Ухвала суду № 20797189, 20.12.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

"20" грудня 2011 р.

Справа № 5016/3443/2011(15/67)

Заявник (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю «Форма Тех», 54000, м. Миколаїв, вул. Робоча, 2-а, кімн. 806, код 36433876

Державний реєстратор: Виконавчий комітет Миколаївської міської ради

Суддя Ржепецький В.О.,

за участю представників:

від боржника: голова ліквідаційної комісії Черепенко В.Г.

Суть справи: про банкрутство

встановив:

Ухвалою суду від 12.10.11р. порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Форма Тех»за ознаками ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, розгляд справи призначений на 03.11.11р. та зобов`язано заявника надати суду: довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на дату подання заяви про порушення провадження у справі стосовно кредитора –ТОВ «АгротехКомплекс»; докази здійснення податкової службою перевірки повноти та достовірності проміжного ліквідаційного балансу, на виконання ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України; баланс товариства на кінець останнього звітного періоду з відміткою Головного управління статистики в Миколаївській області; витяги з Єдиного державного реєстру застав рухомого майна та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність, інформацію про наявність майна або грошових коштів для покриття судових витрат: держмито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оплати послуг арбітражного керуючого, витрат на публікацію та ін.

Розгляд справи неодноразово відкладався для витребування у заявника додаткових доказів, які необхідні для вирішення питання стосовно наявності підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури за ознаками ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

На виконання вимог ухвал суду заявником надано суду довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно кредитора - ТОВ «Агротехкомплекс»та боржника, баланс боржника станом на 31.12.10р., витяги з Єдиного державного реєстру застав рухомого майна та з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, додаткові докази на підтвердження відсутності активів товариства, наказ №21 від 27.07.11р. про списання безнадійної дебіторської заборгованості, довідку про взяття на облік платника податків – ТОВ «Форма Тех».

В судовому засіданні голова ліквідаційної комісії ТОВ «Форма Тех»Черепенко В.Г. підтримує заяву, просить визнати боржника банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника боржника, господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі –Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 51 Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Згідно з частиною 4 статті 105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

За приписами частини 1 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 04.02.2005 р. N 2424-IV, від 02.12.2010 р. N 2756-VI), ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу.

Докази на підтвердження наведених обставин мають бути надано на момент порушення провадження у справі, що витікає зі змісту ст. 7, ч. 1 ст. 8, п. 5 ч. 1 ст. 9, ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В постанові Вищого господарського суду України від 16 червня 2009 р. № 50/379, зазначено, що можливість витребування судом вказаних документів після порушення провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, спеціальним Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не передбачена.

Разом з тим, боржником не надано доказів проведення відповідною податковою службою поданого ліквідаційного балансу.

Відповідно до положень ч.ч. 3, 4 ст. 105 ЦК України, обов‘язок виявлення кредиторів юридичної особи, що припиняється, покладено на комісію з припинення юридичної особи.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями пп. 78.1., 78.1.7. ст. 78 Податкового Кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, а саме: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Згідно з приписами пункту 3 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу», державні податкові інспекції в районах контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до вимог статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу»позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин, у тому числі при проведенні реорганізації (ліквідації) підприємства.

Відповідно до листа ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва від 22.11.11р. (а.с. 62), станом на 22.11.11р. підприємство боржник за 2010 рік має ознаку ризикового кредиту у сумі понад 3883247,03грн. та розбіжності у податковій звітності з ПДВ (а саме невідповідність між даними податкової звітності ТОВ «Форма Тех»та податковою звітністю його контрагентів) на суму понад 10132,35грн. Проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ «Форма Тех»заплановано в 1-му кварталі 2012 р.

З наведеного витікає, що ліквідаційною комісією не в повній мірі виконано, покладений на неї обов‘язок щодо виявлення усіх кредиторів в процесі ліквідації товариства, значно звужено права Державної податкової служби, як кредитора з вимогами, що витікають із встановлених вище фактів порушення боржником податкового законодавства.

Крім того, зазначені вище розбіжності у податковій звітності боржника свідчать про недостовірність відомостей, вміщених у ліквідаційному балансі.

Останній не відповідає фактичним обставинам справи і в частині розміру дебіторської заборгованості.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.04.2011року у справі №5016/735/2011, задоволено позовні вимоги ТОВ «Форма Тех», стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віойл-Агро»та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехкомплекс»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форма Тех» заборгованість в розмірі 133 965,00 грн., 1339,65 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

05.05.2011 року на виконання цього рішення видано наказ.

Однак поданий у справі про банкрутство ліквідаційний баланс відомостей про дебіторську заборгованість, яка витікає із зазначеного рішення, не містить.

Крім того, як витікає з балансу підприємства боржника станом на 31.12.2010р. (а.с. 42) у боржника рахувалось основних засобів на загальну суму 41,2 тис. грн.

Разом з тим, доказів списання або втрати цих основних засобів матеріали справи не містять. Не містять вони і доказів проведення у встановленому чинним законодавством порядку оцінки цього майна.

Зазначені вище обставини в сукупності свідчать про неможливість на підставі поданих боржником доказів встановити дійсний розмір активу та пасиву боржника, що унеможливлює застосування до даних правовідносин положень ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 «Про судову практику в правах про банкрутство»від 18.12.2009 року (пункт 36) роз'яснено: «Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору)».

Керуючись ст. ст. 105, 111 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України, ст. 7, п. 7 ч. 1 ст. 40, ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 4-1, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі припинити.

2. Ухвалу надіслати боржнику, державному реєстратору.

Суддя

В.О.Ржепецький