Рішення № 20796783, 22.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.11 Справа№ 5015/7196/11

За позовом ПАТ «ПроКредитБанк» м. Київ

До відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Дністер-Агро» Львівська обл., Городоцький район, м. Комарно

Про стягнення 247863,69 грн. боргу

Суддя Довга О.І.

Секретар Скремета О.О.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 - довіреність від 20.11.2009 року

Від відповідача не зявився

Представнику позивача розяснено права та обовязки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

Суть спору:

На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом ПАТ «ПроКредитБанк» м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер-Агро»м. Комарно, Городоцького району Львівської області про стягнення 247863,69 грн. боргу.

Для обєктивного вирішення спору по суті, розгляд справи відкладався ухвалами суду.

Представник позивача підтримує позовні вимоги, просить позов задоволити.

Відповідач явку повноважного представника не забезпечив, вимог ухвали суду не виконав.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, подачі клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України.

Судом встановлено:

02 березня 2007р. між ЗАТ «ПроКредитБанк»(правонаступником якого є ПАТ «ПроКредитБанк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дністер-Агро» було укладено Рамкову Угоду № 0609, відповідно до якої позивач зобов'язався на умовах цієї Угоди відкрити відповідачу кредитну лінію, загальною сумою за договорами 100 000 доларів США. 12 березня 2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 1 Про внесення змін до Рамкової угоди № 0609, яким збільшено ліміт суми кредитування до 200 тис. доларів США, встановлено ліміт строку кредитування 240 календарних місяців та максимальний розмір процентів 40 % річних.

12 березня 2008р., відповідно до положень та умов Рамкової Угоди, між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання траншу №3.20824/0609 - надалі Кредитний договір, за яким Публічне акціонерне товариство «ПроКредитБанк»надало Товариству з обмеженою відповідальністю «Дністер-Агро», грошові кошти в розмірі 52000,00 доларів США, зі сплатою 14 % річних. Факт видачі кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером № 3022_22 від 14.03.2008р.

Як вбачається зі ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом,

Статтею 1049 Цивільного кодексу передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду, та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до умов Рамкової угоди (п. 7.1) погашення грошових зобов'язань здійснюється у строк, порядку, черговості та розмірі, встановлені Угодою, та Кредитними договорами, шляхом зарахування коштів на рахунок, повернення кредиту та сплата процентів здійснюється періодичними платежами. Як вбачається із п. 2.1 Рамкової угоди Позичальник за кредитним договором зобов'язався належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредиту, своєчасно та належно здійснювати погашення грошових зобов'язань. а також належно виконувати усі інші зобов'язання, що передбачені цим Договором.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України). Згідно із статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем було порушено умови Кредитного договору та вимоги законодавства, не забезпечено своєчасне погашення кредиту, внаслідок чого у нього утворився борг перед позивачем з тривалою затримкою у погашенні.

Згідно п.8.2 Рамкової угоди Кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту в разі прострочення погашення грошових зобов'язань за цим договором більш ніж на 3 банківські дні.

Згідно з ч. 2. ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Вимога Кредитора про дострокове погашення кредиту здійснюється у письмовій формі. Позичальник зобов'язаний достроково погасити весь залишок кредиту протягом 5 банківських днів з дня відправлення Позичальнику вимоги.

У зв'язку з виникненням заборгованості відповідача за Кредитним договором, відповідно до положеннями Рамкової угоди та Кредитного договору, законодавства України, Банком було надіслано вимогу № ВВ-829 від 30 червня 2011 р. про повне дострокове погашення кредиту за Кредитним договором, яка була отримана відповідачем 07.07.2011р.

Вимога Кредитора про дострокове погашення кредиту здійснюється у письмовій формі. Позичальник зобов'язаний погасити весь залишок кредиту протягом 5 банківських днів з дня відправлення Позичальнику вимоги.

Таким чином, відповідно до поданого позивачем розрахунку сума заборгованості за капіталом кредиту відповідача перед позивачем становить 155443,20 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

У ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обовязків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобовязання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналогічний припис передбачено й ст. 218 ГК України, відповідно до якої підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобовязання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобовязання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобовязань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобовязання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Жодна з вказаних обставин не була безпосередньою причиною порушення відповідачем своїх договірних зобовязань перед позивачем.

Відтак, відповідач зобов'язаний був повернути всю суму заборгованості за Кредитним договором 08 липня 2011 р. Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ЦК України).

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від-простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись правилами тлумачення змісту правочинів (ст. 213 ЦК України) принципами справедливості, добросовісності та розумності (п. 6 ст. З ЦК України), з умов Кредитного договору та Графіку, а також діючого ЦК України випливає, що відсотки за користування кредитом нараховуються на суму кредиту, яка фактично використовується позичальником за весь час такого фактичного користування.

П. 10.2 Рамкової угоди передбачено, що при порушенні встановлених цим Договором строків погашення грошових зобов'язань Позичальник сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 гривень у еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості.

Сума заборгованості за Кредитним договором станом па 21 листопада 2011 р. становить 247863,69 гри., з яких заборгованість за капіталом кредиту становить виходячи із курсу 7, 9845 грн. за 1 дол. США 155 443,20 гри.; відсотки по графіку 3 083,61 грн., відсотки за фактичне користування кредитними коштами 6 327,00 гри., пеня за неналежне виконання кредитного договору 83 009,87 грн.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 509, 526,536,599,614,617,625,1049,1050 ЦК України, ст.ст. 12,33,34,43,44,49,82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер-Агро»(81562, Львівська обл., Городоцький район, м. Комарно, вул. Шевська,35, ІК 32858428, МФО 320984) на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» (03115, м. Київ, пр. Перемоги,107а, МФО 320984, код ЄДРПОУ 21677333) 155443,20 грн. заборгованість за капіталом кредиту, 3083,61 грн. відсотки по графіку, 6327,00 грн. відсотки за фактичне користування кредитними коштами, 83009,87 грн. пеня за неналежне виконання кредитного договору, 4957,28 грн. судового збору.

3.Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Довга О.І.