Ухвала суду № 20794512, 22.12.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ УХВАЛА

22.12.11 Справа № 28/207/2011.

Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськтеплосервіс", м. Алчевськ

до Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ

про стягнення 332 126 грн. 26 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., представник за довіреністю б/н від 01.12.2011;

від відповідача: представник не прибув.

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 332 126 грн. 26 коп.

Відповідач у поданому відзиві на позов з позовними вимогами не погодився та в задоволенні позовних вимог просить відмовити. Відповідач зазначає, що він згідно умов договору № 43-у/30-2009, укладеному з позивачем, розробив технологічну частину проекту «Технічне переозброєння котельної по вул. Линьова, 89а». Вартість виконаних робіт 2850000 грн. позивачем отримана на підставі договору доручення від 03.08.2009. Таким чином, відповідач виконав свої зобовязання за договором № 43-у/30-2009 шляхом зарахування зустрічних вимог. У подальшому на підставі акту перевірки КРВ у м. Луганську у листопаді 2010 року відповідачем в бухгалтерському обліку сторнована (знята з обліку) сума 332126 грн. 26 коп., оскільки були зменшені обсяги виконаних робіт на цю суму, що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт №№ 1, 2 від 10.11.2010, підписаними позивачем та відповідачем.

У судовому засіданні у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 16.12.2011, у судовому засіданні 16.12.2011 оголошено перерву до 22.12.2011. Ухвала суду приймається у судовому засіданні 22.12.2011.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Підставою свого позову позивач зазначає те, що 30.01.2009 між сторонами у справі укладено договір №43-у/30-2009 на розробку технологічної частини завдання для проекту «Технічне переозброєння котельної по вул. Линьова 89а м. Луганська ЛМКП «Теплокомуненерго»під використання генераторного газу з вугілля, взамін природного газу».

За договором Відповідачем доручено Позивачу розробити технологічну частину проекту «Технічне переозброєння котельної по вул. Линьова 89а м.Луганська ЛМКП «Теплокомуненерго»під використання генераторного газу з вугілля, взамін природного газу». В рамках розроблення проекту Позивач за договором мав провести певну роботу, обумовлену договором.

У п.1.4 першого розділу договору сторони дійшли згоди про те, що строки та етапи виконання роботи визначаються Специфікацією до Договору, яка є його невідємним додатком.

У специфікації (додаток №1) до Договору сторони узгодили строки виконання робіт та їх вартість, яка складає 1 290 000, 00 гривень.

07.02.2007 до Договору укладено Додаткову угоду № 1.

У пункту 6 Додаткової угоди сторони дійшли згоди про скасування попередньо погодженої Специфікації (додатку №1) до договору й погодили нову Специфікацію (додаток №2) до договору, що передбачає виконання роботи в обсязі, що визначено новим погодженим предметом угоди.

Вартість виконання робіт за договором з урахуванням нових домовленостей визначено в сумі 2 850 000, 00 гривень.

Як зазначає позивач у позові, роботи виконувались одночасно по всіх етапах, що відповідає умовам договору (п.1.2.5 в редакції, що затверджена додатковою угодою). Прийом виконаних робіт проведено в два етапи. Першу частину прийнято за актом прийому - передачі виконаних робіт №1 від 21.08.2009, другу частину робіт прийнято за актом прийому - передачі виконаних робіт №2 від 29.01.2010 - по завершенні повного обсягу робіт. В актах було зазначено вартість робіт, які в першому випадку складали 275 178, 10 грн. , в другому - 1 574 821, 90 грн., усього 1 850 000 грн.

Акти прийому-передачі виконаних робіт підписані обома сторонами та скріплені печатками обох підприємств.

За твердженням позивача, відповідач за виконані роботи розрахувався у повному обсязі.

Позивач за договором доручення отримував належні Відповідачу кошти - плату за послуги з теплопостачання від споживачів. Відповідачем було надано право Позивачу залишити ці кошти в себе та отримати виконання за Договором за рахунок цих коштів (взаєморозрахунки сторін у зазначений спосіб погоджено, п.4.2. Договору в остаточній редакції).

Як зазначає позивач, станом на жовтень 2010 року сторони здійснили взаємні розрахунки на суму 2 850 000 гривень, фактично виконавши свої зобовязання за договором й зустрічних претензій не мали.

В період з жовтня по листопад 2010 року фінансова-господарська діяльність Відповідача була перевірена КРВ в м. Луганську. В період з 04.10.2010 по 26.10.2010 було проведено зустрічну перевірку взаєморозрахунків сторін у справі, за результатами якої складено довідку №110-21/121 (з) з питання документального підтвердження виду, обсягу та якості операцій, що здійснювались між Позивачем та Відповідачем. Перевіркою, про що зазначено в акті, піддано сумніву обґрунтованість включення до актів приймання - передачі виконаних робіт фактичних витрат на розмитнення й транспортування вантажів залізничним транспортом, витрат на відрядження всього на суму 332 126, 26 грн.

27.10.2010 після закінчення зустрічної перевірки Відповідач звернувся на адресу Позивача з листом, в якому вказав на необхідність підтвердити витрати на розмитнення й транспортування вантажів залізничним транспортом, витрати на відрядження, що було здійснено під час виконання робіт за Договором. В разі невиконання цих умов Відповідач вказав на необхідність повернути кошти в сумі «надлишкових витрат».

В листопаді 2010 року, відповідач, як вказує позивач у позові, в односторонньому порядку скасував в бухгалтерському обліку записи про проведення розрахунків за договором на спірну суму - 332 126, 26 грн. Відповідач повідомив необхідність повернути «зайво сплачену»суму, й надав довідку про скасування заліку (в розмірі спірної суми), яким Відповідач в рахунок боргу звільнив Позивача від обовязку повіреного передати довірителю отримані за його дорученням кошти.

Позивач листом повідомив відповідача про свою згоду повернути отримане за Договором в спірній сумі.

На думку позивача, він своє зобовязання за договором виконав, однак, відповідач не провів на користь позивача оплату 332 126 грн. 26 коп., тому відповідач прострочив виконання свого зобовязання в цій сумі, що стало підставою для звернення з даним позовом.

Позивачем в судовому засіданні 22.12.2011 надані заяви сторін про затвердження мирової угоди від 22.12.2011 та текст самої мирової угоди від 20.12.2011. В заяві про затвердження мирової угоди сторони просять затвердити мирову угоду та припинити провадження у справі.

Судом розглянута та досліджена мирова угода сторін від 20.12.2011, надана на затвердження суду.

Предметом даної мирової угоди є домовленість сторін про те, що відповідач визнає заборгованість перед позивачем за договором № 43-у/30-2009 від 30.01.2009 складає 332126 грн. 26 коп. Дану заборгованість та судові витрати за подання позову у сумі 3557 грн. 26 коп. відповідач повинен сплатити протягом 12 місяців, щомісячно рівними платежами на рахунок позивача.

Відповідно до ст.78 Господарського процесуального кодексу України умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

До затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

Про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Судом розяснені сторонам наслідки укладання мирової угоди сторонами у справі.

Сторони обізнані щодо наслідків затвердження мирової угоди та закінчення провадження у справі, сторони зазначили, що ні в процесі укладення мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, у тому числі й держави.

Також судом перевірені повноваження представників сторін на підписання мирової угоди від імені підприємств позивача та відповідача.

Мирову угоду від позивача підписав директор Костенко О.А., який діє на підставі Статуту (а.с. 39-43), від відповідача мирову угоду підписав директор Русаков О.А., який діє на підставі Статуту (а.с. 104-111).

Отже, мирову угоду підписано повноважними представниками сторін.

Судом також зясовано, що мирова угода стосується прав і обовязків сторін щодо предмету даного позову.

Укладання мирової угоди є процесуальним правом позивача і відповідача, які ним скористалися.

Сторони у мировій угоді узгодили, що судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Дана мирова угода не суперечить закону і не порушує прав й законних інтересів інших осіб.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе затвердити мирову угоду, надану суду 22.12.2011, яка укладена між позивачем і відповідачем у справі, та припинити у звязку з цим провадження у справі на підставі п. 7 ст. 80 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 78, п. 7 ст.80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

У Х В А Л И В:

1. Затвердити мирову угоду від 20.12.2011, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганськтеплосервіс», м. Алчевськ, вул. Інтернаціональна, 32, ідентифікаційний код 32648259, та Луганським міським комунальним підприємством «Теплокомуненерго», м. Луганськ, вул. Куракіна, буд. 23а, ідентифікаційний код 24047779, з таким змістом:

«МИРОВА УГОДА

м. Луганськ20 грудня 2011 р.

Ми, Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськтеплосервіс», в особі директора Костенка О.А., який діє на підставі Статуту (далі «Кредитор») та Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго», в особі директора Русакова О.А., що діє підставі Статуту (надалі іменується «Боржник»), є сторонами по справі № 28/207/2011, що розглядається господарським судом Луганської області.

Кредитор та Боржник домовились про укладення мирової угоди на зазначених умовах:

1.Боржник визнає, що його заборгованість перед Кредитором за договором № 43-у/30-2009 від 30 січня 2009 року на момент укладення цієї Мирової угоди складає 332126 грн. 26 коп.

2.Кредитор й Боржник погодили, що суму боргу у сумі 332126 грн. 26 коп. й суму судових витрат, понесених Кредитором, - 3557 грн. 26 коп., а всього 335683 грн. 52 коп. Боржник має сплатити протягом 12 місяців, щомісячно рівними платежами на поточний рахунок Кредитора, або, за згодою сторін, в інший не заборонений законодавством України спосіб.

3.Кредитор заявляє, що не матиме жодних майнових претензій до Боржника з приводу заборгованості, погашення якої є предметом цієї мирової угоди у випадку належного її виконання.

4.Боржник і Кредитор заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.

Товариство з обмеженою Луганське міське комунальне

відповідальністю «Луганськтеплосервіс»підприємство «Теплокомуненерго»

ДиректорДиректор

Костенко О.А. __Русаков О.А. _____».

2. Провадження у справі припинити.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та у разі невиконання її умов може бути виконана в примусовому порядку.

Ухвала про затвердження мирової угоди може бути пред'явлена до примусового виконання протягом року з дати невиконання умов мирової угоди.

СуддяІ.В. Семендяєва