожиту електричну енергію, останній звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 4483,01 грн., з яких 4160,27 грн. основний борг за спожиту електроенергію, 183,66 грн. пеня, 48,94 грн. 3% річних, 90,14 грн. інфляційні.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, про що надав до суду відповідну заяву, яка залучені судом до справи 16.11.2011р., та згідно з якою позивач просить суд стягнути з відповідача 3288,14 грн., з яких 3039,48 грн. основний борг, 183,66 грн. пеня, 35,94 грн. 3% річних, 29,06 грн. інфляційні.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення уточнених позовних вимог, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір на постачання електричної енергії, згідно з яким позивач продає електричну енергію, а відповідач оплачує позивачу її вартість на протязі 10 операційних днів дня отримання рахунків.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, із вище встановлених обставин справи випливає, що за електричну енергію, яка поставлена позивачем у січні-вересні 2011р. на суму 5436,06 грн. відповідач розрахувався частково в сумі 1275,79 грн. Під час розгляду справи у суді відповідач оплатив позивачу 1120,79 грн. і заборгованість відповідача на момент розгляду справи становить 3039,48 грн. При цьому жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, які спростовують наявність цього боргу відповідач до суду не надав.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. У ч.3 ст.549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Як вище встановлено господарським судом, умовами укладеного між сторонами договору встановлено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3.-2.3.4. цього договору з порушенням термінів, визначених додатком «Порядок розрахунків», відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем з 01.04.2011р. по 30.09.2011р., та згідно з яким сума нарахованої відповідачу пені становить 183,66 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем з 01.02.2011р. по 30.09.2011р., та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу 3% річних становить 48,94 грн., а також розрахунок інфляційних, який здійснений позивачем з лютого по жовтень 2011р., та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу інфляційних становить 90,14 грн., перевірений господарським судом та встановлено відповідність цих розрахунків обставинам справи щодо прострочення відповідача, із врахуванням при цьому, що під час розгляду справи відповідач оплатив позивачу 3% річних в сумі 13 грн. та інфляційні в сумі 61,08 грн.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність уточнених позовних вимог, а отже і їх задоволення.

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» (65110, м. Одеса, вул. Розкидайлівська,67А, код ЄДРПОУ 33387623, р/р 35431001004347 ОГК в Одеській області, МФО 328011) на користь Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго»(65031, м. Одеса, вул. М.Боровського, 28Б, код ЄДРПОУ 00131713, р/р 2603730103777 в Одеському обласному управлінні ВАТ „Ощадбанк” м. Одеси, МФО 328845) основний борг в сумі 3039 (три тисячі тридцять девять) грн. 48 коп., пеню в сумі 183 (сто вісімдесят три) грн. 66 коп., 3% річних в сумі 35 (тридцять пять) грн. 94 коп., інфляційні в сумі 29 (двадцять девять) грн. 06 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя Смелянець Г.Є.

Повне рішення складено 23 грудня 2011 року.