Рішення № 20797606, 14.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2011 р.Справа № 15-22-28/17-2449-2011 Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

При секретарі Л.Е. Кришиневській

За участю представників:

від позивача Черняков А.В.,

від відповідача Трофимчук О.В.,

від третьої особи - не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Строй Інвест”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Строй”, про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог в сумі 44174780,88 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Строй Інвест” про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 16.06.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за реєстровим № 10321, з метою задоволення вимог банку в сумі 44174780,88 грн. шляхом надання позивачу права продажу предмету іпотеки від свого імені за ціною, визначеною субєктом оціночної діяльності за вибором позивача будь-якій особі покупцеві від імені ТОВ „Прогрес-Строй Інвест”. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на наступне.

16.06.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк" (18.12.2009 р. змінено назву на Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк”) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Строй” (позичальник) укладено кредитний договір № 11171275000.

Відповідно до умов кредитного договору та додаткової угоди № 2 від 29.12.2008 р. до кредитного договору, що є невід'ємною частиною цього договору, банком було надано позичальнику кредит в іноземній валюті в сумі, що дорівнює 3 739 933,89 дол. США. Кредитування позичальника було здійснено шляхом надання окремих частин кредитних коштів (траншів) (п. 2 додаткової угоди № 2 до кредитного договору).

Так, відповідно до 1.2.1. кредитного договору та п. п. 4, 5 додаткової угоди № 2 до кредитного договору за використання кредитних коштів позичальник сплачує банку 12 % річних за кредитами в доларах США, 30% річних за кредитами в Українській гривні за період з 16.06.2007 р. по 15.06.2010 р., а за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка у розмірі 12% річних за кредитами в доларах США, 30% річних за кредитами в Українській гривні, якщо не буде встановлена інша процентна ставка згідно умов кредитного договору.

Пунктом 1.3.7. кредитного договору передбачено, що позичальник сплачує банку комісію за управління кредитом.

При цьому, як вказує позивач, з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, 16.06.2007 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Строй Інвест” (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки № 10321.

Відповідно до умов п. 1.1. договору іпотеки іпотекодавець з метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно до складу якого входять:

-земельна ділянка площею 4,22 га, цільове призначення ведення садівництва, розташована за адресою: територія Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:01:001:0229;

-земельна ділянка площею 4,22 га, цільове призначення ведення садівництва, розташована за адресою: територія Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:01:001:0228;

-земельна ділянка площею 4,21 га, цільове призначення - ведення садівництва, розташована за адресою: територія Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:01:001:0231,

що належать на підставі права приватної власності ТОВ „Прогрес-Строй Інвест”.

Як зазначає позивач, надання позичальнику траншів за кредитним договором підтверджується доданими до цієї позовної заяви довідками-розрахунками заборгованості за кожним траншем, а також виписками за кредитним договором та виписками по рахунку позичальника, на який банком були перераховані транші.

Згідно з пунктом 4.1 кредитного договору позичальник зобов'язався використовувати кредит на зазначені в договорі цілі і забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені договором терміни. Терміни сплати кредиту та процентів встановлені пунктами 3, 4 додаткової угоди № 2 до кредитного договору, згідно з якими позичальник зобов'язався здійснювати зменшення ліміту кредитної лінії згідно наведеного графіка у додатковій угоді № 2 до кредитного договору.

Однак, за ствердженнями позивача, встановлені терміни повернення наданого кредиту (основної суми) та терміни сплати відсотків за кредит позичальником не дотримуються.

Згідно з положеннями п. 5.5, п. 5.7 і п. 11.1 кредитного договору у випадку, невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за даним договором, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку встановленому розділом 11 кредитного договору. Позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений заново термін у повному обсязі.

Так, 24.11.2009 р. банком на адресу позичальника в порядку розділу 11 кредитного договору було направлено вимогу № 138/21-112/1869 від 19.11.2011 р., в якій вказано, що новий термін повернення кредиту та плати за кредит згідно вимоги банку вважатиметься таким, що настав на 32 (тридцять другий) календарний день з дати одержання позичальником повідомлення про дострокове повернення кредиту від банку або, у разі неотримання позичальником вказаного повідомлення з будь-яких підстав, банк вважатиме термін повернення кредиту таким, що настав на 42 (сорок другий) календарний день з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку. Банком було отримано повідомлення про вручення поштового відправлення відповідно до якого вимога банку була отримана 26 листопада 2009 р.

Проте, заборгованість за кредитним договором не була погашена у строк до 27.12.2009 року, також вимоги банку щодо дострокового повернення кредиту не виконані.

До того ж позивач зазначає, що 24.11.2009 р. банком в порядку статті 35 Закону України „Про іпотеку” було направлено ТОВ „Прогрес-Строй Ін вест” вимогу № 138/21-112/1868 від 19.11.2009 р. Дана вимога була отримана відповідачем 26.11.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, позивач вважає, що має право звернутись до суду з метою захисту своїх законних прав шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, відповідно до умов кредитного договору, сторони крім іншого, встановили, що за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в наступному порядку, а саме з розрахунку 0,2 процентів річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом «факт/360»(метод «факт/360»передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

Так, за розрахунком позивача станом на 07.06.2011 р. заборгованість за кредитним договором по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом, комісії та пені становить 44 174 780,88 грн., з яких:

-заборгованість за наданим траншем №0011171275000 від 16.06.2007 р. становить 30199 922,12 грн., у т.ч.

заборгованість за кредитом - 21 363 480,84 грн.;

заборгованість по процентам за користування кредитом - 8 722 429,65 грн.;

заборгованість по комісії - 84 486,54 грн.;

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 21 719,57 грн.;

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 7 719,63 грн.;

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії - 85,89 грн.

-заборгованість за наданим траншем №0011409295000 від 29.12.2008 р. становить 13238 645,41 грн., у т.ч.:

заборгованість за кредитом - 7 623 931,01 грн.;

заборгованість по процентам за користування кредитом - 5 601 951,03 грн.;

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 7 751,00 грн.;

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 5012,37 грн.;

-заборгованість за наданим траншем № 0011409297000 від 29.12.2008 р. становить 736213,35 грн., у т.ч.:

заборгованість за кредитом - 568 528,33 грн.;

заборгованість по процентам за користування кредитом - 166 957,67 грн.;

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 578,00 грн.;

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 149,35 грн.;

Між тим враховуючи те, що термін повернення кредиту в повному обсязі був визнаний позивачем таким, що настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була сплачена, позивач вважає, що отримав право звернення стягнення на предмет іпотеки вищевказані земельні ділянки згідно ст.ст. 572, 589 Цивільного кодексу України та положень Закону України „Про іпотеку”

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.06.2011 року (суддя Гуляк Г.І.) було порушено провадження по справі № 28/17-2249-2011 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

У звязку з перебуванням судді Гуляк Г.І. на лікарняному згідно з автоматизованим розподілом справ вказану справу № 28/17-2449-2011 було передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Торчинській Л.О.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.09.2011 року справу № 28/17-2249-2011 було прийнято до провадження судді Торчинської Л.О., присвоєно справі № 22-28/17-2449-2011 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

В ході розгляду справи відповідачем було заявлено клопотання про залучення до участі у справі № 22-28/17-2449-2011 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Строй”.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 14.10.2011 р. до участі у справі № 22-28/17-2449-2011 було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Строй”.

03.11.2011 р. ПАТ „УкрСиббанк” було подано до господарського суду Одеської області заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просив суд прийняти рішення про звернення стягнення на нерухоме майно, передане в іпотеку ПАТ „УкрСиббанк” за договором іпотеки від 16.06.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за реєстровим № 10321, а саме двох земельних ділянок площею 4,22 га кожна і земельної ділянки площею 4,21 га, розташованих за адресою: територія Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, кадастрові номери: 5122786400:01:001:0228, 5122786400:01:001:0229, 5122786400:01:001:0231 відповідно, що належать відповідачу на праві власності, шляхом продажу їх на прилюдних торгах в порядку, передбаченому діючим законодавством за відповідною початковою ціною. Також позивач просив за рахунок продажу вказаних земельних ділянок задовольнити вимоги банку, які виникли на підставі кредитного договору № 11171275000 від 16.06.2007 р. в сумі 44174780, 88 грн.

У звязку з перебуванням судді Торчинської Л.О. у відпустці згідно з автоматизованим розподілом справ вказану справу № 22-28/17-2449-2011 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Петрову В.С.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 10.11.2011 р. справу № 22-28/17-2449-2011 прийнято до провадження судді Петрова В.С., присвоєно справі № 15-22-28/17-2449-2011 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 31 т. 2) проти позову ПАТ „УкрСиббанк” (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 03.11.2011 року) заперечував частково, а саме в частині стягнення з ТОВ „Прогрес-Строй Ін вест” державного мита в сумі 25500 грн. та витрат на ІТЗ судового процесу в розмірі 236,00 грн. Так, на думку відповідача, зазначені вимоги ПАТ „УкрСиббанк” суперечать нормам матеріального права.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 7 Закону України „Про іпотеку” встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 7 Закону України „Про іпотеку”, якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Згідно положень ч. 1 ст. 11 Закону України „Про іпотеку” майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Так, у правовідносинах між ТОВ „Прогрес-Строй Інвест” та ПАТ „Укрсиббанк”, що склались за спірним іпотечним договором, ТОВ „Прогрес-Строй Інвест” є майновим поручителем ТОВ „Прогрес-Строй”. Тому відповідач просив суд відмовити в частині вимог банку про стягнення з відповідача судових витрат.

З огляду на вказані заперечення відповідача 12.12.2011 р. ПАТ „УкрСиббанк” було подано до господарського суду Одеської області заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 36-37 т. 2), згідно якої позивач просить суд:

1) звернути стягнення на нерухоме майно, передане в іпотеку Публічному акціонерному товариству "УкрСиббанк" за договором іпотеки від 16.06.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за реєстровим № 10321, а саме:

- земельну ділянку площею 4,22 га, цільове призначення - ведення садівництва, розташована за адресою: територія Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:01:001:0228, що належить на праві власності ТОВ „Прогрес-Строй Інвест” шляхом продажу на прилюдних торгах в порядку, передбаченому діючим законодавством, за початковою ціною 5245460,00 грн.;

- земельну ділянку площею 4,22 га, цільове призначення - ведення садівництва, розташована за адресою: територія Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:01:001:0229, що належить на праві власності ТОВ „Прогрес-Строй Інвест” шляхом продажу на прилюдних торгах в порядку, передбаченому діючим законодавством, за початковою ціною 5 245 460 грн.;

- земельну ділянку площею 4,21 га, цільове призначення - ведення садівництва, розташована за адресою: територія Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:01:001:0231, що належить на праві власності ТОВ „Прогрес-Строй Інвест” шляхом продажу на прилюдних торгах в порядку, передбаченому діючим законодавством, за початковою ціною 5 233 030 грн.;

2) за рахунок продажу вказаних ділянок задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", які виникли на підставі кредитного договору №11171275000 від 16.06.2007 року, в сумі 44 174 780,88 грн., з яких:

-заборгованість за наданим траншем № 0011171275000 від 16.06.2007 р. становить 30199922,12 грн., у т.ч.:

заборгованість за кредитом - 21 363 480,84 грн.;

заборгованість по процентам за користування кредитом - 8 722 429,65 грн.;

заборгованість по комісії - 84 486,54 грн.

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 21 719,57 грн.;

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 7 719,63 грн.;

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії - 85,89 грн.

-заборгованість за наданим траншем №0011409295000 від 29.12.2008 р. становить 13238645,41 грн., у т.ч.:

заборгованість за кредитом - 7 623 931,01 гри.;

заборгованість по процентам за користування кредитом - 5 601 951,03 грн.;

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 7 751,00 грн.;

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 5 012,37 грн.;

-заборгованість за наданим траншем №0011409297000 від 29.12.2008 р. становить 736213,35 грн., у т.ч.:

заборгованість за кредитом - 568 528,33 грн.;

заборгованість по процентам за користування кредитом - 166 957,67 грн.;

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 578,00 грн.;

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 149,35 грн.

3) за рахунок продажу стягнути з ТОВ „Прогрес-Строй Інвест” на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" сплачені державне мито в сумі 25500,00 грн. за подання позовної заяви та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Представник відповідача проти уточнених позовних вимог не заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

16.06.2007 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк” (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Строй” (позичальник) був укладений кредитний договір № 111171275000, відповідно до п. 1.1 якого банк зобовязується надати позичальнику, а позичальник зобовязується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові) кошти в іноземній валюті в сумі 3700 000,00 доларів США у порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 18 685 000,00 грн. за курсом НБУ на день укладення цього договору.

Відповідно до п. 1.2.1. вказаного договору надання кредиту здійснюється у термін з 16.06.2007 р. по 15.06.2010 р.

Згідно п. 1.2.2. кредитного договору позичальник у будь-якому випадку зобовязаний повернути кредит у повному обсязі в терміни встановлені графіком погашення кредиту (додаток № 1 до договору), якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п.2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 7.4. договору. Позичальник зобовязується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов договору на рахунок № 3739111171275 в АКІБ „УкрСиббанк”. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений у цьому пункті рахунок банку.

П. 1.3.1. кредитного договору передбачено, що за використання кредитних коштів за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 12% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору. За користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 18% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором (п. 1.3.2 договору).

Згідно п. 1.3.4. кредитного договору нарахування процентів за цим договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом „факт/360” відповідно до вимог нормативно-правових актів НБУ та чинного законодавства України. Період нарахування процентів згідно умов цього договору починається з дня фактичного надання кредитних коштів, якщо умовами п.п. 1.3.2., 1.3.3., 9.2. договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність банку відповідно до умов договору, якщо інша база нарахування процентів не передбачена умовами п. 1.3.2. та/або п. 1.3.3, 9.2. договору.

У відповідності до п. 1.3.5 кредитного договору позичальник зобовязується сплачувати проценти за договором у строк протягом перших 5 робочих днів кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти за користування кредитом. При цьому остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту. При цьому, якщо останній день строку сплати процентів або дата остаточного повного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочий день, в такому випадку останнім днем строку сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

П. 1.3.6 договору передбачено, що позичальник сплачує банку комісію за надання кредиту у розмірі 0,1% від суми фактично отриманих кредитних коштів за договором. Комісія нараховується у національній валюті і сплачується в день надання кредиту згідно умов договору.

Також згідно умов п. 1.3.7 договору позичальник сплачує банку комісію за управління кредитом у розмірі 0,3% від суми фактично отриманих кредитних коштів за договором. Комісія нараховується у національній валюті України і сплачується щорічно, кожного 15 червня, починаючи з другого року кредитування і закінчується останнім роком кредитування згідно умов договору.

Цільовим призначенням (метою) кредиту є поповнення обігових коштів (п. 1.4. договору).

Відповідно до п. 1.5 договору кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника № 3739111171275 у банку для подальшого використання за цільовим призначенням, або шляхом оплати банком платіжних документів позичальника за рахунок кредитних коштів, наданих відповідно до умов договору та в порядку, окремо обумовленому сторонами в письмовій формі.

У пункті 2.1. кредитного договору зазначено, що у забезпечення виконання зобовязань позичальника за даним договором банком прийнято земельні ділянки, що належать ТОВ „Прогрес-Строй Інвест” загальною площею 12,65 га, що розташовані на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, ринковою вартістю 26900225,00 грн. Також виконання зобовязань позичальника забезпечено порукою ТОВ „Прогресбуд”, ТОВ „Прогрес-Строй Інвест”, ТОВ „Прогресбуд-Інвест”, ТОВ „Прогрес-Строй СУ №2”, ТОВ „Прогрес-Спецстрой”, ТОВ „Золоті ключі”, громадян України ОСОБА_2 і ОСОБА_3

В подальшому 18.12.2009 р. банком було змінено назву на Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк”.

В силу частини 1 статті 55 Закону України „Про банки і банківську діяльність” відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” банківський кредит - будь-яке зобовязання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ч. 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Укладений між банком та відповідачем кредитний договір є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Разом з тим, як зясовано судом, відповідно до умов кредитного договору та додаткової угоди № 2 від 29.12.2008 р. до кредитного договору, що є невід'ємною частиною кредитного договору банком було надано позичальнику кредит в іноземній валюті в сумі, що дорівнює 3 739 933,89 дол. США. Кредитування позичальника було здійснено шляхом надання окремих частин кредитних коштів (траншів) згідно п. 2 додаткової угоди № 2 до кредитного договору. При цьому надання позичальнику траншів за кредитним договором підтверджується наявними в матеріалах справи довідками-розрахунками заборгованості за кожним траншем, виписками за кредитним договором та виписками по рахунку позичальника, на який банком були перераховані транші, що були надані позивачем до позовної заяви.

Так, відповідно до 1.2.1. кредитного договору та п. п. 4, 5 додаткової угоди № 2 до кредитного договору за використання кредитних коштів позичальник сплачує банку 12 % річних за кредитами в доларах США, 30% річних за кредитами в Українській гривні за період з 16.06.2007 р. по 15.06.2010 р., а за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка у розмірі 12% річних за кредитами в доларах США, 30% річних за кредитами в Українській гривні, якщо не буде встановлена інша процентна ставка згідно умов кредитного договору.

Згідно з пунктом 4.1 кредитного договору позичальник зобов'язався використовувати кредит на зазначені в договорі цілі і забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені договором терміни. Терміни сплати кредиту та процентів встановлені пунктами 3, 4 додаткової угоди № 2 до кредитного договору, згідно з якими позичальник зобов'язався здійснювати зменшення ліміту кредитної лінії згідно наведеного графіка у додатковій угоді № 2 до кредитного договору.

Однак, встановлені терміни повернення наданого кредиту (основної суми) та терміни сплати відсотків за кредит позичальником не були дотримані, що не спростовано останнім.

За статтею 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Відмовою повернути отримані кредитні кошти за вищевказаним кредитним договором та сплатити нараховані проценти за користування кредитним коштами позичальником третьою особою були порушені умови цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. В свою чергу вказані обставини є підставою для стягнення суми заборгованості у судовому порядку.

Згідно з положеннями пунктів 5.5, 5.7, 11.1 кредитного договору у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за даним договором, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку встановленому розділом 11 кредитного договору. Позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений заново термін у повному обсязі.

24.11.2009 р. банком на адресу позичальника в порядку розділу 11 кредитного договору було направлено вимогу № 138/21-112/1869 від 19.11.2011 р., у якій вказано, що новий термін повернення кредиту та плати за кредит згідно вимоги банку вважатиметься таким що настав на 32 (тридцять другий) календарний день з дати одержання позичальником повідомлення про дострокове повернення кредиту від банку або, у разі неотримання позичальником вказаного повідомлення з будь-яких підстав, банк вважатиме термін повернення кредиту таким, що настав на 42 (сорок другий) календарний день з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку.

Проте, заборгованість за кредитним договором не погашена, вимоги банку щодо дострокового повернення кредиту також не виконані. З огляду на те, що згідно поштового повідомлення про вручення поштового відправлення вимога банку була отримана 26 листопада 2009 р., відповідно термін повернення всього кредиту за кредитним договором настав достроково 27.12.2009 року.

Крім того, відповідно до умов кредитного договору, сторони крім іншого, встановили, що за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в наступному порядку, а саме: з розрахунку 0,2 процентів річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом „факт/360” (метод „факт/360” передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

Ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до положень частини 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Разом з тим частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Разом з тим суд вважає цілком обґрунтованим застосування позивачем санкцій за прострочку повернення кредиту і сплати нарахованих відсотків. Так, згідно умов вказаного кредитного договору позичальник зобов'язався сплачувати нараховані відсотки, здійснити погашення кредиту, проте порушив вказані умови.

Враховуючи вищевикладене та те, що позичальником не були своєчасно виконані зобовязання за кредитним договором № 111171275000, на думку суду, позивачем правомірно нараховано пеню на прострочену суму боргу по кредиту та по нарахованим відсоткам.

Так, сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Строй”, яка виникла за кредитним договором № 111171275000 від 16.06.2007 р., згідно розрахунку позивача станом на 07.06.2011 р. склала 44 174 780,88 грн., з яких:

-заборгованість за наданим траншем № 0011171275000 від 16.06.2007 р. становить 30199922,12 грн., у т.ч.:

заборгованість за кредитом - 21 363 480,84 грн.;

заборгованість по процентам за користування кредитом - 8 722 429,65 грн.;

заборгованість по комісії - 84 486,54 грн.

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 21 719,57 грн.;

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 7 719,63 грн.;

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії - 85,89 грн.

-заборгованість за наданим траншем №0011409295000 від 29.12.2008 р. становить 13238645,41 грн., у т.ч.:

заборгованість за кредитом - 7 623 931,01 гри.;

заборгованість по процентам за користування кредитом - 5 601 951,03 грн.;

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 7 751,00 грн.;

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 5 012,37 грн.;

-заборгованість за наданим траншем №0011409297000 від 29.12.2008 р. становить 736213,35 грн., у т.ч.:

заборгованість за кредитом - 568 528,33 грн.;

заборгованість по процентам за користування кредитом - 166 957,67 грн.;

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 578,00 грн.;

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 149,35 грн.

При цьому слід зазначити, розмір суми заборгованості за кредитним договором ані відповідач, ані третя особа не спростували. Так, частиною другою статті 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Між тим у даній справі з метою задоволення вимог банку за кредитним договором № 111171275000 від 16.06.2007 р. на суму 44 174 780,88 грн., позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки за укладеним між банком і відповідачем іпотечним договором.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, 16.06.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк” (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Строй Інвест” (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки № 10321.

Відповідно до умов договору іпотеки, зокрема п. 1.1. іпотекодавець з метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно до складу якого входять:

-земельна ділянка площею 4,22 га, цільове призначення ведення садівництва, розташована за адресою: територія Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:01:001:0229;

-земельна ділянка площею 4,22 га, цільове призначення ведення садівництва, розташована за адресою: територія Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:01:001:0228;

-земельна ділянка площею 4,21 га, цільове призначення - ведення садівництва, розташована за адресою: територія Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:01:001:0231,

що належать на підставі права приватної власності ТОВ „Прогрес-Строй Інвест”.

Статтею 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ст. 1 Закону України „Про іпотеку” іпотека вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України „Про іпотеку” за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1.4. договору іпотеки у випадку невиконання позичальником положень кредитного договору іпотекодержатель має право отримувати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами в повному обсязі вимог, включаючи основну суму боргу проценти за користування кредитом, відшкодування збитків завданих простроченням виконання, включаючи пеню та інші штрафні санкції, а також видатки по зверненню стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію.

Згідно ст. 33 Закону України „Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пунктом 5.4. договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється чи на підставі рішення суду, чи на підставі виконавчого напису нотаріуса після невиконання іпотекодавцем у 30-денний строк вимоги, згідно до повідомлення, надісланого у порядку ст. 35 Закону України „Про іпотеку”.

В свою чергу згідно положень ч. 1 ст. 35 Закону України „Про іпотеку” у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає їпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

24.11.2009 р. банком в порядку статті 35 Закону України „Про іпотеку” було направлено ТОВ „Прогрес-Строй Інвест” вимогу № 138/21-112/1868 від 19.11.2009 р. Дана вимога була отримана відповідачем 26.11.2009 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, враховуючи те, що у передбачений кредитним договором термін кредит не був повернутий та заборгованість за вказаним договором не була сплачена, позивач набув права звернення стягнення на предмет іпотеки.

В силу ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом або договором.

Так, за загальним правилом право звернення стягнення на предмет застави виникає у заставодержателя, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано. До того ж право звернення стягнення на заставлене майно належить заставодержателю і тоді, коли забезпечене заставою зобов'язання боржника не виконано третіми особами, за дії яких боржник несе відповідальність (п. 8 Розяснень Вищого Арбітражного суду України від 24.12.1999 р. N 02-5/602 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України "Про заставу").

Звернення стягнення на заставлене майно є правом, а не обов'язком заставодержателя. Тому справи зі спорів, пов'язаних з невиконанням боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання (наприклад, за позовами про стягнення відповідних коштів з боржника або поручителя чи гаранта) повинні бути розглянуті по суті незалежно від того, чи реалізував кредитор (заставодержатель) це право (п. 8.5 Розяснень Вищого Арбітражного суду України від 24.12.1999 р. N 02-5/602).

Згідно ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 591 Цивільного кодексу України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Статтею 38 Закону України "Про іпотеку" передбачено такий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки як надання права іпотекодержателю (тобто банку) на продаж предмету іпотеки будь-який особі-покупцеві. При цьому законом передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 34 Закону України „Про іпотеку” після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки земельні ділянки за іпотечним договором від 16.06.2007 р. шляхом продажу їх на публічних торгах, оскільки таке право звернення стягнення на предмет іпотеки виникло у позивача у звязку з невиконанням третьою особою - ТОВ „Прогрес-Строй” укладеного з позивачем кредитного договору № 111171275000 від 16.06.2007 р., що було встановлено судом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ „УкрСиббанк” обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

У звязку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Строй Інвест”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Строй”, про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог в сумі 44174780,88 грн. задовольнити у повному обсязі.

2.Звернути стягнення на предмет іпотеки нерухоме майно, передане в іпотеку Публічному акціонерному товариству "УкрСиббанк" (61050, м. Харків, пр. Московський, 60, код за ЄДРПОУ 09807750) за договором іпотеки від 16.06.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за реєстровим № 10321, а саме:

- земельну ділянку площею 4,22 га, цільове призначення - ведення садівництва, розташована за адресою: територія Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:01:001:0228, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Строй Інвест” (65026, Одеська область, м. Одеса, вул. Приморська, буд. 49, код ЄДРПОУ 33812012) шляхом продажу на прилюдних торгах в порядку передбаченому діючим законодавством за початковою ціною 5245460,00 грн.;

- земельну ділянку площею 4,22 га, цільове призначення - ведення садівництва, розташована за адресою: територія Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:01:001:0229, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Строй Інвест” (65026, Одеська область, м. Одеса, вул. Приморська, буд. 49; код ЄДРПОУ 33812012) шляхом продажу на прилюдних торгах в порядку, передбаченому діючим законодавством за початковою ціною 5 245460,00 грн.;

- земельну ділянку площею 4,21 га, цільове призначення - ведення садівництва, розташована за адресою: територія Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:01:001:0231, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Строй Інвест” (65026, Одеська область, м. Одеса, вул. Приморська, буд. 49; код ЄДРПОУ 33812012) шляхом продажу на прилюдних торгах в порядку, передбаченому діючим законодавством за початковою ціною 5 233030,00 грн.,

з метою задоволення за рахунок продажу вимог Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (61050, м. Харків, пр. Московський, 60; код ЄДРПОУ 09807750), які виникли на підставі кредитного договору №11171275000 від 16.06.2007 року, в сумі 44 174780/сорок чотири мільйона сто сімдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят/ грн. 88 коп., з яких:

- заборгованість за наданим траншем №0011171275000 від 16.06.2007 р. становить 30199922/тридцять мільйонів сто дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять дві/ грн. 12 коп., у т.ч.:

заборгованість за кредитом - 21 363 480,84 грн.;

заборгованість по процентам за користування кредитом - 8 722 429,65 грн.;

заборгованість по комісії - 84 486,54 грн.;

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 21 719,57 грн.;

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 7 719,63 грн.;

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії - 85,89 грн.;

-заборгованість за наданим траншем №0011409295000 від 29.12.2008 р. становить 13238645/тринадцять мільйонів двісті тридцять вісім тисяч шістсот сорок п'ять/грн. 41 коп., у т.ч.:

заборгованість за кредитом - 7 623 931,01 гри.;

заборгованість по процентам за користування кредитом - 5 601 951,03 грн.;

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 7 751,00 грн.;

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 5 012,37 грн.;

-заборгованість за наданим траншем №0011409297000 від 29.12.2008 р. становить 736213/сімсот тридцять шість тисяч двісті тринадцять/грн. 35 коп., у т.ч.:

заборгованість за кредитом - 568 528,33 грн.;

заборгованість по процентам за користування кредитом - 166 957,67 грн.;

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 578,00 грн.;

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 149,35 грн.

3. СТЯГНУТИ за рахунок продажу з Товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Строй Інвест” (65026, Одеська область, м. Одеса, вул. Приморська, буд. 49, код за ЄДРПОУ 33812012), на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (61050, м. Харків, пр. Московський, 60, код за ЄДРПОУ 09807750) витрати по сплаті державного мита в розмірі 25500/двадцять пять тисяч пятсот/грн. 00 коп., витрати по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236/двісті тридцять шість/ грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Петров В.С.

Повний текст рішення складено та підписано 19.12.2011 р.