Рішення № 20796854, 21.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.11 Справа№ 5015/6896/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Прокурора м. Червонограда Львівської області в інтересах держави в особі Червоноградської міської ради - Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго», м. Червоноград Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю м. Червонограда, м. Червоноград Львівської області

про: стягнення 3103 грн. 31 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

прокурора: не зявився;

позивача: ОСОБА_1. - представник на підставі довіреності № 1668 від 29.11.2011 року;

відповідача: не зявився.

Обставини розгляду справи:

Ухвалою господарського суду від 10.11.2011 року порушено провадження у справі за позовом Прокурора м. Червонограда Львівської області в інтересах держави в особі Червоноградської міської ради - Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго»до Товариства з обмеженою відповідальністю міста Червонограда про стягнення 3103 грн. 31 коп. боргу, з яких: 2619 грн. 73 коп. основний борг, 6 грн. 49 коп. пеня, 102 грн. 87 коп. 3% річних та 374 грн. 22 коп. інфляційних нарахувань. Розгляд справи призначено на 14.12.2011 року. Ухвалами господарського суду від 05.12.2011 року та 14.12.2011 року, розгляд справи відкладався з огляду на відсутність представника відповідача.

В судовому засіданні 21.12.2011 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі на наполягає на їх задоволенні.

Відповідач в судові засідання не зявлявся, причини неявки не повідомляв, вимоги ухвал суду не виконав. Повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану в позовній заяві та по місцезнаходженню відповідача, відповідно до довідки Головного управління статистики у Львівській області № 1802 від 15.12.2011 року.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона позивача відмовилась.

21.12.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 23.12.2011 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у звязку із несплатою відповідачем вартості теплової енергії, поставленої відповідачеві енергопостачальною організацією за період листопада 2009 року, з січня 2010 року по квітень 2010 року та квітень 2011 року в розмірі 2619 грн. 73 коп.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

09.12.2004 р. між Комунальним підприємством «Червоноградтеплокомуненерго»(енергопостачальною організацією згідно договору) та Товариством з розвитку міста Червонограда (споживачем згідно договору) укладено типовий договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 594. Відповідно до ст. 1 Закону України „Про теплопостачання" відповідач є споживачем теплової енергії, оскільки використовує її на підставі договору про постачання теплової енергії.

Відповідно до розділу 1 цього договору енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в даному договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (п. 6.3 договору). Якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку:

-при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 20-го числа поточного місяця;

-у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків за фактичними показниками приладів обліку.

Перевіркою проведеною прокуратурою м. Червонограда щодо надходження платежів за спожиту теплову енергію встановлено наявність заборгованості відповідача перед позивачем за листопад 2009 року, з січня 2010 року по квітень 2010 року та квітень 2011 року на суму 2619 грн. 73 коп., що підтверджується розрахунком по заборгованості за теплопостачання.

Загальна сума позову із врахуванням 374 грн. 22 коп. інфляційних втрат, 6 грн. 49 коп. пені та 102 грн. 87 коп. 3% річних складає 3103 грн. 31 коп.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення з огляду на наступне:

Відповідно до п. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (п. 2 ст. 275 Господарського кодексу України). Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Предметом договору енергопостачання, відповідно до п. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах. Серед них електрична енергія, пара, гаряча і перегріта вода. Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 25 Закону України „Про теплопостачання" теплопостачальна організація зобов'язана забезпечити постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору, а відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України „Про теплопостачання" одним із основних обов'язків споживача теплової енергії є додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Зобов'язання відповідача щодо своєчасного та повного внесення плати за спожиту теплову енергію відповідно до встановлених тарифів є істотними умовами укладених між сторонами договорів на постачання теплової енергії в гарячій воді. Права та обов'язки відповідача, порядок розрахунків за договором передбачено у розділах „Права та обов'язки споживача", „Порядок розрахунків", «Відповідальність сторін" договору № 594 від 9 лисподада 2004 року.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений строк. Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до статті 552 Цивільного кодексу України сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі та не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Згідно з п. 7.2.3 договору № 594 від 09.11.2004 року, за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію Споживач сплачує Теплопостачальній організації пеню в розмірі 0,5% належної сплати за кожен день прострочення. На момент подання даної заяви сума неоплаченої пені складає 6 грн. 49 коп. згідно розрахунку, який додається до заяви. Розмір пені розрахований позивачем відповідно до вимог статті 232 Господарського кодексу України та математично розрахований правильно. Внаслідок наведеного суд прийшов до висновку про підставність позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 6 грн. 49 коп.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України. Даною нормою передбачено, що боржник, який прострочив грошове зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи встановлений судом вище факт наявності боргу відповідача перед позивачем розмірі 2619 грн. 73 коп. та вищенаведені норми, суд прийшов до висновку про підставність позовних вимог про сплату трьох процентів річних від простроченої суми, тобто 102 грн. 87 коп., та сплату суми втрат від інфляції в розмірі 374 грн. 22 коп. згідно відповідних розрахунків, які додаються до позовної заяви. Правильність математичних розрахунків судом перевірено.

На органи прокуратури відповідно до ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру", покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Право на звернення прокурора або його заступника до Господарського суду в інтересах держави передбачено п. 6 ст. 20 Закону України „Про прокуратуру" та ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України. Враховуючи те, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, саме прокурор, згідно зі ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. КП «Червоноградтеплокомуненерго»підпорядковане виконавчому комітету Червоноградської міської ради, який є органом управління майном КП «Червонорадтеплокомуненерго», що передано йому в оперативне управління та утворено компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на підставі рішення виконавчого комітету Червоноградської міської ради за № 414 від 30.10.2000 року, на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Також підтвердженням того, що позов заявлено в інтересах держави, є те, що виробництво, транспортування, реалізація теплової енергії є однією з пріоритетних і найважливіших галузей народного господарства в Україні і покликана задовольняти потреби населення та юридичних осіб в тепловій енергії.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Суд вважає за необхідне відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 180, 275 Господарського кодексу України, 525, 526, 547, 549, 552, 625, 638 Цивільного кодексу України, ст. ст. 24, 25 Закону України „Про теплопостачання", ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, ст. 121 Конституції України, ст. ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру", суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю м. Червонограда, вул. В. Стуса, 21. м. Червоноград Львівської області (ідн. номер 22387169) на користь Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго», вул. Промислова, 1, м. Червоноград Львівської області ( ідн. номер 23966248) борг в розмірі 2619 грн. 73 коп., пеню в розмірі 6 грн. 49 коп., три відсотки річних в розмірі 102 грн. 87 коп. та втрати від інфляції в розмірі 374 грн. 22 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю м. Червонограда, вул. В. Стуса, 21, м. Червоноград Львівської області (ідн. номер 22387169) в доход державного бюджету 1411 грн. 50 коп. судового збору за розгляд справи господарським судом.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.