Рішення № 20797399, 16.12.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2011 р. Справа № 5016/3114/2011(7/116)

м. Миколаїв

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний банк”, 83001, м.Донецьк, вул. Університетська, 2 А

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Татьяна”, 57453, Миколаївська область, Березанський район, с.Коблеве, пр. Курортний, буд. 50-Г

про: стягнення з відповідача 1 354 945,45 грн.

Суддя Семенчук Н.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 дов. № 531 від 01.03.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_2., дов. № б/н від 05.05.2011 р.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство “Перший Український Міжнародний банк” звернулось до господарського суду з позовними вимогами (зменшення позовних вимог від 15.12.2011 року № 109/1709/116) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Татьяна” заборгованості за Кредитним договором № 05-648/07 від 13.12.2007р., Додатковою угодою № 1 від 24.09.2008р. до Кредитного договору № 05-648/07 від 13.12.2007р. в загальному розмірі 896 611,11 грн., в тому числі: заборгованість за відсотками за користування кредитом, нарахованими з 06.01.2011р. по 20.11.2011р. в розмірі 468 197,15 грн.; заборгованості за адміністративною комісією станом на 05.09.2011р. в розмірі 19 295,00 грн.; заборгованості за нарахованою пенею за порушення строків повернення основної суми кредиту, сплати відсотків за користування ним та сплати адміністративної комісії нарахованою з 06.10.2010р. по 05.09.2011р. в розмірі 409118,96 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що позовні вимоги визнає частково, з огляду на те, що 03.06.2010 року Деснянським районним судом м. Києва на користь ПАТ ПУМБ стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_3 та ТОВ «Татьяна»загальний борг по кредиту, відсоткам, пені та судовим витратам у розмірі 2783 302,76 грн. Ця сума боргу складається з заборгованості: за основним тілом кредиту у сумі 2 200 000 грн.; заборгованості за відсотками за користування кредитом у сумі 423 962, 21 грн. станом на 14.12.2009 року; заборгованості за адміністративною комісією станом на 14.12.2009 року в розмірі 11 245 грн.; заборгованості за нарахованою пенею за порушення строків повернення основної суми кредиту; сплати відсотків за користування кредитом та адміністративної комісії станом на 02.12.2009 року у розмірі 157 520,55 грн.; судові витрати 1820 грн. 21.10.2011 року, на виконання вищеозначеного рішення суду, відбулися публічні торги (аукціон) з примусового продажу майна ТОВ «Татьяна»- будівельного комплексу пансіонату «Татьяна»у с.Коблево. Майно було реалізовано за ціною у розмірі 3 650 000, 00 грн., що перевищує суму боргу стягнутого за рішенням Деснянського райсуду м. Києва. Таким чином, рішення Деснянського райсуду м. Києва від 03.06.2010 року було виконано у повному обсязі. Відділ примусового виконання рішень ДВС ГУЮ у Миколаївської області 03.11.2011 року перерахував 2 783 302, 76 грн. на рахунок ПАТ ПУМБ і 22.11.2011 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду. За кошти від реалізації майна було виплачено борг ПП ОСОБА_4. згідно наказу господарського суду Миколаївської області № 7/123/10 від 30.11.2010 року у сумі 68 896,60 грн. та 22.11.2011 року закінчено виконавче провадження у зв'язку з фактичним виконанням. Також за рахунок проданого пансіонату було стягнуто виконавчий збір, усі витрати зв'язані з проведенням аукціону, оцінки майна. Остаточний залишок коштів у сумі 570 106,41 грн. було зараховано на рахунок ТОВ «Татьяна»у Філії ПАТ «ПУМБ»в м. Миколаєві 22.11.2011 року.

Відповідач вважає, що позивач вказав суду невірні дані про залишок заборгованості по відсоткам чим фактично збільшив суму борг. Відповідач зазначає, що позивач намагається подвійно стягнути суму боргу і за адміністративною комісією, оскільки 11 245, 00 грн., вже була стягнута з відповідача на підставі рішення Деснянського райсуду м. Києва від 03.06.2010 року, про що є пряма вказівка у рішенні суду. З огляду на наведене заборгованість за адмінкомісією складає 8 050,00 грн., що на 11 245,00 грн. менше позовних вимог у цій частині яка визнається відповідачем. Відповідач не визнає заборгованість по пені за порушення строків сплати кредиту та пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, оскільки розрахунок пені є помилковим, пеня за порушення строків сплати кредиту була частково стягнута на підставі рішення Деснянського райсуду м. Києва від 03.06.2010 року. Звернення позивача з позовними вимогами про стягнення пені за порушення строків сплату кредиту у 2009 році є безпідставним, оскільки з урахуванням вимог ст. 232 ГК України та ст. 258 ЦК України, ним пропущено строк звернення до суду з такими вимогами та порушено порядок застосування штрафних санкцій та період їх нарахування.

Відповідач також просить суд прийняти до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, та зменшити розмір штрафних санкцій у порядку ст. 233 ГК України.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України в судових засіданнях 30.11.2011 року та 13.12.2011 року оголошувалась перерва.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

13 грудня 2007 року між Закритим акціонерним товариством “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК” правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Татьяна” було укладено Кредитний договір № 05-648/07 (Далі - Договір) та додаткову угоду № 1 від 24.09.2008 року до Договору, у відповідності до умов яких позивач відповідно до умов передбачених цим Договором, зобовязується надати відповідачеві кредит у розмірі 2200000,00 грн., а відповідач зобовязується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит у повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим Договором.

У відповідності до п. 1.2 Договору кредит надається позичальнику у вигляді поновлювальної кредитної лінії в межах щоденного ліміту кредитування, визначеному відповідно до погодженого у Договорі сторонами графіку.

На виконання умов розділу 3 Договору та додаткової угоди до нього сторонами були укладені: - Іпотечний договір (без видачі заставної) № 3214 від 13.12.2007 року, Договір добровільного страхування майна юридичної особи, що знаходиться в заставі № 2282 від 06.10.2008 року.

Пунктом 7.2.1 Договору сторонами встановлено, що за користування кредитом позивачем нараховуються проценти за ставкою у розмірі 22,4 % річних (із розрахунку 365 днів на рік).

Згідно п. 7.2.2 Договору, - у випадку невиконання/недотримання з будь-яких причин обовязків/умов, передбачених п.п. 10.3.6.1 та/або п.п. 10.3.6.2 цього Договору, відсотки за користування кредитом з дня, коли такі обовязки/умови мали бути виконані/настати, збільшуються на 2% річних за кожне невиконання і будуть нараховуватися банком за такою підвищеною ставкою до дня, коли банк відповідно умов п. 10.3.6.1 та/або п. 10.3.6.2 цього Договору визначить, що ці обовязки/умови виконані/дотримані належним чином.

Сторонами у п. 10.3.6 Договору передбачено, що відповідач приймає на себе виконання наступних обовязків:

п. 10.3.6.1. Протягом 14 календарних днів з дня укладення відповідних Угод про забезпечення застрахувати (та надати Банку докази такого страхування) за свій рахунок та на користь Банку (як вигодонабувача, який у разі настання страхового випадку набуває право вимоги до страховика) нерухоме майно, яке буде передане Банку в забезпечення виконання зобов'язань за Договором відповідно до п. 3.1.4 цього Договору, на весь строк дії цього Договору у страховика, схваленого Банком. Відповідне майно має бути застраховане на суму, не меншу ніж буде узгоджена у відповідній Угоді про забезпечення, від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження та псування. В договорі страхування повинно бут передбачено, що зміна умов такого договору, в тому числі вигодонабувача без письмової згоди Банку забороняється. Істотні умови договору страхування (в тому числі ризики та страхові випадки) мають бути погоджені з Банком до його підписання.

п. 10.3.6.2. Протягом строку дії Договору забезпечувати перебування нерухомого майна, яке буде передане Банку в забезпечення виконання зобов'язань за Договором відповідно до п. 3.1.4 цього Договору, застрахованим відповідно до договору страхування, укладення якого передбачено цим Договором, на тих самих умовах, на яких цей договір страхування був укладений. Позичальник зобовязаний надавати банку як вигодонабувачу, докази належного виконання зазначеного обовязку: відповідні додаткові угоди до договору страхування, документи, що підтверджуються сплату страхових платежів відповідно до умов такого страхування тощо.

У відповідності до вимог п. 7.2.3 Договору, - підвищення розміру відсоткової ставки за користування кредитом у випадках, передбачених пунктами 7.2.2. - 7.2.3. Договору, відбувається сумарно, тобто у випадку невиконання/недотримання/ненастання з будь-яких причин одразу декількох або усіх разом відповідних обов'язків/умов, нарахування кожного наступного збільшення відсоткової ставки здійснюється Банком на вже попередньо збільшений розмір відсоткової ставки. Період нарахування процентів складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування відсотків є перший Банківський день після 24 (двадцять четвертого) числа (без його урахування) або день, що передує даті повернення кредиту, а початком - дата надання кредиту та/або перший Банківський день після 24 (двадцять четвертого) числа (з його урахуванням) (п. 7.2.4 Договору).

Згідно вимог п. 7.2.5 Договору, - відсотки нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування Кредитом. Нараховані проценти повинні сплачуватись Позичальником щомісячно не пізніше 1 (одного) Банківського дня, наступного за 24 (двадцять четвертим) числом кожного місяця (п. 7.2.4 Договору).

Позивач в поясненнях до розрахунку зазначає, що внаслідок невиконання відповідачем вимог п. 10.3.6.2 Договору, а саме, оскільки відповідач не забезпечив належного виконання зобов'язань за договором, а саме не забезпечив протягом дії Договору та іпотечного договору від 13 грудня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк О.Б., зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 3214 перебування нерухомого майна, що передано позивачу в іпотеку застрахованим, відповідно до умов п. 3.1.4. Договору. Термін дії договору добровільного страхування майна юридичної особи, що знаходиться в заставі № 2282 від 06.10.2008р. скінчився 06.10.2009р. Іншого договору страхування відповідачем не було укладено, доказів страхування відповідачем майна позивачу не надано. Тому, починаючи з 07.10.2009р. процентна ставка була збільшена на 2 % та становила відповідно 24,4 % річних.

Так, позивач згідно заяви про зменшення позовних вимог від 15.12.2011 року нарахував та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за відсотками за користування кредитом, нарахованими з 06.01.2011р. по 20.11.2011р. в розмірі 468 197,15 грн.

Пунктом 7.3 Договору сторонами встановлено, що відповідач повинен сплатити позивачеві адміністративну комісію у розмірах та у строки передбачені п. 7.3.1 Договору. Згідно п. 7.3.1 Договору, - відповідач мав сплатити адміністративну комісію зокрема: в строк до 30.09.2009 року в розмірі 11245,00 грн., в строк до 30.09.2010 року в розмірі 8050,00 грн.

Позивач згідно розрахунку позовних вимог просить суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати адміністративної комісії в розмірі 19295,00 грн. (11245,00 грн. + 8050,00 грн.), в обґрунтування зазначає, що вказані суми всупереч вимог п. 7.3 Договору не були сплачені відповідачем.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ч. 1 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за користування кредитом, нарахованими з 06.01.2011р. по 20.11.2011р. в розмірі 468 197,15 грн. та вимоги про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати адміністративної комісії в розмірі 19295,00 грн., є обґрунтованими відповідно до вимог Договору та Закону та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо подвійного стягнення з нього адміністративної комісії в розмірі 11245,00 грн. спростовуються матеріалами справи.

Згідно п. 12.1 Договору, сторонами встановлено, що у разі порушення відповідачем строків виконання будь-якого з боргових зобовязань відповідач зобовязаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконання боргового зобовязання за весь час прострочення.

Позивач згідно заяви про зменшення позовних вимог від 15.12.2011 року нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення строків повернення основної суми кредиту в розмірі 312972,60 грн. яка нарахована в період з 06.10.2010 року по 05.09.2011 року, та пеню за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 93401,45 грн. яка нарахована в період з 06.10.2010 року по 05.09.2011 року.

Позовні щодо стягнення відповідача пені за порушення строків повернення основної суми кредиту в розмірі 312972,60 грн. задоволенню не підлягають, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 93401,45 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 40468,79 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, - нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 статті 267 Цивільного кодексу України визначено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Частиною 1 статті 258 Цивільного кодексу України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

У відповідності до п. 1 ч. 2 статті 258 Цивільного кодексу України, - позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно розрахунку суми пені за порушення строків сплати суми кредиту, заборгованість по сплаті кредиту на яку позивач нараховує пеню виникла 01.06.2009 року, тобто з 02.06.2009 року починається перебіг строку для нарахування пені як то визначено ч. 6 ст. 232 ГК України та перебіг строку для застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.

Як вказано позивачем в розрахунку пені, заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом на яку позивач нараховує пеню виникла 25.12.2009 року, тобто з 26.12.2009 року починається перебіг строку для нарахування пені як то визначено ч. 6 ст. 232 ГК України та перебіг строку для застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до господарського суду з позовними вимогами - 15.09.2011 року, тобто після закінчення встановленого п. 1 ч. 2 статті 258 Цивільного кодексу України річного строку позовної давності до вимог про стягнення неустойки та без наведення поважних причин його пропуску.

Оскільки відповідач у наданому до суду 12.12.2011 року відзиві просить суд застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення з нього пені, то до заявлених позивачем вимог у відповідності до вимог п. 1 ч. 2 статті 258 Цивільного кодексу України застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, - сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені за порушення строків повернення основної суми кредиту в розмірі 312972,60 грн., та відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 52932,66 грн. нараховану на розмір прострочених відсотків за користування кредитом які виникли за період з 25.12.2009 року по 25.08.2010 року.

Позивач згідно заяви про зменшення позовних вимог від 15.12.2011 року нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення строків сплати адміністративної комісії в розмірі 2744,91 грн. яка нарахована в період з 06.10.2010 року по 05.09.2011 року.

Вказані вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 1145,20 грн., оскільки як вбачається з рішення Деснянського районного суду м.Києва по справі № 2-1724/2010р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний банк” про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_3 та ТОВ «Татьяна»пені за порушення строків сплати адміністративної комісії в розмірі 1599,72 грн. задоволені в повному обсязі. Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження № 24367618 від 22.11.2011 року вказане рішенні суду фактично було виконане в повному обсязі. За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за порушення строків сплати адміністративної комісії в розмірі 1599,72 грн. задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 3 ст. 83 ГПК України,господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи відсутність негативних наслідків, викликаних простроченням виконання у вигляді заподіяної шкоди, та беручи до уваги відсутність розміру основної заборгованості за Договором, ступінь виконання зобовязання боржником, майновий стан сторін, суд вважає за можливе зменшити розмір заявленої позивачем пені яка підлягає стягненню з відповідача до 10000,00 грн.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, та оскільки позовні вимоги задоволені частково, то судові витрати підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Татьяна” (57453, Миколаївська область, Березанський район, с.Коблеве, пр. Курортний, буд. 50-Г, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 23040002) на користь Публічного акціонерного товариства “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК” (83001, м.Донецьк, вул. Університетська, 2А, поштова адреса: 54017, м.Миколаїв, вул. Чкалова, б. 20, відомості про розрахункові рахунки відсутні, ЄДРПОУ 14282829) заборгованість по відсоткам за користування кредитом, нарахованими з 06.01.2011р. по 20.11.2011р. в розмірі 468 197,15 грн., заборгованість за адміністративною комісією в розмірі 19 295,00 грн., пені в розмірі 10000,00 грн., 7994,18 грн. держмита та 139,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 21.12.2011 року.

Суддя Н.О.Семенчук