Рішення № 20794781, 21.12.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.11 Справа № 19/208/2011(19/191)

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „СБ-АПЕКС”, м.Луганськ про перегляд судового рішення за нововиявленими обставнами у справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Алькор Л.Т.Д”, м.Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „СБ-АПЕКС”, м.Луганськ

про стягнення 1924750 грн. 00 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача не прибув;

від відповідача представник за довіреністю ОСОБА_1., довіреність №б/н від 20.12.2011.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „СБ-АПЕКС”, м.Луганськ про перегляд рішення господарського суду Луганської області від 15.07.2010 у справі №19/191 за нововиявленими обставинами.

Позивач відзивом б/н від 20.12.2011 проти заяви відповідача про перегляд рішення господарського суду Луганської області від 15.07.2010 у справі №19/191 за нововиявленими обставинами не заперечив, просив розглянути вказану заяву за його відсутності.

Суд, з урахуванням думки представника відповідача, вважає можливим розглядати заяву за відсутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, який прибув у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія Алькор ЛТД” (позивач, позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „СБ-Апекс” (відповідач, позичальник) 01.06.2010 був укладений договір позики №01/06-1, за умовами якого позивач передає відповідачу грошові кошти у сумі 1914750 грн. 00 коп.

Згідно п.3 позичальник зобовязується повернути позикодавцю позику не пізніше 20.06.2010.

Повернення позики здійснюється відповідно до п.4 договору одноразовим платежем по закінченню строку позики.

Свої зобовязання за договором позивач виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №1 від 09.06.2010, №2 від 09.06.2010, №3 від 09.06.2010, №4 від 10.06.2010 на загальну суму 1914750 грн. 00 коп. (а.с.40-43).

Відповідач в порушення своїх зобовязань позику у передбачений п.3 договору строк не повернув, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 1914750 грн. 00 коп., що ним не оспорюється.

Також 10.06.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія Алькор ЛТД” (позивач, позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „СБ-Апекс” (відповідач, позичальник) був укладений договір позики, який посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_2. та зареєстрований за №364, згідно розділу 1 якого позивач передав у власність відповідача грошові кошти у сумі 10000 грн. для поповнення обігових коштів товариства.

Згідно п.2.1 договору позичальник зобовязався повернути грошові кошти протягом 3-х банківських днів з моменту предявлення вимоги.

Позивач зобовязався перерахувати вказані грошові кошти на розрахунковий рахунок позичальника протягом 7 днів з моменту нотаріального посвідчення договору (п.2.2).

Вказані зобовязання позивач виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №5 від 10.06.2010 (а.с.44).

Листом від 16.06.2010 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути 10000 грн. згідно з умовами договору позики від 10.06.2010 (а.с.50).

У звязку з невиконанням умов вказаних договорів відповідачем, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1924750 грн. 00 коп.

Встановивши вказані обставини, рішенням господарського суду Луганської області від 15.07.2010 у справі №19/191 позов задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 1924750 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 19247 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

31.07.2010 на виконання вказаного рішення був вданий наказ №19/191 від 31.07.2010.

06.12.2011 відповідач звернувся до господарського суду Луганської області з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування вказаної заяви відповідач посилається на наступне.

01.03.2010 між позивачем та відповідачем укладений договір оренди №4/10 обєкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м.Луганськ, вул.Цимлянська, 2, які належать на праві приватної власності відповідачу на підставі свідоцтва про право власності на обєкт нерухомого майна від 10.12.2009 серія САС №835253. За вказаним договором оренди відповідач передав, а позивач прийняв у строкове платне користування (оренду) обєкт нерухомого майна, розташований за адресою: м.Луганськ, вул.Цимлянська, 2 на строк три місяці з моменту укладення договору оренди, тобто до 01.06.2010. Вартість послуг з орендного користування зазначеним обєктом нерухомості визначена сторонами згідно умов договору (п.2.1) в сумі 10000 грн. 00 коп., що підтверджується актом виконаних робіт від 01.06.2010, який підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств (а.с.85).

10.06.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю „СБ-АПЕКС” (довіритель, відповідач) уклав договір доручення з Приватним підприємцем Даніловим Артемом Івановичем (повірений), згідно з умовами якого повірений зобов”язався надати довірителю юридичні послуги у вигляді проведення переговорів та укладення з позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія Алькор Л.Т.Д.”, акту заліку взаємних зустрічних однорідних грошових вимог, що виникли між відповідачем та позивачем згідно договору позики №01/06-1 від 01.06.2010 в сумі 1914750 грн. 00 коп., з однієї сторони та за договором оренди №4/10 від 01.03.2010 в сумі 10000 грн. 00 коп. з іншої сторони. За умовами договору доручення повірений зобов”язаний особисто виконати доручення та надати довірителю підписаний з боку позивача акт взаємозаліку та звіт повіреного.

Як зазначив відповідач, лише 30.11.2011 повірений надав довірителю - Товариству з обмеженою відповідальністю „СБ-АПЕКС” звіт повіреного та підписаний з боку позивача акт від 10.07.2011 взаємозаліку однорідних зустрічних грошових вимог, згідно з яким проведений взаємозалік грошових вимог на загальну суму 10000 грн. 00 коп. по зустрічних зобов”язаннях, що виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю „СБ-АПЕКС” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія Алькор Л.Т.Д.” за договором позики №01-06-1 від 01.06.2010, з однієї сторони та за договором оренди №4/10 від 01.03.2010 з іншої сторони.

Відповідачем зазначено, що звіт повіреного та акт взаємозаліку зустрічних вимог він не міг надати раніше до прийняття рішення у справі №19/191, оскільки отримав його від повіреного лише наприкінці листопада 2011 року.

Таким чином, враховуючи підписання позивачем та відповідачем акту взаємозаліку однорідних зустрічних грошових вимог від 10.07.2010, станом на день прийняття рішення господарським судом Луганської області 15.07.2010 по справі №19/191 заборгованість відповідача перед позивачем за договором позики №01/06-1 від 01.06.2010, який був підставою позову у справі №19/191, зменшилася і становила не 1914750 грн. 00 коп., а 1904750 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.112 господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Тобто, господарський суд може переглянути справу за нововиявленими обставинами при наявності двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору та виявлення їх після прийняття рішення зі спору. За своєю природою нововиявлені обставини є фактичними даними, які в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення. До нововиявлених обставин відносять матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи та те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежать виникнення, зміна або припинення прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлена обставина - це: юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи; якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Даний висновок підтверджується також розясненням Вищого господарського суду України № 04-5/563 від 21.05.2002.

Як вбачається з матеріалів справи та поданих відповідачем документів, 01.03.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю „СБ-АПЕКС” (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія Алькор Л.Т.Д.” (орендар) був укладений договір оренди №4/10 обєкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м.Луганськ, вул.Цимлянська, 2, які належать на праві приватної власності відповідачу на підставі свідоцтва про право власності на обєкт нерухомого майна від 10.12.2009 серія САС №835253 (а.с.80-84). За вказаним договором оренди відповідач передав, а позивач прийняв у строкове платне користування (оренду) обєкт нерухомого майна, розташований за адресою: м.Луганськ, вул.Цимлянська, 2 на строк три місяці з моменту укладення договору оренди, тобто до 01.06.2010.

Відповідно до акту виконаних робіт від 01.06.2010, який підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств (а.с.85) орендодавець надав послуги орендарю з оренди нежитлового приміщення у повному обсязі на суму 10000 грн. 00 коп.

10.07.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю „СБ-АПЕКС” (довіритель, відповідач) уклав договір доручення з Приватним підприємцем Даніловим Артемом Івановичем (повірений) (а.с.87-90), згідно з умовами якого повірений зобов”язався надати довірителю юридичні послуги у вигляді проведення переговорів та укладення з позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія Алькор Л.Т.Д.”, акту заліку взаємних зустрічних однорідних грошових вимог, що виникли між відповідачем та позивачем згідно договору позики №01/06-1 від 01.06.2010 в сумі 1914750 грн. 00 коп., з однієї сторони та за договором оренди №4/10 від 01.03.2010 в сумі 10000 грн. 00 коп. з іншої сторони.

За умовами п.2.2 договору доручення повірений зобов”язаний особисто виконати доручення та надати довірителю підписаний з боку позивача акт взаємозаліку та звіт повіреного.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Згідно ч.1 ст.1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Частиною 1 ст.1005 Цивільного кодексу України передбачено, що повірений повинен виконати дане йому доручення особисто.

Наявний в матеріалах справи акт заліку взаємних вимог від 10.06.2010 (а.с.86), який підписаний повіреним Товариства з обмеженою відповідальністю „СБ-АПЕКС” Даніловим А.І. та повіреним Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Алькор Л.Т.Д.” Риндіним Д.І. та скріплений печатками вказаних підприємств, свідчить про здійснення взаємозаліку між сторонами взаємних однорідних вимог по договору позики №01/06-1 від 01.06.2010 на суму 10000 грн. 00 коп., що підтверджено сторонами.

Як зазначив відповідач, вказані обставини стали відомі йому тільки наприкінці листопада 2011 року, коли повірений передав йому вказаний акт.

Зазначені обставини і доводи відповідача підтверджуються і позивачем у відзиві б/н від 20.12.2011.

Вказані вище договори на день перегляду рішення господарського суду Луганської області від 15.07.2010 по справі №19/191 є чинними.

Враховуючи викладені приписи законодавства та обставини справи та те, що про існування акту заліку взаємних вимог від 10.07.2010 відповідачу стало відомо наприкінці листопада 2011 року, тобто після прийняття господарським судом Луганської області рішення №19/191 від 15.07.2010, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача про перегляд рішення від 15.07.2010 по справі №19/191 за нововиявленими обставинами, враховуючи наступне.

Оскільки акт заліку взаємних вимог від 10.07.2010 був підписаний сторонами після порушення провадження у справі №19/191 (позовна заява подана 22.06.2010), тому провадження у справі в частині стягнення 10000 грн. 00 коп. підлягає припиненню на підставі п.11 ст.80 Господарського процесуального кодексу України з покладенням на відповідача судових витрат.

Відповідачем було заявлено про скасування рішення господарського суду Луганської області №19/191 від 15.07.2010 та про прийняття нового, а суд дійшов висновку про зміну рішення господарського суду Луганської області №19/191 від 15.07.2010.

Таким чином, рішення господарського суду Луганської області №19/191 від 15.07.2010 підлягає зміні.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 21.12.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись п.11 ст.80, ст.ст.84-85, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „СБ-АПЕКС” про перегляд рішення господарського суду Луганської області №19/191 від 15.07.2010 за нововиявленими обставинами задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Луганської області №19/191 від 15.07.2010 змінити.

3.Пункт 1 рішення господарського суду Луганської області №19/191 від 15.07.2010 викласти в наступній редакції: „1.Позов задовольнити частково”.

4.Пункт 2 рішення господарського суду Луганської області №19/191 від 15.07.2010 викласти в наступній редакції: „2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СБ-Апекс”, м.Луганськ, вул.Цимлянська, б.11 оф.4, код 36129094 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Алькор ЛТД”, м.Луганськ, вул.Обвідна, б.25Б, код 36827739 заборгованість у сумі 1914750 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 19147 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу”.

5. Доповнити рішення господарського суду Луганської області №19/191 від 15.07.2010 пунктом 3 наступного змісту: „3.Провадження у справі в частині стягнення 10000 грн. 00 коп. припинити”.

6.Пункт 3 рішення господарського суду Луганської області №19/191 від 15.07.2010 вважати пунктом 4.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 26.12.2011.

Суддя Т.В. Косенко