Рішення № 20796413, 22.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.11 Справа№ 5015/6372/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Арка-Моріс",

м. Комарно,

до відповідача:Закритого акціонерного товариства "Проектно-будівельне обєднання "Львівміськбуд", м. Львів,

про: стягнення 21252,30 грн.

Суддя М. М. Синчук

При секретарі Григорчук Н.В.

За участю представників:

позивача:ОСОБА_1. довіреність від 25.11.2011 р.

відповідача:ОСОБА_2. довіреність №19/179 від 13.05.2011 р.

Представникам сторін розяснено права та обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Арка-Моріс" до Закритого акціонерного товариства "Проектно-будівельне обєднання "Львівміськбуд" про стягнення 21252,30 грн. Ухвалою від 30.10.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 28.11.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №2066/08/П-АМ на виконання загально-будівельних робіт від 08.08.2006 р. не здійснив оплати у повному обсязі за виконані роботи, внаслідок чого відповідачу нараховано інфляційних втрати у сумі 17074,31 грн. та 3% річних в сумі - 4177,99 грн.

В судовому засіданні 28.11.2011 р. представник позивача позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Вимоги ухвали суду від 30.10.2011 р. виконав.

В судове засідання 28.11.2011 р. представник відповідача не зявився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з перебуванням представника відповідача у відпустці.

В судовому засіданні 28.11.2011 р. розгляд справи відкладено на 13.12.2011 р.

В судовому засіданні 13.12.2011 р. представник позивача позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

В судове засідання 13.12.2011 р. представник відповідача не зявився, але через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з хворобою представника відповідача.

В судовому засіданні 13.12.2011 р. розгляд справи відкладено на 22.12.2011 р.

В судове засідання 22.12.2011 р. представник позивача зявився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання 22.12.2011 р. представник відповідача зявився, надав письмові пояснення на позовну заяву, повідомив, що виконавчою службою накладено арешт на рахунок підприємства, що є причиною несплати заборгованості позивачу. У звязку з тим, що підприємство відповідач знаходиться у важкому фінансовому становищі просить відхилити позовні вимоги.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арка-Моріс" та Дочірнім підприємством "Львівміськбудінвест" (правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство "Проектно-будівельне обєднання "Львівміськбуд") укладено договір №2066/08/П-АМ на виконання загально-будівельних робіт від 08.08.2006 р. (надалі Договір). За умовами цього договору, замовник (відповідач у справі) доручає, а підрядник (позивач у справі) бере на себе зобовязання по виконанню робіт, повязаних із зведенням цегляних стін та перегородок на спорудженні багатоповерхового житлового будинку в м. Львові по вул. Панча.

Відповідно до п. 2.2.4. Договору підрядник зобовязується щомісячно до 25-го числа представляти замовнику акт виконаних робіт.

Оплата мала проводитись щомісячно на підставі підписаних сторонами довідки по формі № КБ-3 та акту прийняття виконаних робіт по формі №КБ-2в (п.п. 1.1., 2.2.1, 3.1, 3.2. Договору № 2006/08/П-АМ). Згідно з наявними у матеріалах справи актами приймання виконаних робіт за вересень 2006 р. жовтень 2007 р., довідками про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2006 р. жовтень 2007 р. та накладною № 52 від 28 листопада 2007 р., позивач виконав для відповідача загально-будівельних робіт та поставив продукції на загальну вартість 2776813,00 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 49982,46 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.11.2008 р. у справі №23/232 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арка-Моріс" задоволено повністю. Вирішено стягнути з Дочірнього підприємства “Львівміськбудінвест” Акціонерного товариства закритого типу ”Проектно-будівельне обєднання “Львівміськбуд” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Арка-Моріс” 49982,46 грн. заборгованості за Договором № 2006/08/П-АМ від 08 серпня 2006 р. та Договором № 2а/АМШ від 15 березня 2007 р.

На виконання рішення господарського суду Львівської області від 28.11.2008 р. у справі №23/232 видано наказ від 31.12.2008 р. на примусове виконання рішення.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.12.2009 р. у справі №23/232 замінено сторону виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Львівської області № 23/232, виданого 31.12.08 р., а саме: замінено Боржника Дочірнє підприємство “Львівміськбудінвест” Акціонерного товариства закритого типу ”Проектно-будівельне обєднання “Львівміськбуд” (79066, м. Львів, вул. Зубрівська, 38, ЗКПО 30478314) його правонаступником Закрите акціонерне товариство “Проектно-будівельне обєднання “Львівміськбуд”.

Позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 17074,31 грн. та 3% річних в сумі 4177,99 грн. за час прострочення виконання грошового зобовязання.

В судове засідання представник відповідача не зявився, доказів погашення заборгованості за Договором № 2006/08/П-АМ від 08 серпня 2006 р. суду не надав.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В судовому засіданні судом, на підставі пояснень представника позивача, встановлено, що укладений між позивачем та відповідачем договір є чинним, не визнаний судом недійсним.

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.11.2008 р. у справі №23/232 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арка-Моріс" задоволено повністю. Вирішено стягнути з Дочірнього підприємства “Львівміськбудінвест” Акціонерного товариства закритого типу ”Проектно-будівельне обєднання “Львівміськбуд” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Арка-Моріс” 49982,46 грн. заборгованості за Договором № 2006/08/П-АМ від 08 серпня 2006 р. та Договором № 2а/АМШ від 15 березня 2007 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до частини 1 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Системний аналіз зазначених вище норм законодавства свідчить про те, що застосування положень частини 2 статті 625 ЦК України не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ними грошового зобов'язання. Тобто, відповідальність за порушення грошового зобов'язання наступає незалежно від наявності вини. При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Відповідно, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання. А тому, якщо зобов'язання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.

Відповідно до частини 2 статті 218 ГК України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Як встановлено судом, відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за Договором № 2006/08/П-АМ від 08 серпня 2006 р.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Тому вимоги позивача про стягнення 17074,31 грн. інфляційних збитків, 4177,99 грн. 3% річних, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 526, 625 ЦК України, ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Проектно-будівельне обєднання "Львівміськбуд" (адреса: вул. Зелена, 238, м. Львів, 79035; ідентифікаційний код 01273906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арка-Моріс" (адреса: площа Івана Франка, буд. 32А, м. Комарно, Городоцький район, Львівська область, 81562; ідентифікаційний код 19333081) 17074,31 грн. інфляційних збитків, 4177,99 грн. 3% річних, 212,60 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.12.2011 р.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.