Рішення № 20794722, 22.12.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.11 Справа № 5004/2291/11-6/259/2011

Суддя Василенко Т.А., розглянувши матеріали за позовом

Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Волинської філії, м. Луцьк до Публічного акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопроходка»в особі відокремленого підрозділу «Шахтопрохідницьке управління № 3», м. Луганськ

про стягнення 3 794 грн. 09 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1., дов. № 332 від 30.06.2011

від відповідача - не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 3 707 грн. 65 коп., пені в сумі 55 грн. 60 коп., 3% річних в сумі 27 грн. 46 коп.; інфляційних втрат в сумі 3 грн. 38 коп. за договором про надання телекомунікаційних послуг від 12.10.2009 № 1516.

Відповідач правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В той же час, відповідачем до суду наданий відзив на позовну заяву, за яким позовні вимоги визнані в частині основного боргу. Разом з цим, відповідач заперечив проти стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат посилаючись на те, що ухвалою господарського суду Луганської області від 13.12.2010 № 22/129б порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та під час дії мораторію не нараховується неустойка штраф та пеня, не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»згідно з протоколом Загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»№ 8 від 14.06.2011 перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Укртелеком», що є правонаступником усіх прав та обовязків ДП «УДПЗ «Укртелеком», ВАТ «Укртелеком»та всього майна, прав та обовязків ДП «Утел»ВАТ«Укртелеком».

Між сторонами у справі було укладено договір № 1516 від 12.10.2009 про надання телекомунікаційних послуг.

За умовами договору позивач прийняв на себе зобовязання забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного звязку, а відповідач своєчасно вносити відповідну плату.

Відповідно до вимог п. 4.6. договору № 1516 від 12.10.2009 у разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозвязку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Позивачем були надані відповідачу відповідні телекомунікаційні послуги, які останній в повному обсязі не оплачені, в результаті чого, за відповідачем утворилась заборгованість за період з червня 2011 року по жовтень 2011 року в сумі 3 707 грн. 95 коп. Крім того, позивачем нараховані: пеня в сумі 55 грн. 60 коп., інфляційні нарахування в сумі 3 грн. 38 коп. та 3% річних у сумі 27 грн. 46 коп., які позивач просить стягнути на свою користь.

Відповідач позовні вимоги визнав частково в сумі основного боргу.

Оцінивши матеріали справи та доводи представника позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п.5 ст. 33 ЗУ «Про телекомунікації», споживачі зобовязані своєчасно виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Як було вказано вище, між сторонами у справі були укладено договір № 19417 від 24.01.2001 про надання послуг електрозвязку.

Пунктом 3.2.8. договору № 1516 від 12.10.2009 передбачено, що відповідач зобовязаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Зазначена умова договору відповідачем дотримана не була.

Так за розрахунками позивача відповідач має заборгованість за надані телекомунікаційні послуги за період з червня 2011 року по жовтень 2011 року в сумі 3 707 грн. 65 коп. Ухвалою господарського суду Луганської області від 13.12.2010 порушено провадження у справі №20/129б про банкрутство ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка».

Зобовязання ж відповідача, на підставі яких заявлено позов у даній справі №5004/2291/11-6/259/2011, виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Так, заявлений до стягнення борг за договором від 12.10.2009 № 1516 про надання послуг електрозвязку утворився через неоплату наданих послуг за розрахунковий період з червня 2011 року по жовтень 2011 року Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Так, вказаний Закон розділяє кредиторів на 2 види конкурсні кредитори та поточні.

Конкурсні кредитори кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

У даному випадку вимоги позивача, що розглянуті у цій справі про стягнення боргу за договором, є вимогами поточного кредитора, оскільки борг, заявлений до стягнення, утворився після порушення провадження у справі про банкрутство.

За положеннями п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. При цьому, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

- не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію (ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

З аналізу наведених норм слідує, що мораторій поширюється на вимоги конкурсних кредиторів та не поширюється на вимоги поточних кредиторів.

У зв'язку з виникненням у судовій практиці питань, пов'язаних із застосуванням Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з метою правильного і однакового застосування положень цього Закону, президією Вищого господарського суду України видано рекомендації 04.06.2004 № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В пункті 5.4. вказаних Рекомендацій зазначено наступне:

У вирішенні питання про те, на які вимоги кредиторів поширюється мораторій, слід виходити з такого.

Мораторій поширюється на задоволення вимог конкурсних кредиторів за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також на задоволення вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, які виникли у зв'язку з відмовою боржника від виконання зобов'язань, у порядку, передбаченому частиною 10 статті 17 Закону

Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог поточних кредиторів та виплату (стягнення) заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди (частини 6 та 24 статті 1, частина 6 статті 12 Закону про банкрутство.

Відповідач позовні вимоги в частині основного боргу визнав.

Виходячи з наведеного слід зазначити що, сума основного боргу за надані послуги в розмірі 3 707 грн. 65 коп. нарахована позивачем обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача пені в сумі 55 грн. 60 коп. за період з 21.07.2011 по 28.10.2011, то в задоволенні даної вимоги слід відмовити з наступних підстав.

Як зазначалося вище, ухвалою господарського суду Луганської області від 13.12.2010 порушено провадження у справі №20/129б про банкрутство ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

При цьому за приписами п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

- не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Так, позивачем пеня нарахована за період з 21.07.2011 по 28.10.2011, тобто після введення мораторію за задоволення вимог кредиторів з 13.12.2010.

Щодо стягнення 3% річних у сумі 27 грн. 46 коп. за період з 01.07.2011 по 28.10.2011 та інфляційні нарахування у сумі 3 грн. 38 коп. за період з липня 2011 року по жовтень 2011 року слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

За правилами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплати у разі порушення ним правил здійснення діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Так, враховуючи зазначене вище, законодавець визначив, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується тільки неустойка (пеня чи штраф)

Тому, 3% річних та інфляційні втрати нараховані позивачем згідно ст. 625 ЦК України обґрунтовано і підлягають стягненню з відповідача.

Виходячи з наведених обставин, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача боргу в сумі 3707 грн. 65 коп., інфляційні нарахування в сумі 3 грн. 38 коп. та 3% річних в сумі 27 грн. 46 коп. (Всього 3738 грн. 49 коп.) В решті вимог відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. пропорційно обґрунтовано заявлених та задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44,49,82,84,86 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопроходка», м. Луганськ, вул. Новосьолова, б. 2 А, ідентифікаційний код 00181668, на користь:

- Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ, бульвар Т. Шевченко, 18, в особі Волинської філії, м. Луцьк Волинської області, вул. Кривий Вал, б. 28, ідентифікаційний код 23251963, заборгованість у сумі 3 707 грн. 65 коп., інфляційні нарахування в сумі 3 грн. 38 коп., 3% річних в сумі 27 грн. 46 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 100 грн. 51 коп. витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у сумі 232 грн. 53 коп., видати наказ позивачу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 23.12.2011.

Суддя Т.А.Василенко