Рішення № 20793857, 22.12.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >

22 грудня 2011 р. 3673/11 Справа № 5010/2123/2011-28/117

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Кузишин У.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг"

вул. Миру, 29, кв.28, м.Синельникове, Дніпропетровської області, 52500

вул.Собінова, 1, м. Дніпропетровськ, 49083

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

АДРЕСА_1

про стягнення 5291 грн. 54 коп., в тому числі: 4579 грн. 71 коп. основного боргу,

381 грн. 01 коп. пені, 209 грн. 38 коп. інфляційних втрат

та 121 грн. 44 коп. 3% річних

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 - представник, (довіреність № 51 від 24.06.11)

від позивача: ОСОБА_4 - представник, (довіреність №8 від 27.12.10 )

від відповідача: представники не з»явилися;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 5641 грн. 54 коп., з яких: 5139 грн. 09 коп. - основний борг з урахуванням індексу інфляції, 121 грн. 44 коп. - 3% річних, 381 грн. 01 коп. - неустойки.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №100-ІВФ від 20.11.10 в частині здійснення розрахунку за поставлений товар, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 4929 грн. 71 коп. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано 381 грн. 01 коп. пені, 209 грн. 38 коп. інфляційних втрат та 121 грн. 44 коп. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 01.11.11 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 06.12.11.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.11, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у судове засідання, розгляд справи відкладено на 22.12.11.

22.12.11 представник ТзОВ "Арда-Трейдинг" в судовому засіданні подав заяву про зменшення позовних вимог (вх.№10949/2011 свх, а.с. 27), відповідно до якої уточнює позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 5291 грн. 54 коп., в тому числі: 4579 грн. 71 коп. основного боргу, 381 грн. 01 коп. пені, 209 грн. 38 коп. інфляційних втрат та 121 грн. 44 коп. 3% річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а тому заява позивача (вх.№10949/2011 від 22.12.11) підлягає прийняттю та розгляду по суті, відповідно до зменшених позовних вимог. При цьому суд виходить з того, що зменшення розміру позовних вимог в судовому засіданні не порушує процесуальних прав відповідача.

Представник відповідача жодного разу в судове засідання не з"явився, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, відзиву на позов не надіслав, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 01.11.11 (вих. № 19422) та від 06.12.11 (вих.№ 21846).

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Ухвали господарського суду про порушення провадження у справі від 01.11.11 та ухвала про відкладення розгляду справи від 06.12.11надіслані відповідачеві рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у позовній заяві: АДРЕСА_1. Ухвала про порушення провадження у справі від 01.11.11 повернута поштою на адресу господарського суду з поміткою: «повернення за терміном зберігання».

Пунктом 4 Інформаційного листа ВГСУ від 02.06.06 року № 01-8/12/28 передбачено, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв»язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній», «за закінченням терміну зберігання»і т.п. є належними доказами виконання господарським судом обов»язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції»визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов»язків цивільного характеру.

За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримує з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити відповідно до заяви про зменшення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представників позивача, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 20.11.10 між позивачем (далі - постачальник) та відповідачем (далі - покупець) укладено договір поставки № 100-ІВФ (далі Договір; а.с. 9-11).

Пунктом 2.1. Договору, постачальник зобов»язався передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід»ємною частиною цього договору.

У відповідності до умов Договору, постачальник поставив, а покупець отримав товар на загальну суму 4929 грн. 71 коп. Виконання позивачем договірних зобов»язань підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (а.с. 12,13), а саме:

видатковою накладною № 722131210 від 13 грудня 2010 року

на суму 69 грн. 90 коп.;

видатковою накладною № 714231110 від 23 листопада 2010 року

на суму 4859 грн. 81 коп.

Ціна договору та порядок здійснення розрахунків визначені в розділі 4 Договору.

Пунктом 4.2. Договору сторони погодили, що покупець оплачує кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30 днів з дати її поставки.

Всупереч умов договору, покупець прийняті на себе договірні зобов»язання належним чином не виконав; суму заборгованості проплатив частково в розмірі 350 грн., оплату залишку вартості товару в сумі 4579 грн. 71 коп. не здійснив.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 4579 грн. 71 коп. за поставлений позивачем на підставі видаткових накладних товар, на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Приймаючи до уваги вчинення відповідачем дій, що свідчать про визнання ним боргу, а саме, підписання акту № 28652 звірки взаєморозрахунків 18.08.11 (а.с. 20), гарантійний лист відповідача (а.с. 21), часткової оплати відповідачем заборгованості за поставлений товар в сумі 350 грн., у суду достатньо підстав вважати, що вимога про стягнення з відповідача 4579 грн. 71 коп. заборгованості підлягає задоволенню.

Факт прострочки виконання грошового зобов»язання за договором поставки №100-ІВФ від 20.11.10 підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 6.6. договору поставки №100-ІВФ від 20.11.10 сторони погодили, що у випадку порушення покупцем строків, визначених п. 4.2. договору, покупець оплачує постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов»язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України). Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування позивачем пені в сумі 381 грн. 01 коп., 209 грн. 38 коп. інфляційних втрат та 121 грн. 44 коп. 3% річних. Наявний в матеріалах справи розрахунок позивача (а.с. 15) є арифметично вірним. Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов»язання за договором поставки №100-ІВФ від 20.11.10 відповідачем не спростований, підтверджується матеріалами справи, вимоги позивача щодо стягнення 381 грн. 01 коп. пені, 209 грн. 38 коп. інфляційних втрат, 121 грн. 44 коп. 3% річних обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 546, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 712 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 49, 55, 75, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 5291 грн. 54 коп., в тому числі: 4579 грн. 71 коп. основного боргу, 381 грн. 01 коп. пені, 209 грн. 38 коп. інфляційних втрат та 121 грн. 44 коп. 3% річних задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ід. код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" (юридична адреса: вул. Миру, 29, кв. 28, м. Синельникове, Дніпропетровської області, 52500; фактична адреса: вул. Собінова, 1, м. Дніпропетровськ, 49083; код 37029549) 4579 (чотири тисячі п»ятсот сімдесят дев»ять) грн. 71 коп. основного боргу, 381 (триста вісімдесят одна)грн. 01 коп. пені, 209 (двісті дев»ять) грн. 38 коп. інфляційних втрат та 121(сто двадцять одна) грн. 44 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.П. Кавлак

Повне рішення складено 27.12.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Кавлак І. П. 27.12.11